Позакласний захід "Знавці козацьких традицій"

Літературно-історичний турнір

«Знавці козацької історії»

Очікувані результати:

узагальнити та поглибити знання учнів з історії українського козацтва; розвивати логічне та абстрактне мислення, інтерес до вивчення історії України; виховувати любов і повагу до спадщини своєї Батьківщини.

Обладнання: картки із завданнями, мультимедійне забезпечення, чорна скринька

Хід заходу

І. Організаційний момент

Умови   турніру:

1. Грають дві збірні команди 9-11 клас;
2. Кожна команда обирає капітана;
3. Історичний турнір має 7 завдань, за які команди відповідну кількість балів;
4. Обираються члени журі;
5. Оголошуються  правила гри та бали за кожне завдання;
6. Учасники  приймають правила гри;
7. Перемагає та команда, яка  набере найбільшу кількість балів.

ІІ. Основна частина

                   Хай живеться вам у мирі,

                   Не минайте нашу хату,

                   Бо у нас сьогодні свято!

   Входять діти, виконують пісню.

Ведучий Добрий день, шановне панство!!! 14 жовтня наша держава відзначає 20-ту річницю до Дня Українського козацтва (згідно указу Президента України від 7 серпня 1999 року). Важко уявити минуле нашої держави без славної козацької доби. І сьогодні ми перевіримо, наскільки добре ви знаєте наше козацьке минуле. Отже, привітаймо наші команди-козацькі курені:

1 курінь -  на чолі з отаманом _________,

2 курінь -  на чолі з отаманом ______________.

Привітаймо оплесками наші команди.

Ведучий  А оцінювати виступи наших куренів буде поважна старшинська рада, наше шановне журі, привітаймо їх. _______________________________________________

 

(Кожна команда презентує свою назву та капітана. Розпочинається  історичний турнір)

 

 

 

 

 

 

 

Конкурс № 1.Розминка  «Далі-далі…»

Умови конкурсу:  по черзі ставляться запитання командам. Та команда, яка швидше натисне кнопку і дасть правильну відповідь, отримує бал. Треба дати найбільше правильних відповідей . Члени журі слідкують за правильними відповідями та фіксують їх, за кожну правильну відповідь нараховується 1 бал.

Запитання до «Розминки» (Далі, далі…)              :

1. На якому острові була збудована  перша Січ? (о. Мала  Хортиця);
2. Найбільш небезпечний поріг на Дніпрі називався? (Ненаситець);
3. Як називались кочівниками полонені люди, яких захоплювали для продажу в рабство? (ясир);   
4. Як називалась січова церква? (Покрови Богородиці);
5. В якій повісті козаки приїхали в Петербург до цариці «толковать про своє»? («Вечори на хуторі поблизу Диканьки»)
6. Як називали “козацьку республіку”? (гетьманською);
7. Як називався один із найважливіших символів влади на Січі? (булава);
8. Хто був автором першого історичного роману? (Пантелеймон Куліш);
9. Як називалась відзнака влади (клейнод) гетьмана чи кошового отамана в Україні та Польщі, що мав вигляд палиці  з кулею зверху, прикрашену кінським волоссям? (бунчук);  
10.  Кого в романі «Чорна рада» називали політичним авантюристом? (Івана Брюховецького)
11.  Як називалася повість Андрія Чайковського, де головний герой став наймолодшим козаком? («За сестрою»)
12.  Який музичний інструмент вважався на Січі клейнодом? (литаври);   
13.  Останнім кошовим отаманом Запорозької Січі був? (Петро Калнишевський);
14. Що таке гопак? (давнє бойове мистецтво козаків-запорожців);
15.  За допомогою чого козаки під час раптового нападу утворювали рухому фортецю, з якої вели прицільний вогонь? (зв’язували вози колесом до колеса, утворюючи коло);
16.  Як називалась споруда над могилою-курганом, на якій вартові козаки запалювали вогонь, щоб передати далі сигнал про напад ворога? (фігура);   
17.  Що прив’язували до боків чайки, щоб вона краще трималась на воді? (очерет);
18.  Яка жінка-автор пісень була відомою серед козаків? (Маруся Чурай);
19.  За яку провину кошовий міг під час морського бойового походу без розмов викинути козака за борт чайки? (за те, що він сперечався з кошовим);
20.  Юний січовик-зброєносець у козацької старшини в Україні в XVI-XVIII століттях називався? (джура);   
21.  Символ влади військового писаря? (каламар);   
22.  Уся повнота влади в козацькій державі належала? (козацькій раді);
23.          Які договори були підписані під час національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького: ( Зборівська угода, Білоцерківська угода,

Переяславська угода)

24.  Який гетьман найдовше протримав булаву? (І. Мазепа);
25.  Остаточна ліквідація царським урядом Запорізької Січі відбулася?(1775р.);   

 

 

 

Конкурс № 2.  «Пам’ятник козацької історії»

Перед командами на екрані три зображення пам’ятників. Завдання команд – з’ясувати , кому присвячено пам’ятник, та навести факти з життя даної історичної особи. ( Час виконання 30 секунд, оцінюється в 1 бал визначення особи  + 1 бал за кожен факт з її біографії).

 

Завдання. Визначити видатну постать, якій присвячено пам`ятник?

А. Б. В.

 

 

 

 

 

 

 

 

Конкурс № 3. «Козацький шифр»

На екрані слайд з «Козацьким шифром». Потрібно за допомогою цифр скласти правильну відповідь на запитання. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Час виконання 30 секунд.

 

 

«Козацький шифр»

 

1 абв	2 ггде	3 єжз
4 иіїй	5 клм	6 ноп
7 рст	8 уфх	9 цчш
0 щьюя

 

Запитання.

А. Яку річ цінували на Січі нарівні з гострою шаблею і добрим конем? –1162871.(бандура).

Б. З якою твариною або птахом козаки відправлялись у морські походи? –641260. (півень.)

В. Як називались  козаки-розвідники?–65177864. (пластуни.)

 

 

 

 

 

Конкурс для глядачів-уболівальників

Ведучий.  А зараз ми пропонуємо нашим глядачам взяти участь у козацькій жартвікторині. Хто дасть найбільше правильних відповідей, той отримає подарунок. А наше шановне журі підіб’є підсумок за попередні три конкурси.

 

 

Конкурс № 4. «Козацькі страви»

На столі лежать складові для страв, кожна команда отримує завдання правильно зібрати складові для традиційної козацької страви. За правильно «приготовлену» козацьку страву команда отримує  бали – 10 бал за  правильний рецепт, або по 1 балу за вгаданий інгредієнт. Час виконання 30 секунд.

Соломаху готували без рецепту, а тетерю з квасом
Соломаху, страву з борошна, козаки готували здебільшого у походах. Готували з гречаного борошна, без рецепту.  Головна умова приготування: перетворити борошно у рідке тісто. Влити у підсолений окріп й заварювати до кипіння. Коли страва буде готова, додати олію або смалець, натертий часник.
Тетерю, страву, схожу на куліш готували як пшоняну кашу. Для смаку додавали товчене сало з цибулею й часником. Іноді готували й святкову тетерю, на м’ясній чи рибній юшці. Достовірний рецепт цієї страви втрачений.

 

1. Соломаха:  житнє борошно, ґринджоли, окріп, сіль, цибуля, смалець, часник, гречане борошно, аґрус, сир.
2. Тетеря:  квас,  житнє борошно, сіль, сметана,  селера, горілка, часник, сало, пшоно, цибуля.

 

 

Конкурс № 5. «Гетьмани»

На екрані розміщено зображення гетьманів:  Б. Хмельницького, І.Мазепи,  

 П. Орлика,І. Брюховецького. Завдання для команд – це знайти, хто з зображених гетьманів відповідає поданій характеристиці. Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал. Час виконання 30 секунд.

1. «Український військовий, політичний та державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, очільник Гетьманщини. Керівник Хмельниччини — повстання проти зловживань коронної шляхти в Україні, котре переросло у загальну, очолену козацтвом, визвольну війну проти Речі Посполитої. Перший з козацьких ватажків, котрому офіційно було надано титул гетьмана»;

2. «Для України гетьманство відкрило нову добу історії. Своєю залізною енергією він створив нову Українську Державу. Козацьке, запоріжське військо, що до того часу славилося тільки буйністю і своєволею, він зумів перетворити в дисципліновану національну армію, що на своїх прапорах несла клич державности. Він зумів зужити, для будови держави останки української шляхти, підняв з занепаду міщанство, перед селянством відкрив надії нового життя, невиробленим дотепер масам вказав ідеал власної держави. По довгих століттях забуття він знову зробив Україну голосною і славною, — увів її на широкі хвилі міжнародньої політики, зручно змагався з могутніми сусідами, та увійшов у зносини майже з усіми державами Европи. Хоч багато його зусиль показалося невдачними, все таки в його часи український нарід знову зажив повним національним життям, освідомив собі свої завдання, почув себе нацією»;

3. «Український військовий, політичний і державний діяч. Гетьман Війська Запорозького, голова козацької держави на Лівобережній і всій Наддніпрянській Україні. Князь Священної Римської імперії. Зробив великий внесок до економічно-культурного розвитку Лівобережжя. Кавалер орденів Андрія Первозваного і Білого Орла. Був підданий церковній анафемі»;

4. «Головною метою гетьмана було об'єднання у рамках однієї держави всіх українських земель та створення станової держави західноєвропейського зразка. Для реалізації своїх планів  намагався створити для себе надійну опору – тобто сформувати аристократичну верхівку суспільства з козацької старшини. Для цього він роздавав старшині землі та залежних селян.»

5. «Тридцять років  поневірявся по Європі, зазнавав злигоднів, нестатків, переслідувань агентів Петра I та його наступників, однак все-таки неухильно й послідовно, як міг у тяжких умовах еміграції, боровся за визволення України. У своїх листах і в щоденнику він не раз порівнював себе з чоловіком, якому буря розбила корабель: "Як корабельник, котрого застануть в океані противні вітри, змучений ними і виглядає ясної погоди, так і я, змучений безнастанними нещастями, заведений у своїх надіях, очікував і очікую обіцяної втіхи..." Та його надіям судилося здійснитися лише через два з половиною століття...»

5. «Український політичний, державний і військовий діяч, Генеральний писар, Гетьман Війська Запорозького у вигнанні, поет, публіцист. Представник білоруського шляхетського роду (чеського походження), що користалися білоруським гербом «Новина» та писалися литвинами (білорусами). Один із упорядників «Договорів і постанов» — конституційного акту».

6. «17-18 червня 1663 р. в Ніжині відбулася козацька рада (її називають Чорною), яка обрала його  гетьманом . Ставши гетьманом, він не виконував своїх передвиборчих обіцянок і намагався обмежити права козацтва, упокорити міське населення. Це перший з українських гетьманів, який поїхав до Москви "побачити пресвітлі очі государя". Там він підписав 1665 Московський договір, який сильно обмежив автономію Лівобережної України.»

 

 

Конкурс № 6 «Вірю – не вірю»

Кожному з гравців команди ведучий задає одне твердження, на яке той має майже одразу відповісти: «Вірю», або «Не вірю». За кожну правильну відповідь нараховується 1 бал. Інші гравці команди не можуть допомагати.

1. Слово «січ» означає укріплення з дерева, хмизу і глини (+)
2. Осавул відав артилерією, займався компетенцією війська (-, обозний)
3. За відсутності гетьмана його обов’язки виконував воєнний суддя (+)
4. Для того, щоб понизити температуру тіла при гарячці, козаки вживали горілку з порохом (+)
5. Слово «клейноди» прийшло в укр. мову з польської і означає «коштовності» (-,

з німецької,  Kleinod — скарб, коштовність)

6. Д.Вишневецький 1569р. потрапив у полон в Молдавії, звідки був переданий туркам (+)
7. Д.Вишневецький походив із великокнязівського роду Гедиміновичів (+)
8. Нова Січ була розташована на р. Кам’янка (-,р. Підпільна)
9. Ознака влади кошового отамана – булава – була довжиною 50-70 см (+)
10. Слово «гетьман» має тюркське походження (-, з німецької.)
11. Перша письмова згадка про українських козаків зустрічається у книзі Мартина Бєльського «Хроніка Польщі» (+)
12. Осавул очолював канцелярію, вів документацію, листування(-, писар)

 

 

 

Конкурс № 7 «Конкурс капітанів»

На екрані за спиною капітана команди зображено предмет, який використовувався козаками. Члени команди цей предмет бачать. Протягом 2 хвилин капітан ставить запитання членам команди про цей предмет. Члени команди мають право відповідати тільки «так» чи «ні». Конкурс оцінюється в 10 балів + 1 бал за швидкість відповіді.

1. ЛЮЛЬКА.

Цікавий факт: «Цей предмет найбільш часто козаки виготовлялися у вигляді простої вигнутої трубки розміром до 5 см. Але іноді зустрічалися дивовижних дизайнів: у вигляді пари чобітків, людського обличчя або раковини равлика. Місцеві українські гончарі виготовляли найчастіше з білої глини. Дерев’яні робилися в основному з бузини, оскільки з неї легко виймалася серцевина. Запорожці вважали цей предмет «душею козака». Тому берегли і вважали своєрідним талісманом. Бувало якщо  ламалася, господар міг захворіти або навіть померти. «Запорізьке товариство» називали цей предмет «носогрійкою»

2. ЛОЖКА.

Цікавий факт: «Цей предмет знайдено у дерев’яному вигляді, у шкіряних футлярах; вони різні за розміром, формою овального чи округлого черпака та овального, напівкруглого або ромбовидного у поперечному розрізі держака. Футляри складаються з довгої зшитої одним швом трубчастої частини, в яку засувався держак і верхнього розтруба, сформованого трикутною шкіряною вставкою, з двома клапанами зверху, що прикривали черпак і зав’язувались шнурком. Кількість знахідок на переправі дозволяє ствердити, що кожний козак носив цей предмет у шкіряному футлярі на поясі».

Ведучий. Ось закінчився конкурс капітанів. Це був останній конкурс. Журі підбиває підсумки конкурсів. А на нас чекає заключний виступ нашого співочого гурту.

ІІІ. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ

Члени журі підбивають підсумки гри та оголошують переможців.

Ведучий.  Після сьогоднішніх змагань у нас залишається світла пам’ять про славні подвиги наших козаків-запорожців. Отож, пам’ятаймо, дорогі учні, що ми є нащадками славних українських козаків. Пишаймося Україною, плекаймо Україну!!! Спасибі! До побачення!