Виховний захід на тему «Ой весна, весна, днем красна!»
Учень І.День чарівний, справжнє диво,
В школі посмішок багато.
Тут так людно і красиво,
Бо у нас сьогодні свято.
Учень 2.Добрий день вам, люди добрі,
Що сидять в нашій господі.
Раді з святом вас вітати,
Щастя і добра бажати.
Внук. Дідусю, і коли та весна-красна прийде, щось холодно, ще й сніг сьогодні аж тричі не день випурхав...
Дід. Ой, внученьку мій, що ж це ти весни не помічаєш? Ану ж бо, придивися добре і мені розкажи прикмети весни, які ти помітив!
Внук. Та я їх помітив, але ж чого ж холодно ще? Я вже хочу, щоб тепло було щодня, а тут... А прикмети весни я вже давно побачив. Ну, от дивіться, дідусю, день уже значно більший став, частіше виглядає сонечко і пригріває досить тепло, бо й ручаї побігли, сніг став розтавати. Ще небо стало синє-синє... А от сьогодні зима повернулася і все.
Дід. У березні сім погод у нас надворі: сіє, віє, крутить, мутить, рве, зверху ллє, знизу мете. Так, що не дивуй, пам'ятай і цю прикмету. Але в марець не змерзне й старець. Хоч уночі тріщить, та вдень плющить. Бо вже весна прийшла і нічого їй не завадить робити своєї роботи. Кажеш, що тричі сніг випадав, то до вечора і сонце вигляне, і вода зі стріх закапотить, день довгим став, всього буде. Бо вже весна!
Внук. А погляньте, дідуню, ось дівчата звідкись біжать, щось у руках тримають (Підбігають дівчата з букетиком підсніжників і вербових котиків).
Всі. Доброго дня, доброго дня!
1 Дівчинка. А ми з лісу йдемо, тобто біжимо, бо холодно стало.
2 Дівчинка. А там ми квітів на горбочку нарвали і вербових котиків біля струмка. Погляньте, які гарні, весною пахнуть.
Здівчинка. А було все з нами так, наче у казці про дванадцять місяців, справді! То сонечко і тепло, то сніг мете, то вітер свище... Весело було!
Дід. А не замерзли в таку погоду?
Дівчинка. Та ні, ми бігали, стрибали, квіти збирали. Хоч, правда, руки тоді трохи мерзли, т нічого, зігрілися. Дівчинка. То ж, як виходили, то тепленько було, навіть сонечко сміялося. От ми й пішли до лісу... А ти, Петрику, чого з нами не пішов? Так весело було! От і не змерз би! Дівчинка. Але, хоч погода змінилася, та нам було так чудово, весело. Бо ж весна уже прийшла, людям радість принесла! Дід. От тільки квітів не треба було багато рвати, бо підсніжники в Червону книгу занесені, їх все менше стає. Дівчинка. Ой, діду! А ви й не знаєте, що ми на тому горбочку ще минулої весни насадили підсніжників, а вони і зацвіли рясно! Дівчинка. Ми бережемо природу, не нищимо, не затоптуємо, а оце по кілька квіточок для наших мам принесемо, щоб і вони весні пораділи, бо ж тепер у них роботи побільшало, ніколи до лісу їм ходити. Дівчинка. Ми, не нищимо природу, дідусю, а любимо її і знаємо, як берегти. Дід. Ну-ну, я вас знаю, хороші ви діти, як і ваші батьки, роботящі, толкові. Ну, ви тут забавляйтеся, а мені час до роботи, бо, як кажуть, весняний день рік годує. То ж я перепочив трішки, та й іду. Розважайтеся! 1 дівчинка. А давайте поспіваємо! Ставайте всі в коло, почнемо танок водити. Дівчата, хлопці,йдіть до нас. (Підбігають ще діти і починають водити танок та співати). Учень.Весна! Весна! Природа квітне! Згори дзвінкі струмки біжать. Сміється сонечко привітне! Додому вже й пташки летять! Став довший день, а ніч коротша. Дарує сонце всім тепло. Зима відходить неохоче, Та синьо небо зацвіло! Учениця.Щоденно зацвітають квіти Чарівні, гарні, все нові. І йдуть на сонце гратись діти, Летять метелики живі. І жайворонок заспіває- Над полем пісня полетить. Душа людини оживає В таку чарівну й дивну мить. Учень.Весна! Від сну все пробудилось! Все заквітчалось, розцвіло! Ведмедям вже давно наснилось, Що йде у ліс до них тепло. І їжаки повибігали Із нірок темних та вогких. І борсуки давно вже встали, Тепер весна прийшла до всіх. Учениця.А в небі птахи ген ключами До рідного гнізда летять. І зазвучало все піснями — Така в природі благодать! Така краса! Не всидиш в хаті! І йдеш у ліс чи у поля. Ці дні на радощі багаті, Бо ж оживає вся земля! 1хлопчик. А погляньте в напрямку лісу! Хто це до нас іде? Така гарна, вся у серпанку, чи це не сама весна в людській подобі? 2хлопчик. Ну, скажеш таке! Так де ж їй людиною стати? Це тільки в казках таке буває, а в житті — ні! (До дітей наближається Весна). Весна. Не вірите, що я весна? А це правда! І не сон, і не казка. Ми йдемо до вас з лісу, щоб порадіти разом з вами, гарних дитячих пісень послухати і поспівати разом залюбки. Хоч і роботи у мене дуже багато, та я хвилинку відпочину біля вас, бо дуже я люблю людям радість дарувати і бачити їхні захоплені очі і радісні. Ну, то що? Поспіваєте мені? І я разом з вами поспіваю! (Всі співають). Дякувати Богу до нас прийшла та з собою трьох парубків красних — три місяці і привела. Місяць Березень — перший красень. Виходить Березень, вклоняється. Ведучим.Квітучий Квітень вас вітає. Виходить Квітень. Ведуча.Травень тішить вас розмаєм. Виходить Травень. Березень.Перший місяць я весни. Про мене у народі кажуть, що я чарівник і витівник, - одн нога в чоботі, а друга - в черевику, в лівій руці - заметіль, в правій руці - дощ, за плечима - мороз, а під ногою - туман. Та весна всепереможна! Квітень.Я — Квітень. Я другий місяць весни, повноправний господар цієї пор року. У квіт все навколо зеленіє, на полях і узліссях з’являється молода травичка, появляються пері тендітні квіти, дерева «одягають» зелений «одяг» У лісі місце є для дива й дум, Для загадок, для казок і пісень. А кажуть, тут живе Зелений Шум І хазяйнує навесні щодень. Дівчинка .А ти не віриш? Шум Зелений є! Поглянь навколо, добре придивися. Він між гіллям і по траві снує. Ти лиш прислухайся, на хвильку зупинися... Наростає шум. На сцені з'являється чарівний персонаж у зеленому вбранні, що розвівається при кожному рухові — це Зелений Шум. Він звертається до дітей. Зелений Шум.Зелений Шум! Зелений Шум! Це — я! Бо йде весна — тепер пора моя. Я одягаю зеленню гілля. В зелених килимах усі поля! Зелене листячко розкритися спішить, Зелений світ так поспішає жить, Бо сонечко нам шле своє тепло. Щоб радісно на всій землі було. І я лечу, видзвонюю в гіллі, Щоб стало зелено і гарно на землі, Шуміти в лісі по кутках я став, Щоб хтось весну чарівну не проспав. За це і звуть мене Зелений Шум Бо проганяю зиму я й холодний сум. І хоч у мене чимало роботи, але я дуже люблю але я дуже люблю дитячі пісні, веселі ігри,запальні танці, бо й сам, як дитина, люблю пошуміти! А тому давайте пограємось. Ось цей хлопчик буде нас доганяти і «заморожувати», а я буду «оживляти». Кого я «оживлю», у того з'явиться зелена гілочка, його вже ніхто не «заморозить». (Діти граються. Зелений шум непомітно роздає тим, до кого торкається, зелені гілочки, і вони вже не завмирають. Гра продовжується доти, поки він не торкнеться кожної дитини. А тоді він торкається того хлопчика, який усіх «заморожував» і теж дає зелену гілочку. Діти піднімають зелені гілочки пританцьовують під музику.) Зелений Шум. Ось і погрались, у вас є тепер зелені гілочки. Вони не прості, а чарівні, я їх у вас заберу і посаджу, щоб вони проросли на цій землі і стали великими деревами, тоді стане на нашій землі більше лісів, і буде ще гарніше! (Збирає гілочки.) А зараз поспіваймо разом про весну. Ви ж знаєте такі пісні? Діти виконують пісню про весну. Дякую вам, діти, що мене згадали, Гарно ми погрались ще й потанцювали. Та час до роботи, я прощаюсь з вами, Зелень роздавати полечу лісами. Під музику Зелений Шум вилітає зі сцени. Дівчинка . Ну, як вам Зелений Шум? Діти. А він і справді є! Ведучий.А чим же місяць Травень ? Травень. Я травень - останній місяць весни. Я чарівний місяць буяння життя в природі, яскравості барв, справжнього тепла, надій на добрий урожай та на кращу долю. Березень.Принесли ми вам не тільки пісні й хороводи, а й загадки. По черзі місяці загадують загадки. Тане сніжок, квітне лужок,день прибуває - коли це буває?(Весною) Всі його чекають, усі його люблять, а хто подивиться — кожен скривиться? (сонце) Вийшла звідкись гарна дівка, на ній стрічка-семицвітка. А де з річки воду брала там коромисло зламала. (Веселка) Без очей, а сльози ллє. (Роса) Рукавом махнув - дерева нагнув. (Вітер) Сидить дід за подушками і стріляє галушками. (Грім) Старий дід мости мостив, молода прийшла - мости рознесла. (Мороз і Весна) Що за книга; без букв, без сторінок, а багато навчить?(природа) Ведуча. А знаєте ви, чому місяці називаються саме так? Березень — означає зелене дерево. Саме в цей час починає виділятися на стовбурах сік і з'являтися листя. У березня є ще інші назви: «сочень», «соковик», «красовик», «новолітець». Ведучий. Квітень-цвітень — переплітає трохи зими і трохи літа. І ще називали його наші пращури «краснець», «снігогін», «дзюрчальник», «водолій». Ведуча. А назва травень походить від давньоримської богині весни — Майї. Його ще називають «травником», «пісенником», «громовиком». Ведучий. Колись давно люди жили у злагоді із природою. Наші пращури вміли «читати» книжку природи, завжди знаходили в ній і поради, і попередження. А земля віддавала їм шану врожаями, теплом. Ведуча. Але й донині люди уважні до природи. Вони зберігають знання світу, які отримали від своїх прадідів. А чи знаєте ви які-небудь весняні прикмети? Можливо, чули від бабусь, дідусів? Ведучий. Я запам'ятав од своєї бабусі: «Довгі бруньки на деревах — спізниться літо», «Жайворонок прилетів — настане стійке літо», «З берези тече багато соку — літо буде дощовим», «Побачив шпака — знай: весна біля порога». Хор виконує пісню «Благослови, мати, землю закликати». Ведуча. А моя бабуся завжди так про весну каже: «Добрий день видно зранку, а рік — з весни», «З ранньої весни — небагато радощів», «Дикі гуси кричать — весна наступила, а ти, вороно, скільки не каркай, весни не накличеш», «Весняний дощ ніколи не зайвий», «Пізня весна не обдурить». Весна. Я дякую вам, діти, за чарівні веснянки. Гра «Весняний букет» (яка з команд назве найбільшу кількість весняних квітів) До мого вікна Підійшла весна, Розтопилася на шибці Квітка льодяна. Крізь прозоре скло Сонечко зайшло І поклало теплу руку На моє чоло. Видалось мені, Що лежу я в сні, Що співає мені мати Золоті пісні, Що мене торка Ніжна і легка, Наче те весняне сонце, Мамина рука. Весна Мені було радісно з вами. А тепер і моя черга дарувати вам подарунки. От скажіть мені, які перші квіти з'являються навесні? (Відповіді учнів). Правильно! Ви такі молодці, знаєте перші весняні квіти. Це, звичайно, підсніжник білосніжний, анемона, рябчик шаховий, крокуси, маргаритки, нарцис вузьколистий, проліска, сон-трава, фіалка, білоцвіт весняний... (Показати фотографії цих квітів на дошці). А зараз ці квіти прийдуть самі до вас і розкажуть про себе, хочете? Всі. Хочемо, хочемо! (Виходять весняні квіти в костюмах). Підсніжник.Ще сніг в лісах кругом біліє, Літають хмари снігові. А сонце зійде, затепліє, Проглянуть квіточки живі. Підсніжники біленькі-білі — Це перші вісники весни. Стоять дерева задубілі, Та сняться їм весняні сни. Бо вже з'явились перші квіти. І як тут, Зимо, не крути, Все прокидається, щоб жити. Радіти сонцю і цвісти. Рябчик шаховий.Я — рябчик шаховий, сказали, Але ж я квітка, а не птах. Мене природа так убрала, Узором цим на пелюстках. Я дуже гарний колір маю, Росту весною у гаю. Я землю цвітом прикрашаю, Співаю пісеньку свою. Люблю з вітрами розмовляти, Дивитись дивовижні сни. Та не несіть мене до хати, Я квітка волі і весни. Крокус.Земля ще гола, без травички, А я вже виглянув з землі. Зі мною братики й сестрички, Чарівні квіточки малі. В нас гарний колір розмаїтий, Біленький, жовтий, голубий. Нам вітер не страшний сердитий, І сніг, що випав, не страшний. Бо зійде сонечко привітне І сніг водою побіжить. А крокус кольоровий квітне І не загине — буде жить! Проліска.Синіє проліска, як небо — Частинка неба на землі. Тепло і сонечко лиш треба, Щоб зацвіли квітки малі. Над ними бджілка пролітає, І жук, що тільки встав зі сну. Метелик крильцями махає, Вітаючи свою весну. Від щастя квіточки співають І віє теплий вітерець. Зайчиська сонячні стрибають, Бо вже зимі страшній кінець! Анемона. Дерева голі, в лісі світло. І лиш вітри летять на крилах. А анемона вже розквітла, Мов килимом всю землю вкрила. Повсюди чисто, біло-біло!
І видно так у лісі стало, Що синє небо заясніло... А їм усе здається мало. Вони цвітуть давно, без краю, Над ними бджілоньки літають. Тож анемони квітнуть в гаю І рідну землю звеселяють. Нарцис.Лиш трішки тепла і нарцис зацвітає. Прекрасний такий, запашний. Він цвітом білявим полянку вкриває, Чарівний, мов принц осяйний. І стільки в нім чарів та дивної казки, Що можна дивитись без меж! Любові палкої і ніжної ласки. Краси і принадності теж. Над квітами сонечко світить яскраво Метелики й бджоли снують. Нарциси квітують, ну, просто на славу І всім насолоду несуть. Весна. От, діти, я вас сьогодні познайомила з моїми найпершими друзями — весняним квітами. Перші весняні квіти дуже потрібні, тому що над ними літають метелики, бджілки інші комашки, які щойно прокинулись і хочуть їсти, вони ласують солодким нектаром мурашки з'їдають частинку насіннячка з квітів і так виживають. Перші весняні квіти не тільки годують лісових мешканців солодким нектаром; напоюють приємним ароматом повітря: яким ми дихаємо; лікують людей і тварин, ще вони нас радують своєю неповторною красок приносять естетичну насолоду і велику радість. Тому, коли приходите в ліс, не зривайте цвіт пам'ятайте, що всі повинні жити в своєму середовищі, на волі. А принесена додому квітка не може довго стояти, вона відразу пропадає, вмирає. То ж краще любуйтеся нею там, де вона росте і приносить радість, насолоду і користь. А зараз всі квіти разом з дітьми потанцюємо поспіваємо. Весна. Нам час додому, у ліси, на поля. А вам, діти, можна ще погратися, поспівати,потанцювати, прочитати вірші, бо це ваше свято. (Весна і квіти йдуть зі сцени). 1 хлопчик. От так діла! Таке диво! Що це було? Казка чи сон? 1 дівчинка. От така собі казка весняна, яка розповіла нам про чарівні весняні квіти, щоб мі знали, любили і берегли свою землю, турбувалися про неї, бо ж як весна приходить, то все оживає. Яку казці все на землі відбувається. От подумайте, ще вчора земля була чорна-чорна, а на ранок — уся в цвіту, хіба ж це не казка? 1 хлопчик. А й справді так. Кожен день все навколо змінюється. То одна квітка зацвіте, то ( інша, то метелик з'явиться, то джміль, то пташка.... Справді казкове диво! От весна! Днем красна! 2 дівчинка. Це прислів'я про те, що весняний день рік годує, бо весна наші батько і мати, яі не посієш, не будеш збирати. Тому весною треба все встигнути зробити: і поле виорати, засіяти вчасно, щоб цілий рік усі були ситі. 2 хлопчик. А правду кажуть, якщо посієш вчасно, то вродить рясно. Так, весна красна квітками, а осінь плодами. Тому наші батьки так стараються все встигнути зробити, що(: весняний день не пройшов марно. Бо весна днем красна! хлопчик. А чого весна приходить? дівчинка.Бо скучила земля без світла, Без сонечка і без тепла. А навесні вона розквітла, Без снігу зразу ожила! 1 хлопчик.А сонце вище підіймається І краще землю зігріває, Та щедро людям усміхається, Вже й ніч коротшою буває. 1 хлопчик. Подовшав день, стає світліший, А сніг струмками з гір стікає. І промінь світла яскравіший, Та й вітерець не замовкає... Дівчинка. А небо встало синьооке Над відпочилими полями. Безкрає, синє і високе, А в нім пташки летять ключами... Хлопчик. Ой, так здорово, гарно, казково! Давайте пограємось у «Довгу лозу», щось стрибати і бігати хочеться! (Діти стають один за одним, стаючи на одне коліно і Останній перестрибує через усіх і стає першим. І так далі, кілька разів). 1 хлопчик. Ну, досить, ми награлися, а тепер нам пора йти. дівчинка. Куди йти? Так гратися добре... 1 екскурсовод.Весна! Весна! Так скрізь красиво! Повсюди квіти, сонце, спів! Весна чарівна — справжнє диво, Он кущик як зазеленів... А небо синє і бездонне, Нема ні хмароньки ніде. Вітрець притих і вже не стогне, Жучок кудись собі бреде... Нові гніздечка мостять птахи — У них завдання непросте. Летять на квіточки комахи. День світлий радістю цвіте... 1 екскурсовод. (В руках букет котиків вербових). Розквітли котики біленькі На вербах скрізь по берегах. М'якесенькі, пухкі, гладенькі... Я їх тримаю у руках Й дивуюся. Це справжнє чудо Природи витвір... Дивина! Ще кілька тижнів й їх не буде, Та річка буде не сумна, 2екскурсовод. (В руках букетик вербових котиків). Бо верби зацвітуть рясненько, Вберуться в листячко липке. Зазеленіє все раненько Й повітря стане аж п'янке — Верба запахне так приємно... І раптом серце звеселить. Все по-порядку йде недремно, Не пропусти чарівну мить... (Діти виконують пісню про весну). Учень. Ось і закінчилося наше свято, але весна ще тільки починається. Вона щодня приносить нові сюрпризи і радощі. Уважно придивляйтеся до природи і ви побачите справжню і дивовижну казку. Учениця. Не пропустіть чарівних подій весни. Вона кожен день відкриває нам двері у широкий і різнокольоровий світ дива, тільки придивіться, тільки прислухайтесь і ви відкриєте для себе чарівний світ весняної казки. Любіть природу, будьте їй добрим другом і захисником! Ведучий.На цьому наше свято закінчується. Бажаємо всім здоров’я, гарного весняного настрою і тепла, злагоди і миру.