Виховний захід «Мова наша рідна, диво калинове»

 

 

 

 

 

 

Сценарій виховного заходу

«Мова наша рідна, диво калинове»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Офіцинської І. П.

 

 

 

Мета: ознайомити учнів з історичними подіями, які лягли в основу традиції   святкування  Міжнародного дня рідної мови,  формувати почуття національної гідності та гордості за унікальність та неповторність української мови, вчити дорожити віковічними надбаннями нашого народу; виховувати любов до рідного слова, бажання дбати про його чистоту; розвивати пам'ять, увагу, комунікативні здібності.

  Хлопчик І Друзі, ви чули? Виявляється, сьогодні у нас велике свято.

Дівчинка І Так, Руслане, і не тільки у нас, а й в усіх народів світу. Адже 21 лютого – Міжнародний день рідної мови.

Дівчинка ІІ В Україні це свято почало писати свою історію порівняно недавно – з 20002 року.

Дівчинка ІІІ Сама ж історія походження цього свята дуже трагічна. 21 лютого у Республіці Бангладеш  було жорстоко розстріляно студентів, які виявили протест проти урядової заборони на використання їхньої бенгальської мови.

Дівчинка І У 1999 році на 30 – тій сесії Генеральної Конференції ЮНЕСКО дату 21 лютого було введено з метою вшанування загиблих захисників бенгальської мови і наголосити на важливій ролі рідної мови у формування нації.

Хлопчик ІІ Синів і дочок багатьох народів

Я зустрічав, які перетинали

Гірські й морські кордони, і, на подив,

Багато бачили, багато знали.

Я їх питав із щирою душею

•                   Яку ви любите найбільше мову?

 І всі відповідали:

•                   Ту, що нею співала рідна мати колискову.

                              Д Білоус

 Пісня «Над колискою»

Дівчинка ІV Так, це істина. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає своє давнє життя і свої сподіванки, розум, досвід, почування.

Хлопчик ІІІ І не можна завдати народові більшої шкоди, аніж забрати у нього  його мову.

Дівчинка І Задумаймося! Мова – це значно більше, ніж засіб спілкування. Вона ідентифікує народ і кожного з нас. Так само, як наші імена, ми отримуємо рідну мову від нашої матері у дитинстві. І вона формує нашу особистість. Стає засобом нашого саморозвитку і самовираження.

Дівчинка ІІ Саме тому рідна мова дорога кожному з нас. А ще тому, це те, що живе у наших серцях. Мова і слова – це дерево і гілочки нашого серця, які свідчать про стан здоров’я нашої духовності.

Дівчинка ІІІ Мова є своєрідним генетичним кодом нації, тож неважко здогадатися, що таке втрата рідної мови і до чого вона призводить.

Дівчинка І  Друже милий, ти помітив до краси людську любов?

Скільки є на світі квітів, - стільки є на світі мов!

Холоди чи хмари грізні зацвіли в погожі дні.

Квіти різні, ранні й пізні восени і навесні.

І червоні, як троянди, і рожеві, як піон.
І зелені, як лаванда і фіалкові як сон.

Так і мови ті, мов квіти, що буяють між осель.

Інші ті, що рвуть граніти ломикаменем між скель.

На душі в людини свято: як чудово, що вони різні всі,

Що їх багато – квітів, сонця і весни.

У барвистім розмаїтті мови – диво – дивина,

Порожніш було б на світі – зникла б навіть хоч одна!

Друже милий, ти помітив до краси людську любов?

Скільки є на світі квітів – стільки є на світі мов!

                              Д. Білоус

Дівчинка ІV У світі налічується близько десяти тисячі мов і діалектів. 2220 з них  мають писемність і ще менше – державний статус. На жаль, половина з них перебуває на межі зникнення.

Хлопчик ІІІ А це ж страшна втрата для людства, бо кожна мова – це унікальна культура, це неповторне своєрідне бачення життя. Нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову.

Хлопчик І А чи загрожує це нашій мові? Яке місце займає наша рідна солов’Їна серед інших мов світу?

Дівчинка ІІ О! Наша рідна мова, диво калинове! Її визнано однією з наймелодійніших мов світу.

Дівчинка І У 1934 році на конкурсі милозвучності мов українська мова посіла друге місце серед європейських мов і третє  - серед мов світу( після французької та перської)

Дівчинка ІІ Німецький поет, перекладач, професор слов’янських мов у Мюнхені Ф. Боденштадт, досліджуючи  слов’янські мови ось як говорив про нашу мову: «Українська мова – наймелодійніша і найголосніша поміж усіма слов’янськими мовами, з великими музичними можливостями.

Дівчинка ІІІ Турецький мандрівник Ельвія Челебі писав: «Українці – стародавній народ, а мова їхня багатша і всеосяжніша, ніж перська, китайська, монгольська і всіляка інша».

Дівчинка V

 Ну що б здавалося, слова…

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється, ожива, як їх почує!

Знать од Бога і голос той, і ті слова ідуть меж люди.

                                                                      Т.Шевченко

Дівчинка ІV  Наша мова є однією з найдавніших мов світу. Окремі дослідники вважають її однією з найстаріших мов Європи, а наша писемність налічує понад тисячу років.

Дівчинка V На жаль, не всі етнічні українці її називають рідною. В Україні понад сім мільйонів громадян рідною вважають російську.

Дівчинка І Найкраще зберігають рідну мову ті українці, які найдальше живуть від України. Наприклад, у Канаді є 28 університетів з кафедрами української мови.

Дівчинка ІІІ Жодна країна світу не зазнавала впродовж сторіч такого масштабного спланованого і нищівного удару по своїй культурі і мові.

Дівчинка V За неповних 200 років нараховують 173 урядових постанов, спрямованих на знищення нашої рідної мови.

 Хлопчик ІІІ Я знаю. Мова мамина – свята.

В ній вічний, незнищенний дух свободи.

Її плекали душі і вуста мільярдів.

Це – жива вода народу.

Її зневажить – зрадити народ,

Котрий до сонця зводився крізь муки.

Це забруднити плеса чистих вод.

Це потоптати материнські руки.

Які нас від напастей берегли.

Останню дрібку хліба віддавали,

щоб ми, нівроку, дужими були

й матусиних пісень не забували.

                     М. Адаменко

Пісня «Лебеді материнства».

Дівчинка ІІ Чистоті  нашої мови загрожують безліч слів – паразитів та суржику «тіпа», «карочє», «капєц» тощо.

Дівчинка І «Говори, і я тебе побачу», - так запевняли античні мудреці. І це справді так, оскільки говорячи, людина мимохіть говорить і про себе! 

Дівчинка ІІІ З того, як говорить та чи інша людина, можна уявити собі загальний розвиток цієї людини, її освіту, культурний рівень. Що культурнішою є людина, то розвиненішою є її мова, багатшою на лексичний запас. У природі не буває людей, що визначалися б високим інтелектом і водночас примітивною, як у первісного дикуна,мовою.

Вистава «Люби рідну мову!»

Дівчинка проходить між дітьми «коридорчиком», всі розтупаються і з захопленням питають:

•                   О! Хто це?
•                   Хто це?
•                   Хто?

Дівчинка у вишиванці, з віночком на голові, два віночки із стрічками  тримає у руках виходить на середину і говорить:

•                   Я – мова ваша рідна, українська мова.

Заквітчана, усміхнена, прекрасна.

Дарую вам життя народу,

дух правди у якого ввік не згасне.

На сцену виходять хлопці і говорять суржиком

І хлопець

•                   Рішив я їхати тіпа до школи і тіпа заспав. Прийшов блін на зупинку, а маршрутка тіпа тільки хвіст показала.

ІІ хлопець:

•                   А я тупо не хочу йти до школи. Уроків блін не вчив воше. Спати хочу капєц. До ранку тіпа за компом сидів, а тепер (позіхає) спати блін хочу( позіхає). Повний облом!

ІІІ хлопець:

То ше фігня йомайо! А мені комп завис ,то капєц! Канєшно я його на сміття не викину. Але блін без нього ніяк, в ремонт йомайо його треба!То капец!

Протягом часу, коли хлопці між собою перемовляються, Дівчинка – мова розводить руками, простягає до них руки, журиться і стогне:

•                   О лишенько! Ой горе!( клякає на коліна і никне)

 Виходять діти і стають на захист мови.

Хлопчик ІІ

•                   Мов поганих не існує в світі. Є лише погані язики!
•                   Чужою мовою у державі розмовляє або гість, або найманець, або окупант!

Дівчинка – мова простягає до  нечемних хлопців руки і на колінах запитує з розпачем?

То хто ж ви є? Якого роду? Чиї ж ви діти? Чиїх батьків?

Виходить дівчинка ІV 

Спитай себе,дитино, хто ти є,

І в серці обізветься рідна мова;

І в голосі яснім ім’я твоє

Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,

Ти полетиш, де святу далечизна,

Та в рідній мові буде вся душа

І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,

Не згубишся, як на вітрах полова.

Моря перелетиш і не впадеш,

Допоки в серці буде рідна мова.

                                       Д. Павличко

Дівчинка ІІІ

Мово рідна, слово рідне!

Хто вас забуває,

той у грудях не серденько,

а лиш камінь має.

Як ту мову мож забути,

 котрою учила

нас всіх ненька говорити,

ненька наша мила?!

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом.

                               С. Воробкевич

Хлопці просять вибачення у Мови:

•                   Ми більше так не будемо говорити!
•                   МИ будемо любити рідну мову!
•                   Будемо дбати про її чистоту  і берегти здобутки нашого народу!(підводять дівчинку – мову)

Дівчинка ІV

Ти постаєш в ясній обнові,

Як пісня, линеш, рідне слово.

Ти наше диво калинове,

Кохана материнська мова!

Несеш барінь гарячу, яру

В небесну синь пташиним граєм

І, спивши там від сонця жару,

Зеленим дихаєш розмаєм.

Плекаймо в серці кожне гроно,

 Прозоре диво калинове,

Хай квітне, пломенить червоно

В сім’ї великій, вольній, новій!

                                Д. Білоус

Дівчинка ІІ

МИ – українці, і це – Україна.

Гордість для нас всі її надбання:

Шлях і традиції, звичаї й віра,

Світла історія, спосіб буття.

Ми – неповторні, ми в світі єдині.

Хто ми? Які ми? В чім наш родовід?

Ми самобутні і наше коріння

Треба вивчати і знати як слід.

Не поспішай, а присядь на узбіччі,

З криниці напийся свіжої води,

Підстав вільним вітрам і сонцю обличчя,

Пройди босоніж по росяній траві.

І озирнися назад: покоління

Віками збирали й до нас донесли

Народні здобутки, навики, вміння

І ти маєш в серці все це зберегти!

                                 Л.Фашмухова

Дівчинка І Захищаючи свою рідну мову, ти захищаєш  не тільки свою гідність, а й честь і гідність свого народу!

Хлопчик І  У  Святому Письмі Господь нас застерігає:

За кожне пусте слово, яке скажуть люди, дадуть відповідь судного дня, бо за словами твоїми ти будеш оправданий і за словами твоїми будеш осуджений Мт.12.36 -37.

 Хлопчик ІІ У Своїх листах ап.. Павло промовляє:

Ніяке погане слово нехай не виходить з ваших уст, лише гарне, що може збудувати в потребі і що вийшло б на благо слухачам.

Хлопчик  ІІІ Розпуста, й усяка нечистота та захланність нехай не згадуються між вами, як личить святим; та й без соромливість, безглузда балаканина і масні жарти, бо все це непристойне Еф.4.29 – 5.34.

Дівчинка ІІ Ваша розмова нехай буде люб’язною та приправленою сіллю, щоб ви знали, як маєте кожному відповідати Кол.3.6.

Дівчинка ІІІ 

В молитві і в псалмах, у лагідному слові,

У пісні, що дзвенить і в пісні колисковій,

У Слові Божому, в дитячих молитвах

Цвітуть сади любові на устах.

Щоб менше буряну було у цьому світі,

До Слова Божого ви навертайтесь, діти!

Бо наш Отець попалить весь бур’ян.

Повік не промине лише любові сад!

Вчитель :

 Сію дитині

 в серденько ласку.

Сійся, родися,

 ніжне «будь ласка»,

вдячне «спасибі»,

«вибач» тремтливе.

Слово у серці

 як зернятко в ниві.

«Доброго ранку!»,

 «Світлої днини!» -

Щедро даруй ти

 людям, дитино!

Мова барвиста,

Мова багата,

Рідна і тепла,

Як батьківська хата.

                     Варвара Гринько

 

      Пісня «Українська мова»

•                   Сподіваємося, діти, що ви зрозуміли, яким багатством ми з вами володіємо, тож не втрачаймо скарбів нашого роду, а примножуймо їх і плекаймо рідне слово.

Використана література:

1.               Святе Письмо Старого і Нового Завіту. Українське Біблійне Товариство.
2.               Українська мова:Універсальний Довідник. – Х.: ВД «Школа», 2009.
3.               Вірші М. Адаменка, Д. Білоуса, С. Воробкевича, В. Гринько, Л. Фашмухової,  Т.Шевченка.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ТРАДИЦІЇ СВЯТКУВАННЯ РІЗДВА В УКРАЇНІ

Конспект уроку в 5 класі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета: розкрити суть традиційного святкування Різдва Ісуса Христа; ознайомити учнів з основними святами різдвяного циклу та перлинами українського фольклору -  колядками і щедрівками;

виховувати любов до рідного краю, його традицій та звичаїв; розвивати творче мислення, пам'ять, увагу, мовленнєву компетентність.

Тип уроку: урок – концерт.

Методи: бесіда, гра «Продовжуй колядку»

Обладнання: Святе Письмо, Золота книжка із серії «Християнська читанка», різдвяна шопка, гілочки сосни у вазі, вишитий рушник, свічка.

Хід уроку

1.               Христос народився! Дорогі діти, ми переживаємо зараз особливу, радісну подію  - народження Божого Сина… у нашому серці. Так, у нашому серці, бо на те і прийшов Спаситель у світ, щоб замешкати серед нас, грішних людей і примирити з Отцем Небесним, навчивши нас любити і прощати. Попросимо в Нього сили, щоб уміти це робити з любові до Бога і ближнього. Молитва.
2.               На домашнє завдання ви готували відповідь на запитання « Що я можу подарувати Ісусові в день Різдва?»

Зачитування відповідей.

3.               Сьогодні у нас незвичайний урок, на якому ви будете виконувати роль артистів і глядачів. У нас – урок концерт і перед нами стоять такі завдання:

•                   Ознайомитися з традиціями святкування Різдва Христового;
•                   Знати складові різдвяного циклу;
•                   Відзначити красу і мелодійність перлинок нашого фольклору – колядок і щедрівок (запис теми у зошити)

Поки ми розпочнемо наш концерт, пригадаймо основні події з життя Ісуса Христа:

•                   Де народився Ісус Христос?
•                   Хто  і чому переслідував маленького Ісуса?
•                   Де проживала Пресвята родина під час переслідування?
•                   Куди подався Йосиф з родиною після втечі в Єгипет?
•                   Для чого Господь послав у світ Ісуса Христа?
•                   Протягом якого часу ми будемо вітатися словами «Христос народився»?
•                   Молодці! Ну а зараз розпочинаємо концерт.

Ми. українці, з діда – прадіда вважали Різдво радісним і родинним святом. Зима, сніжок, а в хаті тепло, пахне смачно. Робота вся пороблена, тож можна біля теплого припічка поспівати колядок, щедрівок. Саме вони є невід’ємними елементами різдвяного циклу, який складається з трьох частин:

•                   Різдво
•                   Старий Новий рік (Василія)
•                   Богоявлення (Водохреще, Йордан)
•                   Отже, хто першим нам розповість про традиції святкування Різдва у своїй родині? (виступи дітей)
•                   Тепер – час колядок (виступи дітей)

Читаю вірш І.Овечка «Божа зірка», розповідаю про  різдвяні звичаї українців.

•                   Ще поки сонечко спало, господиня вже поралася біля печі. У грубці – 12 полін, на яких готуватиметься Свята вечеря.  Вже зварена кутя, кипить у горщиках смачненька страва, все йде своєю чергою. Ось і діти вже біля вікна виглядають першу зірочку.  Ось і час сідати до столу, та перед тим Господар заносить найголовніше сніп жита – дідуха і вітається з господинею:
•                   Дай, Боже, здоров’я!
•                   Помагай, Біг! Що ти несеш?
•                   Злато, щоб увесь рік ми жили багато.

Потім господар виходить і повертається з оберемком соломи і кладе його під столом. До столу не сідали доти, поки не погодували всю домашню тваринку, набравши їй зі столу свят - вечірніх страв. Вдарити тваринку у цей святий час вважалося великим гріхом. Також наші предки вірили, що худібка на Різдво розмовляє людською мовою, тільки підслуховувати цього нікому не можна. Коли господарі з новоспеченими буханцями хліба обійшли всю господарку, господар знову набирає по ложці страв і виходить з хати, щоб закликати до вечері мороз, сірого вовка та стихії – бурі, злі вітри, примовляючи:

•                   Ой морозе, морозе, іди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не йди ні на нашу пшеницю і усяку пашницю!
•                   Ой ти, вовче сірий, іди до нас кутю їсти, а як не йдеш, то не бери наших ягнят, телят, поросят!
•                   Ой ви,бурі, злії вітри, ходіть до нас на Святу вечерю, а як не приходите зараз, то не приходьте і вліті, та не робіть нам шкоди ні на ярині, ні на житі! Після цього дійства господар заходив у хату і родина сідала за стіл вечеряти. Обов’язковим ділом було покласти на окрему тарілку їжу для душ усіх померлих у роду. Коли родина повечеряла, починали колядувати і починали з колядки «Бог Предвічний народився».
•                   А ви знаєте цю колядку? Виконання колядки під фонограму.
•                   На другий день, після Різдва молодь ходила з вертепом і прославляла Новонародженого Ісуса колядками.
•                   Зверніть увагу на цю шопку. Колись (у16 -17ст.)  була традиція носити від хати до хати вертеп, своєрідний ляльковий театр, який мав вигляд похідного двоповерхового будиночка. На верхньому поверсі відбувається містерія – народження Спасителя, на нижньому – трон Ірода та його воїни. Як бачимо, тепер шопка, або вертеп, мають такий вигляд. Діти розглядають шопку.
•                   А що ви знаєте про колядку?
•                   Польський мовознавець Лінде вважав, що Коляда – це ім’я київського божка, який вважався богом зимових свят так само, як у римлян Янус. Янус – староіталійський бог руху сонця, ходу і переходу(дослівно – двері, ворота), який зображувався на монетах із подвійним обличчям(переміна дня і ночі). Йому був призначений початок дня і року, тому січень,як початковий місяць року називається януарій(англ..ganuariae). У римо – католицькій церкві є гімн, у якому слово колядо означає хвалити, вихваляти. Можливо від цього походить традиція прославляти Христа, господарів дому, дітей. Також у римській церкві був звичай на Різдво Христове вірним роздавати печиво, яке мало форму ясел, пелюшок і називали його календами.

      У слов’янських народів (чехів, сербів, болгар) колядою називали величальну пісню – вітання з Новим роком, за яку отримували подарунки. У нас, українців, слово коляда має такі значення:

•                   Різдвяні свята.
•                   Пісня, у якій прославляємо Христа.
•                   Винагорода за величальну пісню (запис у зошити)
•                   А тепер – час засівати! Це доручали робити хлопчикам. Ї робили вони це рано – вранці, коли тільки - но починало світати.
•                   Хто буде нам засівати?(хлопці по черзі виконують новорічні віншування.
•                   А ще на Василія молодь водила козу, хлопці переодягалися на Меланку і так, жартуючи,  ходили і веселилися від хати до хати
•                   Прийшов час і щедрівочки. Читаю вірш Д. Білоуса «Щедрий вечір»
•                   Хто ж нам пощедрує? ( діти виконують щедрівки)
•                   На Водохреще, або Йордан ч Богоявлення ми святимо водицю. У цей благодатний час вона має цілющу силу. Нею ми посвячуємо свої домівки, подвір’я, а сміливці пірнають в ополонку щоб оздоровитися і не хворіти.

Читаю вірш Л. Дяченко «Водохреще»

•                   Послухаємо  щедрівки у виконанні ансамблю дівчат.

4.               - А зараз – час для гри «Продовжіть колядку» (клас ділиться на три групи і діти по черзі співають кілька рядків однієї колядки, несподівано зупиняють, продовжити гру повинна інша команда, починаючи вже іншу колядку і знову раптово зупинити, щоб інша команда продовжила гру. Виграє та команда, яка знатиме найбільше колядок). 
5.               Закріплення вивченого матеріалу («Мікрофон»)

•                   Що нового ви довідалися на уроці, що вам найбільше запам’яталося і сподобалося?

6.Домашнє завдання: вивчити нову колядку або щедрівку, яку ми ще з вами не чули.

7. Заспіваймо разом «Бог ся рождає»