виховний захід присвячений визволенню України від німецько- фашистських загарбників

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ

ДЕРЖАВНИЙ ПРОФЕСІЙНО - ТЕХНІЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“БЕРЕЗНІВСЬКЕ ВИЩЕ ПРОФЕСІЙНЕ УЧИЛИЩЕ”

 

 

 

 

 

Виховний захід

присвячений  річниці

визволення України

від німецько-фашистських загарбників

 

 

 

 

 

 

Керівник групи майстер

виробничого навчання:

 Толочик Наталія Михайлівна

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Березне

Мета виховного заходу:

• формування ціннісного ставлення учнів до суспільства і держави, що виявляється в таких якостях, як патріотизм, національна свідомість, самосвідомість, правосвідомість, політична культура, гордість за приналежність до українського народу;
• вшанування  пам'яті про тих, хто загинув у Великій Вітчизняній війні;
• виховання шанобливого ставлення до історичного спадку рідного краю;
• ознайомлення учнів з поезією українських письменників про війну.

Очікувані результати: сформованість інтересу до історії і культури України; розвинене почуття національної гідності, гордості за свій народ; сформованість державницького світогляду та громадянської гідності особистості .

Обладнання: презентація на тему «Визволення України», виставка  літератури  про війну, орденів та медалей ветерана Вітчизняної Війни, та речей часів війни.

Сценарний хід виховної години

Вступне слово вчителя , оголошення теми, мети та завдань виховного заходу. Демонстрація презентації присвяченої річниці визволення України.

Ведучий 1.  Наша держава відзначає  річницю визволення від фашистських загарбників.

   Ведучий 2.  День , коли радянські воїни вийшли на цей довгоочікуваний рубіж, став етапною, знаковою сторінкою минулої війни, вінцем і результатом подвигу всіх, хто в ті неймовірно тяжкі дні та ночі ніс волю і життя  українській землі. Всіх, хто вважав її, незалежно від національності, рідною, по - синівські її любив і жертвував заради неї собою.

Декламатор 1.  Василь Симоненко «Пам'ять »

І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.

Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
 

             Ведучий 1.  Усі нові покоління нашого народу віддають належне героям цієї безприкладної епопеї і за те, щоб після вигнання гітлерівців Україна утвердилась у своїх нинішніх кордонах, постала знаною і шанованою у світі за вагомий внесок у перемогу над фашизмом.

               22 червня  1941 року німецько-фашистські війська перетнули кордон на величезній території від Чорного моря до Балтійського. Територія Полісся перетворилася на зону військових дій. За неповний тиждень німці окупували землі всього нашого краю.

         Ведучий 2.  Німців зустрічали по різному : одні –– як загарбників, поневолювачів, інші –– як визволителів від радянської влади. У перші місяці війни німці намагалися не конфліктувати з місцевим населенням. Більшість репресій було спрямовано проти комуністів і євреїв.  Після активізації дій партизанів, німці почали  застосовувати колективну відповідальність населення за напади на німецьких солдат. Вводився надзвичайний стан, який обмежував свободу пересування населення, встановлювався комендантський час, жителів примусово реєстрували за місцем проживання.

Ведучий 1.   Уже в перший день війни в області розпочалася мобілізація в армію, запис добровольців. Одночасно створювались винищувальні батальйони, які знешкоджували ворожих диверсантів, їх пособників. Вони діяли в Рівному, Дубному, Сарнах, Висоцьку, Володимирці, Клесові, Костополі, Здолбунові, Радивилові та інших містах. Дружини санітарок надавали першу медичну допомогу пораненим, виносили їх із поля бою.

Декламатор 2.  Ліна Костенко «Мій перший вірш написаний в окопі»

Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні.

Лилась пожежі вулканічна лава.
Горіла хата. Ніч здавалась днем.
І захлиналась наша переправа
через Дніпро - водою і вогнем.

 

Гула земля. Сусідський плакав хлопчик.
Хрестилась баба, і кінчався хліб.
Двигтів отой вузесенький окопчик,
де дві сім'ї тулились кілька діб.

О перший біль тих не дитячих вражень,
який він слід на серці залиша!
Як невимовне віршами не скажеш,
чи не німою зробиться душа?!

Це вже було ні зайчиком, ні вовком -
кривавий світ, обвуглена зоря! -
а я писала мало не осколком
великі букви, щойно з букваря, -

той перший віршик, притулившись скраю,
щоб присвітила поночі війна.
Який він був, я вже не пам'ятаю.
Снаряд упав - осипалась стіна.

 

Ведучий 2. З перших днів окупації в області розгорнулась антифашистська боротьба. Вже в липні 1941 року почала діяти підпільна група В.О. Сосніна, яка вела розвідку, викриваючи зрадників українського народу, котрі пішли на службу до окупантів. У серпні 1941 року в Дубровиці виникла підпільна організація, якою керував О.О. Кринько.   В  Сарнах активно діяли підпільники, очолювані М.К. Фідаровим.

Розгалужена мережа підпільників, котрі завдавали відчутних ударів окупантам, діяла в Рівненському, Володимирецькому, Морочнівському, Рафалівському та інших районах області. Не давали спокою фашистам патріоти Рівного. Підпільники П.М. Мірющенка, Т.Ф. Новака, М.М. Остафова здійснили чимало диверсійних операцій, визволяли з таборів військовополонених, знищували зрадників і запроданців.

       Ведучий 1. Разом з тим у 1942 році активність радянських партизан теж зросла. Діяли загони С.А. Ковпака, О.М.Сабурова, І.П.Федорова. 15 серпня 1943 року на Рівненщині було створено 3 партизанські з’єднання: Рівненське партизанське з'єднання №1 ( командир В.А.Бегма), Рівненське партизанське з'єднання № 2 ( командир І.П. Федоров) і третє з'єднання, сформоване з польських антифашистів ( командир Р.Сатановський).

 Усього в партизанських загонах, з’єднаннях і диверсійних групах діяло 13586 бійців. Внаслідок партизанського руху на півночі області  утворився партизанський  край. З червня 1942 року по лютий 1943 біля села Рудня Бобровська базувався загін ,, Перемога” під командуванням Д.М. Медведєва . Через наш  район проходили шляхи С.А. Ковпака, М.І. Наумова, О.М. Сабурова

Ведучий 2. Протягом липня 1941 року фашисти окупували Рівненську область. Захоплену територію загарбники почали освоювати як воєнну здобич. Командування вермахту та чиновники гітлерівського рейху все тут проголосили власністю Німеччини.

Ведучий 1. На окупованій території гітлерівці знущалися над мирним населенням та військовополоненими. Вони масово розстрілювали жителів міст і сіл, не жаліючи ні старих, ні малих, піддавали нелюдським тортурам полонених солдатів і офіцерів, партизанів, підпільників, тисячами примусово вивозили працездатних громадян на каторжні роботи до Німеччини, руйнували пам'ятники національної культури, житлові будинки, підприємства, розкрадали майно громадян та загальнонаціональні цінності.

Ведучий 2.  За час окупації України 1941-1944 pp. гітлерівці знищили понад 5 млн. чоловік (3,8 млн. мирних жителів і близько 1,5 млн. військовополонених,  2,4 млн. чоловік вивезли на роботи до Німеччини).

Починаючи з 1942 року, масового характеру набуло вивезення молоді для примусових робіт в Німеччину. На цю ідею працювала німецька пропаганда, каральні органи. Хто не хотів їхати добровільно, відправляли силою.                 

Ведучий 1.  Кров холоне в жилах при згадці про такі табори смерті, як Дахау, Освенцім, Майданек, Бухенвальд, Заксенхаузен та подібні їм, в яких по-звірячому закатовано й знищено декілька мільйонів чоловік. У концтаборах недолюдки творили злочини, яких історія людства ще не знала. Людей катували, практикували на них досліди, труїли газом, спалювали в крематоріях.

Ведучий 2. Перемога на Курській дузі ознаменувала початок масового визволення українських земель. Вже 23 серпня 1943 року війська Степового  фронту визволили Харків. У вересні радянські війська вийшли до Дніпра. Тут німці намагалися створити неприступну лінію стратегічної оборони ,,Східний вал”. Кульмінацією битви за Дніпро стало визволення від окупантів Києва 6 листопада 1943 року.

      Наближався фронт.  25 грудня 1943 року були звільнені перші села нашого району: Мочулянка, Сівки, Левачі.

Ведучий 1.  Натиску радянських військ німецьке командування вже не могло протиставити контрнаступ . Фашисти не хотіли віддавати ні клаптику захопленої землі, боротьба велася за кожне дерево, за кожну хату відважно бились наші вояки.

             Ведучий 2.  У 1944 році радянське командування силами чотирьох українських фронтів здійснило серію наступальних операцій, остаточно визволивши територію України. Визволення Рівненської області від німецько-фашистських загарбників почалось у ході Житомирсько-Бердичівської наступальної операції, яка розгорнулась наприкінці 1943 року. На правому крилі 1-го Українського фронту 13-та армія під командуванням генерал-лейтенанта М.П. Пухова після оборонних боїв під Коростенем перейшла в наступ і наприкінці грудня 1943 року перенесла бойові дії на територію Рівненщини. У першій половині січня 1944 року головні сили 13-ї армії визволили східні райони області – Рокитнівський і Березнівський, форсували річку Случ і штурмом оволоділи залізничним вузлом і містом Сарни. Передові загони вийшли до річки Горинь і після впертих боїв зайняли Костопіль, Корець, Гощу.

Ведучий 1.   В Луцько-Рівненській операції (27 січня-11 лютого 1944 р.) 13-та армія в результаті обхідного маневру і стрімкого удару оволоділа обласним центром Рівне, залізничним вузлом Здолбунів, районними центрами Млинів, Острог.

Визволення області завершилось у березні 1944 року в ході Проскурівсько-Чернівецької наступальної операції. З'єднання і частини 13-ї армії після впертих боїв оволоділи містами Дубне і Радивилів.

             Ведучий 2.  28 жовтня 1944 року всю Україну було  визволено від загарбників.

             У ході визвольних операцій 1944 на Україні загинули більш як 3,5 мільйонів воїнів. Людські втрати України у війні становлять понад 10 мільйонів військових і цивільних осіб.

Ведучий 1.  Україна впродовж майже усього періоду Великої Вітчизняної війни посідала одне з найважливіших місць у двобої з фашизмом. 1225 днів і ночей, з перших днів війни до 28 жовтня 1944 року українські землі були в епіцентрі воєнних дій, ареною жорстоких кровопролитних боїв, які не обминули жодного населеного пункту, жодної сім’ ї. В період апогею битви за Україну, з осені 1943 по28 жовтня 1944 року, на її території було зосереджено майже половину діючої Радянської Армії. Тут збройну боротьбу з фашизмом вели і учасники «невидимого» фронту – понад 600 тисяч партизанів і підпільників.

Декламатор 1. Олесь Лупій «Мала мати трьох синів»

Мала мати трьох синів,
Трьох синів, як ясенів.
Доглядала, берегла,
Всю любов їм віддала,
Тільки б дужими росли
І щасливо вік жили.
Три кохання, три весни,
Три сини, як ясени,
А вона на всіх одна,
Наче ластівка вона.

Мов для себе берегла,
Та Вітчизні віддала.
Грім ударив з далини,
І пішли її сини...
За Дніпром упав Іван,
За Карпатами — Богдан,
І донині там вони
Зупиняють шал війни.
Тільки менший, Ярослав,
Невідомо де упав.

Три кохання, три весни,
Три сини, як ясени.
Залишилася одна,—
Од синів — лиш імена.
Ой літа, ой жур-біда,
Не повернуться літа...
Мала мати трьох синів,
Трьох синів, як ясенів.

 

Ведучий 2.  У ході Великої Вітчизняної війни 1941-45 рр.. сильно постраждали економіка та сільське господарство країни. Загинуло дуже багато людей, до цих пір невідомо точну їх кількість. І в нинішній час організуються бригади для пошуку зниклих безвісти солдатів, щоб була можливість поховати їх і повідомити родичам про їх героїчні подвиги.

Декламатор 2. Марія  Познанська «Схилися над могилами солдатів»

За Батьківщину у боях вмирали
Однаково — дорослі і малі...
За довгі роки ще не розшукали
Усіх могил солдатських на землі.

Розкидані вони у чистім полі,
Десь при дорозі, у розмай-траві...
Могил отих не обминай ніколи:
Поховані у них — для нас живі!

Там сплять навічно воїни-солдати,
Чиїсь батьки, чиїсь брати й сини,
Їм не судилось весен зустрічати,
Тих, що стрічаєш ти після війни.

Там сплять твої ровесники-орлята:
Тепер уже були б із них орли!
Схилися ж над могилами солдатів,
Що у боях за тебе полягли.
 

Ведучий 1.  Спливає час, все менше сивочолих ветеранів залишається на цьому світі. Більшість поповнює ряди загиблих своїх товаришів. І коли ми говоримо про визволення українських земель від фашизму, про перемогу у Великій Вітчизняній війні, пам’ятаємо , що не все ще зроблено по встановленню справжньої ціни перемоги.

Виступ очевидця військових подій на території березнівщини.

Ведучий 2.  Перемога над фашизмом     була здобута кров'ю, безприкладним героїзмом, важкою працею і величезними безповоротними втратами українського народу, його невичерпною енергією і вірою в неминучу перемогу над ворогом, саме ця віра стала вирішальною силою, що забезпечила нашу перемогу.

Декламатор 2.

 Уклонімося тим, хто поліг у бою,

Хто прикрив рідну землю собою.

Свято мужності й радість велику свою

Розмішаєм живою сльозою.

 

Хвилина мовчання…

Заключне слово вчителя.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Дзвони паняті / Богачук О.Т. [та ін.]. – К.: Радянський письменник, 1987.- 232с.
2. Григорец Е. виховна година [Електронний ресурс]// Лист у минуле http://blog.ostriv.in.ua/publication/code-55429D9FD37A5. - Виховна година «Лист у минуле» (Велика Вітчизняна війна).
3. Книга памяті  і слави волині : том 3 Рівненська область Березнівський район/ Денищук О.- Рівне.: Волинські обереги, 2001. – 308с.
4. Летопись Великой Отечественной 1941-1945: краткая иллюстрированная история для юношества/ Таборко В. –М.: Молодая гвардія, 1985.- 336с.
5. Статті на українській мові [Електронний ресурс]// Велика Вітчизняна війна – Режим доступу.: http://svatovo.ws/stati_uk/war_Ukraine.html . - Україна у великій вітчизняній війні.
6. Статті на українській мові [Електронний ресурс]// Велика Вітчизняна війна – Режим доступу.:  http://svatovo.ws/stati_uk/war_angry.html.- Злочини фашистів.