Виховний захід "Привіт, казко чарівна!"

Давидківська загальноосвітня школа І-ІІ ступенів

Відділу освіти, молоді та спорту Колиндянської сільської ради

Виховний захід

на тему:

«Привіт, казко чарівна!»

Підготувала

Вчитель початкових класів

Семчишин Н. М.

2020 р

Мета заходу :

•             Прищеплювати любов до книги,до казок,до усної народної творчості.
•             Поглиблювати знання учнів про казку.
•             Вчити визначати головну думку казки.
•             Розвивати спостережливість,дотепність,почуття гумору.
•             Вчити мистецтву перевтілювання.
•             Збагачувати словниковий запас учнів.
•             Виховувати інтерес до народної  творчості,почуття доброти,чуйності,співпереживання,взаємовиручки.

Обладнання:виставка книг,виставка малюнків,ілюстрації до казок,кульки,плакати з прислів’ями,напис «Привіт, казко чарівна!»

Хід заходу

Виходить Казкарка і співає пісню на мотив «В гостях у казки»

Казкар.                   Прийшла,нарешті,довгождана мить:

Герої казки нас усіх вітають .

І знову пісня радісно дзвенить,

І казка  в залі оживає.

Казкарка.               В країну казок підем я і ти,

У казку всім цікаво мандрувати.

Там вірних друзів можемо знайти

У ній усі ми можем побувати

Вчитель. Шановні гості! Дорогі діти! Вмощуйтеся зручнесенько і слухайте уважнесенько! В тридев’ятому царстві, за високими горами,за глибокими морями є країна,якої немає на жодній карті світу. Це країна Казок.

Казок чимало є на світі і веселих  і сумних,хіба зможемо прожити без них?Звичайно ні!

Бо казки – це золота криниця,скарбниця з якої ми черпаємо діаманти та самоцвіти. Казка-це  давній і мудрий порадник. Вона дає перше уявлення про добро і зло,правду і кривду,чесність і справедливість.

Казкар.                   Тож світ дивовижний всіх вас вітає,

Всіх тих-хто вдумливо читає.

І тих-хто любить мандрувати

Та прагне більше пізнавати!

Казкарка.               Кмітливих,добрих і відважних

А ще звичайно і уважних.

Звеселить і причарує

Охопить тим,що подарує

Казок чудових хоровод!

Казкар.                   Мабуть,знаєш ти,у світі є країна,

Де живуть Мальвіна й Буратіно:

Є країна, де мешкають вільно

Герцог Лимон та малий Цибуліно:

Ти про країну читав і таку,

Де дівча квітку мало одну,

А з пелюсток аж сім побажань

Квітка виконала всі без вагань.

Казкарка.                Наша країна-то є чарівна:

Казкарією зветься вона.

Казкові герої там дружно живуть,

До тебе у гості завжди всі прийдуть.

Лишень ти поклич їх,книжки прочитай,

Про них із задоволенням розповідай!

Звучить пісня «Мальвіна»

Мальвіна.              Добрий день,вам,любі друзі!

Рада бачити усіх!

До нас в гості поспішайте,

Серця свої відчиняйте.

Мене зовуть Мальвіна.

Я-подружка Буратіно.

Хоч я дівчинка маленька,

Та вже знаю,що гарненька.

Буратіно.                Я-веселий Буратіно.

До вас прийшов із казки.

І хоч трішки неслухняний,

Але сміливий,добрий і дуже хоробрий!

Сміх та радість діставайте,

Веселіться всі хутчіш.

Казка сьогодні до нас прийде,

Чудовий настрій усім принесе

 Під музику виходить фея

Фея.                           Мені зорі сказали,що сьогодні на свято

Збереться відважних героїв багато.

Я впевнетись хочу,якщо це можливо,

Що справді усі ви-веселі й кмітливі.

Під музику виходять гноми танцюють танок. Танець гномів

Гном 1.                      Існує книг багато на землі.

Вони цікаві,мудрі,гарні.

Та кожен з нас дорослий чи малий,

Всяк казочку читати полюбляє.

Гном 2 .                    Казка-це світ чарівний та незвичний,

Казка-це диво,сповнене краси.

Поринуть в казку,це ж бо так цікаво,

Це справді свято,радість для душі

Білосніжка.            У казці звірі мову мають,

                                    Дерева розмовляють,мов живі.

                                    Добро і правда зло долають,

                                    Тому і люблять казку діти всі.

Гном 3 .                    Мудра казко,казко-чарівнице,

Ти даруєш ласку,вчиш ростить пшеницю.

Поведи нас за собою

В світ прекрасний і чудовий

Гном 4.                   Казочко,казочко,ти приходь до нас,

Завітай любесенько в наш святковий зал.

В країну казок підем я і ти.

У казці всім цікаво побувати.

Там вірних друзів можемо знайти

Буратіно.                Сьогодні ми казку сюди запросили,

Щоб бачити казочку,слухать гуртом,

А казка в завії десь там заблудила.

Давайте її погукаєм разом!

Всі разом. Казко,казко,приходь до нас!

Виходить Червона Шапочка

Мальвіна.               Хто ти така?Ми ж казку кликали!

Червона Шапочка. Привіт усім!Я-Червона Шапочка,

Прийшла до вас у зал,

Сьогодні буде свято,

Казок всіх карнавал.

Я дуже рада,що мені вдалося потрапити до вас на свято. Мене послала пані Казка. Вона приготувала для вас вікторину «Чарівний кошик».Запрошую усіх гостей свята взяти у ній участь. Готові?У моєму кошику знаходяться речі з казок. Я буду по черзі діставати якусь річ, а ви скажете,в якій казці вона зустрічається. Якщо ви відгадаєте з яких казок вони заблудилися,то тоді прийде пані Казка.

(По черзі дістає яйце,ключик,тарілку,солому,черевичок,рукавиці. Глядачі відгадують назву казки.)

Молодці,казки знаєте «На відмінно»

Гном 5.                   Ми в чарівний ліс підем,

Казку в лісі ми знайдем.

Кругом себе повернись,

Казко,де ти?Нам з’явись!

Казка.                     Доброго дня!Дорослі та малі.

Вітаю вас,всі гості дорогі!

Від всіх казок низенький вам уклін!

Я-Казка мудра,всім відома на землі!

Навчаю я людей добра,любові,ласки.

Душа людська не житиме без казки

Казкар.                А де ж Котигорошко,що мав тебе супроводжувати,казко?

Казка.                   А й справді,де ж він?Нумо погукаємо його

(Усі гукають Котигорошка)

Котигорошко.         Дорогі дівчатка,дорогі хлоп’ятка.

Я так спішив на ваше свято,

Але змієм щойно бився,

Отож бо трішки запізнився.

Ви,малята, і ти,Казко,

Вибачте мені, будь-ласка

Казка.           Діти! Вибачимо Котигорошкові за спізнення?

Діти (разом): Вибачимо.

Казка.                   Котигорошку,ти візьмеш з собою малят у країну Казкарію?

Котигорошко.        Я візьму усіх,хто любить жартувати,

Танцювати і співати,і казки розповідати.

А чи вмієте ви розгадувати загадки?

Казка.                   Діти, покажем на що ми здатні?

Котигорошко.

1.Що сходить без насіння?(Сонце)

2На яку геометричну фігуру схожий Колобок?(Коло)

3.Яким по порядку вліз у рукавичку Ведмідь?(Сьомим)

4.З якого посуду пригощав Журавель Лисичку?(Глечик)

5.Що пік Півник у казці «Колосок»(Пиріжки)

6.На якому дереві сховався Телесик?(Дуб)

7.Скільки діб летіла булава Котигорошка?(12)

Баба-Яга( співає  пісеньку) «Арія Баби Яги»

Я Баба-Яга, кістяна нога, я ногами тупу-тупу! А ось і я!

Баба Яга. О, привіт!!! І я теж казка! Оце літала-літала по світу і з висоти побачила, що тут щось діється. Коли підлетіла ближче, почула, що у вас свято казки. Я також не хочу залишатися в стороні, бо дуже-дуже люблю казки.

Адже, я  теж вчу жити - не тужити! Сідайте всі гарненько, та не будьте ви дурненькі! До мене прислухайтеся, мудрості  навчайтеся! О, мої  дорогенькі,  я вас  всього  навчу!  І як обдурити Кощія,    і як побудувати палац, що зветься хата на курячих ніжках.  Як…….

       Казка.           Е-е-е ні-і! Ти  з казки в казочку  мандруєш,

                                         Завжди в усьому ти хитруєш!

                                          Брехнею світ ти обійшла,

                                          А друзів справжніх  не знайшла!

      Баба Яга        Друзів маю я багато – Кощій, Кікімора, чорти!А ще всі чорнії коти! Без мене  тут у вас  на  святі – і ні туди, і ні сюди!

       Діти милі, діти любі! Хто ж із вас читати любить? Ти? Чи ти? А може, ти?  Правильно! Мерщій сюди! Книжки всі ми поховаєм, букви всі позабуваєм! Бо тепер комп`ютер є! Радість всім нам він дає! Ігри там, стрілялки всякі! А які там забіяки! Тільки кнопки натискай…..

Кіт                      Ти, Бабуню, не зівай!

                            І до нас всіх навертай!

                           Бачиш, слухають всі як?

                           Та брехати й я  мастак!

                           Так скажу вам, любі діти, –

                           нічого вам тут сидіти!...

  Гном 7            Таж   всім відомо на землі-

             Казка – радість для душі.

             Казка – диво, казка – мила.

             Правди нас вона навчила.

             Тож давайте ми розкажем,

              І Ягусі цій покажем,

              Як  казки усі вже  знаєм

              І добро ми поважаєм!

Баба Яга        «Як казки усі ми знаєм..!» ?

              Котику, не вірю я!

Кіт                 Ой,  бабусю, все то маячня!

             Хто казки ті ще читає?

             Не смішіть мого хвоста!

             Нині публіка не та!

Казка      Досить вам уже сваритись . Я прийшла до вас не сама, а із своїми друзями - казковими героями.  

Заходить   листоноша з сумкою  з газетами, журналами,листами на плечі.

     Листоноша       Я – чарівний листоноша.

                                 Кожен день в той самий час

                                 Телеграми і журнали

                                 У ваш дім приношу я ,

                    І вам тут у мене є кілька телеграм. 

( Баба-Яга вириває телеграми )

  Баба Яга            Телеграми?  Цікаво-цікаво, хто ж їх надіслав? 

     Листоноша        Не знаю , вони без підписів. Може діти нам допоможуть відгадати?

Листоноша читає телеграми

Телеграма  1:  Дуже засмучена. Мишка випадково розбила яєчко, прийти не    зможу.

                                                                                                     ( Курочка Ряба )                                                                                               

   Телеграма  2:   Ми – маленькі мишенята. Дуже любимо погратись, та ми дуже

     провинились, цілий день  ми все лінились, тому  півник нас не відпускає.

                                                                             (Казка «Колосок», Круть та Верть )

   Телеграма  3:    Зламалось моє срібне весельце, не може човник до бережка

                               пристати. Не встигаю прийти на ваше свято.

                                                                                                          ( Івасик – Телесик )

Телеграма  4: Для моїх діточок-козеняточок, для найкращих у світі маляточок,

           Я поїхала в Чернівці на базар, щоб найсмачнішу капусту і моркву

                              придбать. Запізнилась  на  автобус.                                                       

                                                                                                  ( Коза )

Телеграма  5:   Пішов у ліс по дрова, загубив рукавичку. Мушу в ліс назад я

                                  вертати,  щоб рукавичку свою відшукати.

                                                                                          ( Дід, з казки «Рукавичка» )

               Казка (засмучено)    Ну от, багато хто не прийде. У всіх поважні причини.

      Фея        Не засмучуйся, казко. А щоб тебе розвеселити, ми ще заспіваємо і затанцюємо.

На сцені з’являються Казкар та Казкарка.

  Казкар       Серед лісу, серед поля,

                        Нанизу чи нагорі,

       Серед снів та мрій дитячих

       Жила казочка собі.

   Казкарка    Все ходила з хатки в хатку,

           Несла радість і добро,

           А сьогодні, а сьогодні

           Заглянула у вікно.

Листоноша   Та не треба поспішати,

                          А краще казку розпочати,

                          Бо недаремно мудрі кажуть люди,

                          Що краще раз побачити, ніж десять раз почути.

Кіт               Прийшла, нарешті, довгождана мить:

         Герої казки нас усіх вітають.

         Чарівна музика тихесенько звучить,

          І казка перед нами оживає.

  Фея              За моїм палким хотінням.

                       За казковим повелінням,

                       Всім хто посміхається ,

                 Двері в казку відкриваються!  

Казкарка      Відкриваю двері свого чарівного потяга:

                         Один, два, три – потяг наш у казку вези

Співає пісню «Потяг у казку»

Їде потяг-вітерець

Мимо гір, озер

Через поле навпростець

В казку нас везе

-Хто ти є?

-Колобок, втік від баби в гайок.

-Хочеш з нами? Тож сідай

Їдьмо в дивокрай

Їде потяг-вітерець

Мимо гір, озер

Через поле навпростець

В казку нас везе

-Хто ти є?

-Зайченя. Всюди скачу я.

-Хочеш з нами? Тож сідай

Їдьмо в дивокрай

Їде потяг-вітерець

Мимо гір, озер

Через поле навпростець

В казку нас везе

-Хто ти Є?

-Лиска я. Дуже хитра я.

-Хочеш з нами? Тож сідай

Їдьмо в дивокрай

Їде потяг-вітерець

Мимо гір, озер

Через поле навпростець

В казку нас везе

-Хто ти є?

-Я вовчок. Сірий, сірий бочок

-Хочеш з нами? Тож сідай

Їдьмо в дивокрай

Їде потяг-вітерець

Мимо гір, озер

Через поле навпростець

В казку нас везе

-Хто ти є?

-Я ведмідь, я ведмідь набрід

-Хочеш з нами? Тож сідай

Їдьмо в дивокрай

Звучить музика. Всі виходять зі сцени. Починається вистава.

Інсценізація казки

Колобок

(Стара казка на новий лад.)

Дійові особи: ведуча, дід, баба, Колобок, Заєць, Вовк, Ведмідь, Лисичка.

Ведуча. Жили собі дід та баба. Одного разу прокинувся вранці дід, зробив зарядку, вмився.

(Дід показує відповідні рухи.)

Уже й їсти хочеться йому, а баба все не кличе снідати. Уже й люльку викурив, уже й телесеріал подивився – мовчить баба. З хати виходить дід.

Дід. Бабо! Бабо! Давай же снідати. Чи ти хочеш мене голодом зморити?

Баба. Ой, дідусю! Рада б я тобі приготувати сніданок, та нема з чого.

Дід. Як-то нема з чого? А де ж та курятина, що в морозильнику лежала?

Баба. Так син же вчора приїжджав, віддала йому.

Дід. А ковбаса де? Тільки не кажи, що нема, бо був ще шматок її.

Баба. Того шматка я сьогодні онучці на бутерброд поклала. Їй у школі на перерві треба щось з'їсти.

Дід. Ну то сходи до крамниці та купи хоч батона.

Баба. Я купила б, та нема за що. Пенсію і досі не дали.

Дід. Охо-хо! Що ж його робити?

(Сідає на лавку. Баба гірко плаче. Дід намагається її заспокоїти.)

Дід. Слухай, бабо! А пам'ятаєш давню-давню казку про колобка? Може спробуєш? Так хочеться мені колобочка або вареників.

Баба. Та з чого ж я тобі спечу, муки ж то немає!

Дід. А ти по засіках помети, по закутках пошкреби та й набереш трішки. Може хоч на колобок вистачить.

(Дід і баба співають на мелодію пісні „А мій милий, чорнобривий вареничків хоче”.)

Баба. А мій милий, а мій сивий вареничків хоче,

           А мій милий, а мій сивий колобочка хоче.

Дід. Навари, милая, чи спечи, милая,

        Навари чи спечи, моя чорнобривая.

Баба. Та субсидії не дали, милий мій, миленький.

Та субсидію забрали, голубе сизенький.

Дід. На дровах милая, на дровах милая

Іспечи колобка, моя чорнобривая

(Дід кладе руку на бабине плече. Виходять разом.)

Ведуча. Пішла баба, глянула – і дійсно трохи борошна назмітала в засіку. І якраз вистачить на колобок.

Баба. Ось і готовий колобок. Нехай тільки прохолоне трішки.

(Баба кладе колобка на підвіконня.)

Ведуча. А колобок лежав, лежав на підвіконні та раптом заворушився. І . . . скік додолу та й покотився . . .

Колобок. (Співає на мелодію пісні „А я все дивлюся, де моя Маруся”.)

Я такий гарнесенький, хоч і невеличкий,

Щічки рум'янесенькі, ще й біляве личко.

А я все дивлюся, куди покочуся,

А я все дивлюся, куди покочуся я!

Ведуча. Котиться, співаючи, колобок, а назустріч йому заєць.

Заєць. (Співає на мелодію пісні „Ой за гаєм, гаєм”.)

Ой за гаєм, гаєм я собі стрибаю,

Вушками і лапками вміло чаберяю.

Вибіжу з лісочка, а за ним – хатинка,

Там я вирву морквочку або капустинку.

(Побачив Колобка й перелякано питає.)

Ой, а ти хто такий?

Колобок. Я – Колобок.

(Співаючи.)

З дому я утік давно, зайчику сіренький,

І від тебе утечу, голубе сизенький!

А я все дивлюся, куди докочуся,

А я все дивлюся, куди докочуся я!

Заєць. Що ти, що ти! Я Колобків не їм. У мене вдосталь моркви та капусти. А ти, значить, від баби втік, від діда втік?

Колобок. Ні від кого я не тікав. Бідні вони, нещасні мої. Не мають що їсти. А ти не зміг би їх пригостити морквою чи капустою?

Заєць. З радістю! От треба тільки зрізати капустинку та вирвати декілька морквин.

Колобок. Ну тоді до зустрічі! Я до тебе ще зайду.

(Махнув рукою на прощання.)

Ведуча. І покотився Колобок далі. А назустріч йому Вовк.

Вовк. (Співає на мелодію пісні „Ой Марічко, чичері”.)

А я собі по ліску гуляю, гуляю,

І веселу пісеньку співаю, співаю.

А я буду дивитись, дивитись, дивитись

Звідки буде Колобочок котитись, котитись

Колобок. Ой не їж мене, вовчику-братику. Я тобі гарну пісеньку заспіваю.

(Співає.)

З дому я давно утік, вовчику сіренький,

І від тебе утечу, голубе сизенький!

Вовк. Тьху на тебе! То все казки, що вовки колобками живляться. Вовки м'ясо люблять. Ось я, наприклад, влаштувався сторожем на м'ясокомбінаті. Так мені зарплату м'ясом видають. А ти, значить, від діда втік, від баби втік, від зайця втік.

Колобок. Голодують мої дід та баба. Треба їх негайно рятувати.

Вовк. Так чому ж ти відразу не казав. Зараз піду, витягну з морозильника шматок м'яса. Ти підійди трохи пізніше.

Колобок. Гаразд! До зустрічі!

(Махнув рукою на прощання.)

Ведуча. І покотився Колобочок далі. Як тут назустріч Ведмідь.

Ведмідь. (Співає на мелодію пісні „Ой під вишнею”.)

Я ведмедик волохатий, люблю ягідки, медок,

Ой, а що ж це так запахло? Мабуть смачний колобок.

Ходи, друже, ти до мене, мабуть, дуже ти смачний.

Кину я тебе у ротик буде ситий мій животик

Колобок. Не їж мене, ведмедику, я тобі гарну пісеньку заспіваю.

(Співає.)

З дому я давно утік, Мишко волохатий,

І від тебе утечу знову в ліс гуляти!

Ведмідь. Тебе з'їсти? Ні, хлопче, колобків я не їм. Та хіба я наїмся тобою? Бджілки – мої годувальниці. Ні, ні, я тебе не з'їм. І не проси. Ти краще скажи, як там баба та дід. Живі, здорові?

Колобок. Живі, та не дуже здорові. Голодують старенькі.

Ведмідь. Та що ти говориш! Ай – я – яй! Слухай, Колобок, якщо ти підійдеш через хвилин десять, я тобі меду дам, передаси стареньким. Ох і гарно від простуди він допомагає.

Колобок. Дякую, дядечку Ведмедю!

Ведуча. І покотився Колобок далі. Котиться, котиться, а сам весь час думає: як же йому ще Лисичку обхитрити? Коли це бачить, а Лисичка саме йому назустріч біжить та ще й співає.

(Колобок сідає на пеньочок за березою.)

Лисичка. (Тримає в руках кошика з продуктами. Співає на мелодію пісні „Гандзя”.)

Чи є в світі молодиця, краща за мене лисиця,

Подивіться на мій носик, і на гарний пишний хвостик.

Ще й рум'яне в мене личко, правда гарна я Лисичка?

Люблю курку, люблю гуску, можу з'їсти трясогуску.

Люблю рибку, люблю птичку, бо я хитрая Лисичка.

(Сідає на пеньок і сама до себе говорить. )

- Ну от, знову цілий місяць можна відпочивати. Нанесла додому всього: грошей, м'яса, сметани. Ну й нерозумні ці звірі: всі повірили, що я – екстрасенс. І йдуть зі своїми хворобами. У того лапи не ходять, у того голова болить, той замість хрюкати кукурікати почав. І всі думають, що я їх вилікую. Ха-ха-ха. Ну й хай собі думають. А я їх всіх обдурю.

Колобок. (Виходить із-за берези). Здрастуй, Лисичко!

Лисичка. Ой, хто це? Невже мене хтось підслухав?

(До Колобка.)

О, Колобочку, мій любий! Як я тобі рада! Ти, мабуть, хочеш мені пісеньку заспівати? Тільки я вже стара та глуха. Сідай мені біля вуха, буду пісню твою слухать.

(Хоче схопити Колобка.)

Колобок. Годі придурюватися, Лисице! Я все про тебе знаю. Якщо ти не припиниш займатися шахрайством, я все про тебе розкажу звірям, і вони тебе виженуть з лісу.

Лисичка (падає на коліна). Колобочку, дорогенький! Я більше не буду! Тільки не кажи нікому. Я все тобі віддам: і курятину, і яйця, і цукор.

(Віддає кошика з продуктами.)

Колобок. Ну дивись мені!

Ведуча. Віддала Лисичка Колобкові все своє добро, а сама втекла у ліс і заховалась. А Колобок повернувся до Діда та Баби, ще й гостинців від звірів приніс.

(Несуть звірі гостинці.)

А Колобочка вони не з'їли, а залишили собі на пам'ять.

(На сцену виходять всі учасники вистави.)

Ведуча. Закінчилась наша українська казка.

 В казочки цієї щаслива розв'язка.

 А усім нашим глядачам ще й бубликів в'язка.

Гном  1       Вірні друзі допоможуть

                       І в радості, і в горі.

Гном 2       Цінуйте і бережіть один одного,

                      Вмійте прощати.

Гном 3       Тоді всі вірних друзів

                       Будете  ви  мати.

Гном 4       Сто приятелів навкруг,

                      Але хто найкращий друг?

                      Допомога знадобилась –

                      Справжня дружба проявилась.

Гном 5      Ти мій друг, і я твій друг,

                      Стало кращим все навкруг.

                      І ніякій злій людині

                      Не здолати нас віднині.

Гном 6      Творіть добро на всій землі.

                      Творіть добро іншим на користь.

                      За похвалу не думай , ні –

                      Нехай підкаже вам ваша совість.

Гном 7       Казок на світі є багато.

І веселих і сумних.

То ж чи можемо прожити ми без них?

Фея.           Не можем без казки у світі ми жити,

Бо казка нас вчить,як потрібно дружити.

Як зло подолати,як хитрих провчити.

Як чуйних  і добрих й сміливих любити

Білосніжка.   Як добре,що казка усіх нас зібрала,

Дорослих і діток разом поєднала.

Гукайте іще нас з собою в мандрівку.

Ми знову прийдемо до вас на підтримку

ВСІ ГЕРОЇ ( разом ) :  Нашій казочці кінець, а хто дивився – молодець)

Баба - яга     Ти знаєш, Котику, я просльозилась!

                 Навіки тут би залишилась.

                 Казки усі так добре знають!

                 Про все усім розповідають!

Кіт                    Не приймуть нас тепер, не жди.

   Розумні бач які усі!

   Читати люблять, грати і співати,

   Поплентаємо  ми до курячої хати…

Казкар              Стривайте!  Казка без вас неможлива!

            Казка завжди справедлива!

            Правди, любові,  добра нас навчить,

            І всім доведе – треба в злагоді жить!

Білосніжка    Ми зустрілися в казці,

                                  Щоб у радісну мить

                                  Зрозуміть, як прекрасно

                                  На  світі білому жить

        Казкар                   Хай минає дитинство  у маєві літ,

                                                Не забудеться казки Лагідний світ.

Мальвіна                      Якби не казка, хто б і знав,

                Що стільки є чудес на світі.

                І хто б завісу відкривав у світ,

                В якому грають діти.

Казка      От і настав час повертатись мені в своє королівство, а ввечері, коли будете     лягати спати, ми знову зуcтрінемось.

Пісня «Казки мої улюблені»

1.               Ось  книжечка  маленька, в ній - схованка  чудес.
   Там  виріс біб великий аж  до самих небес.
   Рій  казочок  веселий  живе на сторінках.
   Я  скарб  такий  чудовий  тримаю  у  руках.

П р и с п і в (двічі):
Казки мої улюблені, улюблені казки.
Хоч їх напам'ять знаю, читаю залюбки.
2.  Ось  їде  Попелюшка  в  кареті  з  гарбуза
      І  роги  наставляє  Коза  їй  Дереза.
      Юнак  Котигорошко  врятує  цілий  світ,
      Царівна-несміяна  усіх  нас  розсмішить.

П р и с п і в (двічі).

3.  Ось море синє-синє, там - рибка золота
     І біла скатертина чарівна, непроста.
     Тікає від бабусі маленький Колобок.
     Замовкли всі звірята - напевно, близько вовк.

 П р и с п і в (двічі).