Міністерство освіти і науки України

Маріупольський професійний ліцей сфери послуг

Виховний захід

ПРОМИСЛОВА ХІМІЧНА «ЗБРОЯ»

(вплив хімічних чинників на здоров‘я людини)

Підготувала:  викладач

Гребиниченко Ольга Валеріївна

Маріуполь, 2017 р.

ЗМІСТ

ВСТУП.............................................................................................................. 3

ОСНОВНА ЧАСТИНА..................................................................................... 5

ВИСНОВКИ.................................................................................................... 37

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ................................... 38

ДОДАТКИ...................................................................................................... 39

ВСТУП

Темою виховного заходу є:  Промислова хімічна «Зброя» (вплив хімічних чинників на здоров‘я людини). 

Дослідники розглянули більш як 2000 надзвичайно забруднених місць світу та оцінили кількість постраждалих людей. Вони вперше оцінили вплив токсинів на втрату людьми років життя через хвороби. «Оскільки токсини з навколишнього середовища часто призводять до тяжкої інвалідності без фатальних наслідків, багато жертв не охоплені статистикою», - йдеться у звіті [1]. Згідно з дослідженням, людина, яка проживає в районі з забрудненням навколишнього середовища токсинами, втрачає в середньому 12,7 років життя.

Дослідження також розбило поширений стереотип. Так результати свідчать про те, що найбільше забруднення спричинюють не транснаціональні компанії. Найбільше забруднення токсинами спостерігається через погане регулювання та контроль дрібних заходів, таких як кустарний видобуток, переробка металу, занедбані виробництва. Близько 14 млн. осіб в світі страждають через забруднення навколишнього середовища токсинами. «Ризик екологічної токсичності недооцінений», - зазначає організації «Зелений Хрест» Наталі Гізі [1]. 

Місто Маріуполь Донецької області посіло у 2010 році перше місце в Україні за значенням індексу забруднення атмосфери (ІЗА), а за рейтингом Держкомстату – друге після Кривого Рогу за критичністю екологічного стану довкілля [11]. Найбільшими постачальниками забруднення компонентів природного середовища м. Маріуполь є підприємства чорної металургії – ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» («ММК ім. Ілліча») та ПАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (МК «Азовсталь»).

Сьогодні місто займає друге місце в Україні за об'ємами викидів шкідливих речовин промисловими підприємствами. У житлових районах, що безпосередньо примикають до промислових гігантів, концентрація бензопірену (канцероген) коливається в межах 6-9 ГПК, фтористого водню, аміаку, формальдегіду - 2-3,5 ГПК, пилу, окислів вуглецю, сірководню − 6-8 ГПК, двоокису азоту - 2-3 ГПК. Були зафіксовано випадки перевищення ГПК по фенолу в 17 разів, а бензопірену до 13-14 разів [10].

Тому вибрана тема є досить актуальною для мешканців Маріуполя.

Основні завдання розробки:

  сформувати і поглибити знання про вплив хімічних чинників, що містяться у промислових викидах, на здоров‘я людини, надати їх характеристику;

  виховати         свідоме       ставлення   до      екологічної          ситуації,      розуміння

відповідальності за наслідки діяльності людства; 

 виховати активну життєву позицію;

 привчати учнів аргументовано викладати свою точку зору;  навчити вмінню етичного спілкування та ведення дискусії;  навчити працювати з різними джерелами інформації;

 сформувати вміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

  зробити висновки щодо шляхів вирішення проблеми забруднення

довкілля шкідливими речовинами;

 виховати відповідальність за доручену частину загальної праці;  зацікавити учнів науковими винаходами та розробками.

Розробку доцільно використовувати при проведенні заходів після вивчення тем розділу «Неорганічна хімія». Надалі можна розширити перелік шкідливих речовин у викидах з наданням оцінки їхнього впливу на здоров‘я людини.

ОСНОВНА ЧАСТИНА 

Тема: Промислова хімічна «зброя» Мета: навчальна: формування і поглиблення знань про вплив хімічних чинників, що містяться у промислових викидах, на здоров‘я людини; свідоме ставлення до екологічної ситуації;

розвивальна: розвиток пізнавальної активності і логічного мислення, вміння аргументовано викладати свою точку зору, приймати участь у дискусіях; набуття учнями умінь працювати з різними джерелами інформації; формування умінь і навичок аналізу і синтезу фактів, явищ, проблем тощо; розвиток творчого мислення, уміння використовувати теоретичні знання для вирішення практичних завдань;

виховна: виховання відповідальності за доручену частину загальної праці, виховання культури спілкування і мислення, поважного ставлення до думки інших, взаєморозуміння і працездатності; прищеплення інтересу до вивчення конкретної дисципліни та до фаху; формування потреби раціоналізації навчально-пізнавальної діяльності та організації дозвілля; виховання екологічного і раціонального ставлення до навколишнього середовища і здоров‘я людини, розуміння відповідальності за наслідки своєї діяльності; виховання активної життєвої позиції.

Вид заходу: семінар-конференція.

Тип заходу: комбінований. Методи та прийоми проведення заходу:

Пошуковий метод, розповідь, пояснення, евристична проблемна бесіда, дискусія, самостійна робота, дебрифінг, рефлексія.

Міжпредметні зв‘язки: хімія, біологія, екологія, інформаційні технології.

Обладнання: комп‘ютерний клас, комп‘ютер, проектор, екран; презентація, створена учнями з використанням власних фотографій, інформації, статистичних даних, фотографій та відеофайлів, знайдених у мережі Інтернет і місцевих ЗМІ. План проведення:

1.     Організаційна частина.

2.     Вступне слово вчителя.

3.     Виступи учнів (з поетапним підбиттям підсумків виступів).

4.     Рефлексія.

5.     Підбиття підсумків

6.     Завершальне слово вчителя.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля…

Стаття 50 Конституції України

1.     Організаційна частина:

 перевірка наявності учнів;

                              готовність      дітей    до     уроку:     наявність     зошитів,     ручок,

підготовлених презентацій.

2.     Вступне слово вчителя: 

Øоголошення теми та мети заходу;

Øактуальність заявленої теми:

Ми з вами живемо у найбільшому на цей час місті Донецької області – Маріуполі. Маріуполь має статус кліматичного і бальнеологічного курорту. Але він славиться не тільки теплим морем, м‘яким кліматом, родючими землями навкруги та запашними садами, а також і екологічними проблемами, що супроводжують всі промислові міста. Тому тема впливу промислових хімічних чинників на здоров‘я мешканців міста є для нас доволі актуальною.

Øхарактеристика підготовчого етапу до заходу:

Два тижні тому ми вирішили провести виховний захід з цієї нагальної теми. Для цього ми обрали групи екологів, хіміків, гідрометеорологів, журналістів, представників громадськості. Вони підготували необхідну для свого виступу інформацію (статті у ЗМІ та мережі Інтернет, ілюстративний матеріал, таблиці тощо), яку оформили у вигляді презентацій у режимі доповідача. Тому послухаємо и подивимось їхні виступи.

Øпорядок виступів:

Дамо слово у наступному порядку:

 виступи екологів з інформацією про забруднюючі речовини;  виступ гідрометеоролога зі статистичною інформацією;  виступи громадських діячів і журналістів;

 виступи хіміків з характеристикою про небезпечні для здоров‘я людини речовини у промислових викидах;

 виступ гідрометеоролога з табличними даними вмісту небезпечних

речовин.

(Усі виступи супроводжують показом слайдів презентації)

3.     Основна частина:

Вчитель: спочатку дамо слово екологам для висвітлення інформації про екологічний стан нашого довколишнього середовища.

Виступи екологів:

Еколог 1:

До основних антропогенних факторів розвитку екологічної кризи в Україні належать передусім великі промислові комплекси — ненажерливі споживачі сировини, енергії, води, повітря, земельних просторів і водночас найпотужніші джерела практично всіх видів забруднень (механічних, хімічних, фізичних, біохімічних). Серед цих об'єктів найнебезпечнішими забруднювачами довкілля є металургійні, хімічні, нафтопереробні й машинобудівні заводи, кар'єри та збагачувальні фабрики, деякі військові підприємства.

Рисунок 1. Ранковий серпанок над Маріуполем [7]

Сучасне виробництво – це, перш за все, гігантський споживач, після діяльності якого розрізняють такі види і джерела забруднення навколишнього середовища:

1.                  Хімічне, що призводить до надходження до навколишнього середовища різноманітних отруйних речовин.

2.                  Фізичне, до якого відносять знищення територій, шумові перешкоди та електромагнітне випромінювання.

3.                  Термічне, яке спостерігається при скидах у водойми нагрітої води з промислових підприємств, особливо, з ТЕЦ.

4.                  Радіоактивне, що пов‘язане з надходженням в природне середовище штучних ізотопів.

5.                  Засмічення, що проявляється в надходженні до навколишнього середовища різного роду твердих відходів.

6.                  Біологічне, при якому в природі з’являються не властиві їй організми. Одним із видів такого виду забруднення є мікробіологічне, пов’язане з розвитком у навколишньому середовищі паразитичної мікрофлори.

У світі зареєстровано більше 9 млн. видів штучно отриманих хімічних речовин, які смертельні для живих організмів. Еколог 2:

Застосування недосконалих технологій, зокрема спалювання нафти, вугілля і природного газу, призвело до того, що у 1990 році в атмосферу було викинуто 6 млрд. т вуглекислого газу промислового походження. Вміст вуглекислого газу в повітрі щорічно зростає на 0,5%, а за останні 150 років він зріс на 25%, причому на 12% - за останні 30 років.

Рисунок 2. Це не туман, це промислові викиди заводів Маріуполя [7]

При цьому щорічно зменшується в повітрі кількість кисню. Щорічно спалюється 16 млрд. т вільного кисню і в атмосферу надходить до 25 млрд. т вуглекислого газу. Тому температура земної поверхні за останні 100 років підвищилася на 0,6%, що спричиняє наступ океану на сушу, так як підвищився його рівень на 10%.

Бурхлива автомобілізація у великих містах України спричиняє 60% шкідливих викидів в атмосферу. Внаслідок низької якості автомобілів і палива в повітря викидається у 6 разів більше забруднюючих речовин, ніж у країнах Європи. 

Рисунок 3. Місто оповите димом (Маріуполь) [7]

Сучасні щорічні викиди в атмосферу вуглецю за рахунок таких джерел, як промисловість, автомобільний транспорт і спалювання рослинності (лісів і трав'яного покриву з метою розчищення площ для сільськогосподарських культур), оцінюється приблизно в 7 млрд. т.

Спостерігається процес швидкої втрати якості поверхневих та підземних вод, що пов‘язано зі скиданням сильно забруднених стічних вод. Основний стік (до 48%) неочищеної води дає комунальне господарство України. Це зумовлено недосконалістю очисних споруд і відсутністю грошей на їх будівництво та ремонт. Води річок Дніпра та Дністра у ряді випадків перевищують 14 норм нітратів, 11 – нафтопродуктів, 10 – фенолу. Ці річки протікають в районах інтенсивного сільськогосподарського та промислового використання. Дністер виявився найбільш забрудненою рікою України. 

Рисунок 4. Хімічне забруднення водного простору

Щорічно в Азовське море скидається 1,1 млрд. м³ неочищених стоків, в Чорне море – 2 млрд. м^3.   Майже усі підземні води, як показують аналізи, вміщують надлишок пестицидів, мінеральних добрив та інших шкідливих речовин.

Рисунок 5. Коротка характеристика міста

Рисунок 7. Хімічне забруднення міста

Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча. Маріуполь посідає друге місце в Україні по кількості промислових викидів в атмосферу – близько 600 тис. т . З них 68% - це викиди комбінату. Щороку скидає 50,3 млн. м³  забруднених стоків. Із 57 заводів очисні споруди діють лише на 33 і то, незадовільно.

Маріупольський металургійний комбінат “Азовсталь”. Викидає 28% забруднень, у санітарній зоні проживає 35 тис. чоловік. Щороку скидає 220 млн. м³  стоків. 

Рисунок 8. Захаращення міста промисловими відходами

Вчитель: Дякуємо екологам за надану інформацію. Чи є питання, зауваження  до екологів, доповнення виступів, додаткова інформація? (Відповіді на запитання, висвітлення дискусійних аспектів)

Вчитель: Тож підведемо підсумки виступів екологів. Які основні висновки ми можемо зробити? (Відповіді учнів)

Вчитель: Послухаємо гідрометеоролога зі статистичною інформацією.

Гідрометеоролог:

У даному огляді узагальнено інформацію про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України у 2015 році

[12].

За даними спостережень у 2015 р. у список міст з найбільшим рівнем забруднення атмосферного повітря ввійшли 15 міст країни – це Кривий Ріг, Херсон, Дніпpодзеpжинськ, Дніпропетровськ, Одеса, Краматорськ, Лисичанськ, Слов’янськ, Миколаїв, Маріуполь, Київ, Запоріжжя, Ужгород, Луцьк, Рубіжне. Високий рівень забруднення атмосферного повітря вказаних міст був обумовлений здебільшого підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин – формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, з основних домішок – завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.

Рисунок 9. Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш забруднених містах України у 2015 році [12]

Водні об’єкти України забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами, сульфатами. 

Поверхневі води річок Приазов’я відносяться до найбільш мінералізованих з переважанням сульфатних іонів. Середня мінералізація перевищувала відповідні нормативи  у 1,3 - 4,4 рази.  У воді річок Кальміус, Кальчик максимальні концентрації сульфатів досягали 1530 мг/дм³ і 2434 мг/дм³ відповідно. Однією з основних причин високих концентрацій сульфатів є природні умови району.  

У річках Молочна, Берда, Лозуватка, Обитічна, Кальміус, Кальчик (м. Маріуполь) середньорічні концентрації основних забруднювальних речовин (в одиницях ГДК) становили: сполук азоту нітритного – <1 - 7, азоту амонійного – 1 - 5, сполук мангану – 2 - 9, сполук міді – 1 - 8, хрому шестивалентного – 2 - 6, цинку – 1 - 2, фенолів – 1 - 3, заліза загального – <1 -

1 ГДК. У пунктах річки Молочна (міста Токмак, Мелітополь), річок Кальчик, Кальміус (м. Маріуполь) зафіксовано концентрації на рівні ВЗ (високе забруднення) за сполуками мангану у межах 10 - 30 ГДК. Перевищення рівня ГДК сполуками азоту нітритного у 10 - 11 разів спостерігалось на річках Кальчик, Кальміус.

Протягом останніх двох років на р. Кальміус спостерігалось зростання загального видового багатства макрозообентосу, але загалом стан донних ценозів погіршився, в 2/3 спостережень якість вод відповідала 4-му - забруднені води та гіршому класу якості - брудні та дуже брудні води. На р. Кальчик у створі 1 км вище м. Маріуполь стан донних угруповань був нестабільним: у квітні та жовтні структура макрозообентосу була спрощеною, якість вод річки відповідала 5-му класу - брудні води. У липні сапробіологічний стан був набагато кращим – помірно забруднені води.

У ґрунтах  Маріуполя середній вміст свинцю був на рівні 3,5 ГДК, цинку – 3,3 ГДК, мангану та міді – 1,0 ГДК. Середній вміст кадмію та нікелю не перевищував ГДК. 

Максимальний вміст свинцю на рівні ВЗ – 36,2 ГДК, цинку – 7,3 ГДК, міді – 3,3 ГДК виявлено у ґрунтах на території ВАТ "Авторадіатор", кадмію – 2,5 ГДК  та  мангану – 2,3 ГДК у ґрунтах на території ПАТ "ММК ім. Ілліча".

У 2015 р. з 39 міст України, де проводились регулярні спостереження, у 15 містах атмосферне повітря за інтегральним показником характеризувалось дуже високим та високим ступенем забруднення. До цього списку ввійшли міста, де розташовано потужні промислові підприємства, а також ті, які мають значний парк пересувних джерел. Майже в усіх містах цього списку високий рівень забруднення атмосферного повітря пов’язаний із значними концентраціями формальдегіду, діоксиду азоту, фенолу, фтористого водню, завислих речовин. 

У містах Донецької та Луганської областей, де ведуться бойові дії, багато підприємств – джерел потужних викидів забруднювальних речовин у повітря  припинило промислове виробництво, що привело до зменшення рівня забруднення атмосфери.

Інформацію надано за даними центральної геофізичної обсерваторії України [12].

Вчитель: Дякуємо за виступ. Чи є питання, зауваження, доповнення виступів, додаткова інформація? (Відповіді на запитання, висвітлення дискусійних аспектів)

Вчитель: Тож підведемо підсумки виступу гідрометеоролога. Які основні висновки ми можемо зробити? (Відповіді учнів) Вчитель: Слово надається представникам громадськості та журналістам. 

Громадський діяч 1:

Активістами руху «Сильні громади» в Маріуполі у період з 21 березня по 31 березня було проведене електронне опитування, головна мета якого – виявити актуальні проблеми  Маріуполя. Результати були доволі очікуваними: людей бентежить стан екології і навколишнього середовища (це близько 32% відповідей. ), а також загальний благоустрій міста.

(Відео 1)

Проблема екології завжди турбувала місцевих жителів, а сам Маріуполь завжди знаходився на перших щаблях рейтингів найбільш забруднених міст України. У самому місті неодноразово проводились мітинги на екологічну тематику: «Стоп, смог!» і «Дайте кислорода». Одна з таких акцій проводилась 31 серпня 2016 року у день візиту Президента України Петра Порошенка до Маріуполя. Активісти були обурені яскравим червоно-коричневим димом від заводів, який був помічений напередодні. У той день Президент звернув увагу на цю проблему і зауважив, що Азовській екологічній інспекції надане відповідне доручення, вимірюється екологічна ситуація. І, якщо буде виявлена небезпека екологічної ситуації в Маріуполі, винні понесуть відповідальність [7].

Рисунок 10. Акція «Дайте кислорода» під час візиту у Маріуполь Президента України (2016 рік)

Рисунок 11. Акція «Дайте кислорода» у соціальних мережах

Рисунок 12. Акція «Дайте кислорода» у соціальних мережах У той же час у Маріуполі працює пересувна екологічна лабораторія «Атмосфера». Локація, в який робиться аналіз повітря, залежить від напрямку вітру та його швидкості. Самі маріупольці не задоволені умовами, за якими ведеться аналіз.

Звіти, які публікуються на сайті міської ради про результати замірів пересувної лабораторії «Атмосфера» не зрозумілі звичайному громадянину. Фактично, це виглядає, як набір хімічних компонентів з цифрами, що означають їх кількість у повітрі. Але для людини, яка не має спеціальних знань з цієї теми, ці дані так і залишаться просто набором цифр. На нашу думку, доцільніше було б публікувати текстовий звіт, у якому докладніше б розписувалися показники [2].

Громадський діяч 2:

КОЖНА ЛЮДИНА - МАЄ ПРАВО ДИХАТИ ЧИСТИМ ПОВІТРЯМ

У чистому повітрі є шкідливі гази, такі, як оксид вуглецю, озон, водень, оксид та діоксид азоту та деякі інші, які не позначаються негативно на здоров'ї людей, тварин та всієї флори і фауни Землі через незначну їх концентрацію.

Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) дає таке визначення: "Забруднення повітря має місце в такому випадку, коли забруднююча повітря речовина або декілька речовин присутні в атмосфері в такій кількості і протягом такого часу, що спричиняють шкоду або можуть сприяти шкоді людям, тваринам, рослинам та майну, або можуть призвести до погіршення здоров'я людини або стану майна, які не піддаються обліку".

(Відео2)

КОЖНА ЛЮДИНА - МАЄ ПРАВО ПИТИ ЧИСТУ ВОДУ

Зростання забруднення навколишнього середовища викидами хімічної та металургійної промисловості (Ростов, Таганрог, Камиш-Бурун, Маріуполь, Донецьк), змив пестицидів з полів та будівництво численних баз відпочинку також сприяли погіршенню екологічного стану і призвели до різкого зменшення біологічної продуктивності екосистем. Так, вилов риби, який 50 років тому був у 40 разів більшим, ніж у Чорному й Балтійському морях разом узятих, скоротився в 40 разів [8].

Журналіст 1:

Рисунок 13. Дані Маріупольської гідрометеорологічної обсерваторії [7]

У житлових районах, що безпосередньо примикають до промислових гігантів, концентрація бензапірену (канцероген) коливається в межах 6-9 ГПК, фтористого водню, аміаку, формальдегіду - 2-3,5 ГПК, пилу, окислів вуглецю, сірководню - 6-8 ГПК, двоокису азоту - 2-3 ГПК. Були зафіксовано випадки перевищення ГПК по фенолу в 17 (!) разів, а бензапірену до 13-14 разів [10].

Рисунок 14. Пилогазові викиди (Маріуполь)

Пилогазові викиди підприємств формують над містом важке темнофіолетове марево, що містить шкідливі домішки в концентраціях, у багато разів перевищуючі гранично припустимі. Журналіст 2:

Поліція відкрила 12 вересня 2016 кримінальне провадження за фактом забруднення атмосферного повітря в Маріуполі. Про це йдеться в повідомленні Головного управління поліції в Донецькій області. Про розслідування кримінального провадження щодо неконтрольованих викидів в атмосферу розповів начальник управління В'ячеслав Аброськін. Він підкреслив, що незважаючи на досить серйозне поширення цієї проблеми серед населення, в поліцію за фактом ніхто так і не звернувся. "Я заїжджав до Маріуполя, потрапив у цю хмару і сфотографував це. Дихати було просто неможливо. Моя реакція - звернувся до начальника слідства і сказав, що повинні відкрити кримінальне провадження та почати розслідування за даним фактом. Що цікаво - багато людей, серед яких і депутати міської ради, громадські активісти, кричали про це, але офіційно до нас не звернувся жоден з них", - заявив Аброськін. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ст. 241 (забруднення атмосферного повітря) Кримінального кодексу України. За словами начальника обласної поліції, зараз призначені експертизи, за результатами яких будуть прийняті відповідні рішення згідно із законом. Аброськін підкреслив, що "справу буде доведено до кінця", а винні відповідатимуть перед судом. "Екологія - передусім. Ми з вами живемо тут. Я тут живу третій рік. Наші співробітники більшу частину часу проводять тут. Для нас це значимо. Тому що наскільки ми здорові, настільки ми зможемо виконувати свої службові обов'язки, - підкреслив він [9].

Рисунок 15. Маріуполь, 12 вересня 2016 року

Моніторинг вмісту забруднюючих речовин у повітрі проводиться за наступними показниками:  пил;  діоксид сірки;  оксид вуглецю;  діоксид азоту;  фенол;  сірководень;  формальдегід;  аміак.

Вчитель: Дякуємо за виступи. Чи є питання, зауваження, доповнення виступів, додаткова інформація? (Відповіді на запитання, висвітлення дискусійних аспектів)

Вчитель: Тож підведемо підсумки виступів громадських діячів і журналістів. Які основні висновки ми можемо зробити? (Відповіді учнів)

Вчитель: Тож тепер надійшла черга виступу хіміків з характеристикою показників забруднюючих речовин і їх впливу на організм людини.

Виступи хіміків:

Хімік 1:

Діоксид сірки - це безбарвний газ з характерним різким сірчаним запахом. Хімічна формула діоксиду сірки  SO₂.

Рисунок 16. Модель молекули діоксида сірки

Найбільш широко поширене з'єднання сірки - сірчистий ангідрид (SO₂) - безбарвний газ, що утворюється при згоранні сірковмісних видів палива(в першу чергу вугілля і важких фракцій нафти), а також при різних виробничих процесах, наприклад плавці сульфідних руд.

У людини цей газ дратує верхні дихальні шляхи, оскільки легко розчиняється в слизі гортані і трахеї. Постійна дія сірчистого газу може викликати захворювання дихальної системи, що нагадує бронхіт. Знижує опірність до респіраторних захворювань. При впливі на організм подразнює верхні дихальні шляхи, викликаючи запалення слизових оболонок носоглотки, бронхів. Високі концентрації оксиду сірки в повітрі викликають у людини задишку, можуть призвести до утрати свідомості. Сам по собі цей газ не завдає істотного збитку здоров'ю населення, але в атмосфері реагує з водяною парою з утворенням вторинного забрудника - сірчаної кислоти (Н₂SО₄). Краплі кислоти переносяться на значні відстані і, потрапляючи в легені, сильно їх руйнують. 

Поява SO₂ в атмосфері пов'язана, головним чином, із процесами опалення і промисловим виробництвом. Частина сполук сірки виділяється при горінні органічних залишків у гірничорудних відвалах. Тому міста з розвинутою промисловістю найбільше піддаються такому забрудненню. Атоми кисню, що входять до складу молекул цього газу, мають високу реактивну здатність. Вони надають їм властивість легко вступати в хімічні реакції з молекулами, що утворюють структури клітин шкіри, і призводять, таким чином, до серйозних порушень у біохімічній рівновазі шкірного покриву. 

Важливою екологічною проблемою стало випадання кислотних дощів. Щорічно при спалюванні палива в атмосферу надходить до 15 млн. т двоокису сірки, який, сполучаючись з водою, утворює слабкий розчин сірчаної кислоти, що разом з дощем випадає на землю. Кислотні дощі негативно впливають на людей, врожай, споруди і т. ін. Вдихання людьми повітря, забрудненого кислотним туманом, спричинює захворювання дихальних шляхів, подразнення очей тощо [3].

Хімік 2:

, також відомий як карбону (II) оксид, монооксид

карбону,  — безбарвний, дуже отруйний газ без запаху. Утворюється внаслідок неповного згоряння пального в автомобільних двигунах та опалюваних приладах, які працюють на вугіллі або на інших видах природного палива. У воді майже не розчиняється і не вступає з нею в хімічну взаємодію. Належить до несолетворних оксидів. Хімічна формула —  CO.

Рисунок 17. Модель молекули монооксиду вуглецю

Через свою отруйність монооксид вуглецю є дуже небезпечним для організму людини. Навіть незначні його кількості, що потрапляють у повітря і вдихаються людиною, викликають запаморочення і нудоту, а вдихання повітря, в якому міститься 0,3 % CO за об'ємом, може швидко привести до смерті. Оксид вуглецю, який за своєю хімічною природою є відновником, добре вступає в реакцію із двовалентним залізом гемоглобіну (HbFe2+), утворюючи карбоксигемоглобін, який не в змозі переносити кисень. Ця реакція пояснює механізм токсичної дії отрути. Так, при вмісті карбоксигемоглобіну у крові 10-20% спостерігаються незначні явища інтоксикації, при 30-50% - вони різко виражені, а при 70-80% - швидко наступає смерть. Особливо чутливим до гіпоксії є дихальний центр. Спочатку відбувається його збудження, перезбудження, потім пригнічення і параліч. При відносно легких інтоксикаціях зміни в нервовій системі носять функціональний характер, а при більш важких - органічний.

Рисунок 18. На в‘їзді до Маріуполя

Окрім цього, оксид вуглецю може утворювати комплексні сполуки із солями металів чи вільними металами (такі сполуки отримали назву "карбоніли"), фторорганічними сполуками. Найбільш токсичними із групи карбонілів є пентакарбоніл заліза [Fe(CO)₅] та тетракарбоніл нікеля [Ni(CO)₄]. Це рідини із високим ступенем токсичності можуть проникнути у вигляді пари через легені, а також в капельно-рідинному стані через шкіру. Ці сполуки є сильними відновниками і вони можуть викликати важкі ураження слизових оболонок дихальних шляхів і привести до розвитку набряку легенів, Причому, набряк легенів може розвиватись і при резорбційному шляху проникнення. Смертельна концентрація карбонілів

0,01 г/м3.

Оксид вуглецю потрапляє до організму тільки через органи дихання. При вдиханні концентрації 0,11-0,34 г/м3 протягом декількох годин розвиваються симптоми легкого ступеню ураження, при концентрації 1,1-2,5 г/м3 та вдиханні протягом 1-0,5 годин - отруєння середнього ступеня важкості, а при концентрації 2,5-4,0 г/м3 і тій же експозиції - важке отруєння. Вдихання отруєного повітря при концентрації 4,6-5,7 г/м3 приводить до смертельного ураження, якщо людина дихала оксидом вуглецю на протязі 530 хвилин [3]. 

Хімік 3:

 — неорганічна

сполука складу NO₂. За звичайних умов є газом червоно-бурого кольору, з характерним гострим запахом або жовтуватою рідиною. Газ є сумішшю оксиду NO₂ та його димеру N₂O₄. Ця суміш при 21,15 °С згущується на прозору жовту рідину, а при -11,2°С — замерзає в безбарвну масу. При температурі 140 °C діоксид азоту складається тільки з молекул NO₂, він дуже темного, майже чорного кольору.

Рисунок 19. Модель молекули діоксиду азоту

Серед усіх окислів групи NOx найнебезпечнішим для навколишнього середовища і людини є саме діоксид азоту. Клас небезпеки - другий. Це означає, що NO₂ відноситься до високонебезпечних речовин. Гранично допустима максимально-разова концентрація (ГДК) діоксиду азоту в повітрі населених пунктів дорівнює 0,085 мг / м3, середньодобова - 0,04.

Основні джерела, що впливають на викид діоксиду азоту в атмосферу: 

 автотранспортні засоби, вихлопні гази яких дають найбільший внесок у

концентрацію речовини в міському повітрі;   теплоелектростанції; 

Рисунок 20. Промислові викиди (Маріуполь, ММК «Азовсталь») [7]

Речовина характеризується високою токсичністю. Діоксид азоту в повітрі, навіть перебуваючи у відносно невеликих концентраціях, здатний приводити до істотних змін в організмі людини. Впливає в основному на органи дихальної системи. Залежно від концентрацій спостерігаються різні наслідки - від слабкого подразнення слизових оболонок очей і носа до набряку легенів. Також може призводити до змін складу крові, зокрема, сприяє зменшенню вмісту гемоглобіну.

При вдиханні діоксиду азоту протягом 10 хвилин втрачається здатність відчувати його запах, що говорить про негативний вплив на нюх, його ослаблення. Втрачається можливість пристосування до відсутності світла. Результатом впливу великих концентрацій оксидів азоту може бути набряк легенів. При тривалому впливі окисів азоту людина стає більш сприйнятливим до патогенів, які викликають хвороби дихальних шляхів і розвиток хронічних захворювань, таких як трахеїт, бронхіт, перфорація носової перегородки, пневмосклероз та ін. Погіршується опірність легень до бактерій, розширюються альвеоли, клітини в корінцях бронхів, частіше спостерігаються бронхіти, запалення легенів та ін. У людей, що страждають серцево-судинними захворюваннями і хронічними хворобами дихальних шляхів, легше розвиваються ускладнення у разі виникнення короткочасних респіраторних інфекцій. 

Азотиста кислота, що утворюється при взаємодії з вологою в дихальних шляхах, вступає в реакцію з лужними компонентами тканин, перетворюючись в результаті в нітрити та нітрати. Вплив цих речовин викликає ряд негативних наслідків. Нітрити, всмоктуючись у кров, призводять до пригнічення центральної нервової системи, утворення метгемоглобіну, розширюють кровоносні судини, знижують артеріальний тиск та ін. Нітрати ж при знаходженні в кишечнику здатні трансформуватися в канцерогенні речовини. Згідно ряду літературних джерел, вплив двоокису азоту на організм людини знижує його опірність до захворювань, призводить до кисневого голодування тканин. Особливо гостро це проявляється у дітей. Також діоксид азоту сприяє підвищенню дії канцерогенних речовин і виникнення в результаті цього злоякісних новоутворень. Деякі з дослідників пов'язують підвищену смертність від ракових і серцево-судинних захворювань в певних районах з високим вмістом NO₂ в повітряному середовищі [4].

На жаль, перевищення допустимих концентрацій цієї речовини в повітрі - не рідкість. Тому досить актуальними на сьогоднішній день є питання, що стосуються розробки заходів, спрямованих на зниження викидів діоксиду азоту в атмосферу, які мають як екологічне, так і санітарногігієнічне значення.

Хімік 4:

Рисунок 21. Модель молекули фенолу

Фенолом називають як цілий клас отруйних хімічних сполук, так і окремого його представника. Інакше він іменується карболової кислотою і має формулу С₆Н₅ОН. Отруєння фенолом може викликати у людини важкі наслідки.

Рисунок 22. Застосування фенолу

Фенольні сполуки здатні впливати на протоплазму клітин, викликаючи місцевий параліч клітин. Крім цього, феноли можуть надавати потужні нейротоксичний та нефротоксичний ефекти, які призводять до руйнування еритроцитів. Якщо вчасно не вироблено лікування, фенольні сполуки потрапляють в печінку і нирки, розщеплюючись до складних ефірів і викликаючи важке ураження цих органів.

Симптоми гострої інгаляційної інтоксикації карболової кислотою виявляються буквально відразу, після кількох вдихів. Людина починає відчувати слабкість, головний біль і запаморочення, йому хочеться присісти або навіть прилягти. Слизові верхніх дихальних шляхів дратуються, з-за чого відбувається посилене слиновиділення.

Відомі випадки, коли працівники хімічної промисловості користувалися засобами захисту дихальних шляхів, але фенол потрапляв їм на шкіру. При цьому з’являлися супутні симптоми, що нагадують опік.

Рисунок 23. Попадання фенолу на шкіру

В залежності від концентрації фенолового з’єднання, шкірні покриви можуть почати бліднути і зморщуватися. У важких випадках (2-3% розчин) утворюються бульбашки, а уражену ділянку шкіри відмирає. Сам постраждалий відчуває оніміння.

При тривалому знаходженні людини у контакті з фенолом отруєння може придбати хронічний характер. При цьому людина постійно відчуває слабкість і дратівливість, швидко втомлюється, погано спить. З часом виходить з ладу діяльність шлунка і печінки. Людина сильно худне, печінка збільшується в розмірах. Шкіра починає лущитися і свербіти. може виникнути дерматит і розвинутися алергія. Сеча забарвлюється в темний колір.

Це настільки отруйна сполука, що варто потрапити в організм всього лише 0,3 грамів, як людина починає відчувати симптоми отруєння, а смерть настає від 10 грамів речовини. Особливо чутливі до карболової кислоти діти у віці до 12 років [5].

Хімік 5:

Сірководень — хімічна сполука з формулою H₂S. Це безбарвний, дуже отруйний, горючий газ з характерним неприємним запахом тухлих яєць. Запах відчувається за таких низьких концентрацій, як 0,00047 часток на мільйон, але має властивість пригнічувати нюх, що вимагає додаткової обережності при роботі, особливо самостійній.  

Рисунок 24. Модель молекули сірководня

Люди, що проживають поблизу промислових заводів, які регулярно викидають в атмосферу газоподібні молекули, піддають своє здоров'я значному ризику. Вони часто страждають від хронічних інтоксикацій і запаморочень. При тривалому знаходженні в забрудненому регіоні (від 0,02%) спостерігаються постійні мігрені, нудота, слабкість, присмак сірки, зниження зору.

Рисунок 25. Маріуполь у диму

Сірководень відноситься до групи отруйних речовин задушливої і загальнотоксичної дії. Є сильною нервовою отрутою. Він порушує внутрішньотканинне дихання і викликає аноксію. Місцева дія; сильно подразнює слизові оболонки очей і дихальних шляхів. Отруєння сірководнем протікає дуже швидко: судоми, утрата свідомості і смерть від припинення дихання або паралічу серця. При малих концентраціях сірководню: сльозотеча, нежить, задишка, кашель, біль за грудиною, тахікардія, слабість, непритомність або навпаки, стан збудження з наступним потьмаренням свідомості [6].

, NH₃ — неорганічна сполука, безбарвний газ із різким

задушливим запахом, легший за повітря, добре розчинний у воді. 

Рисунок 26. Модель молекули аміаку

В концентраціях, що перевищують допустимі норми, аміак дуже небезпечний для людини. Аміак відносять до речовин, що викликає тяжкі ураження нервової системи і набряк легенів. Ураження аміаком супроводжується кашлем. сльозотечею, печінням і різзю в очах, утрудненим диханням (можлива навіть зупинка дихання), захриплістю голосу, блювотою. явищами наростаючого набряку легенів, збудженням, світлобоязню, хімічними опіками шкіри і слизових оболонок. Ураження парами аміаку слизової оболонки очей і дихальних шляхів небезпечно тим, що може викликати зміни в психіці, провали в пам’яті, галюцинації, судоми і марення. Загострюється чутливість органів слуху, гостро і болісно реагують на незначні подразники. Аміак може бути причиною хімічного опіку рогівки очей і повної втрати зору.

Хімічним опіком поверхні шкіри різного ступеня тяжкості може закінчитися зіткнення аміаку з шкірними покривами людини. А властивість зрідженого аміаку при випаровуванні поглинати тепло може заподіяти важкі обмороження [6]. 

Хімік 6:

Формальдегід — хімічна речовина з формулою H₂CO, при звичайних умовах є безбарвним газом із характерним різким запахом. Досить добре розчинний у протонних розчинниках (вода, спирти). Сполука здатна утворюватися в природних умовах, зокрема при фотохімічному окисненні метану або метанолу, при атмосферному тиску і за відсутності каталізаторів.

Рисунок 27. Модель молекули формальдегіду

Мономерний формальдегід має високу реакційну здатність. Його молекули легко реагують навіть одна з одною з утворенням великої кількості лінійних і циклічних полімерів (олігомерів).

Формальдегід — це подразнюючий газ, що викликає дегенеративні процеси в паренхіматозних органах, сенсибілізує шкіру. 

Існує кілька способів отруєння формаліном — пероральний, через шкіру і при вдиханні парів газу. Будь-який з цих видів інтоксикації є для організму вкрай токсичним і небезпечним. 

Незалежно від етіології отруєння формаліном, симптоми зараження завжди яскраво виражені і мають місцеву дію. До того ж формальдегід має здатність накопичуватися в повітрі і організмі людини, викликаючи в останньому різноманітні негативні реакції.

Найбільш    поширеними        і         характерними      ознаками    отруєння формальдегідом є: блідість; занепад сил;

сльозоточивість і різь в очах;

кон’юнктивіт; розширення зіниць;

біль і печіння у роті, горлі, за грудиною; опік травного тракту; кашель, першіння, чхання; нежить;

сильний біль у животі; нудота; спрага;

блювання з кров’ю; задишка; судоми;

спазм та набряк гортані;

діарея;

пневмонія, бронхіт, набряк легень; безсоння;

зниження серцево-судинної діяльності, прискорене серцебиття; пошкодження нирок і печінки;

виникнення гастроентериту і токсичного гепатиту; температурна асиметрія; параліч дихання; марення, коматозний стан; запаморочення і втрата свідомості; почуття страху;

хитка хода за типом стану сп’яніння;

психомоторне збудження і ураження ЦНС — тремтіння,

наполегливі головні болі, розлад зору; алергічні дерматити та екземи обличчя, кистей, передпліч; розм’якшення і ламкість нігтів;

порушення гормонального балансу жіночого організму, збій

менструального циклу.

Смертельною для людини при отруєнні формальдегідом є доза в обсязі 50-90 мл речовини. Однак і при малому впливі канцероген призводить до вельми неприємних наслідків для організму: зміни генетичного матеріалу, репродуктивних органів зору, органів дихання, шкірного покриву і ЦНС [5].

Вчитель: Дякуємо за виступи. Чи є питання, зауваження, доповнення до доповідей хіміків,       додаткова   інформація?         (Відповіді   на      запитання, висвітлення дискусійних аспектів)

Вчитель: Тож підведемо підсумки виступів хіміків. Які основні висновки ми можемо зробити? (Відповіді учнів)

Вчитель: Отож, наприкінці дамо слово гідрометеорологу з наведенням табличних даних          хімічного    забруднення         навколишнього    середовища небезпечними речовинами. Гідрометеоролог:

Узагальнені результати спостережень та висновки про стан забруднення навколишнього природного середовища в країні є важливим елементом інформаційної підтримки реалізації завдань державного контролю за джерелами забруднення навколишнього природного середовища.

Інформація про фактичні рівні забруднення навколишнього природного середовища, що надана в таблицях, дозволить також використовувати ці дані для оцінки ефективності здійснення природоохоронних заходів (див. Додатки).  

За даними спостережень [13] у 2016 р. у список міст з високим рівнем забруднення атмосферного повітря ввійшли 15 міст країни – це Дніпро, Кам’янське, Одеса, Слов’янськ, Краматорськ, Херсон, Лисичанськ, Миколаїв, Луцьк, Кривий Ріг, Маріуполь, Київ, Рубіжне, Запоріжжя, Ужгород. Високий рівень забруднення атмосферного повітря вказаних міст був обумовлений здебільшого підвищеним вмістом специфічних шкідливих речовин – формальдегіду, фенолу, фтористого водню, аміаку, з основних домішок – завислих речовин, діоксиду азоту, оксиду вуглецю.

Рисунок 28.  Значення індексу забруднення атмосфери (ІЗА) в найбільш забруднених містах України у 2016 році [13]

Водні об’єкти України забруднені переважно сполуками важких металів, сполуками азоту, нафтопродуктами, фенолами, сульфатами. 

Річки Приазов’я. З огляду на географічне розташування води річок відносяться до високо мінералізованих, з переважним вмістом сульфатних іонів. Середні значення мінералізації перевищували відповідні нормативи у

1,4 - 3,8 рази, а максимальні концентрації суми іонів були у межах 1600-4360 мг/дм³ (при допустимих 1000 мг/дм³). У воді річок Кальміус, Кальчик максимальні концентрації сульфатів досягали 1370 мг/дм³ і 1825 мг/дм³ відповідно (13,7; 18,2 ГДК).

У річках Приазов’я у 2016 р. найбільш високі середньорічні і максимальні концентрації зафіксовані за сполуками мангану,  хрому шестивалентного, міді, азоту нітритного та цинку. Максимальні разові концентрації досягали рівня ВЗ і становили   (в одиницях ГДК): сполук мангану – 34, хрому шестивалентного – 30,  сполук міді – 25, азоту нітритного – 14,  цинку – 13 ГДК [13].

У порівняння з попереднім роком у річках Кальміус та Кальчик відбулось збільшення концентрацій нафтопродуктів і сполук хрому шестивалентного до 16 ГДК і 30 ГДК (за максимальним вмістом) відповідно.

Вчитель: Дякуємо за надану інформацію. Чи є питання, зауваження, доповнення? (Відповіді на запитання, висвітлення дискусійних аспектів)

Вчитель: Тож підведемо підсумки виступу гідрометеоролога. Які основні висновки ми можемо зробити? (Відповіді учнів)

4.     Рефлексія  закінчити речення:

 До сьогодні я не знав…

 На цьому заході мене зацікавило…

(слово надається кожному учню по черзі, які передають один одному яскраву «квітку здоров‘я»)

5.     Підбиття підсумків:

ØЯк Ви вважаєте, чому саме таку тему виховного заходу нами обрано?

ØЧим можна пояснити використання небезпечних речовин людством, незважаючи на їх негативний вплив на здоров‘я людини та якість її життя? Аргументуйте свою відповідь.

ØЯкі, на Вашу думку, існують шляхи вирішення проблем щодо поліпшення довкілля? (див. рис. 29)

Рисунок 29. Шляхи вирішення проблем щодо поліпшення довкілля

6. Завершальне слово вчителя:

Сьогодні ми з вами висвітлили питання негативного впливу на здоров‘я і навколишнє середовище небезпечних речовин у промислових викидах. Ви всі добре попрацювали при підготовці своїх доповідей та виступів, продемонстрували відповідальне ставлення до дорученої справи, знайшли багато корисного і цікавого матеріалу. Я висловлюю свою подяку за плідну співпрацю і сподіваюсь на її продовження. 

ВИСНОВКИ

За підсумками проведення виховного заходу можна зробити наступні висновки:

 учні з задоволенням і цікавістю готували свої доповіді та презентації;  тема розкрита повністю;  матеріал у формі семінара-конференції легше засвоюється учнями;  так як у виховному заході приймали участь всі учні групи, то можна

стверджувати, що всі вони засвоїли надану інформацію;

 учні отримали навички культурного спілкування і ведення дискусії;  зроблені висновки щодо розв‘язання проблемного питання заходу;  всі цілі заходу були досягнуті.

Тому можемо рекомендувати педагогам використання даної розробки у своїй практиці. 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСІВ

1.     http://tyzhden.ua/News/35152

2.     http://gromady.dn.ua/gromady/problemy-mariupolya-bida-ne-pryhodytsama.html

3.     http://www.novaecologia.org/voecos-376-1.html

4.     http://stylezhinki.ru/osobistist/8206-dioksid-azotu-vpliv-na-ljudinu-dioksidazotu-klas.html

5.     http://doctor03.in.ua/articles/otruyennya-fenolom-simptomi-i-oznakilikuvannya-naslidki.html

6.     http://faqukr.ru/zdorov-ja/6528-vpliv-sirkovodnju-na-organizm-ljudinisirkovoden.html

7.     https://www.0629.com.ua/

8.     http://zelenaplaneta.org.ua/index.php/295-mariupol-zona-ekologichnogolikha.html

9.     https://ecology.unian.ua/reduction/1516744-stupenem-zabrudnennyapovitrya-v-mariupoli-nezadovolena-navit-politsiya-rozpochatorozsliduvannya.html

10. http://oldconf.neasmo.org.ua/node/703

11.Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 2010 році. – К. : Центр екологічної освіти та інформації, 2011. – 254 с. – Режим доступу :  http://www.twirpx.com/file/1019815/

12.Огляд про стан забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2015 році. – Київ : ЦГО, 2016. – Режим доступу : http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine&p=1

13.Огляд стану забруднення навколишнього природного середовища на території України за даними спостережень гідрометеорологічних організацій у 2016 році. – Київ : ЦГО, 2017. – Режим доступу :

http://www.cgo.kiev.ua/index.php?fn=u_zabrud&f=ukraine&p=1

ДОДАТКИ

Таблиця 1. Вміст основних забруднювальних речовин в атмосферному повітрі за даними спостережень організацій гідрометеорологічної служби, 2016 р.

Таблиця 2. Забруднення гирлових та морських вод за даними спостережень організацій гідрометеорологічної служби, 2016 р.

Таблиця 3. Викиди забруднюючих речовин та діоксиду вуглецю в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення за регіонами 

¹ Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим,

м.Севастополя та частини зони проведення антитерористичної операції. Дані по Донецькій та Луганській областях можуть бути уточнені.