Мета: ознайомити учнів із святом проводів зими – Масляною в Україні та світі, навчити робити нарадну ляльку-масляну, розширити знання про історію і сучасність оберегу; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати уяву, увагу, образне мислення, творчі та комунікативні здібності, навички виготовлення ляльок, художній смак; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, інструкції по виготовленню ляльки, презентація “Виготовлення ляльки-Масляної”, технологічна картка виготовлення ляльки-Масляної, аудіозаписи українських пісень, кросворд, картки із завданнями.
Інструменти та матеріали: клаптики тканини, нитки різного кольору, мереживо, тасьма, вата, дерев'яна палиця, кольорові стрічки, синтепон, бісер, картон, ножиці.
О.М. Кизименко, учитель української мови та літератури, С.В. Кодацька,
учитель трудового навчання ЗОШ № 142, м. Харків
Виховний захід
“Народна лялька-Масляна – оберіг наших душ”
Мета: ознайомити учнів із святом проводів зими – Масляною в Україні та світі, навчити робити нарадну ляльку-масляну, розширити знання про історію і сучасність оберегу; виховувати шанобливе ставлення до звичаїв і традицій українського народу, культури Батьківщини, почуття патріотизму, усвідомлення своєї національної неповторності; розвивати уяву, увагу, образне мислення, творчі та комунікативні здібності, навички виготовлення ляльок, художній смак; прищеплювати інтерес до наслідків власної праці.
Обладнання: зразки виробів, ілюстрації, інструкції по виготовленню ляльки, презентація “Виготовлення ляльки-Масляної”, технологічна картка виготовлення ляльки-Масляної, аудіозаписи українських пісень, кросворд, картки із завданнями.
Інструменти та матеріали: клаптики тканини, нитки різного кольору, мереживо, тасьма, вата, дерев’яна палиця, кольорові стрічки, синтепон, бісер, картон, ножиці.
ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ (на дошці записано тему й епіграф заходу)
Лялька-Масляна – не просто іграшка, забава,
У ній живе історія віків,
Символ мудрості, а ще краса прадавня,
Оберіг душі людської з глибини років.
Хоч безликий образ – хрест оберігає,
Символ щастя, сонця і тепла,
Мудрість українського народу
Лялька-Масляна нащадкам зберегла.
ІІ. ВСТУП
Учитель. Масляна – давньослов’янське святопроводів зими на честь весняного пробудження природи, пристосоване хритиянською церквою до тижня перед Великим постом. Його обов’язковим атрибутом є обрядова лялька, яка уособлює злу і холодну зиму. Тому існує звичай її спалювати, вітаючи таким чином прихід весни. Народ вірить у те, що разом з опудалом згорять всі труднощі й негаразди.
Масляна – це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця. Проходять століття, міняється життя, а широка Масляна продовжує жити. Її в народі завжди любили і ласкаво називали “цукрові вуста”, “чесна масляна”, “перепілочка”, “перебуха”, “об'їдуха”, “ясочка”. Свято Масляної тривало цілий тиждень, кожен день мав свою назву. Цілий тиждень дозволялося вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця...
ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА
1-ий учень.
Це свято іде до нас
Ранньою весною!
І багато радощів
Несе із собою!
Будемо зиму проводжати,
Весну-красну зустрічати!
2-ий учень. В Україні Масляна не мала такого широкого розмаху, як у російських областях. Але й наші предки каталися на конях, ходили в гості, влаштовували бенкети. У деяких місцевостях Масляну зображувала заміжня жінка, яку під жарти возили на санчатах односельці. Широке розповсюдження мав звичай колодки (колодія), відомий у кількох варіантах. Наприклад, розігрували народження і поховання дерев'яної ляльки (колодки) – відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими. Найчастіше ж колодку у вигляді поліна, качалки, стрічки, хустки, квітки тощо чіпляли парубкам і дівчатам як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, а ті відкуповувалися грішми або могоричем.
3-ій учень. Звідки ж виникла назва Масляна? За одним із тверджень в основі появи слова “масляна” лежить традиція випікання млинців і пов'язана з тим, що люди як могли, намагалися залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю. Крім того, у селах об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Вважалося, що подібні церемонії “умаслюють” сонце, роблять його добрішим. Звідси й назва – “Масляна”.
4-ий учень. За іншою версією назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати – от і печуть млинці. Саме тому Масляну називають Сирним тижнем.
5-ий учень. А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум’яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим святом.
Учитель. А як же святкували Масляну наші предки? В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв – Масляна, Сиропустний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій тощо. Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний “переломний” понеділок, “широкий” четвер та “прощальну” чи “шуткову” неділю. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.
Основною обрядовою стравою Масляної були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Готували також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня.
6-ий учень. У понеділок (зустріч Масляної) – у перший день – влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком солом'яну ляльку – Масляну, наряджали її в каптан і шапку.
7-ий учень. На другий день (Заігриш), у вівторок, дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців. Тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.
8-ий учень. Середу називали “Ласункою”. Кожна господиня старалась до традиційних для середи вівсяних млинців приготувати ще й птицю, рибні страви.
9-ий учень. На четвертий день (Розгуляй) возять опудало на колесі, співають пісень, проводять кулачні бої.
10-ий учень. На п’ятий день (Тещині вечірки) зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді – і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.
11-ий учень. А у шостий день розгульного тижня (День гостей) молода наречена запрошувала своїх рідних до себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.
12-ий учень. Звичаї останнього дня Масляної пов'язані з культом предків, прощання з Масляною супроводжувалися різними обрядами. Солом'яну ляльку (Масляну) урочисто спалювали, а попіл від опудала розсіювали по полю, щоб додати сили посіву, майбутньому врожаю. У неділю (Прощений день) сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи. Вважалося, що саме в цей день має відбутися страшний суд, а тому годилося “помиритися з тими, хто на цьому світі”. У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми.
Учитель. А зараз ми проведемо “Хвилинку усної народної творчості”. У нашого народу існує величезна кількість прислів'їв та прикмет, пов'язаних з Масляною. Пропоную зараз їх пригадати.
Учні діляться на дві команди і виконують запропоновані завдання на картках.
Картка № 1
З'єднайте частини прислів'їв.
Боїться Масляна гіркої редьки та |
на вила не наколеш. |
Масляна без млинців, |
така й Масляна. |
Млинець не сніп – |
то й ранньою буде весна… |
Яка Сиропустна неділя, |
а Масляна. |
Не все котові Масляна, |
іменини без пирогів не бувають. |
Якщо сонце сходить вранці, |
пареної ріпи (тобто посту). |
Не життя, |
буде й Великий піст. |
Картка № 2
Закінчить прислів'я.
1. Масляна сім днів...
2. Без млинців – не...
3. Масляна, Масляна, яка ж ти мала, як...
4. Масляна – об'їдуха, грошам...
5. Вареники на Масляну доведуть, що...
6. Мине Масляна – доведеться...
7. З себе хоч останнє продай, а Масляну...
Рубрика “Масляна у різних народів”.
Учитель. От ви і дізналися, як проходило свято Масляної в Україні. А тепер послухаємо “цікавинки” про його святкування в інших народів.
1-ий учень. У Шотландії на Масляну було прийнято пекти “пісні коржі”. У складені разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно міцно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі. Випічку млинців шотландці вважають важливим актом, у якому намагаються взяти участь усі члени родини: один змазує олією сковороду, інший ллє на неї тісто, третій перевертає млинець.
2-ий учень. В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями. У 11.45 лунає дзенькіт “млинцевого дзвону”. Кожна жінка біжить з гарячою сковорідкою і млинцем. Правила змагань наказують, що учасниці повинні бути не молодшими 18 років; на кожній обов'язково – фартух і косинка; під час бігу потрібно не менше трьох разів підкинути млинець на сковороді й піймати його. Перша жінка, що передасть млинець дзвонарю, стає чемпіонкою млинцевих гонок року й одержує нагороду – поцілунок дзвонаря.
3-ій учень. У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. Школярі обмінюються знаками дружби, передають своїм друзям через знайомих жартівні листи без зворотної адреси. Якщо хлопчик одержить такий лист від дівчинки й угадає її ім’я, то на Великдень вона має подарувати йому шоколад.
4-ий учень. У Польщі існують свої звичаї відзначення Масляної. Горді полячки, приспавши вашу пильність оладками, пончиками і горілкою, на десерт неодмінно потягають вас за волосся. В останній день Масляної можна зайти в трактир, де скрипаль буде “продавати” незаміжніх дівчат.
5-ий учень. А в Чехії в ці веселі дні молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять усе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок – “клатик”. Він вішається кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися – плати.
6-ий учень. У Югославії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом’яного діда.
III. ПРАКТИЧНА РОБОТА (виготовлення ляльки разом із учителем)
Учитель. З давніх-давен наші предки вірили у магічні засоби, які оберігають і охороняють людину та її найближче довкілля (дім, худобу, врожай тощо) від усілякої небезпеки. Оберегів існувало дуже багато. Сьогодні ми будемо виготовляти ляльку-масляну, яка вважалася потужним оберегом житла. Маленька Масляна (її висота близько 20 см.) вважається донькою чи молодшою сестрою великої ляльки, приносить достаток і щастя у дім. Існує повір’я: робили ляльку-масляну, яку саджали в хаті, подавали їй сковороду та ополоник, наче вона пече млинці. Вважалось, що цілий рік така сім’я буде мати добробут та багатство, і ніяка лиха сила не буде їй заважати. Така лялька-оберіг виготовлялася на цілий рік, а на наступне свято її спалювали або пускали по воді.
Я пропоную вам переглянути презентацію виготовлення ляльки-Масляної (перегляд презентації).
Перед тим, як почати роботу, ми повинні повторити правила техніки безпеки:
1. До початку практичної роботи постелити на стіл клейонку.
2. Працювати з колючими та ріжучими інструментами обережно, не розмахуючи, при порізі чи уколі негайно повідомити вчителя.
3. З клеєм працювати обережно. При попаданні в очі промити водою і звернутися за допомогою до викладача. При попаданні клею на шкіру – змити водою з милом.
4. Інструменти під час роботи класти праворуч, ручкою до себе. Леза ножиць в неробочому стані повинні бути зімкнуті.
5. Стежити, щоб інструменти не падали на підлогу, тому що при падінні вони можуть поранити.
6. Подавати і передавати інструменти тільки з зімкнутими кінцями ручками вперед.
7. Користуватися тільки справними інструментами.
8. Інструменти зберігати на спеціальній дошці.
А зараз ми почнемо робити наші ляльки за інструкцією:
Учитель. Ось і готова наша лялька-Масляна. Нехай же вона принесе достаток і щастя у ваші домівки!
ІV. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА
Учитель. А зараз ми перевіримо, якими ви уважними сьогодні були. Пропоную вам розгадати кросворд.
|
|
|
|
|
|
|
1 8 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
4 |
|
|
|
|
|
|
|
|
5 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
По вертикалі:
По горизонталі:
8) Давньослов’янське свято на честь весняного пробудження природи.
Відповіді: 1. Млинці. 2. Спалювали. 3. Сонця. 4. Лялька. 5. Англія. 6. Великдень. 7. Теща. 8. Масляна.
Учитель. Пропоную вам виконати ще одне цікаве завдання під назвою “Рекламний ролик”. Обидві команди повинні підготувати сценарій ролика, у якому було б розрекламовано ляльку-масляну.
V. ПІДСУМКОВЕ СЛОВО ВИТЕЛІВ
Ми хочемо, любі діти, щоб для вас, коли станете дорослими, дорогою залишилась рідна домівка, щоб палко любили рідний край, його звичаї, мову нашу солов’їну, щоб ніколи не змогли зламати калинову гілку чи інше дерево, а навпаки, прикрашали нашу землю своїми руками. Тож пам’ятаймо, хто ми є, бережімо наші звичаї, шануймо наші обереги!
Українська пісня, українське слово,
Наша берегиня, слава і краса.
Бережімо традиції і шануймо мову,
Наші обереги – це наша душа.
ЛІТЕРАТУРА
1. Ворожейкіна О.М. Народні звичаї та обряди. – Харків: Основа, 2011. – 223с.
2. Воропай О. Звичаї нашого народу: Етнографічний нарис. – Харків: Фоліо, 2005. – 508 с.
3. Дмитренко М.К., Дмитренко Г.К. Уроки з народознавства. – К.: Редакція газети "Народознавство", 1995. – 222 с.
4. Кравець О.М. Сімейний побут і звичаї українського народу: історико-етнографічний нарис. – К.: Наукова думка, 1966. – 198 с.
5. Лозко Г.С. Українське народознавство. – 3-е вид. – X.: Видавництво "Див", 2005. – 472 с.
6. Найден О.С. Українська народна іграшка: Історія. Семантика. Образна своєрідність. Функціональні особливості: [історико-етнографічний просібник]. – К.: АртЕк, 1999. – 256 с.
7. Потапенко О.І., Кузьменко В.І. Шкільний словник з українознавства. – К.: Український письменник, 1995. – 292 с.
8. Сапіга В.К. Українські народні свята та звичаї. – К.: Т-во "Знання України", 1993. – 112 с.
9. Скуратівський В.Т. Український народний календар. – К.: Техніка, 2003. – 384 с.
10. Тарасова О.О. Ляльки-мотанки. Обереги для вашої оселі, що дарують успіх, багатство, щастя. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2014. – 126 с.
11. Українське народознавство. Навчальний посібник / За ред. С.П. Павлюка, Г.Й. Горинь, Р.Ф. Кирчіва. – Київ: Знання, 2004. – 570 с.
12. http://tele-gurman.com/culture/604-maslennica
13. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8F
15. http://sumno.com/article/narodna-lyalka-motanka-oberig-nashyh-dush