Виховний захід "Не згасне свіча пам'яті " до річниці Голодомору 1932-1933 рр.

Виховний захід: лінійка-реквієм

«Не згасне свіча пам’яті»

до роковин Голодомору 1932-1933рр.

Мета заходу:

     На основі історичних фактів, літературних творів донести до свідомості учнів трагізм українського народу в добу сталінських експериментів, які призвели до загибелі мільйонів громадян України, до жахливого голодомору 1932 - 1933 років.

Обладнання і  оформлення зали:

     Книжкова виставка, екс­понуються репродукції картин, по центру вкритий орна­ментованою скатертиною стіл, на якому покладена хлібина з сіллю, поставлена склянка з житом, в якій вміщена сві­ча. На сцені - прапор України з траурною стрічкою і герб. Звучить мелодія «Реквієм» Моцарта.

Ведучий 1. Чорною плямою скорботи та гніву залишилися в українській історії роки Голодомору. Минає 90 років з часу найбільшого злочину сталінізму, скоєного проти українського народу. На десятиліття можна засекретити архіви, можна замести сліди злочину, можна переписати історію. Але з пам’яттю народу нічого не вдієш. Після заборон, утисків, принижень людської гідності оживає, відроджується історична правда.

Ведучий 2. Голод 1932-1933 років став для українців трагедією, масштаби якої неможливо збагнути, голод травмував націю, залишивши на тілі глибокі соціальні, психологічні та демографічні шрами. Що вона носить до сьогодні.

Ведучий 1. За своїм характером, політичними, генетичними наслідками штучний голодомор в Україні належить до найбільших актів геноциду, яких знало людство. Це все було продумано. Ретельно сплановано і проведено владою задля економічного розорення усього селянства і фізичного винищення значної його частини.

Ведучий 2. Україна тривалий час не могла згадувати про голодомор. Десятки років ми говорили про цю трагедію тільки пошепки і з відчаєм. Нас привчили, що це вигадка і старанно приховували правду. Але в кожній українській родині усі знали. Що був голодомор.

Ведучий 1. Голодомор став одним з найстрашніших злочинів в історії людства. Рахунок загиблих ішов на мільйони. Україна втратила чверть свого населення. Це була справжня війна проти нації. Смерть не розрізняла своїх жертв ані за віком. Ані за статтю. Ніхто не знав, скільки живого люду лягло у могилу - старих, молодих і дітей.

Ведучий 2. Голодне лихоліття найболючіше вразило дітей. Вони виявилися найменш захищеними, не брали участі в колгоспному виробництві, а відтак не отримували ту мізерну пайку (100-300 гр.) на працівника. Саме вони масово гинули у містах і селах. Ставали жертвами канібалізму. Вони помирали, не дочекавшись допомоги.

Уч.1.Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз,

Заплачте разом, а не поодинці.

Зроніть сльозу за тими, хто не зріс.

Що мали зватись гордо  українці.

Заплачте! Затужіть! Заголосіть!

Померлі люди стогнуть з тої днини,

Й благають: “українці донесіть

Страждання біль голодної війни”.

Уч.2.Згадайте нас – бо ми ж колись жили.

Зроніть сльозу і хай не гасне свічка!

Ми в цій землі житами поросли,

Щоб голоду не знали люди вічно.

Відео «Голодомор 1932-1923 » (режим доступу)                https://www.youtube.com/watch?v=Ob50bQsNeXo

Ведучий 1. Голодомор – страшна трагедія в історії нашої держави. Ми повинні знати і пам’ятати про це. На вшанування світлої пам’яті жертв голодомору в Україні оголошуємо хвилину скорботи.

Хвилина мовчання

Ведучий 2. Хай ця хвилина для всіх громадян нашої держави, для всіх людей чистої совісті й доброї волі стане актом поминальним, жестом покаяння і перестороги. Хай у кожному селі й місті, у кожній оселі. У кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. Хай ця хвилина ввійде в наші серця тихою молитвою, очистить наші душі від зла.

Уч.2. На підвіконні палахтить

Скорботи полум’я священне –

То свічка пам’яті горить

За всіх безвинно убієнних!

Ведучий 1. Трагічна наша історія. Тяжко повертає собі народ України духовне здоров’я, надто багато могил позаду, надто великі втрати. І тільки правда здатна повернути нам нашу історію, розкріпачити волю людей. Тільки розказавши про минулі страждання, викричавши давній біль, крок за кроком пройшовши хресну путь своєї далекої та близької історії, віднайде себе наш народ, гідний прекрасної долі.

Ведучий 2. У листопаді 2005 року Президент України підписав Указ про вшанування пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій. Саме в цей день ми з вами провели лінійку – реквієм.

Уч. 4. Відкрийтесь небеса!

Зійдіть на землю

Всі українські села.

Пересілки й хутори,

Повстаньте всі, кому сказали: вмри!

Уч. 5. Засяйте над планетою. Невинні душі!

Зійдіть на води й сущі.

Збудуйте пам’яті невигаслий собор!

Це – двадцять другий рік,

Це – тридцять другий рік.

Це – тридцять третій рік,

Це – сорок шостий рік!

Голодомор. Голодомор. Голодомор.

Уч. 6. Час пройшов, проминули літа,

Вже стерлись у пам’яті нашій,

Тих жахливих часів гіркота,

І обличчя від голоду павших.

Ведучий 1.  Без минулого немає майбутнього. Тому, щоб побудувати щасливе завтра, потрібно знати й оцінювати минуле, щоб не припускати помилок, не допускати трагедій.

Ведучий 2. Закликаємо всіх приєднатися до загальнонаціональної хвилини мовчання і до Всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті».

Гімн України.

Дякуємо за увагу.