Виховний захід на тему: «Наша мова солов’їна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виховний захід

на тему:

 

 

 

«Наша мова солов’їна»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

«Наша мова солов’їна»

Звучить пісня в записі О. Сичова «Рідна мова»

Ведучий 1:   Мова рідна,слово рідне,

  Хто вас забуває,

  Той у грудях не серденько,

  Тільки камінь має.

 

Ведучий 2:  Як ту мову можна забути,

  Котрою учила.

  Нас всіх ненька говорити,

  Ненька наша мила?

Ведучий 1: Рідною мовою належить вважати мову своєї нації,мову предків,яка пов’язує людину з її народом,з попередніми поколіннями,їх духовними надбаннями. Ми повинні передати рідну мову наступним поколінням. Обов’язок кожної людини знати,берегти мову,історію,культуру. Тоді ми будемо гідними синами і дочками свого народу.

 

Ведучий 2: Людина,яка не розуміє значення рідної мови,віддаляє себе від культурно-історичного досвіду і досягнень свого народу,його культурно-духовних надбань. Людина, яка не знає рідної мови,відмовляється від неї – втрачає повагу серед інших народів і не може розраховувати на гідне місце серед народів світу. Мовою українського народу є українська мова. Вона повинна бути рідною для кожного,хто вважає себе приналежним до українського народу.

 

     Ось як говорили про мову видатні люди:

 

«Той,хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе».

                                                                                                             Олесь Гончар

 

 «Мова – наша зброя,якою ми служимо народові,що нас породив,вигодував і виховав. Мова – втілення думки. Що багатша думка – то багатша мова. Любімо її,вивчаймо її, розвиваймо її».

                                                                                                    Максим Рильський

 

 «Коли зникає народна мова – народу немає більше!... Відберіть у народу все – і він усе може повернути,але відберіть мову,і він ніколи більше не створить її; нову Батьківщину навіть може створити народ,але мови ніколи: вмерла мова в устах народу – вмер і народ».

                                                                                            Костянтин Ушинський

 

 Мова – коштовний скарб народу.

                                                                                                               Іван Франко

 

Мова – це доля нашого народу,і вона залежить від того,як ревно ми всі плекатимемо її.

                                                                                                           Олесь Гончар

 

Як парость виноградної лози, плекайте мову.

                                                                                                   Максим Рильський

 

Мова росте елементарно разом із душею народу.

                                                                                                            Іван Франко

 

Ну що б,здавалося, слова… Слова та голос більш нічого,а серце б’ється – ожива, як їх почує!...

                                                                                                       Тарас Шевченко

 

А знаєте ви,що за сила в тій мові?...

                                                                                                                   Іван Франко

 

Єдиний скарб у тебе – рідна мова, заклятий для сусіднього хижацтва. Вона твого життя міцна основа,певніша над усі скарби й багатства.

                                                Пантелеймон Куліш

 

Ведучий 1:  Любіть рідну мову.

Мова – краса спілкування,

Мова – як сонце ясне,

Мова – то предків надбання,

Мова – багатство твоє і моє.

Мова – то чиста криниця,

Де б’є,мов сльоза джерело,

Мова – це наша світлиця,

Вона як добірне зерно.

 

Ведучий 2:  Мова – державна перлина,

Нею завжди дорожіть

Без мови немає країни –

Мову,як матір, любіть.

Ведучий 1:

Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

Ведучий 2:

Земля українська стародавня, така ж давня і наша мова. Учені довели, що вік нашої мови – 7 тисяч років. З покоління в покоління, в часи розквіту та падіння передавали нам предки цей скарб. Народ плекав рідну мову у піснях, легендах, переказах і передавав від роду до роду, щоб не загинула.

 

 

Ведучий 1:

Для нас рідна мова – це не тільки дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість, вироблену десятками й сотнями поколінь. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури.

Ведучий 2:

Весь світ віддає шану великим володарям українського слова – Т.Шевченкові та І.Франкові, Лесі Українці та М.Коцюбинському, І.Нечуєві-Левицькому та Г.Сковороді, І.Котляревському та багатьом іншим майстрам слова, що довели милозвучність та багатство мови, щоб передати прийдешнім поколінням цей дорогоцінний скарб, гідну покоління спадщину, котру треба примножувати та оберігати.

Ведучий 1:

В.Ушинський казав: «Відберіть мову – і народ уже більше не створить її, нову батьківщину навіть можна створити, а мову – ніколи; вимерла мова в устах народу – вимер і народ».

Недарма стільки років чужинці намагалися заборонити нашу мову, нав’язували свою культуру і свою владу.

Факти вражаючі. 270 років поспіль намагалися знищити українську мову, а разом з нею і український народ, прагнули, аби він був покірним рабом без мови, без усної народної творчості, тобто без коріння роду нашого. Пригадаймо той тернистий шлях боротьби української мови за незалежність.

 

Ведучий 2:

Ми – українці. Живемо у вільній незалежній державі – Україні. Розмовляємо рідною державною мовою. А мова в нас красива і багата, мелодійна і щира, як і душа нашого народу.

 

Дати скорботного календаря

 

1720р. – указ Петра І про заборону книгодрукування українською мовою.

1769р. – видано розпорядження російської церкви про вилучення в населення України українських букварів та книг.

1775р. – зруйновано Запорозьку Січ та закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

1862р. – закрито українські недільні школи.

1863р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884р. – закрито всі українські театри.

1908р. – вся культурна й освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою.

1914р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу.

1938р. – сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення української мови, чим підтинає коріння мові українській.

1983р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови у школах і поділ класів в українських школах на дві групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою.

1989р. – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну мову.

1991р. – прийнята державна програма реалізації української мови та мов національних меншин до 2000 року.

 

Ведучий 1:

Кожному народові дорога  його мова

 

Ведучий 2: Увага!Увага!Увага!

А зараз ми дізнаємося імена  кращих знавців рідного слова у 6-А класі.

Отже, хай щастя перемоги випаде тому, хто краще знає українську

мову.

Конкурс «Далі,далі…»

 

1. Державна мова України? (українська)
2. Слова з протилежним значенням. (Антоніми)
3. Частина мови про ознаку предмета. (Прикметник)
4. Найбільша одиниця мови? (Текст)
5. Знак у кінці питального речення? (Знак питання)
6. Чим починається діалог? (Тире)
7. Перша буква у власній назві. (Велика)
8. Наука про звуки мови.(Фонетика)
9. Розмальоване яйце. (Писанка)
10.  Головні члени речення. (Підмет і присудок)
11.  Документ про середню освіту. (Атестат)
12.  Словниковий склад мови. (Лексика)
13.  Знак у слові В’ячеслав. (Апостроф)
14.  Символ українців, що оберігає. (Оберіг)
15.  Займенник з однієї букви. (Я)
16.  Список літер установленого порядку. (Алфавіт)
17.  Зміна букв у корені. (Чергування)
18.  Розділ науки про правопис. (Орфографія)
19.  Стиль художньої літератури. (Художній)
20.  Речення з однією граматичною основою. (Просте).
21. Народна назва Пасхи. (Великдень)
22. Найменша одиниця слова. (Звук)
23. У що береться пряма мова? (У лапки)
24. Без якої святині зникає народ? (Без мови)
25. Знак у кінці розповідного речення. (Крапка)
26. Буква без звука. (М’який знак)
27. Правила спілкування.(Етикет)
28. Сьомий відмінок нашої мови. (Кличний)
29. Стиль у науці. (Науковий)
30. Розмова двох осіб. (Діалог)
31. Остання частина слова. (Закінчення)
32. Частина мови про кількість. (Числівник)
33. Опис природи. (Пейзаж)
34. Слова з близьким значенням. (Синоніми)
35. Слова спільного кореня. (Спільнокореневі)
36. Речення з однією граматичною основою. (Просте)
37. Нема України без верби і …  (Калини)
38. Другорядні члени речення. (Додаток, означення, обставина)
39. Частина мови дев’ятка. (Іменник)
40.  Частина слова перед коренем. (Префікс).

 

Конкурс «Розгадай кросворд».

Впишіть у клітинки прислівники, дібравши синоніми до поданих:

 

1. Повагом, нешвидко. (Повільно)
2. Хороше, гарно. (Добре)
3. Недалеко, поруч. (Близько)
4. Невесело. (Сумно)
5. Радісно, безжурно. (Весело)
6. Нерано. (Пізно)
7. Блаженно, безхмарно, солодко. (Щасливо)
8. Невисоко. (Низько)
9. Нечутно, неголосно. (Тихо)
10. Поспіхом. (Швидко).

 

Конкурс «Літературна вікторина»

1. «Як дитиною, бувало,

Упаду собі на лихо,

То хоч в серце біль доходив,

Я собі вставала тихо.

 

«Що, болить?» - мене питали,

Але я не признавалась –

Я була малою горда, -

Щоб не плакать, я сміялась.»  

      (Леся Українка «Як дитиною, бувало…» )

 

2. «Де ж того євшану взяти,

Того зілля-привороту,

Що на певний шлях направить, -

Шлях у край свій повороту?!»    

     (Микола Вороний «Євшан-зілля»)

 

3. «Тече вода в синє море,

Та не витікає;

Шука козак свою долю,

А долі немає.»       

      (Тарас Шевченко «Думка»)

 

4. « А Федько, справді, щось надзвичайне виробляв на річці. Він то повз на животі по тонких крижинах, то впирався палицею й перестрибував через водяні латки, то бігав  з кінця в кінець криги, не маючи виходу. Здавалось, ось-ось налетить на нього ота кучугура книги, зітре, зімне й сліду не зостанеться од комашинки-хлопчика. Але комашинка якимсь чудом ловко видряпувалась на самий гребінь кучугури, скоренько з’їжджала з неї й бігла знову з крижини на крижину.»

   (Володимир Винниченко «Федько-халамидник»)

 

5. « Він знав ще дідуся хлоп’ям,

А маму – малим дівчатком,

Гукав пустунам: «Ая-яй!»,

Слухняним давав шоколадки.

 

Він любить какао пить,

Смоктати м’ятні гостинці.

Так довго і солодко спить

В старій музикальній скриньці.»               

            (Ірина Жиленко «Гном у буфеті»)

6. «Такі  і в світі жаби є,

Прощайте, ніде правди діти;

А по мені – найлучче жити,

Як милосердний Бог дає.»   

      (Леонід Глібов «Жаба й Віл»)

 

Конкурс «Гонка за лідером»

 

1. Народні пісні на Різдво (колядки)
2. Додайте: «Мені тринадцятий…» (минало)
3. Вірш без рими (білий)
4. Перша збірка Шевченка (Кобзар)
5. Народне оповідання про фантастичні події (легенда)
6. Прізвище Олександра Олеся  (Кандиба)
7. Пісня, що має два 14-складових рядки (коломийка)
8. Віршований твір, який співається  (пісня)
9. Розділ, в якому вивчаються частини мови (морфологія)
10. Усна народна творчість (фольклор)
11. Опис зовнішнього вигляду людини (портрет)
12. Місто, де похований Тарас Шевченко (Канів)
13. Державні символи України (гімн, герб, прапор)
14. Новорічне символічне дерево (ялинка)
15. Назвіть типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
16. Художнє означення в літературі (епітет)
17. Рід іменника путь (жіночого)
18. Розділовий знак, який відображає найбільшу паузу в усному мовленні (крапка)
19. День незалежності України (24 серпня)
20. Назвіть дерева-символи України (верба, калина, тополя)

 

Ведучий 1: Зараз ми визначимо, хто справжній патріот своєї країни, хто досконало знає свою мову, своє рідне слово.

 

Ведучий 2:

Так, рідна мова – це душа народу,

Його поезія і пісня, і казки.

Оспівує він нею всю природу,

Несе в своєму серці залюбки.

Бо в ній усе – і рушники з квітками,

І хліб та сіль, як гості на поріг.

Й свята Мадонна – мати з діточками,

І Матір Божа – вічний оберіг.

І верби, що схилилися на воду,

Калини цвіт, дівочий ніжний спів.

Все те найкраще, що в душі народу,

Про що віками мріяв, що любив.

В садку вишневім засміялась хата,

З дитям за руку – мати молода…

О! мово рідна, щира і багата –

Потрібна, як повітря і вода!

Як хліб і сіль, як росяне світання,

В тобі живуть такі п’янкі слова!

Любов і добрість, трепетне кохання,

Ти вічна, мово, щира і жива!

Ведучий 1:

Ми переконалися, що поетичною мовою можна все змалювати й охарактеризувати: чарівні картини природи і людські почуття, найпершу гаму барв та гармонію людських стосунків.

 

Ведучий 2:

Але звернімо увагу на нашу повсякденну мову. Чому вона така бідна, засмічена? Давайте разом поміркуємо про причини нелюбові до мови. Їх багато, правда? Але одна з найперших, напевно, це відчуття меншовартості, а ще наше недолуге наслідування і копіювання когось моднішого.

 

Ведучий 1:

А як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, Богом даній землі, в час, коли постала, як благословення Господнє, омріяна Шевченком незалежна Україна, все ще зрікаємося мови наших предків, а значить, і свого національного коріння.

 

Ведучий 2:

Пишається Париж і Рим

Одвічно рідним словом,

Чого ж втрачаєм тільки ми

Свою співучу мову?

Без мови гине всякий слід

І роду і народу.

Як пам’ятає мову рід –

Не буде переводу.

Хіба манкурти ми чужі

Чи яничари люті,

Щоб за дешеві бараші

Свій рідний дух забути?

На крила памяті, орли.

Пора у путь, братове,

Ми – українці, не хохли,

Ми не забули мови!

Ми краще на льоту помрем,

Ніж бути в нас руїні.

Ми нашу мову збережем,

Коли ми – Україна!

(Дмитро Чередниченко)

 

 

Ведучий 1:

Замисліться. Ніхто не прийде наводити нам лад у нашій хаті. Ми мусимо робити це самі, власними зусиллями. Пам’ятайте. Мовні обов’язки написані для нас, українців. Поки буде жити українська мова, буде існувати українська нація, бо мова – дух народу.

 

Учні зачитують мовні обов’язки

 

Вдучий 2:

Трембітна мово, музико, калино!

Звучи в розмові, повсякчас звучи,

Говориш ти – говорить Україна,

О, рідне слово, більше не мовчи.

Ведучий 1:

Не дай занедбати себе й забути,

До кожного серця дійди.

У миті біди і найважчої скрути,

Як мати рідненька прийди.

Ведучий 2:

І тихо-тихенько співай колискову,

Щоб серце в дитинство вернуть,

Щоб більше ніколи свою рідну мову

Не міг українець забуть.

Ведучий 1:

Співай, моя мово, у пісні чудовій

І смійся, у жартах звучи!

Світися щасливо у зірці ранковій

І в побуті теж не мовчи.

Ведучий 2:

Здіймайся у славі у небо високе,

Багатою будь, як земля.

Глибокою будь, наче море широке,

Щоб чули тебе звіддаля.

Ведучий 1:

Квітуй, як весна у чарівнім суцвітті,

Весело посвіту йдучи,

Звучи, моя мово чарівна, у світі

І в серці людськім не мовчи!

Ведучий 2:

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай.

Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край.

 

 

Ведучий 1:              Тому….

 Вчімося, друзі, слово любити,

Слово до слова – й думка сповита

 

Ведучий 2:  Люди без думки – птиці безкрилі,

З думкою люди мудрі й щасливі.

Ведучий 1:

 

Любіть  українську мову всім серцем, бо  вона наша гордість. Не цурайтесь нашої співучої мови, не соромтеся нею говорити.

І поки живе мова, житиме й народ як національність.

Наша  зустріч завершується. Думаю, що до ваших сердець дійшли
слова, які несуть багатство, красу та мелодійність української мови.

Сподіваюсь, що ви ще глибше відчули, який то найцінніший скарб -  наша рідна мова, що її потрібно не лише любити, а й берегти, як зіницю ока.