Виховний захід "Люби і знай свій рідний край"

Виховний захід

«Люби і знай свій рідний край»

Підготувала

заступник директора з виховної роботи,

учитель української мови та літератури

Прилуцького закладу загальної середньої

освіти І – ІІІ ступенів № 10 (ліцею № 10)

Прилуцької міської ради Чернігівської області

Калашнік Юлія Миколаївна

Прилуки – 2022

Виховний захід

(до 935-річчя  м. Прилуки)

Тема. Люби і знай свій рідний край

Мета: ознайомити учнів з історією рідного  міста, дослідити хронологію його розвитку; поглибити знання дітей про  архітектурні пам’ятки, культурне життям м. Прилуки, розширити уявлення учнів про відомих людей нашого краю;

           розвивати у дітей творчість, креативність, естетичні смаки, уподобання, логічне мислення, а також інтерес  до пошукової і дослідницької діяльності;

          формувати почуття патріотизму та національної свідомості;

          виховувати любов  до рідного краю, своєї Батьківщини.

Форма проведення: усний журнал.

Обладнання:  комп'ютер, мультимедійний проектор, електронна презентація «Люби і знай свій рідний край»,  малюнки учнів, фотоматеріали «Архітектурні пам’ятки міста», портрети відомих людей Прилуччини, книжкова виставка «Перлини Прилуччини», ілюстрації та малюнки природи рідного краю, аудіозапис ліричної музики, секундомір.

Хід заходу:

(Слайд  1)

І. Організаційний момент.

ІІ. Повідомлення теми і мети заходу.

(Слайди 2-3)

Учитель: (звучить лірична музика):

• Прилуччина… Край талановитих людей, волелюбного козацтва, край, що пережив тисячолітню історію, сторінки якої переповнені трагічними й славними подіями.

(Слайди 4—5)

Учитель:

• Ця сивочола й вічно юна земля здавна славиться своїми чудовими краєвидами, родючими чорноземами та людьми, щедрими на добро, на любов до отчого порога, до рідного краю, до рідного слова.

(Слайд  6)

Учитель:

За віконцем розквітли Прилуки,

Вас зустріне в ранковій красі,

Місто добре, як мамині руки,

В гордовитій і ніжній красі.

Приїздіть до Прилуцького краю,

Приїздіть у Прилуки мої!

(Слайди 7-10)

Учитель:

• Тож сьогодні, ми з вами поговоримо про наше рідне місто Прилуки,  згадаємо тих людей,  які прославили його у своїх творах, а точніше про  письменників рідного краю, їх творчість адже у гостях у нас відома прилуцька поетеса Ніна Степанівна Полив’яна. Ближче ми познайомимось із Ніною Степанівною трохи пізніше, коли надамо їй слово.

(Слайд 11)

Учитель:

• Наш захід сьогодні ми проведемо у формі усного журналу, який назвемо «Люби і знай свій рідний край». Журнал складається з 5 сторінок. Це:
  1. «Краєвиди рідного міста»;
  2. «Історичне минуле»;
  3. «Архітектурні пам’ятки нашого міста»;
  4. «Культура Прилуччини»;
  5. «Літературні Прилуки».

ІІІ. Основна частина:

(Слайд 12)

Учитель:

• Отож відкриваємо першу сторінку журналу «Краєвиди рідного міста»

(Слайди 13-15)

Учитель:

• Пригадайте знайомі Вам місця…

Над плесом прохолода,

Над плесом вітерець,

Хмаринок хороводи

І сонця острівець.

Над плесом синьоокі

Прозорі небеса

І спокоєм високим

Напоєна краса.

(Слайд 16)

Учитель:

• Так, про прилуцький край, його неповторну красу писав наш земляк Євген Постульга, бо ще з дитинства милувався краєвидами своєї малої батьківщини.

(Слайд 17)

Учитель:

• Над цією сторінкою ми працювали разом з вами. І вдома ви намалювали малюнки, на яких зобразили улюблені куточки міста. Тож розкажіть про них.

(Слайд 18)

(Розповіді учнів про малюнки, які вони намалювали вдома)

(Слайд 19)

Учитель:

• Відкриваємо другу сторінку журналу «Історичне минуле».

Прилуки – місто, що чарує не тільки самобутністю, неповторною красою, але й приваблює своєю славною, часом трагічною історією.

(Слайди 20-21)

Історик-дослідник 1:

• На стрімкий лісистий берег річки Удаю люди прийшли ще в сиву давнину. Першу письмову згадку про Прилуки – город залишив нащадкам київський князь Володимир Мономах. Зустрівшись зненацька з ординцями в полі, князь уникнув сутички та увійшов у Прилуки – город. Об’єднавши свою дружину з при лучанами, він виступив проти нападників і винищив їх.     Про  ті великі події свідчить великий пам’ятник на Валу:           чотириметрова бронзова скульптура старого князя Володимира       Мономаха, який сидить на троні під великим шпилем, тримаючи в руках  перо й сувій паперу зі своїм «Повчанням нащадкам».

  (Слайди 22-23)

Історик-дослідник 2:

• Зазнали Прилуки й руйнівної сили половецької орди. Не минула їх і страшна Божа кара – татаро–монгольська навала 1239 р. А 1482 р. полчища кримського хана стерли місто з лиця землі. Про це в своїй поезії згадує наша землячка Людмила Баранова:

Краю мій рідний, моя Україно,

Зіронько ясна, світе єдиний,

Землю сплюндровану, скруту та тугу.

(Слайд 24)

  Історик-дослідник 3:

• З 1648 р. по 1781 р. Прилуки – центр Прилуцького полку. Саме тоді в місті постала неприступна козацька фортеця з валами й ровами, стінами та вежами.

О краю мій, моє кохання,

Лани широкі, гір шпилі.

О сльози рідної землі!

Вас не забути до сконання.

  (Слайди 25-26)

Історик-дослідник 4:

• Прилучани вписали яскраву сторінку в героїчний літопис Другої світової війни. Адже вини – мужній народ, що віками боровся за волю і щастя. За проявлену мужність і героїзм дві тисячі прилучан нагороджені бойовими медалями і орденами. Серед них: Алгазін Олександр Кузьмович, Дубинський Олександр Якович, Коробов Олександр Васильович, Кошовий Олег Васильович, Панченко Олексій Якович; Катєчкін Іван Єгорович, Риженко Георгій Іванович, Шекера Григорій Кіндратович.

(Слайд 27)

Учитель:

• Шановні учні!Саме зараз, ми повинні вкотре усвідомити значення таких слів, як мир, взаємодопомога, відвага, хоробрість, співчуття.  Військовослужбовці, які здійснюють сьогодні антитерористичну операцію на Сході України мають стати прикладом для кожного свідомого українця, тож ми повинні зробити все від нас залежне, щоб ті смерті не були марними і ніколи не зітруться у народній пам’яті світлі імена тих, хто віддав своє життя за незалежність нашої Вітчизни. І зараз, у нелегкий для нашої країни час, ми всі, як один, бажаємо лише одного – Миру, щоб ніколи не повторилося страхіття Другої світової війни.

(Слайд 28)

Учитель:

-Тож давайте хвилиною мовчання вшануємо усіх загиблих у роки Другої світової війни та  всіх героїв, які віддали своє життя у боротьбі за визволення та незалежність нашої України …

(секундомір відстукує час)

(Слайд 29)

Учитель:

-Третя сторінка журналу - «Архітектурні пам’ятки нашого міста».

(Слайди 30-42)

Учитель:

• У м. Прилуки збереглося досить багато архітектурних пам’яток  різних часів.
• У якому столітті ми живемо? А в нашому місті, уявляєте, є пам’ятка ХVІІІ м... полкова скарбниця, у якій зберігалися полкові клейноди й скарби. Побудована вона Гнатом Галаганом. Це був багатий громадянин, який жертвував свої гроші на громадські споруди. На його кошти побудовані Собори Різдва Пресвятої Богородиці та Спасо – Преображенський, церква Святого Миколая – Чудотворця. Вражають своєю вишуканою красою церква Іоанна Предтечі, Святого Миколая – Чудотворця на Сорочинцах, церква Трьох Святителів на Кустівцях, Стрітенський собор, церква Святого Пантелеймона. Кращими спорудами, які збереглися до наших днів є будинок міськвиконкому, міський будинок культури, гімназія № 1, які були побудовані пізніше.

(Слайд 43)

Учитель:

• Четверта сторінка журналу «Культура Прилуччини».

(Слайди 44-47)

Учитель:

• Прилуки завжди були осередком культури нашого краю. Недаремно говорять, що це край талановитих людей, край пісень і легенд, край письменників і поетів, край мислителів і учених, чиї імена перлами сяють у скарбниці світової мідрості. Самійло Величко, знаменитий козацький літописець, Остап Вересай, сліпий кобзар із Сокоринців. Павло Білецький – Косенко, письменник, перекладач, автор словника української мови, В. Королів – Старий, відомий український письменник, М. Яковченко, актор Київського театру ім... І. Я. Франка. І сьогодні Прилуки залишається осередком культури.

(Слайди 48-49)

Учитель:

• МБК, ЦТДЮ, школа мистецтв, музична школа… - все це заклади культури нашого міста.

(Слайд 50)

Учитель:

• У нас у школі також є такий осередок культури. Може, хто здогадається, що це?.. Так, це наша шкільна бібліотека. І сьогодні на нашому заході оформлена виставка, яка називається «Перлини Прилуччини». А детальніше розповість про цю книжкову виставку наш шкільний бібліотекар Сауляк О. В. Тож надамо їй слово.

(Виступ бібліотекаря)

(Слайд 51)

Учитель:

• Дякуємо, а ми перегортаємо наступну сторінку нашого журналу -  «Літературна Прилуччина»

(Слайди 52-56)

Учитель:

• Не вужчають прилуцькі горизонти, не міліють прилуцькі джерела. І сьогодні тут живуть і працюють музиканти і літератори, чиї імена відомі багатьом: Л. Забашта, Н. Полив’яна, Н. Ткаченко, М. Турківський, В. Грибенко.
• У виконанні учнів класу сьогодні прозвучать поезії наших земляків. Тож надамо їм слово.

(Учні читають вірші поетів – земляків про рідний край, які вони підготували вдома)

(Слайд 57)

Учитель:

• А зараз слово надається Ніні Степанівні Полив’яній.

(виступ Н. С. Полив’яної)

Учитель:

-  Ніно Степанівно! У нашому ліцеї є учні, які пишуть свої власні вірші. Зараз я хочу, щоб ви прослухали ученицю 7 класу  зі своїми власними віршами, на які б Ви дали свою рецензію.

(виступ учениці)

Учитель:

• Хочеться сказати, що у нас багато дітей пишуть свої власні вірші. На базі нашого ліцею працює літературна студія «Паростки» (кер Минка В. М. ), гурток «Первоцвіт» (кер. Калашнік Ю. М.)
• Але час спливає… Ми перегорнули останню сторінку нашого журналу. Яке враження у Вас від цієї зустрічі?

(Слайд 58)

ІV. Заключна частина.

• Тепер з’ясуємо, що ви дізналися із журналу «Люби і знай свій рідний край».

(«Метод мікрофон»)

1. Хто залишив першу письмову згадку про наше місто?
2. Які вороги у різні часи руйнували місто?
3. Які ви знаєте архітектурні пам’ятки у місті?
4. Як звали кобзаря із Сокоринців?
5. Назвіть відомих вам письменників Прилуччини.
6. Що об’єднує всіх людей, про яких ми згадали у розмові?

Учитель:

І на завершення для наших гостей і усіх присутніх звучить пісня «Прилуччина» у виконанні учнів 7 класу.

(Звучить пісня, діти співають хором)

(Слайд 59)

Учитель:

- Сподіваюся, що Ви не будете байдужими до своєї малої батьківщини й гідно продовжите славні традиції видатних прилучан. Адже як життя, як мати, так і Батьківщина дається нам всього один раз і ми все це повинні берегти і цінувати. Де б не були Ви, пам’ятайте благословенні рідні місця.

І хай Святий Іоасаф, прилуцький Чудотворець, своїми молитвами нас оберігає!