Виховний захід "Людина починається з добра"

Назва заходу: «Людина починається з добра»

Мета:

• Освітня:

• Формування загального поняття про мораль;
• Поглиблення знань з українознавства;
• Розвиток мовлення учнів.

• Ціннісно-орієнтована:

• Виховання в учнів совісності, доброзичливості, справедливості;
• Виховання в учнів таких якостей особистості як спостережливість, допитливість, уважність, самостійність;
• Становлення особистісної системи цінностей школярів.

• Стимулюючо-дійова:

• Розвиток вміння дітей працювати у мікрогрупах;
• Активізація пізнавальної діяльності дітей;
• Розвиток індивідуальних особливостей учнів;
• Стимулювання механізмів самовиховання та самоосвіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вид діяльності: година спілкування

Форма проведення: виховна година ( з елементами гри)

Орієнтовний вік дітей: 12-13 років

Тривалість проведення: 45 хвилин

Місце проведення: класна кімната

Матеріально-технічне забезпечення:

• Роздрукований вірш;
• 2 плакати;
• Папір у вигляді яблучок;
• Вирізані з картону букви;
• Прислів’я

Особливості підготовки:

1. Підібрати  матеріал по темі;
2. Вирізати букви, намалювати плакати;
3. Підготувати грамоти.
4. Продумати увесь хід виховного заходу, розробити сценарій;
5. Безпосередньо перед проведенням заходу перевірити оформлення класу.

План виховного заходу:

1. Вступне слово;
2. Основна частина:
   1.        Розповідь «Гарні слова та гарні справи» та її обговорення;
   2.        Робота в малих групах
   3.        Притча «Бридкий» та її аналізування;
   4.        Пояснення про альтруїзм та егоїзм;
   5.        Сонечко доброти;
   6.        Притча про дівчинку Любов, обговорення;
   7.        Абетка позитивних якостей людини.
3. Підведення підсумків.

Вступне слово вчителя: 

Сказав Мудрець:
Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізни від мавпи і від звіра.
 Хай оживає істина стара:
Людина починається з добра. (Л. Забашта)

 

 

Вчитель 1 Доброго дня усім присутнім! Усе своє життя, з самого дитинства, людина пізнає, що таке добре, а що таке погане. Ми сьогодні поспілкуємося з вами про доброту.

Вчитель 2 Доброта – найбільша цінність нашого життя. Так, це саме та якість, що коштує так дешево, але цінується так дорого. Її не можна купити ні за які гроші, вона по краплиночці виховується змалечку, її вбирає дитина з молоком матері і на протязі усього життя дарує світу.

Вчитель 1 Діти, спробуймо поміркувати разом. На що, на Вашу думку,схожа доброта? (Діти висловлюють свої думки) Так, а мені здається, що вона схожа на тепле, ласкаве, усміхнене сонечко. (Вчитель вивішує на дошку сонечко). Скажіть мені, будь ласка, а яку людину можна назвати доброю? (Учні відповідають). Діти! Сьогодні темою нашої бесіди є добрі справи та їх значення в житті людини.

Вчитель 2 Ми будемо розмірковувати над категорією «Людина», замислимося над вічною проблемою добра і зла. Не одне покоління замислювалось над питанням: Як розпізнати добро і зло? Відповіді на ці питання люди шукали в усі віки, у всі часи.

(На дошці написаний епіграф без останнього слова, яке учні повинні назвати в кінці заходу. Епіграф: У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це - геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, це – (доброта)).

Вчитель 1  Скажіть, діти, а доброта зажди справжня? (діти відповідають).

      Я розповім вам невеличку розповідь, а ви спробуйте здогадатись, де прояв дійсної доброти, а де лише було одягнуто її маску.

(Вчитель або учень зачитує розповідь)

Гарні слова та гарні справи

   Серед поля стоїть маленька хатинка, її побудували, щоб у негоду люди могли сховатись і пересидіти у теплі.

   Одного разу серед літнього дня захма­рило, і пішов дощ. А в лісі було в цей час троє хлопців. Вони сховалися в хатинці й дивилися, як із неба ллє дощ, як з відра.

   Коли бачать: до хатини біжить ще один хлопчик. Незнайомий. Мабуть, з іншого села. Одежа на ньому мокра, як хлющ. Він тремтить від холоду.

   І ось один із тих хлопчиків, що сиділи в сухому одязі, сказав: «Як мені тебе шкода».

   Другий теж промовив красиві жалісливі слова: «Як страшно опинитись у зливу се­ред поля. Мені шкода тебе!».

   А третій не сказав ні слова. Він мовчки зняв із себе сорочку і подав її змокрілому хлопчику! Той скинув мокру сорочку та одягнув суху.

(Обговорення прослуханого.)

   Вчитель 2  Діти, скажіть, хто , на Вашу думку, проявив справжню доброту?

Чи завжди гарні слова і гарні справи співпадають? (Учні міркують і висловлюють свої думки).(підводячи підсумок) Так, дійсно, справжня доброта німа. Людина, яка робить добро за велінням серця, ніколи не буде вихвалятися цим, хизуватись своїм вчинком перед іншими.

Діти, а давайте разом  підберемо синоніми до слова доброта

(Милосердя;  чуйність;  добродушність; доброчинність; людяність; доброзичливість; співчуття; співпереживання).

  Вчитель 2 Діти, а зараз я пропоную для вас завдання:  оберіть одну із ситуацій та складіть таке її продовження, щоб персонажі засвідчили милосердне ставлення один до одного.
Ситуація 1.

 Учителька природознавства Наталя Петрівна перший рік працювала в школі. Семикласники ставилися до неї непогано, проте не завжди дотримувалися порядку. Одного разу під час уроку в неї через застуду пропав голос. Учні...

Ситуація 2.

Сашко, Максим та Андрій поверталися додому після тренування. Хлопці почувалися втомленими, тож зраділи, коли в вагоні метро звільнилося місце. Сашко й Максим, умостившись, витягли з наплічників підручники історії й поринули в читання, а Андрій вирішив погратися на мобільному телефоні. Хлопці й не помітили, коли до вагона зайшла мама з маленьким сином...

Ситуація 3.

Сергій та Ігор дуже любили свого собаку — ротвейлера Марса, якого братам подарували батьки. Пес був справжнім героєм. Жоден голуб не почувався безпечно, коли Марса виводили погуляти. Нещодавно у дворі з'явився ще один мешканець — Яринчин пухнастий кіт Тишко. Одного разу під час прогулянки з собакою хлопці помітили кота, який ніжився на сонечку під липою. Вони...

   Вчитель 2 А зараз, діти, я розповім вам одну притчу, а ви задумайтеся над нею.

                                                     «Бридкий»
     Кожен мешканець квартири, в якій жила і я, знав наскільки Бридкий був гидкий місцевий кіт. Бридкий любив три речі в цьому житті: боротьба, поїдання відходів і скажемо так любов. Комбінація цих речей плюс проживання без даху залишили на тілі Бридкого сліди. Для початку він мав лише одне око, а на місці іншого була дірка. З того ж боку не було вуха, а ліва нога була колись зламана і зрослась під якимсь неймовірним кутом, через що було враження, що кіт весь час збирається повернути за ріг. Його хвоста давно не було. Залишився лише маленький огризок, який постійно дьоргався...

   Якби не незліченна кількість хвороб і жовтих плям, покриваючих голову і навіть плечі Бридкого його можна було б назвати темно-сірим смугастим котом. У будь-кого, хто хоч раз поглянув на нього була одна і таж  реакція: до чого ж бридкий кіт! Всім дітям було категорично заборонено торкатися його. Дорослі кидали в нього каміння, поливали з шлангу.

  Бридкий завжди проявляв одну і ту ж реакцію. Якщо його поливали з шлангу – він покірно мокнув, доки катам  набридала ця забава. Якщо в нього кидали речі – він терся об ноги, ніби просив пробачення. Якщо він бачив дітей – біг до них і терся головою об руки і гучно нявчав, випрошуючи ласку.    Якщо хто-небудь все-таки брав його на руки, він починав смоктати куточок сорочки або чого небудь іншого,до чого міг дотягнутись.

  Одного разу Бридкий намагався подружитись з сусідськими собаками. У відповідь на це був жахливо покусаний. Із свого вікна я почула крики і одразу кинулася на допомогу. Коли я добігла до нього,він був майже мертвим. Він лежав згорнувшись в клубочок,його спина,лапи, задня частина тіла зовсім втратили свою початкову форму. Сумне життя підходило до кінця. Слід від сльози пересікав його лоб. Я несла його додому і більш за все боявся пошкодити ще більше. А тим часом він намагався смоктати моє вухо.    Я притулила його до себе. Він торкнувся головою долоні моєї руки,його золоте око повернулась в мій бік,і я почула муркотіння. Навіть відчуваючи такий страшний біль,кіт просив про одне – про краплинку прив’язаності.   Можливо,про краплину співчуття. І в цей момент,я думала,що маю справу з найбільш люблячим створінням і найкрасивішим. Ніколи він навіть не спробує укусити або шкрябнути. Він тільки дивився на мене,впевнений,що я зможу пом’якшити його біль.

     Бридкий помер на моїх руках,перш ніж я встигла дійти до дому. І я довго сиділа,тримаючи його на колінах. Внаслідок я багато думала,про те,як один нещасний каліка зміг змінити моє уявлення про те,що таке істинна чистота духу,вірна і безмежна любов. Так воно і було на справді. Бридкий повідомив мені про співчуття,більше ніж тисяча книг,лекцій чи розмов. Я завжди буду йому вдячна.

   В нього було покалічене тіло,а в мене травмована душа. Настав і для мене час вчитися любити вірно і глибоко. Віддавати ближньому своєму все без остачі.

Більшість хоче:багато грошей,бути успішним,завжди коханим і гарним. А я буду завжди прагнути до одного буди Бридким!!!!!!!!!!!!  

  Учитель 1 Учні, вам сподобалася притча? Чи зустрічалися ви з такими людьми, як бридкий кіт? (діти відповідають). Кожна людина повинна вміти розділити людську радість і біль. Бо як говорить народна мудрість: «Чужого горя не буває». І сьогодні ми з вами доторкнемося до великого таїнства людської душі — милосердя і дізнаємося у чому воно виявляється.

 

Діти, а чи знайомі вам слова альтруїзм і егоїзм? (діти відповідають). Зараз я вам поясненню їх значення.

   Людей, повсякчас готових до  милосердних  і добрих учинків, турботливих, уважних, чуйних і безкорисливих називають альтруїстами. Слово «альтруїзм» походить від латинського «інша людина», «ближній». Альтруїзм — це безкорисливе піклування про благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів. Стислим утіленням альтруїзму є настанова «Жити для інших». Хоч сам термін відносно молодий (у філософії він був запроваджений у XIX ст.), його значення споріднене з настановами любові до ближнього в християнстві, обов'язком милосердя в ісламі, вченням про співчуття в буддизмі тощо.   Приклади альтруїзму завжди вражають. Альтруїстів часто вважали святими.  Пригадуєте подробиці земного життя покровителя й оборонця дітей Святого Миколая? Його безкорисливі вчинки, безперечно, є виявом альтруїзму. Серед шанованих альтруїстів варто згадати й Святого Валентина, який, за Легендою, всупереч імператорському наказові вінчав закоханих, даруючи їм щастя бути разом.
     Протилежністю альтруїзму є егоїзм. Егоїстом називають людину, яка нехтує інтересами інших заради власних. Егоїстичною є поведінка тих, хто в людних місцях вживає брутальні слова, голосно слухає музику тощо. А чого варті прогулянки з улюбленим песиком у скверах великого міста! Та щоб егоїстичних учинків в нашому житті поменшало, варто передусім озиратися на себе.

Вчитель 2  З давніх-давен гарні стосунки між людьми, взаємопідтримка, милосердя були основними у житті. Які  ви знаєте народні вислови про добро? І про це говорить народна мудрість:

Добро довго пам'ятається.

 Хто людям добра бажає, той і собі має.

Роби добро, не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.

Перший крок до добра — не роби зла.

Все добре пам'ятай, а зла уникай..
За добро добром платять. Стережися злого, чини добре.
З добром дружись, а лихих стережись.
Як хочеш, щоб з тобою чинили люди, так і ти вчиняй з ними.
Життя дано людині на добрі справи.
Учитель 1 Людина прийшла в цей світ, щоб робити добро і добру пам'ять залишити по собі. Якими ж позитивними моральними якостями повинна володіти людина, щоб бути доброчинною, людей з якими якими якостями ви хотіли б бачити у своєму оточенні? ( пишуть самі на розданих листочках).

Тепер ми повісимо ваші думки на наше сонечко, нехай воно приносить у ваш клас теплоту, добро, дружбу. Нехай ваш колектив ніколи не втрачає цих якостей.

Вчитель 2  Діти, підкажіть, доброта – це якість людини, що дається при народженні, чи її потрібно виховувати? (Діти висловлюють свої думки). Я також довго думала над цим питанням і дійшла до висновку, що людина повинна постійно удосконалювати себе на протязі життя.

І зараз ми проведимо з вами абетку позитивних якостей людини. Для цьго поділимося на команди. У нас буде три команди рядів. Придумайте назви для своїх команд. Я буду показувати вам літери, а ви повинні придумати на цю літеру слова, що означають позитивні моральні якості людини.

«Абетка позитивних якостей людини»

А --акуратність

Б --бадьорість

В -- веселощі

Г -- гідність

Д -- доброта (дружба)

Е -- ерудованість

Є -- єдність

Ж -- життєрадісність

З -- злагода

І -- інтелігентність

К -- красота

Л -- любов

М -- милосердя (мудрість)

Н -- надійність

О --освіченість

П -- повага

Р -- радість

С -- сміливість

Т -- талановитість

У -- уміння

Ф -- фантазія

X -- хоробрість

Ц -- цілеспрямованість

Ч -- чесність

Ш -- шанування

Щ -- щирість (щедрість)

Вчитель 1

Молодці!

Діти, пам’ятайте:

• Коли допомагаєш комусь допомога —повертається до тебе;
• Найважче сказати такі фрази: «Пробач» та «Допоможи мені», незабувай їх вживати;
• Якщо ти знаєш когось, хто потребує твоєї турботи та любові, і знаєш, що можеш допомогти цій людині, подарувавши часточку своєї душі, зроби це! І добро неодмінно повернеться до тебе;
•  Робіть добро і зігрівайте тих, хто цього потребує.

Вчитель 2 А зараз буде нагороджено команди учасники абетки позитивних якостей людини.

Вчитель 1 А тепер, діти, я вам розкажу притчу про дівчинку.

Любов

«Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Не весело було їй жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до сивого, старого чоловіка, який прожив уже більше ста років:
- Допоможіть мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все життя.

Подумав чарівник і сказав:

- Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде.

Уранці, коли яскраво сонечко освітило землю, прийшла Любов на призначене місце і побачила: стоять п’ять прекрасних дівчат.

- Ось вибирай, - сказав чарівник. – Одну звати Радість, іншу – Вдача, третю – Краса, четверту – Журба, п’яту – Доброта.

- Усі вони прекрасні, - сказала Любов. - Не знаю, кого й вибрати…

- Твоя правда, - відповів чарівник, - всі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери тільки одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя.

Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалася, а потім підійшла до Доброти і простягла їй руку…»

Діти, зараз я хочу задати вам наступні питання:
- А кого вибрали б ви?
- Чому на вашу думку, Любов зупинила свій вибір саме на Доброті?

Вчитель 2 Ваш клас – це маленька сім’я. Мені, та й вам, хотілося б, щоб у вашій сім’ї завжди панувало добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А ваш клас – це ще й частинка більшої сім’ї – вашої школи. Я переконана, що кожен із вас прагне, щоб ваша школа стала територією Добра.

Вчитель 1 А наостанок я хочу звернутися до епіграфа, записаного на дошці (зачитує епіграф).  Якого слова, на вашу думку,  не вистачає у вислові?

Ну що ж, любі діти. Підходить до завершення наша виховна година. Я вірю в те, що від сьогодні стала добрішою кожна дитина. Я вірю, що запалений вогник доброти поселиться у ваших серцях і з ним ви будете іти по житті до своєї мети.

Вчитель 2 Отож, творіть на землі добро, примножуйте кількість щасливих людей. Відкривайте свої серця і душі навстіж, поспішайте робити Добро, ставайте добродіями!

Нехай любов земна і доброта сердечна

Завжди крокують поруч з Вами у житті.