ВИХОВНИЙ ЗАХІД: «СІМ КОЛЬОРІВ ЩАСТЯ!»

МІСЬКИЙ  КОМУНАЛЬНИЙ  ПОЗАШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ  ЗАКЛАД

«ЦЕНТР ДИТЯЧОЇ ТВОРЧОСТІ «НАДІЯ»

 

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД:

 

«СІМ КОЛЬОРІВ ЩАСТЯ!»
 

 

керівник гуртка «Робототехніка»

Кірєєва Ганна Вікторівна

 

м. Першотравенськ

Тема.  Виховний  захід «Сім кольорів щастя»

Мета.  Розширювати уявлення дітей про те, що кожна людина – творець свого щастя. Допомогти учням зрозуміти, що означає бути людиною. Виховувати почуття любові до рідного краю, своєї сім’ї, школи.  Формувати бережливе ставлення до природи. Виховувати старанність, наполегливість.

Обладнання:  плакат «Сім кольорів щастя», книга «Молитви і заповіді Матері Терези», таблиці «Мій сонячний дім – моя Україна», «Долина сонячних зайчиків», роздатковий матеріал для створення асоціативного куща»Моя сім’я»

Література: Надія Красоткіна «Виховні заходи», Тернопіль 2005 р.

Хід заняття

Учень 1.

     Кажуть, що число сім – магічне. Мабуть це і справді так. Бо у світі багато чого позначено числом сім: сім днів у тижні, сім раз відміряй, а раз відріж – каже народна мудрість. Є сім смертних гріхів, які посилаються людині, щоб вона їх переборола. А ще є сім чудес світу. А ще від щастя людина буває на сьомому небі. І книга за сімома печатями є, і, мабуть, ще багато чогось іншого позначається числом сім. Саме тому воно і є магічним. А чому б і ні? Адже найкраще запам’ятовується те, що повторюється сім разів!

Учень 2.

А мені найбільше подобається веселка, у якій виграє дивовижних сім кольорів. Ці кольори утворюють веселковий міст на все небо і по ньому хочеться пробігтися, бо він неодмінно заведе у чарівну казку.

 А ще мені здається, є сім кольорів щастя. Ви можете заперечити мені, що, мовляв, щастя не має кольору. Ні, у щастя є сім кольорів, як у веселки, саме так! Щастя – кольорове, воно – веселе, дивовижне, радісне, прекрасне, захоплююче, піднесене! Воно робить людину світлою, наділяє її силою, впевненістю у собі. Ось таке воно – щастя!

Танець «Веселка»

А що ж треба для щастя?

Вірш

А для щастя треба зовсім небагато:

Сонце, зорі, небо і весела хата.

А у хаті рідні, друзі, мама й тато

Щоб любов і радість там жила крилата.

Щоб були стосунки в сім’ях добрі, щирі.

І зростали дітки в злагоді і мирі.

І щоб був достаток, все було, як треба

Ой, для щастя, мабуть, трохи більше треба?

Ще краса безмежна, ріки і долини,

І любов, як море, треба для людини.

І знання, і творчість, радість безупинна.

Кожен раз щось інше.

Ти ж на те й Людина?!

 

На мою думку, перший колір щастя – це життя, яке подарувала нам мама, це бажання відчувати мамину ласку, тепло щоднини і щохвилини.

Найвища в світі цінність – жити,

йти вдаль по вранішній росі,

Сміятись, плакати, любити,

І дивуватися красі.

Яке це щастя в світі жити?

І відчувати смак життя,

Сміятись, мріяти, радіти,

Й летіти в світле майбуття.

Яке це щастя в світі жити!

      Вчитель. Життя дароване нам лише раз.  Тому кожен з нас мріє прожити його  достойно, правдиво, творячи добро, виконуючи милосердні вчинки.  Приклад такого життя дає нам Блаженна мати Тереза— католицька черниця, засновниця доброчинних місій, лауреат Нобелівської премії миру.

- Що вам відомо про життя Матері Терези?

  Впродовж понад сорока років допомагала злиденним, хворим і сиротам . Зростаючи під керівництвом матері Терези, доброчинні місії розповсюдили свою діяльність на інші країни. На порозі 70-х років мати Тереза здобула міжнародну відомість і визнання як заступниця злиденних і безпомічних.

• Учні 4 класу почали створювати книгу під назвою «Молитви і заповіді Матері Терези»
• Пригадайте, з яких розділів уже складається наша книга?
• Про що розповідається в кожному розділі?
•  Мати Тереза ніколи не прагнула бути популярною. Вона просто робила людям добро. Коли її не стало – планета осиротіла. Але вона залишила нам свої заповіді:

- Сьогодні ми доповнимо нашу книгу роздумами про життя

«Життя – найвища цінність»
1. Життя – це можливість, скористайся нею!                                                                                                                 

2.Життя – це краса – захопися нею!

3.Життя – це мрія. Здійсни її!

4. Життя – це вмістилище лиха. Здолай усе!

5 Життя – це любов. Насолодися нею сповна!

6.Життя – це виклик. Прийми його!

7. Життя – це обов’язок твій насущний.. Виконай його!!!

8.. Життя – це багатство. Не розтринькай його!!!

9. Життя – це удача! Шукай цю мить!

10. Життя – це боротьба. Стань борцем!

Всі разом: Життя таке чудове – не загуби його. Це твоє життя! Бережи його!

- Поясніть, як ви розумієте сказані вами вислови?

Другий колір щастя – це найрідніші і найближчі кожному з нас люди – наша сім’я. Що потрібно для щастя кожному з нас? Тихе надвечір’я, сонячний ранок, рідний дім, мамина незрадлива усмішка, розважливе батьківське слово, теплі бабусині руки, надійне дідусеве плече.

Вчитель.

   Сім’я, родина – яке прекрасне слово, воно посідає особливе місце в житті кожної людини. Народна мудрість каже: «З родини піде життя людини». Тут ми робимо свої перші кроки, звідси ми йдемо у широкий світ. У сім’ї ми вчимося любити, шанувати, адже недарма кажуть: «Без сім’ї немає щастя на Землі!». Сім’я, наче сонечко, випромінює тепло і світло. А члени родини – це його промінчики . Хто ж входить до складу сім’ї?

(Діти складають асоціативний кущ у вигляді сонечка)

 

Розкажу вам, друзі, я
Що таке моя сім’я.

Разом дружно проживаємо

І пісні про це співаємо.

 

Люба матінко моя –

Як пишаюсь нею я.

В неї руки золоті,

Серцем кожного зігріє.

 

Тато сильний і завзятий.

Він – господар в нашій хаті.

Все майструє, все ладнає,

Бо до нього хист він має.

 

Дід і бабуся у пошані –

Вони праці ветерани.

Всіх онуків міцно люблять

І як пташенят голублять.

 

Є у мене ще й брати –

Кращих в світі не знайти.

Ось і вийшло: всіх сім «я»

Знайте, це і є сім’я.

- Що ви можете розповісти про свою сім’ю?

Третій  колір щастя – це жити у прекрасній країні, ім’я якій – Україна.

  Я щаслива, бо живу в прекрасній країні – ім’я якій –Україна. Бо тут я народилася, вперше пішла стежкою, що простяглася до рідного порогу у широкий світ. Бо у рідному краї кожна квіточка дарує мені усмішку, кожна пташка співає тільки для мене. Тиша навкруги. І я прокидаюся від солодкого сну, щоб іти до школи. Яке щастя жити на рідній землі!

 

 Вчитель.

     

                 Кожна людина найбільше любить той край, де народилась і живе. Кожен пишається своєю рідною землею, хоче сказати про неї найкраще. Подивіться уважно на карту Україні. Сьогодні наша Батьківщина і наш народ переживає не найкращі часи.

- Чому саме? Що ви знаєте, про події, які відбуваються на сході нашої країни?

- Але ми віримо в її світле майбутнє. А це  залежить від кожного з нас. Батьківщина як мати – одна. Вона опікується кожним із нас.

- А що ми можемо зробити для нашої держави?

Ми повинні дбати про неї, щоб вона була багатою, квітучою, яскравою. А для цього нам треба любити її, плекати, захищати. Ви, діти, повинні рости розумними, роботящими, справжніми патріота сими своєї Батьківщини, щоб перетворити рідну державу на країну вашої мрії.

 Гра  «Пазли».   

     У вас була можливість пофантазувати і подумати, що ви хотіли б побажати своїй Батьківщині, можливо те, чого в Україні ще немає, але працею людей, розумом учених, майстерністю ваших рук, талантом природи може виникнути, з’явитися через деякий час. Ви намалювали це на вашому пазлі. А зараз складемо частини карти й помилуємося майбутнім нашої рідної держави.

Фарби дасть мені матуся,
Малювати я … (навчуся).
Намалюю рідний край –
Дім в селі, ставок і… ( гай),
Синє небо, жовте … (сонце)
Заглядає у … (віконце),
Чорнобривці в квітниках,
Полуниці на грядках,
І хліба вже чималі,
В небі линуть… (журавлі).
Тут і гори, і долини,
Тут річки, моря, рівнини,
Тут тварини і птахи,
Ось струмок сховавсь у мхи.
Мати в аркуш подивилась,
Посмішка в очах з’явилась.
І сказала мати сину:
- Я молюсь за …(Україну)
І я вірю, Матір Божа
Україні …(допоможе)!(Діти складають із пазлів карту України і розказують про те, що вони намалювали)

Учениця  Не розчаровуйсь в Україні                  

Немає єдності у нас.

То наша головна провина

За весь неволі довгий час.

Не розчаровуйсь в Україні.

А зрозумій її печаль.

Що робиш ти для неї нині –

У себе спершу запитай.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вона свята, а грішні – ми.

В її недолі часто винні

Її ж бо дочки і сини.

Не розчаровуйсь в Україні.

Ідеї волі певним будь.

Бо тільки той є справжнім сином,

Хто вміє неньки біль збагнуть.

Не розчаровуйсь в Україні.

Вір, що мине важка пора,

Розквітне пишний цвіт калини

В садках достатку і добра.

Четвертий  колір щастя – Краса, Світло, Добро.

Краса робить людину кращою. А де краса, там поруч світло і добро. Краса і добро єдині. Добро в людини завжди красиве і потрібне для життя.

Вчитель. У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі — добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої сили, здатної загубити увесь всесвіт. Я вам пропоную послухати притчу «Два вовка». 

Учень. Два вовки

(Притча невідомого походження)

Колись давно старий відкрив своєму онукові одну життєву істину:

- У кожній людині йде боротьба, дуже схожа на боротьбу двох вовків. Один вовк представляє зло: заздрість, ревнощі, жаль, егоїзм, амбіції, брехню. Інший вовк представляє добро: мир, любов, надію, істину, доброту і вірність.

Онук, зворушений до глибини душі словами діда, задумався, а потім запитав:

- А який вовк в кінці перемагає?

Старий усміхнувся і відповів:

- Завжди перемагає той вовк, якого ти годуєш.

Вчитель.

Діти, скажіть, будь ласка, як ви зрозуміли цю притчу?

Учень.

Я зрозуміла притчу так: вовки – це добро і зло, і тільки від нас залежить, про якого з цих вовків ми будемо піклуватися, про доброго, який нас буде охороняти, чи про злого, який знищить все наше життя.

Учень.

 А я зрозумів її так: в душі у людини з самого малечку є добро і зло. І лише нам  вибирати, стати доброю людиною, чи злою.

Вчитель.

Людська порядність, доброта немає меж. Ми сьогодні маємо бути милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує: тварин, рослин. Людина повинна вміти співчувати, допомагати ближньому, по-дружньому ставитися до всіх. Адже, милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство.

- Про які добрі вчинки, які ви зробили сьогодні, хочете розповісти?

 

П’ятий  колір щастя – це Природа, бачити велич нашої природи, милуватися нею.

Мене дивують звуки природи. Вони так багато можуть розказати. Прислухайтесь до пташиного співу, чи мелодійної української пісні, до кожного голосу. До дзюркотіння струмочка, сплеску хвилі на річці і ви зрозумієте, яке це щастя чути світ! Прислухайся, це співає твоя Україна.

(Під мелодію «Звуки  природи» діти демонструють малюнки на тему «Природа рідного краю»

1.   Ти чуєш  як земля співає?

Які чарівні звуки линуть ввись.

Трава шовкова шелестить, співає

Дзвенить струмок, гуде пухнастий джміль.

 

Он жайворонок з піснею злітає.

І різні звуки линуть звідусіль.

Гроза розкотиста у небі зазвучала.

І вітер грізно в гіллі застогнав.

 

А потім враз веселонька заграла,

І тихий вечір мрійно зашептав.

А ніч свої оркестри розбудила,

І знов нова мелодія звучить.

Летить у Всесвіт тихо пісня мила

Вона про те, яке це щастя жить!

 

Я так люблю усе навколо мене –

Чудові квіти, річку і гаї,

Ліси й степи, і полечко зелене,

І пісню, що співають солов’ї.

 

Я знаю, що земля співає

Про те, що все приходить для життя.

Усіх вона, як мама пригортає

Для всіх в нас відкриває майбуття!

 

Вчитель. Прислухайтесь до гомону землі. Ліс і степ, луг і річка, море і небо співають свою неповторну пісню життя. Усе це закликає нас бути добрим і мудрим, щедрим на любов і доброту. Учись любити, берегти цю невимовну красиву землю, яка зростила для вас, для вашого добра та здоров’я. Вивчайте довкілля, придивляйтеся, прислухайтеся, любіть його, і ви зрозумієте, про що співає земля.

Шостий  колір щастя – це знання, які є для нас скарбом.

Школа – це світла дитяча країна, у якій ми навчаємося, ростимо, мудрішаємо і міцніємо. Школа, як мама. Вона так само піклується про нас, дає основу усіх знань, які необхідні людині у житті.

Вчитель. Знання –  великий  скарб, який може здобути кожна людина. А ключик до цих скарбів захований у вмінні самостійно вчитися, постійно працювати, наполегливо йти до мети. Саме школа дає можливість кожній дитині оволодіти цим неоціненним скарбом.

- То для чого людині потрібно вчитися?

Від роду і до роду в Україні

Шанують працю і міцні знання.

Шанують мову, пісню солов’їну,

Шанують правди й волі пізнання.

 

Хоч вчитись нелегко буває,

Та наука завжди хороша.

Кожна в світі людина знає,

Що знання – то найлегша ноша.

 

Розумні люди – міць держави!

Тож набираймось, діти, знань,

Щоб Україна мала славу

Країни здійснених бажань!

Бажайте Знань, як журавлі польоту!

Черпайте їх з Науки джерела.

Охайно всю виконуйте роботу,

А Школа й Вчитель ваші два крила.

Дай знання нам, школо – скарб великий в руки,

Щоб сміливо йшли ми в майбуття.

Щоб ніколи не було розлуки

Із знаннями протягом життя!

 

Знання-це сила, і не тільки;
знання-це те, чого тобі
все бракуватиме, й повіки
захочеш ти знайти її.

 

    Школу ще називають «Країною сонячних зайчиків». Тому, прийшовши до школи, кожен наш першокласник  отримав свого Сонячного Зайчика і розмістив його на зеленій  галявині нашого класу (демонструє) . Коли ви, діти, підростете, то ваш Зайчик обов’язково повинен засвітитися, щоб освітити комусь шлях, він повинен горіти яскраво і весело. А для цього треба добре трудитися, старанно вчитися, бути добрим і людяним, щедрим і щирим, працелюбним і наполегливим. Кожен зайчик ми прикрашаємо новими досягненнями і успіхами у вигляді веселих сонечок –зайчиків.

• Ви вже почули, що українці завжди цінували людей розумних, освічених. Про це наш народ склав багато прислів’їв, приказок, висловів. Сьогодні учні 1 класу підготували народні прислів’я про знання, освіту. Давайте послухаймо їх.

 

1. З усіх скарбів знання найцінніше, тому що воно не може бути ні вкраденим, ні загубленим, ані знищеним.

2.Здобудеш освіту – побачиш більше світу.

3.  Не соромно не знати, соромно не вчитись.

4. Пташка красна своїм пір’ям, а людина – знанням.

5. Добре того навчати, хто хоче все знати.

6.  Грамоті учиться — завжди пригодиться.

7. Книга вчить, як на світі жить.

 

8. Чого навчився, того за плечима не носити.

 

9. Грамотний — видющий і на все тямущий.

 

10 Мудрим ніхто не вродився, а навчився

- За вивчені віршики і прислів’я, отримайте ще одного сонячного зайчика і розмістіть його на своїй галявині. 

 

Мені дуже приємно, що всі ми разом зібралися в одному класі. Ми всі разом вирушили у до Країни знань, яка закінчиться через 11 років.

 

А ось і  сьомий колір щастя – це наші мрії!

 Це все, про що ми мріємо, на що сподіваємося, про що постійно думаємо, може. Навіть недосяжне, нереальне, але ми так хочемо, щоб воно відбулося! І раптом -  мрія стає реальністю, вона здійснюється – оце щастя! Тоді у людини, ніби крила виростають, їй хочеться літати, творити, сміятися, співати! Вона – щаслива.

Вчитель. Людина ж завжди прагне до того, чого в неї нема, чого їй бракує. І от, коли все, про що вона мріяла, здійснюється – приходить щастя.

• Що по-вашому означає бути щасливим?
• Щастя  приносить нам радість, надію, наповнює наші серця любов’ю, наділяє високими почуттями. Це щоденне наше щастя, без якого дуже важко жилося б у світі.

Зараз кожен із вас отримає свій кусочок веселки. Запишіть на ньому свою потаємну мрію. Із своїх маленьких мрій ми складемо Веселку із своїх кольорів щастя. І вірмо: усі наші мрії обов’язково збудуться. Тільки потрібно трошки  постаратися. (Діти записують свої мрії і складають Веселку мрій) 

 

Пісня «Бажаємо щастя»