Виховний захід "Масляна "

Виховний захід "Масляна "

Мета. Познайомити учнів традиціями українського народу та нашої місцевості. Виховувати любов до національної культури, історії, пісні. Прививати уважне ставлення до рідного краю, його традицій, обрядів. Розвивати творчі здібності учнів.

Тип заходу: свято в класі з елементами обрядових дій.

Учасники: учні 6 класу, класний керівник.

Гості: батьки, вчителі, адміністрація школи.

Підготовча робота до свята проводилася заздалегідь: діти разом з батьками напекли млинців.

Хід виховного заходу:

І. Вступне слово

Класний керівник. Сьогодні ми зібралися, щоб відмітити старовинне свято проводів зими – Масляну. Згідно легенди, Масляна народилася на півночі. Батьком її був Мороз. Якось в саму сувору та сумну пору року чоловік побачив її. Вона ховалася за величезними заметами. Чоловік призвав її допомогти людям, зігріти їх та розвеселити. Масляна прийшла, але не такою дівчиною, що ховалася у лісі, а здоровою бабою, з великими рум’яними щоками, підступними очами, не з посмішкою на  вустах, а з хохотом. Вона примусила людину забути про зиму, розігріла кров в жилах, схватила за руки пустилася з нею танцювати до непритомності.

Масляна або Масниця - одне з календарно-побутових свят, яке пов'язане із давнім народним звичаєм - проводами зими і зустріччю весни. Припадає воно на останній тиждень перед початком Великого посту. Адже цілих 7 днів можна вживати скоромну їжу: м'ясо, сало, ковбаси, яйця і щодня – вареники з сиром, политі сметаною…  Набиралися сил перед довгим постом. Щодня жінки, молодь і діти гуляли, пригощались варениками з сиром, пекли млинці, круглі, як сонечко. 

Це свято триває тиждень і кожен день мав свою назву.

Ведучий 1.  Понеділок – «Зустріч Масляної» 

Молодь звечора поливали гірку водою, робили добрячу ковзанку. В понеділок усі виходили зустрічати Масляну, веселились, спускались з гірки, ліпили снігову бабу і теж спускали її з гори на санях. Їздили по вулицях на санях запряжених кіньми, вквітчаними стрічками, дзвониками і вигукували. 
Не спіть, не дрімайте, 

Спішіть, поспішайте! 

Всією сім’єю, всією ріднею 

Свято усі зустрічайте! 

В понеділок традиційно пекли пшеничні млинці (Учитель показує учням пшеничні млинці).

Ведучий 2. Вівторок – «Заігриш» 

В цей день робили з соломи, сіна, пруття та різного ганчір’я велике опудало. Воно символізувало зиму. Опудало возили кіньми вулицями, а іноді возили сусідніми селами з жартами та піснями. 
Люди ми прийшли до вас 

Донести оцей наказ

Кожен рік цього числа, 

Людям міста і села 

Виходити на свято,

Зиму проводжати. 

 У вівторок полюбляли пекти гречані млинці (Учитель показує учням гречані млинці). 

Ведучий 1.  Середу називали «Ласункою» 

Кожна господиня старалась до традиційних для середи вівсяних млинців приготувати ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви. Веселі куми закутували макогона і справляли йому родини, збиралися у когось у хаті, зносили страви. Потім ішли до іншої хати справляли хрестини та інші події, припрошуючи:

 Це скуштуйте, те скуштуйте в добрий час. 
Все смачненьке ми розставили для вас. 
Ось млинці, молоко, сметана, - 
Свято зустрічаєм ми – іде до нас краса Масляна.

Ведучий 2. Четвер «Розгуляй»

Ввечері у четвер збиралися парубки з дівчатами на вечерниці. Та й вигадували різні забави з жартами, піснями, танцями. Наприклад: хто найшвидше з’їсть вареники та інші витівки.

У четвер готували на вечерниці вареники, вмочали їх у сметану. Пекли пшеничні млинці. 

Що у світі найсмачніше?
Може, краби чи ікра?
Може, ще щось, найдивніше?
Є багато різних страв.
Креми, соуси, салати,
Ще - рулети та супи...
В українську теплу хату
Завітай, будь ласка, ти.
Тільки в хаті українській
Покуштуєш диво з див:
Ось півмісяці у мисці, 
А над ними в'ється дим,
Бо гарячі - масло тане...
Чи ж ви знаєте, що це?
Це - вареники в сметані, 
Найсмачніші над усе!

Інсценування пісні «Варенички мої!»

Чи я ж не українець, не козак?
І до смачної страви не мастак?
Багато я чого у світі їв,
А до макітри серцем прикипів.
Бо розляглися в ній на всі смаки
Вареники! Вареники!

Приспів:
Варенички мої, варенички мої,
Варенички мої у сметані!
Варенички мої, варенички мої,
Варенички мої кохані.

І дух в мені козацький ожива,
І варить круто-мудро голова.
Пузаті розлітаються думки,
А в них одні жінки, одні жінки!
Пливе в сметані серденько моє,
І розстає, і розстає.

Приспів (4)

Ведучий 1.   П’ятниця «Тещині вечірки».  У цей день зяті водили своїх тещ до шинку, щоб ті промочили горло, бо воно «Охрипло» з зятем сваритись. 

Зять тещі замовляв музик і вони разом танцювали. 
Ой зятю мій любий, хороший, 
Закопала під грушею гроші 
Якщо будеш мою дочку любити 
Будеш мої гроші лічити. 
Традиційні для п’ятниці млинці з прісного тіста.

Ведучий 2. Субота «День гостей» 
Не минайте, гості, ганку, 
Веселімось до світанку, 
Будем разом ми співати 
Весну красну прославляти. 
В суботу готували млинці із кислого тіста.

Ведучий 1.   Неділя «Прощений день» 

У цей день усі вибачали один одному образи. Діти просили пробачення у батьків, молоді у старших. Потім ішли на край села після обіду палити опудало зими і закликати весну. 

Уже зима усім набридла 
Та всім присутнім вже огидна! 
Йдем за село зиму палити. 
Треба весну гідно зустріти 
Вже сонце загляда до двору, 
Запасів з’їли ми комору! 
Ми Зиму спалим і тепло 
Прийде до нас, а з ним й добро!

Вчитель:

В давнину свято Масляна відбувалося на честь бога скотарства Велеса.

Його уявляли високим сивим чоловіком, борода якого була вся в маслі. Одягнений він був у звірячі шкури. Звідси і пішов звичай «Водити козу», який супроводжувався гумористичними сценками та розіграшами.

 

Гумористична сценка

«На Масляну»

Герої:

Коза

Дід

Баба

Циган та Кінь

Масляна

ПЕРША ДІЯ

Коза.

-Ой, пропали тормоза

Всі з дороги, я - Коза!

Людонькі допоможіть,

Хтось мене та зупиніть!

Ось он там казали люди:

Масляна сьогодні буде.

Я так бігла, ледь не впала,

На млинці я так чекала!

Де млинці тут видають?

А-а-а! Мабуть скоріше тут!

/підбігає до будиночку, стукає/

Ой господарі відкрийте

Та столи скоріш накрийте!

/стукає, виходить Дід/

Дід.

Що ти робиш тут Коза?

Зновуздали тормоза?

Та знайди собі роботу,

Стукотиш сюди нащо ти?

 

Коза.

Діду ти так не шуткуй! Масляну скоріш готуй.

/виходить баба/

 

Баба

Ти Коза зовсім здуріла?

Я ще й тіста не місила.

Рано свято ще збирать

Пішли діду знову спать

 

Коза

-Ме! Готуй скоріш млинці

 

Дід

Вранці, вранці приходи!

/Коза тікає, дід та баба йдуть за будиночок/

ДІЯ ДРУГА

Циган:

Я циган Мора з циганського хора,

Співаю басом, заїдаю ананасом.

Продаю кобилу невідомої породи, але гарної вроди

 

Паспорт до неї маю, і гав не хапаю.

Кобила хороша, правда не всі зуби.

Менше їсти буде!

Трохи худенька, так зате бігти буде легенько.

Їсть мало: мішок вівса, наверх ковбаса,

Та ще кусок сала, їй завжди мало.

Вміє танцювати, людей забавляти! Ельвіра танцюй!

/циган з кобилою танцюють танок під пісню «Да ну да най»/

ДІЯ ТРЕТЯ

Масляна:

Сонечко, Сонечко, 
Засвіти, засвіти! 
Сонечко, Сонечко,
Звесели, звесели! 
Сонечко, Сонечко, 
Весну й Літо запроси!

 

1-ша дівчина

Масляна, Масляна, яка ти маленька.
Якби тебе сім неділь, а Посту Одненька.
Масляна, Масляна, яка ти ладна.
Якби тебе сім неділь, а Посту одна.
 

2-га дівчина

Масницю, масницю святкували
Та й холодну, люту зиму проводжали.
Закружляли в танцях, потонули в співах
Вареничками пригощали та й усіх на диво.

3-тя дівчина
Веселиться весь народ – гарне свято!
Напекла млинців чудових теща зятю,
Чекає у середу із самого рання,
Масниця, масниця! Скрізь гуляння.

Масляна:

З Масницею вітаю
І достатку вам бажаю,
І в хаті, і на дворі,
У золоті і в сріблі!

 

Учні вітають гостей піснею «Масляна» (муз. О.Злотника - вірші О.Вратарьова)

Ой, дорослі і малята, ой, ви хлопці і дівчата,
Вас ми раді привітати, добру пісню проспівати!
Всіх запрошує на свято і широка, і багата,
Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!
Приспів:

А вже скоро в нас весна, наче квітка чарівна.
Вже не довго до тепла - до Петра і до Павла.
Великдень в добрий час поспішає вже до нас.
А сьогодні - гай гуде! Щира масляна іде!

Гуляй, Масляна, як треба, не забудемо ми тебе
І млинці твої гречані, і вареники в сметані!
Ти співай, моя родино, щоби жито уродило.
Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!

ПРИСПІВ

Ведучий 2.  Не лише в Україні святкують Масляну. У Шотландії на Масляну було прийнято пекти "пісні коржі". У складені  разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі.

Ведучий 1.  В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями. У школах Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти.

Ведучий 2.  А в Чехії молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять усе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок - "клатик". Він вішається кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися - плати.

Ведучий 1.  У Словакії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у

свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом'яного опудала.

Ведучий 2. У Вірменії Масляна називається Бун Барекендан (”Бун” означає

“істина”, Барекендан – “добре житіє, радість життя”). За старих часів на Масляницю у Вірменії готували рясне пригощання, проводили  святкові заходи, а люди бідні і незаможні були предметом загальної уваги і користувалися благами суспільного столу. 

Ведучий 1. А тепер давайте пограємо, бо яка ж Масляна без веселощів.

(заходить Масляна).

Масляна.  Добрий вечір! Хорошу гру придумали, а тільки в тих місцях, де стоїть лід на річці, хлопці укріпляли стовп, натирали його салом, а до
вершечку прикріпляли чоботи. Стовп був слизьким, високим. Та все ж
знаходились вправні і сміливі хлопці, які діставали чоботи. А тепер
давайте пограємось у гру, де візьмуть участь всі. Розділіться на дві
команди. Одну назвемо “Зима”, другу – “Весна”. Гра називається “Хто кого
переспіває”. Кожна команда співає свою пісню. Хто не зіб’ється на
мелодії і словах – та й перемогла.

(Співають).

Масляна. Пограємось у сніжки?

Кожній команді підносять “сніжки” (зім’ятий папір). Команди стають на
відстані 2-3-х кроків і за рахунком: “Один, два, три!” починають кидати
в протилежну команду “сніжки”. Чия команда влучить більше, та й
перемогла.

Масляна. А з цієї гри ми довідаємось, хто кого переможе: “Весна” чи
“Зима”? Грають хлопці. Перетягнемо канат.

Масляна. За нашими підрахунками, в іграх перемогла “Весна”. Отже, злись, Зимонько, скільки хочеш, а переможе все ж таки Весна, яку всі чекають.

Гуляйте, друзі, до ранку, до світанку. Бо скоро почнуться польові
роботи, вечорами збиратиметесь на вулиці не часто. Танцюйте, жартуйте, а
мені пора.

Ведучий 1.  Масляна, Масляна, яка ж ти мала – якби ж тебе сім неділь, а
посту одна!

Масляна. Не все ж коту масляна. (Виходить, прощаючись).

Ведучий 2. Настав час перевірити  вашу увагу, кмітливість та знання

Запитання до учнів: 
1. Які млинці зазвичай пекли в перший день Масляної? 
(пшеничні млинці) 
2. Яку назву мав другий день Масляної? 
(«Заігриш») 
3. Які страви готували в середу на Масляну? 
(до традиційних для середи вівсяних млинців готували ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви) 
4. Яку назву мав п’ятий день Масляної? 
(«Тещині вечірки») 
5. Чим займалися в суботу на Масляну? 
(приймали гостей) 
6. Що просили у неділю на Масляну? 
(пробачення)

Ведучий 1.  Тож шануйте Весну, усюди засівайте добірне зерно радості, бо без радості праці не має щасливого життя.

Прийшла масляна –
Прийшла з млинцями. 
Пригощу смачненько 
Нас із вами. 
Млинці пече круглі 
До сметани,
Щоб сонцю радіти могли 
Ми з вами.
Пригощайтесь діточки, 
Тата й мами.
Зустрічайте весну-красну 
Разом з нами.
 

(Пригощають гостей млинцями)

Вчитель. Звертаючись до класу: Вам спасибі за увагу, за активне старання, за веселощі, жарти, сміх. І нагорода буде для всіх! Запрошуємо на млинці!