Виховний захід : "Новорічні свята українського народу"

Тема: Новорічні свята Українського народу

Мета:

Поглибити знання про традиції, обряди, звичаї українського народу, зокрема про новорічні свята на Україні:Святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, Свято Меланки , Водохреща, з обрядами колядування і щедрування. Виховувати любов і повагу до національних традицій та обрядів рідної України.

Обладнання: Святково прикрашений зал, ялинка, вертеп, мультимедійний проектор,музичний супровід, святкові страви української кухні, декорація української хати.

Майстер в/н

Шановні гості! Дорогі учні!

Багатство та унікальність нашої країни криється в різноманітності. Це стосується як природи, архітектури так і традицій. Традиції- це те,що вирізняє нас серед усіх інших країн і робить неповторними. Ви однозначно чули про карнавали в Ріо-де- Жанейро чи Венеції, День Святого Патріка в Ірландії. Такі традиції роблять ці країни унікальними Те саме і з нашими святами. Але чи знаємо ми свої традиції?

Отже, тема нашого заходу — «Новорічні свята українського народу». Сьогодні ми пригадаємо обрядові свята нашого народу: День святого Миколая, Новий рік, Різдво Христове, свято Василя та Водохреща. Ви дізнаєтеся про традиції святкування цих свят, які прийшли до нас від наших пращурів. Це, друзі, не тільки весело й цікаво, але й важливо для кожного з вас — адже не можна вирости достойним, гідним українцем, не знаючи традицій свого народу, його звичаїв і творчості.

У народі кажуть : «Зима прийшла – свята привела». І дійсно, узимку майже щодня свято.

Свято Святого Миколая.

Колись Микола-Чудотворець жив,

Він щиро весь народ, весь люд любив,

Він був заступник наш, такий простий,

Та з серцем добрим — праведник святий.

За долю всіх святий уболівав,

За кожного молився він щоденно,

А дітям подарунки дарував

Із радістю, сердечно та душевно.

Надходить грудень. Свято Миколая.

Я подарунків, як завжди, чекаю

І думаю, що зовсім недаремно —

Адже я цілий рік поводивсь чемно.

Молюся я уклінно: Миколай,

Моїй країні рідній долю дай,

Наснаги дай, здоров'я для батьків,

Даруй побільше нам щасливих днів!

Учень 1

19 грудня в Україні відзначають День Святого Миколая. Святий Миколай – один із найшанованіших святих церкви – Чудотворець, заступник бідних, захисник дітей, а також покровитель мандрівників. Миколая Чудотворця вважають найближчим до Бога святим. Він посередник між Богом і людьми.

Отець Миколай відзначився чистотою життя, за яку мав від Бога дар чудотворення, а також милосердям і благодійністю.

З давніх часів День Святого Миколая святкувався весело. Заздалегідь готували подарунки, пекли печиво, запрошували музикантів, скликали гостей.

І, звичайно ж, чекали головного нічного гостя — Миколу-Чудотворця, запалювали свічки, читали молитви.

Цього дня "Вітали сніжну зиму" - на санях тричі об'їжджали довкола села. А для дітлахів пеклося особливе печиво - миколайчики.

Цей день також був сприятливим для укладання домовленостей. Українці вірили, що коли Святий ходить селом, ніхто не стане обманювати.

До речі, в українських традиціях День святого Миколая був особливо важливим для наречених. Оскільки сватання традиційно відбувалися перед Різдвом, дівчата заздалегідь наводили лад у своїх скринях: готували одяг, діставали рушники і прикраси та прибирали в хаті – одне слово, чекали сватів.

Відео про Святого Миколая

Учень 2

1 січня - Новий рік

Новий рік є одним з найпопулярніших та улюблених свят не тільки в Україні, а й майже по всьому світу. 

Українці святкують Новий рік в ніч з 31 грудня на 1 січня. В оселях прийнято ставити ялинки, накривати святковий стіл і збиратись разом із родичами та друзями, дарувати подарунки.

Українці святкували Новий рік першого січня не завжди. У різні часові проміжки відзначали Новий рік у березні і навіть вересні. З самого початку святкування Нового року українці робили це навесні. Цей звичай був пов'язаний з тим, що природа наново відроджується навесні і починається новий сільськогосподарський сезон. А в XV столітті Православна церква прийняла греко-візантійський обряд, тоді початок року наступав першого вересня. У цей же час та частина України, яка перебувала у складі Великого князівства Литовського, відзначала Новий рік першого січня, за католицьким звичаєм.

Весь християнський світ став зустрічати Новий рік першого січня після того, як було введено григоріанське літочислення. Цар Петро І ввів своїм указом святкування Нового року першого січня на території сучасної України у 1700 році. Також цар ввів такі традиції як прикрашання новорічної ялинки, гучні святкування і маскаради.

Цікавим фактом є те, що раніше в українців символом Нового року була не ялинка, а дідух. Дідухом це стіг сіна, прикрашений стрічками, вінками, квітами. Цей символ ставили в будинку на покуті столу.

А який же Новий Рік без Діда Мороза та Снігуроньки.( Заходять Дід Мороз та Снігуронька)

Привітання Діда Мороза та Снігуроньки

Рік Новий — казковий час!
Хай здивує щастям Вас
Рік добра і рік кохання.
Тож приймайте привітання:
Будьте добрі та здорові,
Побажаємо любові,
Світла й радощів багато,
Щоб життя було, як свято!
 

На порозі Новий рік,
З чим вас і вітаю,
І достатку вам повік
Щиро побажаю.

Миру, радості, добра
Зичу вашій хаті.
Щоб здорові всі були,
Мудрі і багаті.

Учень 3

Різдво

Різдво є одним із головних християнських свят. За християнською релігією в цей день, 7 січня, ми святкуємо народження Ісуса Христа, Спасителя світу.

Є певні традиції святкування Різдва, які присутні в усіх регіонах України.

Головна традиція – це свята вечеря.

6 січня з появою першої Віфліємської зірки українці сідають за стіл. Свята вечеря складається з дванадцяти страв. Але "королевою" столу, звісно, є кутя - пшенична або ячмінна каша з родзинками, маком, медом і горіхами. Колись із нею навіть проводили певний обряд. Господар хрестив страву, пробував першу ложку, а потім трохи підкидав вгору. Якщо до стелі прилипне хоч трохи, то наступний рік буде врожайним.

Традиційно святвечір починається молитвою за здоров'я тих, хто живий, і за упокій тих, хто помер. Її виголошує хазяїн дому. Якщо за минулий рік у сім'ї хтось помер, то йому теж ставили тарілку і клали туди трохи куті.

Із Святого вечора колядники починають ходити по будинках. Вони носять із собою на палиці велику зірку - вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа.

Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров'я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима.

Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

Характерним різдвяним звичаєм в Україні залишається вертеп. Це може бути як пересувний мініатюрний ляльковий театр, розміщений в коробі, так і живий вертеп з акторами.

Відео колядування

Майстер в\н

Свято Меланки,Щедрий вечір, Старий Новий рік

В ніч з 13 на 14 січня українці не офіційно святкують старий  Новий рік та Щедрий вечір, який ще називається святом Меланки. Основою Щедрого вечора в українців вважався багатий святковий стіл, щедрування, ворожіння, ігри та забави. З заходом сонця і до півночи, хлопці та дівчата ходять від хати до хати, щедруючи, бажаючи господарям щедрого вечора, доброго здоров’я та добробуту у Новому році.

Ми Вам зараз покажемо як відбувався обряд щедрування.

Отже…. українська хата. Стук у двері. До хати заходять щедрівники.

Співають щедрівку.

Щедрівка «Ой там за горою »

Добрий вечір, добрий господар! Чи дозволите щедрувати, з Новим роком вас вітати, щастя, здоров я побажати.

ДОЗВОЛЬТЕ ЩЕДРУВАТИ
Як ходили ми бродили, 
То щедрівочку зустріли.

З нею ми прийшли до хати, 
Тож дозвольте щедрувати!

Щастя, радості, достатку, 
В охорону — ангелятко!

Хай приходять до оселі 
Друзі вірні і веселі,

Море сміху і любові. 
Щоб усі були здорові!

Господар пригощає щедрівників.

Майстер в\н

Водохреща

Різдвяно-новорічні урочистості завершувались святом Богоявлення, відомим в народі як Водохреща. Водохреща - це третє найбільше свято, яке завершує цикл Різдвяних свят. В цей день обов'язково ходили до церкви святити воду. Цією свяченою водою починалася трапеза, нею ж кожний господар кропив усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі.

Кульмінаційний момент церковного свята Водохреща — занурення священиком хреста у воду, після чого вона вважалась освяченою. За давньою традицією, ця церемонія відбувалась під відкритим небом, на берегах річок. Зимові свята у народно-побутовому календарі завжди були та лишаються часом веселощів і дозвілля.

Привітання. Нехай Новорічні свята принесуть в кожну родину здоров’я, щастя і добробут. Щоб мир і спокій панував в Україні. Щоб всі негаразди залищились в минулому.