Родинне свято
(3 клас)
Учень 1: Добрий день, наші мами ,
Добрий день, татусі,
Добрий день, любі бабці
І дідусі.
Учень 2: Добрий день вам, любі, рідні
Щиро вас стрічаємо,
І на святі на родиннім
Вас усіх вітаємо.
Вчитель: Доброго дня дорогі батьки, шановні бабусі і дідусі, братики і сестрички, гості. Вітаємо вас сьогодні у нас на святі родини.
Учень: Родина, рід – які слова святі,
Вони потрібні кожному в житті,
Бо всі ми гілочки на дереві,
Що вже стоїть віки.
Це дерево – наш славний родовід.
Це мати, батько, прадід твій і дід.
Учень: Ми до батьків сказати хочемо слово
Сповнене ніжності й любові.
Бо без батьків, чого ми в світі варті?
Без маминої ласки і тепла.
Без батьківської строгості і жарту,
Без нашого родинного тепла
Вчитель: Родина – це найсвятіше, що подароване Богом людині. Родина – святиня людського духу, благородних людських почуттів: любові, вірності, піклування. Це хранителька національних звичаїв і традицій, пам’ять предків, плекальниця найвищої цінності людства – дітей, майбутнє народу. Людина є смертною. А рід, родина, народ - безсмертні.
Вчитель: «Без сім’ї немає щастя на землі» - твердить народна мудрість. Саме в сім’ї дитина робить свої найперші кроки, звідси вона виходить у широкий світ, навчається любові і добра, тут вчаться шанувати свій рід, свою землю, берегти пам’ять свого роду. Найрідніші люди це батьки.
Тато і мама – чи є в світі тепліші слова? Куди біжить дитина, коли хтось образив, коли гірко? Кому відкриє всі таємниці? Від кого чекає поради і захисту? Звичайно ж, від тата і мами.
Батьки дали тобі життя і живуть для твого щастя.
Тому шанувати своїх батьків – один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатимих боргів дітей.
Учень: Шануймо батька, шануймо матір –
Нам каже Біблія свята,
І щастям будем ми багаті
На всі часи, на всі літа.
Учень: Шануймо батька, шануймо матір –
І нам воздасться теж добром.
Хай буде шана в кожній хаті
І дух сімейний за столом!
Вчитель: У наших предків найулюбленішою охоронницею родинного вогнища була богиня Берегиня, та, що берегла оселю, оберігала від невірного кроку, від напасті та лиха. Ми теж її знаємо. Це – мати. Це символ усього найкращого, найсвятішого, найріднішого. Вона завжди була, є і буде берегинею роду, родинного вогнища і затишку.
Мама … Рідна і прекрасна, оспівана поетами, увічнена художниками. В усіх народів, в усі віки, жінка – матір була уособленням святості, ніжності і любові.
ЇЇ мудрість поважали в сім’ї, прислухалися до порад, в яких знаходили спокій і надію.
У житті кожного з нас мама займає особливе місце. Перше, що ми бачимо з’явившись на світ – це мамині ласкаві очі, чуємо мамин лагідний голос. Слово, яке вперше вимовляємо – мама…
До мами ми приходимо зі своїми радостями і печалями. Її мудра порада потрібна нам і тоді, коли і в самих уже посріблені скроні.
Учень: Мама – це найрідніша людина,
Маму ніхто не замінить мені.
Мама – це подарунок від Бога,
Кожній дитині, що живе на землі.
Учень: Матусю мила, найрідніша в світі
Ти наше сонце щире і ясне,
Ти дбаєш, щоб завжди були ми ситі,
Твоя любов дитину не мине.
Учень: Матусю рідна, наймиліша,
Тобі я шлю свої вірші,
Ти за усіх найкрасивіша,
У тебе сонечко в душі!
Учень: Ти найдобріша, рідна мамо,
Ти все прощаєш дітлахам.
Тобі матусенько, так само
Я всю любов свою віддам.
Учень: Коли ти поруч, рідна ненько,
Нічого в світі не страшне!
І б’ється рівно в нас серденько,
Біда і горе всіх мине.
Учень: Нічого кращого немає,
Коли маленького тебе
Матуся рідна обнімає,
Покаже небо голубе…
Пісня «Мамочка моя»
Показ слайдів №1 (світлини мам учнів класу)
Вчитель: Коротке слово – мама, але які надлюдські глибини скарбів містить воно в собі! Усе життя із серця б’є великим невичерпним джерелом безкорисна любов до своїх дітей. Усе її життя – це безмежна любов і самопожертва, пробачення провин. Мама створена з добра і любові, з терпіння і великої мудрості. Її золоті руки можуть виконати будь-яку роботу. Ким тільки не може бути мама! Та головне, що усе це вона робить з великою радістю для своїх діток, не чекаючи нагороди.
Ініценізація «Рахунок для мами»
Автор: - Софійка сидить за столом і щось старанно записує у зошит.
Мама: - Що ти пишеш, доню?
Софійка: - Рахунок для тебе.
Мама: - Цікаво, цікаво! (хоче підглянути)
Софійка: - Побачиш, коли я допишу.
Автор: - Дівчинка списала цілий листок, простягнула його мамі і вона почала його читати.
Мама: (читає) Рахунок для мами Софійки, яка зробила деяку роботу по господарству і хоче отримати за це певну суму грошей, а саме:
2 рази принесла молоко – 10 гривень
4 рази прибирала у кімнаті – 20 гривень
2 рази помила посуд –10 гривень
5 разів почистила взуття – 30 гривень
3 рази допомагала накривати на стіл – 30 гривень
Це разом 100 грн.
Автор: Мати уважно прочитала цей дивний рахунок, взяла олівець і сказала.
Мама: Я напишу тобі свій рахунок.
Софійка: Твій рахунок?
Мама: Так. Невеличкий.
Софійка: Ну, добре, почекаю.
Автор: Мама не довго сиділа над своїм рахунком, справилась дуже швидко і віддала дочці.
Софійка: (читає) Рахунок мами донечці Софійці:
9 років для тебе варила їсти – 0 грн
9 років для тебе прала – 0 грн
50 штанів і курток, спідниць і блузок зашила – 0 грн
100 ночей просиділа біля тебе, коли ти засинала – 0 грн
Хворіла – 0 грн
Усе разом – 0 грн
Автор: Дівчинка уважно прочитала мамин рахунок і була здивована.
Софійка: Мама, але чому ти скрізь написала 0 грн?
Мама: Тому що мати для своєї дитини все робить просто так. Але якщо ти хочеш, я можу тобі дати ті 100 грн, які ти заслужила.
Автор: Софійка підхопилась зі свого місця, підбігла до матері, обняла її і сказала:
Софійка: Ні, ні, мамо…. Я не хочу жодної копійки…. Прости мені.… Я все зрозуміла.
Автор: Мама поцілувала донечку. Вона ж її любила більше всіх на світі.
Вчитель: Мама і дитина – єдине і нероздільне. Мама завжди усе простить, зрозуміє, вислухає. Скільки ніжності в очах матері, скільки радості й тривоги зав майбутнє своєї дитини. Мама не тільки оберігає дитину, вона навчає її усьому.
Учень: Всього нас матінка навчає.
Щоб добрі чемні ми були.
Любов’ю щиро зігріває.
Щоб ми в цей світ людьми ішли.
Учень: І вчить завжди добро творити.
Веде за руку в майбуття.
Ну як же маму не любити,
Вона ж мені дала життя!
Сценка Син:
Мама:
Син: Матусю, а чому так багато зірочок на небі?
Мати : Це коли людина приходить на світ, Бог свічку запалює і горить та
свічка поки людина не помре. А як помре, свічка гасне, зірочка
падає. Бачив?
Син: Бачив, матусю, бачив….Матусенько, а чому одні зірочки ясні, великі, а інші ледь видно?
Мати: Бо коли людина зла, заздрісна, скупа її свічка ледь-ледь тліє. А коли добра, любить людей, робить їм добро, тоді свічечка такої людини світить ясно і світло це далеко видно.
Син: Матусю, я буду добрим. Я хочу. Щоб моя свічечка світила найясніше.
Вчитель про спільні роботи мами і дитини (демонстрація робіт)
(діти заздалегідь записали інтерв’ю)
Учень: Матусю наша, ми це знаєм:
Багато ангелів є в Божім раю,
Та на землі лиш один між нами
Це наша мама.
«Легенда про маму»
(«Презентація»)
Вчитель: (після легенди)
Немає щастя більшого для мами,
Як в дивосвіт вести своє дитя.
І захищати серцем і руками
Малу й тендітну свічечку життя.
Щоб променилась вічно, не вгасала,
Несла у Всесвіт світло і тепло.
Та щоб дитина добру долю мала,
І в щасті й радості дитя зросло.
Молитву шепче трепетно вустами.
У Бога просить за своє дитя.
І захищає серцем і руками,
Малу й тендітну крихітку життя.
Учень: Мамина молитва наче білі крила
На дорогах долі скріпить, піднесе
Мамина молитва – як цілюща сила
Сонечком засвітить, щастя принесе.
Учень: Мамина молитва, коли перші кроки
Чи світанок тихий, чи ніч ясна
Мамина молитва у дитячі роки
Поруч все зі мною, чиста як роса.
Учень: Мамина молитва і мости збудує
І розділить море проб і перешкод
Мамину молитву Господь завжди почує
Схилиться до мами зі своїх висот.
Вчитель: І сьогодні наші мами моляться і просять у Господа благословення для своєї дитини.
Батьки:
Вчитель: Наші діти ростуть і з ранніх літ вчаться прославляти Бога за все, що мають в житті: за милість Господню, за опіку для своєї мами.
Учень: Навчіть мене молитись, мамо,
Не за себе – за цілий світ.
Не словом – вашими піснями,
Що ви плекали стільки літ.
Навчіть мене людей любити
Без заздрості і без образ,
Щоб в глибині очей відкритих
Вогонь довіри не погас.
Учень: Є в мене найкраща на світі матуся,
За неї до тебе, Пречиста, молюся,
Молюся устами, молюся серденько,
До Тебе, небесна Ісусова Ненько.
Благаю у тебе дрібними словами.
Опіки та ласки для любої мами.
Учень: Пошли їй не скарби, а щастя і долю,
Щоб дні їй минали без смутку, без болю
Рятуй від недуги матусеньку милу,
Даруй їй здоров’я, рукам подай силу.
Щоб вивела донечку в світ та й у люди.
Щоб нею раділа й пишалась усюди.
За це я складаю в молитві долоні
До тебе, Царице, на сонячнім троні.
Пісня «Найкращі у світі»
Вчитель: Кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Саме така батьківська любов. Батько, тато, татко, татусь суворий і вимогливий, а любов до дітей у нього стримана і урівноважена, більш потайна. Батько любить поглядом, подумки. Це взірець сильної, сміливої і мудрої людини. Це фундамент сім’ї. і від нього так часто залежить достаток, добробут, повага. Батько – господар. На нього покладаються обов’язки піклуватися про родину, захищати її.
Учень: Я до тата хочу звернутись,
В словах передати тепло
Щоб мій татусь міг частіше всміхатись,
І щоб в душі його сонце цвіло.
Учень: Мій любий і мудрий тато,
Як добре, що ти в мене є.
Як важить для мене багато
Кожне слово твоє.
Учень: Татку, татусенько, таточку, татку
Кращого в світі немає навкруг!
Татоньку, хочу тебе обійняти –
Ти мій порадник, заступник і друг!
Учень: У мене таточко серйозний і правильний
І я таким же бути в нього вчусь.
Ми завжди разом, тому я щасливий
І труднощів я також не боюсь.
Навчи мене, тату,
Жити на світі.
Сонцю усміхатись,
Ранку радіти
Навчи мене, тату,
Життя розуміти
Щоб в радості, в горі
Людиною лишитись
Вчитель: А як батько займається навчанням дітей? Давайте подивимось на цей процес очима дитини.
Сценка
Син: Тату, а чому по небу пливуть хмари?
Батько: Підеш до школи – дізнаєшся.
Син: Тату, а у Баби Яги є бабенята?
Батько: Звідки я можу знати?
Син: Тату, а скутер не любить цукерок?
Батько: Не знаю, я його не запитував.
Син: Тату, а ти не сердишся, що я у тебе про все запитую?
Тату: Що ти, сину. Чим більше ти будеш запитувати, тим більше будеш знати.
Вчитель: А що виходить з того, коли тато і діти вирішують допомогти мамі в День Матері?
Учень: Раз у рік на свято мами
Я у руки віник взяв,
Залишилося від нього
Три соломинки всього.
Учень: Ми салат святковий
Готували мамі в свято
Коли котик скуштував
Цілий день і ніч нявчав.
Учень: А я мамі помагала
І на кухні прибирала.
Так я посуд перемила,
Що тарілки всі побила.
Учень: В нас сьогодні в мами свято.
І у нас на кухні тато.
Тато так обід варив,
Мало кухню не спалив.
Вчитель: Дорогі батьки, ви часто сварите дітей за брудні штани, за розірваний рюкзак, за розбите коліно, за непосидючість…. А пригадайте себе: ви такі не були?
Пісня «Тато і мама»
Учень: Ми любимо вас, кохані мами й тата
І вам бажаємо здоров’я ми багато
Ми хочемо, щоб завжди ви раділи
І щоб в житті ніколи не хворіли.
Учень: Хоч часом ми буваємо нечемні,
І дуже ви хвилюєтесь за нас!
Але у серці знаємо напевно:
Ми більше радуємо вас.
Учень: Ви нас теж любіть рідненькі
Бо ми діти дорогенькі
хочем бути на вас схожі,
І як ви такі хороші
Хай же наше добре слово
Розквітає веселково.
Усі: Наймиліші, найдобріші, дуже любимо ми вас. А тепер ловіть скоріше поцілуночки від Нас.
Вчитель: Бабуся, бабусенька, невтомна бджілка. Заради онуків вона віддасть усе, останньою краплинкою води поділиться. Скільки вона не доспала ночей, голублячи своїх дітей, онучат. Скільки вона пережила, але яка ніжна, щира!
Подивіться у бабусині очі. Які вони щирі. У них не побачиш ні лукавства, ні хитрощів. Це погляд добра і любові. А яким особливим блиском світяться вони, коли бачать свої онучат. Кажуть, що бабусі люблять внуків більше ніж дітей.
Учень: Вже срібні роки заплітаються їм в коси
Вже діти дорослі, онуки ростуть.
А серце таке молоде ще і досі
І руки спочинку ніяк не знайдуть.
Учень: Я до бабусі з любов’ю звертаюсь.
Бабцю, бабусю, бабуню моя.
І до бабусиних рук притуляюсь
Так відчуваю в них лагідність я.
Учень: Бабусині очі – то чисті озерця,
Глибокі, мов думка, правдиві як серце,
Всміхаються ласкою так до онуків
Як птахи в бабусі натруджені руки.
Учень: Ой яка ж бо ти бабусю
Дорога та мила
Того словечком сказати
Не моя ще сила…
То не сонечко на небі,
В лузі квітка красна
То бабуся в нашій хаті
Добра вся та ясна.
Учень: Бабусині руки – святі та прекрасні –
А усмішка – сонце журливе та ясне.
Коханою ласкою зцілює душу,
Я їй до землі вклонитися мушу!
Учень: Бабуся, мов горлиця, казку туркоче –
В онуків тоді сяють радісно очі.
Й шепочуть іздавна літа світло – русі,
Святе і прекрасне це слово – бабуся!
Пісня «Бабуся»
Вчитель: Постійним помічником бабусі є дідусь – господар родини. Адже він може багато розповісти, показати дуже багато цікавого. Кожна зустріч з дідусем стає для внуків мудрою неписаною книгою. Він справжня ходяча енциклопедія. Дідусь – та людина в нашому житті викликає повагу і любов.
Учень: Я до дідуся іду в науку
Діду, дідусю, навчи в світі жить,
Він на голівку кладе свою руку,
Голос струмочком сріблястим біжить.
Учень: Мій рідний, рідненький, ріднесенький,
З тобою радію, сміюсь,
Мій сивий, сивенький, сивесенький,
Найкращий у сіті дідусь.
Дідусю, дідусю, тобі признаюся,
Як сонце тебе я люблю.
Учень: Мій сивий, лагідний дідусю.
Я до землі тобі вклонюся
За теплоту твою і ласку.
За мудре слово, гарну казку.
Ти вчив нас, як на світі жить,
Як один одного любить.
І твій розумний заповіт
Я пам’ятатиму повік.
Учень: Чи мороз, чи віє хуга –
Я нічого не боюсь.
Це тому, що маю друга,
Мій найкращий друг – дідусь.
Ми йдемо гуляти разом,
І в кіно і в магазин.
До морозива я ласа,
А мультфільми любить він.
Презентація «Діти про бабусь і дідусів»
Після презентації:
Вчитель: Ще я хочу вам показати кілька слайдів
Вчитель: Дорогі батьки, сьогодні діти щиро висловлюються. Дорогі діти, пам’ятайте, що кожен ваш вчинок, і хороший, і поганий, відгукується в серцях рідних радістю і болем, щастям або стражданням. Вмійте поважати працю своїх батьків і рідних, любіть їх по справжньому, несіть в дім мир і спокій.
Без сім’ї нема щастя на землі – твердить народна мудрість. А найбільшою цінністю кожної родини є діти. Діти – це великий дар Божий. І дякуючи Богу цей дар у кожного з нас є.
А ще в кожній сім’ї є альбом зі світлинами. І сьогодні я пропоную вам переглянути сторінки нашого альбому під назвою «Наші родини», щоб ще раз пригадати найважливіші моменти життя ваших родин, пригадати тих, кого з тієї чи іншої причини немає з нами. (Демонстрація слайдів під супровід пісні «Родина,родина»)