Виховний захід "Моя чудова рідна мова"

                                  Моя  чудова   рідна мова

 

Мета:  Розширювати знання  учнів про красу і багатство української мови, про Міжнародне свято рідної мови, формувати розуміння того, що українська мова - це скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Викликати бажання

вивчати її, збагачувати словниковий запас. Пробудити почуття національної  та патріотичної гідності громадянина своєї держави.

Розвивати комунікативну компетентність учнів, навички виразного читання напам’ять віршованих творів, артистично передавати зміст гумористичних сценок.

Виховувати любов до рідної мови, рідного краю, його традицій, почуття поваги до Батьківщини, свого народу та бажання говорити українською мовою.

 

Обладнання:  літературна  виставка «Усна народна творчість», фонограми пісень,

відеоролики «Цікаві факти про Україну», соціальна реклама.

 

Хід заходу

І.Організаційний  етап

Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

 

ІІ. Основна частина виховного заходу

Дорогі друзі!

Український народ відзначає багато різних свят, а винятковість сьогоднішнього святе в тому, що воно приурочене рідній мові.

21 лютого - це Міжнародний день мови кожного народу, який шанує, береже, плекає та розвиває свій народний скарб – мову.

Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на икористання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, а починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

 

Рідна мова

По-своєму кожна

Пташина співає,

По-своєму кожен

Народ розмовляє.

У мене й народу мого

Українська є мова чудова,

Своя, материнська.

С.Жупанин

 

За легендою, ми живемо у райському куточку, який Бог тримав для себе, а подарував козакам в обмін на обіцянку берегти і збагачувати рідний край, дбайливо ставитися до його краси і людей, цінувати мову.

Ми будемо дотримувати слова, даного нашими пращурами, дбатимемо, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці .

 

Ми — українці — велика родина,

Мова і пісня у нас — солов'їна,

Квітне в садочках червона калина,

Рідна земля для нас всіх — Україна.

 

Велична, щедра і прекрасна мова,

Прозора й чиста, як гірська вода,—

То України диво барвінкове,

Багата мова й вічно молода.

 

Живи, вкраїнське слово, процвітай!

Моє мале сердечко звеселяй!

В кожну сім'ю й оселю завітай,

Де люблять і шанують рідний край.

 

Щоб пам'ятали нині й назавжди,

Якого роду доньки ми й сини.

Красу своєї мови бережи,

Бо житиме вона — то житимемо й ми!

 

Земля українська стародавня, така ж дав­ня і українська  мова. Учені довели, що вік нашої мови — 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи роз­квіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, пере­казах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

Для нас рідна мова — це не тільки доро­га спадщина, яка об'єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарб­ницю загальнолюдської культури.

До вашої уваги «Цікаві факти про українську мову» (відео)

Ми — українці. Живемо у вільній не­залежній державі — Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

Спробуємо переконати своїх ровесників, що мова — це безцінний дар, який треба шанувати, як батька і матір, родину і батьківщину.

Сценка «Чотири пасажири»

Було це давно,ще за старої Австрії,у далекому 1916 р. У купе вагона 1-го класу швидкого поїзда «Львів – Відень» їхали 4 пасажири: англієць,італієць,німець та українець. Розмови велися навколо різних проблем,нарешті заговорили про мови: чия моя краща й котрій із них належить світове майбутнє.

Англієць. Англія – країна завойовників,мандрівників і мореплавців. Англійська мова – це мова Шекспіра,Байрона Ньютона. Безумовно їй належить світове майбутнє.

Німець. Ні в якім разі!  Німецька мова – це мова двох великих імперій:Німеччини й Австрії ,які займають більше половини Європи. Це мова філософії,техніки,армії,медицини,це мова Гете,Шиллера,Канта. І тому ,саме вона претендує на світове панування.

Італієць. Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова – це мова сонячної Італії ,мова музики й кохання. Нею написані нетлінні твори Данте,Петрарки,опери Верді,Россіні. Тому італійська мова має бути провідною у світі.

Українець. Я також міг би сказати,що моя мова – це мова незрівняного сміхотворця Котляревського,  мова геніального Тараса Шевченка. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж, по суті,  нічого не сказали про багатство й можливості своїх мов. Ну могли б ви своїми  мовами написати вірш, в якому б усі слова починалися з однакової  літери?

Усі. Ні,ні,ні!Це неможливо!

Українець. Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім неважко. Просто  назвіть якусь букву.

Німець. Нехай буде буква С.

Українець.

Самотній сад

Сипле,стелить сад самотній

Сірий смуток – срібний сніг,

Сумно стогне сонний струмінь,

Серце слуха скорбний сміх.

Серед саду страх сіріє,

Сад солодкий спокій снить,

Сонно сиплються сніжинки,

Струмінь стомлено сичить.

Стихли струни,стихли співи,

Срібні співи серенад,

Срібно стеляться сніжинки –

Спить самотній сад.

 

Усі. Геніально!Незрівнянно!

Оповідач. Говорити вже не було потреби.

 

Україна – золота, чарівна сторона. Земля рясно вквітчана врожаями, закосичена лісами й ріками і має чудових людей, що народилися в Україні й живуть тут. Скільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити гарячу любов до краю, де народилися. Чим більше проходить часу, тим яскравішою ми її уявляємо.  Пізнати все нам допомагають книги і самобутня творчість нашого народу, пісні та колядки, думи  та казки,  мудрі загадки та приказки відкривають  перед нами розум, мудрість, творчість нашого народу.

Усна народна творчість-це найперше, що розкаже і розкриє глибину  і красу народного слова.

Повідгадуємо загадки.

Цих загадок рівно сім,

Пропонуємо усім:

Їх сумлінно розгадати.

З перших літер скласти слово,

Якщо впорались - чудово!

 

1. Коли все у тебе гарно,

Коли день пройшов не марно,

Наче квітка розквітаєш,

На обличчі її маєш.

 Посміхаються вуста.

 Що це? Відповідь проста…( Усмішка)

 

2. В ньому сторінок багато,

Там і будні , там і свято.

 Він події позначає,

Історичні дати має, Та рахує залюбки

Тижні, місяці і дні. ( Календар)

3.Ось стоїть маленька хата-

Там твої матуся й тато,

 Твої сестри та брати

 І звичайно , там є ти.

Ще бабусі, дідусі,

 Зібралися геть усі!

Бути в кожного повинна

 Дружна і міцна…( Родина)

 

4. Рідну мову я вивчаю,

З літер вже слова складаю.

 Помічниця ось  моя-

 Букви в ній від А до Я

Стали лагідно в рядки.

Що це? Знають малюки..( Абетка)

 

5.І вареники в сметані,

 І крученики духмяні,

 Сало , терте з часником,

Борщ  червоний з буряком.

Одним словом як назвати?

Щоб гостей почастувати? ( Їжа)

 

6. Вони смачненькі та чорненькі ,

У ґрунт попали навесні,

Тепер із них у полі зріють

 Яскраві соняхи рясні.

А згодом буде і олія

 Прозора, жовта , запашна.

Їх можна з друзями лузгати.

Про що ця загадка, хто зна?( Насіння)

 

7.Цей фахівець нам розказав

 Про долі націй і держав.

Де наші пращури жили,

Які в них звичаї були?

Яка одежа, посуд, хата,

Та ще цікавого багато.

Розкопки буде він вести,

Щоб нам минуле довести( Археолог)

У К Р А Ї Н А

Любов до рідного краю, починається з любові до маленької батьківщини — до місця, де ви народилися, де проходить ваше дитинство, де живе ваша родина, де біжать стежки до шкільного порогу, де вчимося  любити та шанувати рідне слово.

 

Поясніть народну  мудрість.

 

Птицю пізнають по пір ю,  а людину – по мові.

Світ один, та різні мови.

Слово до слова – зложиться мова.

Гостре словечко ранить сердечко.

Слово не горобець, випустиш не впіймаєш.

 

 

 Немає у світі людини, яка не любила б, або не чула  казок. Перевіримо ваші знання. Чи відомі вам ці казки.

 

1. «Я за три копи куплена,

У півбока луплена.

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

 

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

 

3. «Мій котику, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і Півник»)

 

4. Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

 

5. Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював. («Колосок»)

 

Як чудово,коли народ зберігає свою мову. Адже мова – це показник існування нації. Поки існує мова,існує народ. І як боляче усвідомлювати ,що ми, живучи на своїй, Богом даній земл, зрікаємося мови наших пращурів, а значить і свого національного коріння. Нерідко ще зустрічаються такі люди, як у гуморесці нашого земляка, славетного майстра слова , гумориста  Павла Глазового.

 

Інсценізація гумористичного твору Павла Глазового «Кухлик».

 

Дійові особи: автор, дід, продавець.

Автор.

Дід приїхав із села,

Ходить по столиці.

Має гроші – не мина

Жодної крамниці.

Просить він...

Дід.

А покажіть

Кухлик той,

що скраю.

Продавець.

Што? Чєво?

Я не понімаю.

Дід.

Кухлик, люба, покажіть,

Той, що збоку смужка.

Продавець.

Да какой же кухлік здєсь,

Єслі ето кружка!

Автор.

Дід у руки кухлик взяв

і насупив брови.

Дід.

В Україні живите

Й не знаєте мови...

Автор.

Продавщиця теж була гостра

та бідова.

Продавець.

У мєня єсть свой язик.

Да к чєму мнє мова...

Автор.

І сказав їй мудрий дід.

Дід.

Цим пишатися не слід,

Бо якраз така біда

В моєї корови:

Має бідна язика

І не знає мови.

 

Пісня «Українська мова»

Скільки на землі мов? Скільки  народів — стільки й мов. Учені вважають, що на нашій планеті близько трьох тисяч мов.

З-поміж такої величезної кількості лише близько тридцяти мов користуються найбільшою популярністю, тоб­то це ті мови, якими розмовляє більшість людей на планеті.

Найбільше людей розмовляє китайською мовою, друге місце посідає англійська мова, третє — російська, далі — мова хінді (Індія) та іспанська. Українська мова посідає почесне 14 місце, оскільки нею говорять близько 50 мільйонів людей.

Для кожного народу своя мова — найкраща, але ніхто не заперечуватиме, що українська мова за милозвучністю і співучістю — одна з найкращих.

Кожна людина має завжди пам’ятати хто вона, звідки родом, де її коріння, кожна людина повинна знати свою мову, любити її, цінувати, збагачувати, берегти. Це наш скарб, це наше багатство, це велич нашої держави.

 

Земля моя, найкраща і єдина!

Я спів твій серденьком своїм ловлю!

Моя найкраща в світі Україна,

Я щиро й віддано тебе люблю!

 

Мій край чудовий — Україна!

Тут народились ти і я.

Тут над ставком верба й калина,

Чарівна пісня солов'я.

Все найдорожче в цілім світі,

Бо тут почався наш політ.

Цвітуть волошки сині в житі,

Звідсіль ведуть дороги в світ.

 

Усе найкраще і єдине,

І радощі усі, й жалі...

Мій рідний краю, Україно

Найкраще місце на землі!

 

Всіх нас єднає рідна мова,

Всіх, хто живе у цім краю.

Вона прекрасна, світанкова,

Я в ній свою наснагу п'ю.

 

Цвіти і смійся, рідне слово!

У серці щирому звучи!

Моя чарівна, рідна мово,

Лети над світом не мовчи.

ІІІ. Заключна частина

 

Діти, як називається той райський куточок, який Бог готував собі, але украяв і віддав людям?

Якою мовою ми розмовляємо?

Які мови нам ще зрозумілі?

Яка мова найтепліша і наймиліша для нас?Чому?

 

Всі народи мови….(мають)

Всі пісень своїх ….(співають)

Бо хто має мову….(рідну),

Той багатий,  а не…(бідний)!

 

Пісня « На нашій Україні»