Філія ОЗ Горинська ЗОШ І-ІІІ ст. ,,Кушлинська гімназія”                                          Кременецької ОТГ

  

 

       Виховний захід  ,,Стрітення”                         в  3  класі

 

 

 

 

 

 

 

                               

                                      З досвіду роботи                                  вчителя початкових класів                           Гладанюк Тетяни Костянтинівни

 

 

Мета заходу: розказати про історію виникнення свята Стрітення і традиції,                 

пов’язані  з ним; дати поняття про те , що свічка – це світло Боже, символ життя; ознайомити з легендою, народними звичаями; виховувати в учнів повагу до християнських звичаїв і традицій, почуття любові, людяності, доброти.

 

 

Святково прибрана зала. На столі таця з печивом і цукерками.

 

Господиня: Гарно в хаті я прибрала,

                        Їсти наварила,                         І у гості до світлиці                          Дітей запросила.

Дівчата ( заходять, несучи посудини з водою): Добрий день, господине!

Господиня: Добрий, добрий! Заходьте, дівчата, посидимо, пожартуємо.

       (Дівчата сідають на лавку).

Господиня: Дуже добре, що ви сьогодні завітали до мене на гостину! Знаєте, який сьогодні день? Незвичайний! У цей день зима з весною зустрічаються. Кажуть, зима переможе, то довго ще буде холодно, а якщо весна візьме гору, то поверне на тепло. Колись наші бабусі і дідусі святкували це свято і називали його Стрітення.

Дівчинка1: Мені мама розповідала. Свято Стрітення запроваджене на честь події, коли Божа Мати принесла Ісуса Христа до храму на сороковий день після народження. Зустріч двох Завітів. Воно відзначається 2 лютого.

Дівчинка 2: На сороковий день

                       По народженню Дитини

                       Принесла Мати в храм                         Святого свого Сина.

Дівчинка 1:  В побожності, в покорі

                        До Божого Закону                          Марія принесла Дитя  

                         До праведного Симеона.

Дівчинка 2: В похилих літах

                       Він хотів лиш одного:                         Дожити до Стрітення                           Первістка Бога.

Дівчинка 1: Сповіщений Духом Святим:

                       ,,Симеоне, не вмреш ти,

                         Зустрінеш ти Сина земного!”

Дівчинка 2: Узяв Симеон Ісусика в руки,

                        Воздав хвалу Богу, із радісним духом:  

                         ,,Ось очі мої побачили Спаса,

                         Піти я готовий з життя цього часу”.

 

Господиня: Ой, чуєте, дівчата, хтось стукає. Напевно, то хлопці до нас в гості йдуть.

   (Заходять хлопці із свічками в руках.) Хлопці: Добрий день цій хаті!

Господиня: Добрий день! А звідки ви йдете?

Хлопці: З церкви йдемо, свічки посвятили!

Господиня: То заходьте на гостину до моєї хати. Добре, що пам’ятаєте народний звичай свічки святити на Стрітення. Їх називають громічними,  запалюють під час грози, щоб оберігати людей від грому.

Хл. 1: Запалимо свічку, щоб горіла,  

            Щоб вогняні блискавиці,

            Щоб гучнії громовиці             Наших осель не спалили!

Хл. 2: Ой громнице – свічечко!

            Свята водичечко!

             Від біди оберігай  

             Наш майбутній урожай!

       Хл. 3: Дай здоров’я нам усім

                   Та достатку в кожен дім!

Хл. 4:     Свічко – свічечко, світи,                 На діточок укажи!                  В щасті – долі щоб жили                  І здоров’я берегли!

Хл. 5:      Святили на Стрітення крім свічок ще й воду. Ця вода вважається цілющою.

Хл. 6: Її набирали у невживану посудину і зберігали цілий рік.

Хл. 7: Вона допомагає від усяких хвороб, нею благословляють синів на службу і  будь – кого у далекі небезпечні мандрівки.

Хл. 1: Нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовисько, домашню птицю та бджіл.

Дівч. 1: А я у велике свято  

              Принесла із церквиці святої водиці.

              Буду умиватися,  

              Сили набиратися.

Хл. 2: В людей веселіють, яснішають лиця,             Їм силу бадьору вертає водиця.

Господиня: А ще у давнину люди дуже вірили в прикмети, які відбуваються на               Стрітення.

Дівч. 2: Якщо мороз. То скоро весні бувати.

Хл.  3:  Якщо іде сніг, то буде урожай багатий.      

Хл. 4:  Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати.

Хл. 5: Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні капатиме мед.

Господиня: Давайте, діти, покличемо в гості зиму і весну.

          Пісня ,,Ой зима”.

З’являється дівчинка Зима.

Зима: Агов – агов! Чую – чую!

            Іду – іду, снігу намету!

             З вами разом потанцюю,               Бо ще силу чую!

Добрий день, любі хлопці і дівчата!

Діти: Добрий день, Зимонько!

Зима: Рада вас бачити, бо люблю з малими погратися і пісні поспівати. Скажіть, а чи весело вам було зі мною взимку?

 Діти: Дуже весело!

Зима: А чи не боїтеся мого морозу – морозенка та метелицю – хурделицю?

 Діти: Ні!

Зима: Як морозом я повію, та снігами замету…

Діти: А у школі нам тепленько, любо – весело серденьку!

Зима: Ой, надворі хурделиця,

             Крутить – вертить метелиця!

Діти: А у школі чепурненькі  

           Зійшлись діти всі гарненькі!

Зима: Вітер свище десь у полі… Діти: Заспіваємо у колі!

      Пісня ,,Стрітення” О.Олейнікової.    

Господиня: Добре, Зимонько, нам було з тобою, весело, та вже Весна не за горами!

Зима: Хіба прийшов уже час   мені з Весною зустрічатися?

Господиня: Аякже, сьогодні ж Стрітення! Якраз сьогодні Зима з Весною зустрічаються і міряються силами.

Зима: Ой! Я й забула зовсім,  що сьогодні такий день. Ну що ж, позмагаємось з Весною, подивимось , чия візьме! Кличте скоріше її!     

            Пісня ,,Весняночка” Н. Май.

      З’являється дівчинка Весна.

Весна: На добридень вам усім:

               І дорослим , і малим,

               І  дівчаткам молодим,

               Дідусям сивоголовим,

                І парубкам чорнобровим,

                І жінкам – трудівницям,

                І бабусям – рукодільницям!

Бачу, що ви вже мене чекали, таку гарну пісню подарували.

І я до вас не з порожніми руками прийшла!

Діти: Весно, Весно, а що ти нам принесла?

Весна: На дерева – цвіту, а на поле – жита,              На травичку – росу, на дівчаток – красу,               А на хлопців – сили, щоб росли міцними.

Зима: Як тут дуже тепло стало!

             Гостя з’явилась, яку я й не чекала!

             Насуплю я брови – і вітер холодний повіє,  

             Усе захолоне , рятунку нема,              Під снігом замре, заніміє!

Весна: А я засміюся – і сонце ласкаво засяє,

              Прокинуться луки, ліси і поля,               Усе розцвіте, заспіває!

    Доброго дня тобі, бабусенько Зима!

Зима: Доброго здоров’я тобі, дівчино Весно!

           Рано ти прийшла, ой рано…

           Ще твоєму царюванню час не настав.

Весна: Та поглянь вже на себе, Зимонько!

             Яка вже з тебе цариця з порожньою торбою?

            Все, що я напрацювала, ти з’їла й випила.

Зима ( роздратовано): А от і не все, не все!  

 Весна ( сміється ): Я краща від тебе, бо у мене люди веселі танцюють, співають, а у тебе туляться від холоду по закутках.

Зима: У мене люди не мерзнуть, бо я їх усіх одягаю в кожухи.

Весна: А я – царівна, куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає!

Зима: Не пущу! Зараз покличу своїх дочок – завірюх, вони покажуть свою силу!

Господиня: Зимо, Весно, не треба сперечатися, краще позмагайтеся, а наші хлопці і дівчата вам допоможуть!   

Зима: Хлопці, допоможіть мені впоратися із цією Весною!

        ( Хлопці, пританцьовуючи, співають)  :

    Іде – іде дід – дід, несе – несе міх – міх,     Отакий дідище, такий морозище .

    Як розкриє  міх - міх ,  поморозить всіх – всіх!

 ( Дівчата, ідучи навстріч хлопцям,  беруть їх   у коло і співають ):

Не дамо, дівчата, міх той розкривати,  Міх той розкривати, холод випускати!

( Хлопці не можуть втекти з кола і здаються ) .

Зима:   Що ж, Весно, твоя взяла!

               Збиратимусь у путь!

                Та через рік знов до вас завітаю,                  Снігом землю вкрию, морозу напущу!

                Чекайте на мене, готуйте лижі та санчата!

Дівчина: Іди, Зимонько, з піснями,

                  А повертайся після осені з снігами!

       Пісня ,,Це весна – дівчинка привітна” Н. Май.

Господиня: Всі ми Зиму проводжали,

                       Красну Весну зустрічали.

                       Весно, уквітчай наш край!

                       Дай нам добрий урожай!

                       Бери, Весно, ключі, обійди землицю,                        Зігрій її сонцем, освіти травицю!

                        На майбутнє жито, на теплеє літо!

Весна ( бере ключі ): Піду я далі лугами й лісами!

                                         Встелю землю килимами!

                                          Я теплом людей зігрію, і  здоров’я вам навію,

                                          Рідним словом щоб зростали,                                           Щоб звичаї пам’ятали!      

Господиня: У нас в Україні з давніх – давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові і щасливі.

      То ж і я хочу подарувати вам ось таких жайворонків.  Ця пташка прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосом сповіщає, що весна прийшла.

      ( Господиня і Весна роздають гостям печиво).

  

 

У сценарії використано вірші українських поетів та твори усної народної

творчості.