Виховний захід "Подорож сторінками біографій великих математиків"

Виховний захід «Подорож сторінками біографій великих математиків»

 

Мета:

• познайомити з біографіями  та цікавими фактами із життя великих

                  математиків;

• формувати пізнавальний інтерес учнів до вивчення математики та

                  бажання долати труднощі.

Вступне слово.

 Друзі, з юних літ кожен з вас вивчає математику. Хто з інтересом, хто з байдужістю. Однак, чи завжди ви усвідомлюєте, що саме приваблює вас у цій науці, або навпаки, чим вона не подобається вам. Можна любити математику за сувору узгодженість її істин, за її силу та багатогранність, а можна плекати нелюбов до неї за її сухість та складність. Сьогодні ми уявимо математику в її особливому романтичному дусі, відчуємо її своєрідну душу, яка злилась з образами тих, хто її творив, хто цим жив. Якщо той з вас, хто любив математику, полюбить її ще більше, наша мета досягнута. Якщо у когось залишиться відчуття байдужості, то це не біда - математика не єдиний об’єкт, який може бути цікавим, аби ж вона була, ця цікавість.

 

Сторінка перша. Історична, давня.

 

Архімед (287 р. до н. е.- 212 р до н. е. ) - грецький математик, фізик .

Народився вчений на Сицилії. Батько його був астрономом і математиком. Навчався Архімед в Александрії Єгипетській – науковому центрі того часу.

Він завжди був оточений увагою , жив у достатку.

Розповідають, що відомий закон Архімеда вчений відкрив, коли приймав ванну. З криком «Евріка» він голий вискочив на вулицю. Учений іноді так був захоплений математикою, що забував навіть про їжу.

Саме Архімед винайшов усі правильні многогранники, відкрив геометричний спосіб розв’язування кубічних рівнянь, знайшов метод обчислення об’ємів та площ, але своїм найкращим досягненням він вважав визначення об’єму та поверхні кулі. Навіть на своїй могилі Архімед просив відобразити кулю, вписану в циліндр. Він побудував планетарій, щоб спостерігати за Сонцем та Місяцем.

Існують кілька версій загибелі Архімеда. Одна з них така. Під час війни 75-річний математик сидів біля своєї оселі і міркував над кресленнями, які він зробив на піску. Римський воїн наступив на малюнок, вчений кинувся на нього. Тоді солдат холоднокровно вбив старого.

Гепатія (4-5 в. н е).

В епоху перемоги християнства над греко-римським язичництвом в Олександрії Єгипетській жила жінка-вчений , перша в світі жінка – астроном, математик, філософ. Порівнювали її з трьома великими грецькими богинями. Афіною- по розуму, Герою- за постаттю, Афродітою- за красою. Гепатія була донькою астронома, фізика, механіка, голови Олександрійської бібліотеки. З ранніх літ у здібної дівчинки сформувалося  бажання вчитися. Пізнання світу стало її єдиною та палкою пристрастю, заради якої вона відреклася від плотської любові, звичайного жіночого щастя, заміжжя, народження і виховання своїх дітей. Усе своє коротке життя вона присвятила науці й педагогічній роботі з молоддю. Уже в 20 років Гепатія розпочала викладати у вищій школі. Послухати її лекції з’їжджалися сотні молодих людей із різних країн Європи та Азії. Учена написала багато робіт з астрономії й математики. Гепатія могла багато зробити для розквіту науки, але у віці 45 років була жорстоко вбита фанатиками-християнами.

 

 

Леонард Ейлер народився у 1707 р у Швейцаріі в родині пастора. З раннього дитинства батько готував його до духовної кар’єри, який вважав, що гарний священик повинен мати чітку логіку, тому багато уваги приділяв математиці. Але юнак і сам дуже захопився цією наукою.  У 17 років  він одержав ступінь магістра, написав «Дисертацію з фізики про звук».

Згодом молодий магістр переїхав у Росію, де став академіком і отримав місце професора фізики та математики. Через 2 роки вчений побрався із своєю співвітчизницею Катариною, яка народила йому 13 дітей, з яких вижило тільки п’ятеро.

Через 2 роки Ейлер самостійно виконав за 3 доби завдання, на яке інші академіки просили кілька місяців. Однак через це непомірне навантаження Леонард Ейлер осліп на праве око.

Протягом 15 років учений написав 90 вагомих наукових робіт, серед яких «Універсальна арифметика», «Повний курс алгебри», «Оптика», «Нова теорія руху Місяця».

У 1783 р. Ейлер із колегою обговорювали щойно відкриту планету Уран та її орбіту. Раптом Леонарду стало зле. Він тільки встиг промовити :« Я вмираю» ,після чого утратив свідомість і помер. Поховали вченого у Петербурзі.

 

 

Піфагор - VI в. до н. д. (бл. 569 - 475 до н.д.)

Народився на острові Самос, що знаходиться в Іонічному морі. Про Піфагора збереглось мало правдивих відомостей. Відомо, що ще за життя про нього ходили легенди. Імовірно в молоді роки він відвідав Мелет, де вчився у Аксимандра; можливо він здійснив і більш далекі подорожі. Вже в зрілому віці філософ оселився у місті Кротоні і заснував Піфагорійське братство подібне до релігійного ордену, яке мало вплив на велику кількість міст Північної Італії.

Життя братства було оточено таємницею. Піфагор був великим політиком та провидцем. Піфагорійці намагалися всі явища пояснити за допомогою числових відношень. Піфагору приписують твори з геометрії ( теорема Піфагора), теорії чисел, астрономії. Піфагорійці вірили в безсмертя душі і її постійне очищення та переселення. Приймали, що Земля має форму кулі і рухається навколо центрального вогню.

 

Теорема Піфагора – один із скарбів геометрії. «Піфагорові штани»: площа квадрату, побудованого на гіпотенузі, дорівнює сумі площ квадратів , побудованих на катетах.

 

Кажуть, що Піфагор із острова Самос був ще й спортсменом, мудрецем і відомим скульптором. Чи правда це?

Мудрецем він себе не вважав, бо таким, на його думку, можна вважати тільки Бога. Так, він вів повчальні бесіди з учнями, і закликав їх, наприклад, « не вважати його великим».

 

Евклід (біля 365 – 300 роки до н. д.)

 

Древньогрецький математик, автор перших теоретичних трактатів з математики, що дійшли до наших часів.

Про життя Евкліда відомо лише, що він родом із Афін і був учнем Платона.

Наукова діяльність Евкліда протікала в Олександрії ( III століття до н. д.) під час царювання в Єгипті Птоломея I.

З ім’ям Евкліда пов’язують становлення олександрійської математики (геометричної алгебри) як науки. Прокл в коментарях до першої книги "Начал" приводить відомий анекдот про питання, яке ніби задав Птоломей Евкліду: "Чи не має в геометрії більш короткого шляху , ніж той, що викладено в "Началах"?" На що Евклід ніби відповів, що в геометрії не існує царської дороги.

Головна праця Евкліда - "Начала" містить виклад планіметрії, стереометрії та різних питань теорії чисел, алгебри, загальної теорії відношень та методу визначення площ і об’ємів.

 

Сторінка друга. Українська, славна.

 

Остроградський Михайло Васильович (1801-1862)

 

Народився в селі Пашенна на Полтавщині. Навчався в Харківському університеті. Вдосконалював математичну освіту у Франції. На нього великий вплив справила французька математична школа. Перебуваючи у Франції, своїм обдарованням він привернув увагу знаменитих учених Лапласа, Фур’є, Ампера, Пуассона, Коші, опублікував у французьких математичних виданнях перші свої праці. Деякий час викладав математику в Колегіумі Генріха IV.

На прохання батька повернувся до Росії і, незабаром, блискучим математичним хистом і глибоким ознайомленням з математичною літературою привернув увагу Петербурзької Академії наук. У 1828 р.  його обрано  ад’юнктом, а через два роки — академіком.

М.В.Остроградський — видатний педагог, який викладав у багатьох навчальних закладах Петербурга.

З численних і різноманітних його праць з різних галузей математичних наук, що зробили його ім’я відомим у багатьох країнах, слід особливо відзначити його мемуари у галузі чистої математики, а також мемуари про інтегрування раціональних функцій.

М.В.Остроградський мав фундаментальні праці у галузі математичної фізики, механіки, небесної механіки зокрема, гідромеханіки, теорії ударів. Мав нові ідеї у галузі алгебраїчних рівнянь, у галузі аналізу нескінченно малих, займався зовнішньою балістикою. Вивів рівняння руху снаряда, вивчав опір повітря, дію пострілу на лафет гармати. В теорії потенціалу розв’язав деякі задачі, що стосуються притягання сфери та сфероїда. Досліджував поширення тепла у твердих тілах, одержав рівняння поширення тепла в рідинах.

Ім’я М.В.Остроградського носить розроблений ним засіб виділення раціональної частини невизначеного інтеграла.

Талантами багата Україна!

Хай навіть – відбиваючись від орд,

Долаючи неволю і руїни,

Все ж геніїв народжує народ.

Один із них – Михайло Остроградський

Великий тілом, духом і умом,

Найперший вчений у Краю Козацькім,

Властитель теорем і аксіом.

Нью-йоркський академік і туринський,

Паризький, римський – між усіх широт

Відомий математик український,

Славетний український патріот.

Ген-ген аж де від батьківської хати

Полтавець за морями побував,

Чужому научався плідно і багато,

А мови земляків не забував.

Як брата, обнімав він Кобзаря Тараса,

З ним – українства молодий порив;

Науку вивів на найвищу трасу,

Потрібне, вічне і святе творив.

Чудовий дав інтегрування метод –

На всі часи, для всіх земель і рас;

Явився, наче ясно сяюча комета,

Що за віки з’являється лиш раз.

Його творіння в світі добре знані:

Десятки теорем, і формул, і думки…

Давно немає генія між нами,

Та в пам’яті він житиме віки!

 

Михайло Пилипович Кравчук (1892-1942).

Учений – математик, поет німого числа, лицар математики, творець музики чисел, титан математичної думки – це далеко не повний перелік епітетів, якими нагороджують одну з найяскравіших зірок України на терені математики – Михайла Пилиповича Кравчука.

Михайло Кравчук народився 27 вересня 1892 року в с. Човниці Волинської області. Любов до математики виявив ще в Луцькій гімназії, яку він закінчив із золотою медаллю. У Київському університеті він із задоволенням вивчив математику під керівництвом Граве. Після закінчення університету молодий математик наполегливо поглиблює свої знання, продовжуючи розпочаті ще в студентські роки дослідження в галузі теорії функцій, алгебри та теорії чисел, теорії ймовірностей та статистики. Одночасно Михайло Кравчук збирав і обґрунтовував українську математичну термінологію. Праці Кравчука було використано для розробки першого в світі  комп’ютера. Михайло Пилипович був організатором першої в Україні математичної олімпіади школярів у 1935 році.

У 1938 році академік Кравчук був заарештований, звинувачений в українському націоналізмі, бо завжди читав лекції українською. Математичну школу Кравчука було розгромлено, а його самого репресовано і відправлено на колимські рудники до концтабору політв’язнів. Там видатний учений і загинув у 1942 році. На території Київського національного технічного університету «КПІ» у 2003 році відкрито пам’ятник М. Кравчуку.

Михайло Кравчука нема.

Людину світлу і святу

Жорстокість дика і німа

Звалила в вічну мерзлоту.

Таких – один на сотню літ

І на мільйони душ – один,

Його ж ви – за колючий дріт,

До голих нар і баланди.

Його теорій і відкрить

Очікував весь білий світ,

А ви його – породу рить,

Щоб згинув українства цвіт.

За віщо? За які гріхи?

Мовчить пихатий самодур,

Мовчать бездушні і глухі

Прислужники номенклатур..

Радійте… Все ж настане суд!

Недовго вже його чекать.

Узнає світ всю вашу суть

І справжню велич Кравчука!

 

Микола Іванович Шкіль ( 1932 - 2015) — педагог, математик, доктор фізико-математичних наук, професор, академік АПН України, заслужений діяч науки і техніки України - видатний український математик сучасності. Один із найбільших авторитетів у корпусі ректорів флагманських вишів України.

Дослідження Миколи Шкіля представлено у більш ніж 400 наукових працях, зокрема в 10 монографіях, 30 підручниках і навчально–методичних посібниках.

Вчений-математик мав дуже співучу душу — бентежну та сповнену високості й дитячого подиву. А ще у Миколи Івановича була непоборна любов до митців. Українська духовність, національна культура посідали у серці вченого особливе місце. Крім цього, видатний математик мав чудовий талант співака і широко апробований дар письменника. Він володів красивим й рідкісним драматичним тенором. Іноді, бувало, брав окремі високі ноти чистіше і краще за свого вокального кумира Анатолія Солов’яненка. І це чиста правда. Часто, з полум’яністю і натхненням Микола Шкіль співав своїм друзям улюблені українські народні пісні та класичні арії.

А з якою прихильністю привітали українська читачі появу його зворушливої автобіографічної повісті «Недовезені соняшники...». Та особливого резонансу повість зазнала, коли відомі актори здійснили її радіопостановку на Українському радіо.

Яка ж родюча наша українська земля! Які ж талановиті українці!

 

Сторінка третя. Шляхи до освіти видатних математиків.

 По-різному відомі математики здобували освіту. Більшості з них пощастило навчатися у кращих вчителів, у престижних школах. Великий вплив на своїх дітей мали їхні освічені батьки. Але багато хто не мав такої можливості через злидні та інші труднощі, а тому таким дітям довелося здобувати освіту самотужки.

Візьмемо, наприклад, одну з шкіл - Піфагорійський союз. Цей союз був одночасно і філософською школою, і політичною партією, і релігійним братством. Статут піфагорійського союзу був дуже суворим. Кожний, хто вступав до нього, відмовлявся від особистої власності на користь союзу, зобов'язувався не проливати крові, не вживати м'ясної їжі, берегти таємницю вчення свого вчителя. Членам школи заборонялось навчати інших за винагороду.

Для стародавніх греків математика була насамперед геометрією. А тому над дверима Академії, де Платон навчав своїх учнів, було зроблено напис: «Нехай сюди не входить ніхто, хто не знає геометрії».

Деякі жадібні до знань діти, не маючи можливості здобути світу, були самоучками. Ось деякі факти.

Тарталья через бідність залишив школу, вивчивши абетку тільки до букви К. Потім самостійно опанував грамоту, оволодів латиною і грецькою мовою, математикою. Не маючи паперу для вправ, він свої записи та обчислення робив на надгробках одного із затишних кладовищ.

Софі Жермен батьки не до зволяли займатися математикою, якою вона захоплювалась. Софі писала свої виклади таємно ночами під ковдрою.

Еварист Галуа, ще коли був хлопчиком, прочитав першу математичну книжку, що потрапила до його рук, - це була «Геометрія» Лежандра. Прочитав її так, як інші читають роман.

Сторінка четверта. Математика – сенс життя.

Для багатьох вчених математика була сенсом життя.

Тяжкохворий Боссю так ослаб, що не подавав ніяких ознак життя. Коли над ним схилились його друзі, які вже думали, що він помер, один з них зауважив: «Зачекайте! Боссю, скажи, скільки буде сім помножити на дев'ять?». Тяжкохворий, не розплющуючи очей, ледь чутно сказав: «63». Друзі зраділи: «Раз обчислює, значить живе».

Тяжкохворому Вороному забороняли займатися обчисленням і взагалі математикою. Він і сам розумів, що не повинен цього робити, та водночас казав лікарям: «Як ви не розумієте, що заняття математикою - це і є життя, а інакше для чого ж тоді жити».

Коли на одній вченій раді постало питання, якому предмету у програмах віддати перевагу - мові чи математиці, піднявся мовчазний Гіббс і сказав: «Математика - це мова».

Про те, що математика може все, влучно сказав Чаплигін у розмові з майбутніми інженерами: «Вивчайте математику, все будете знати».

Штейнгауз зазначав, що коли двом різним людям доручити виконати якусь одну справу, то її краще зробить математик.

Леонардо да Вінчі назвав механіку «раєм математичних наук».

У XV ст. арифметику називали «малим мистецтвом», а алгебру - «великим мистецтвом».

Ньютон сказав про математику, що вона подібна до сварливої жінки, якщо хто захоче з нею поспілкуватися, то повинен весь час сперечатися.

 

Сторінка п’ята. Чи знаєте ви, що...

• Шарль Перро, автор «Червоної Шапочки», написав казку «Любов циркуля і лінійки»?
• Наполеон Бонапарт писав математичні роботи і один геометричний факт називається «Задача Наполеона»?
• одна з кривих ліній називається «Локон Аньєзі» на честь першої у світі жінки-професора математики Марії Гаетани Аньєзі?
• одна з мов програмування називається Ада на честь Ади Лавлейс, однієї з перших програмісток, яка працювала з математичними машинами і була дочкою відомого англійського поета Джорджа Байрона?
• квітку гортензію назвали на честь Гортензії Лепот, відомої обчислювальниці, що складала математичні таблиці? Вона привезла цю квітку з Індії.
• англійський математик Дж. Сильвестр написав сонет «Небесна муза», який він присвятив першій російській жінці-математику Софії Василівні Ковалевській?
• всі сучасні підручники з геометрії укладено на основі відомих «Начал» Евкліда, які написані в IV ст. до н. е.?
• великий Евклід сказав царю Птолемею: «В геометрії немає царської дороги»?
• Піфагор був переможцем з кулачного бою на 58-х Олімпійських іграх, які проходили в 548 році до н. е., а потім перемагав ще на кількох Олімпіадах?
• знаменитий Фалес був спортивним уболівальником і помер на трибуні олімпійського стадіону під час бою Піфагора?
• у 1940 році було надруковано книгу, в якій є 370 різних способів доведення теореми Піфагора, а серед них є доведення, яке запропонував президент США Гарфілд?
• англійська королева, прочитавши книгу Льюїса Керола «Аліса в Країні див», так зацікавилась нею, що наказала принести їй всі книжки цього письменника, але була розчарована, тому що в інших книгах були математичні формули?
• зібрання творів Леонарда Ейлера становить 75 великих томів, і якщо кожного дня переписувати по десять годин його роботи, то не вистачить 76 років?
• Франсуа Вієта майже було відправлено на вогнище за те, що йому пощастило розшифрувати таємне листування іспанського уряду з командуванням своїх військ? Іспанці вважали, що розкриття їхнього шифру людському розуму не під силу і Вієту  допомагав сам Сатана.
• аристократи-театрали просили французького короля нагородити Рене Декарта, який першим запропонував метод нумерації крісел по рядах і місцях? Але король відповів: «Так, те, що винайшов Декарт, - чудово і гідно нагороди, але дати її філософу?! Ні, це вже занадто!»
• теорему Піфагора називали «ослячим мостом»? Учнів, що запам'ятовували теорему без розуміння, називали віслюками, оскільки вони не могли перейти через міст - теорему Піфагора

 

 Піфагор, Евклід, Архімед, Вієт, Декарт, Ейлер, Гаус, Лобачевский, Остроградський, Ковалевська, Кравчук - імена цих велетнів науки людство ніколи не забуде. Минуть тисячоліття, математика підніметься до нових вершин, а пам'ять про них залишиться тому, що математика для них була не ,,сухою наукою”, а захопленням усього життя. Вони вбачали в ній могутню зброю пізнання навколишнього світу. За математичними символами вони бачили суть явищ, реальний зміст речей. Ні, математика не суха наука! В математиці є своя поезія, як у літературі чи мистецтві! Але шлях у науку – тернистий.