Виховний захід "Свято обжинок"

Про матеріал
Пропоную сценарій для дитячого фольклорного колективу. Також його може використати класний керівник для підготовки осіннього свята. Розробка багата дитячим гумором, веселими іграми, хороводами, піснями. Це хороший спосіб долучити дітей до української культурної спадщини.
Перегляд файлу

СВЯТО  ОБЖИНОК 

 

Ведуча:              Хай хліб на столі завжди всіма панує,

                           Господиня огірочками гостей частує.

                           Сіють, орють наші золоті господарі,

                           Вітаємо зі святом вас , наші трударі.

 

1дівчинка:        Давним, давно, що ніхто не пам’ятає, жив собі на світі один

                          чоловік. Піде бувало на полювання, наловить риби,

                          назбирає різної трави. І якось чоловік у лісових хащах

                          заблукав. Зголоднів, ноги натомив, нічого й не попити.

                          Стоїть і журиться.

 

1хлопчик:        О-хо-хо! Як би ж то була така чарівна комора? Щоб увесь

                         рід мій нагодувала.

 

1дівчинка:        Почуло це Сонце, та й каже: «Така комора є, тільки до неї

                          впевнених рук треба. На тобі це золоте зернятко і зроби, як   

                          я велю». Зробив чоловік, як Сонце навчило, потім діти його 

                          так робили і внуки, і правнуки, і праправнуки. Що ж то за

                          комора така і, що ж то за зернятко, що його люди і досі

                          люблять?

 

1хлопчик:    Та комора – то родюча нива! Золоте зернятко – жито, пшениця,

                      всяка пашниця.

 

                           Виходить дівчинка (Господиня) із снопиком у руках…

 

Господиня:         Дай Боже! Легко почати, та ще легше дожати! – 3рази.

 

               Виходять дівчата, співають пісню «Поле нескошене» - 1куп.

 

1дівчинка:             Сонце гріє, вітер віє, а вода тече.

                               Наша мати пшениченька золоту сорочку «че»!

 

2дівчинка:            А в тій золотій сорочці, як маля,

                              Буде красуватись, буде посміхатись, вся наша земля.

 

3дівчинка:            Подивлюся я навкруг, поле колоситься,

                              Урожай наш, урожай – золота пшениця.

 

4дівчинка:          Золоте колосся на лану від ваги своєї гнеться долі.

                            Вже пора збирать озимину,

                            Розпочавсь жниварський час у полі.

 

Господиня:        Ой сонечко височеньке, тож озимий час уже близенько.

                            Треба женчиків будити у поле їх проводити.

                            Ой, женчики молоді вставайте!

                            Та серпики свої загостряйте!

                            Час! У поле Час! Вже нивонька кличе вас!

 

                      Виходять хлопці з косами, дівчата співають пісню

                     «Поле нескошене» - 2купл.

 

2хлопчик:            Будуть всі вони при ділі, не змарнуєм жодну мить.

                             Пшениці рясні доспіли, треба все таки скосить.

 

               Всі разом співають пісню «Вийшли в поле косарі».

 

3хлопчик:         Збирайтеся, збирайтеся на свято чим скоріше,

                          Женчики вже всю пшеницю і жито пожали.

 

4хлопчик:        Колосочки позбирали у снопки зв’язали.

                         Та й у скирди поскладали і на нашій ниві сьогодні –

 

Всі разом:        ОБЖИНКИ!

 

5дівчинка:          Жали женчики, жали – серпики поламали.

                            Серпики золотії, женчики молодії.

 

5хлопчик:          Добрі були женці, дівчата і хлопці,

                           Дівчата – кусаті, хлопці вусаті.

                           Молодиці, білолиці.

 

6дівчинка:        Говорила ненька, щоб не боліла спинка,

                          Ні спина, ні голова, щоб ціле літо була здорова.

 

Господиня:        Ой, жни дівча пшеничку та й думай собі.

                            Бо зростає пшеничка на коровай тобі.

 

Виходить хлопчик із снопиком:   А як будеш дівчинонько думати, гадати,

                                                       То буде твоя пшениченька в полі зимувати.

7дівчинка:          А чия ж це борода, червоним шовком обвита?

 

                      Всі разом, показують на хлопчика з снопиком…

                            А це ж наша борода, червоним шовком обвита?

 

                      Всі разом співають пісню «Бог помагай, жито збирай».

 

Господиня:         Роди Боже на всякого долю і бідного і багатого.

 

1дівчинка:           Звертається рядом до дівчинки…

                             Перепілонька мила де ж ти будеш ховатись?,

                             Нема жита і пшениці на нашій нивці.

 

2дівчинка:           Перепілонька люба, де ж ти будеш ховатись?

                             Ми жито, пшеницю пожали у снопи поскладали.

 

Дівчинка (перепілонька)  Дітки мене сховають, вони в перепілоньку грають.

 

            Дівчата стають в коло, перепілонька в середину, хлопці по боках…

                            Співають пісню «Ти ж моя перепілонька».

 

Господиня:         Хто викупить жито?:

 

Хлопчик із снопом:   Хто загадки відгадає, той перший викупає.

 

Господиня:          Що то за тхір, що не чоловік і не звір, а має вуса?

 

6хлопчик:     ЯЧМІНЬ!

 

Господиня:         Ноги у полі, тіло в стодолі, голова на столі?

 

7хлопчик:     ПШЕНИЦЯ!

 

Господиня:          Молода, пишні коси розплила, а в пишних косах

                             зернятка малі?

 

1хлопчик:       КУКУРУДЗА!

 

2хлопчик:          Он женчики кругом понад зеленим лугом,

                           Женчики кружляють пшеницю дожинають?

 

3дівчинка:        Вертілося жито в снопочок, звивали дівчата віночок.

                          Звивали його гарненько, уквітчали рівненько.

 

4дівчинка:        Кінець диву цім, кінець. Будемо плести вінець.

 

3хлопчик:        Хто з жита, хто з барвінку та на вашу дівку.

 

5хлопчик:        Ой. Не йдіть діти в поле, бо стерня дуже коле.

                         Бо все жито вижате в копи поскладене.

 

Господиня:       Вже женчики з поля йдуть з собою осоку ведуть,

                           То не осока, то женці привели дівчину у вінці.

 

5дівчинка:        Як женчики пшеницю дожали, перед ними зозулька кувала,

                          Ой, кувала та й казала, буде твоя пшениченька в калачеві.

 

6дівчинка:        Ой, кувала та й казала: «Буде твоя пшениченька в короваї».

 

6хлопчик:         Скриньки відмикайте, скатерті доставайте,

                          Столи накривайте, женців привітайте.

 

7дівчинка:        Наша господиня керувала, з поля женчиків чекала.

                          Сім пар черевиків втоптала, всім вечерю готувала.

 

8дівчинка:        Наварила вареників повний стіл,

                          Наїхало женчиків повний двір.

 

7хлопчик:        Вже сонце за липкою, тряси пане поливкою.

 

8хлопчик:        Тряси не тряси по гривні даси.

 

1дівчинка:       А як не одну, так по п’ятаку.

 

2дівчинка:       А як не даси більше не проси.

 

             Всі разом звертаються до хлопчика із снопом…

 

                       Не проси ти нас, не підем до вас.

                       Підемо до другого, та не до такого.

 

1хлопчик:     Відчиняй же пане ворота, йде твоя піхота.

2хлопчик:    Відчиняй же пане хату та давай зарплату.

 

3хлопчик:    Вже зерно засипане в комору і закінчився в полі жнивний час.

                     Весь урожай засипаний в комору і коровай це на столі для вас.

 

                            Виходить дівчинка з короваєм в руках…

 

                    Хліб наш насушний, будь в нас довіку,

                    В кожній родині, на кожнім столі.

                    В трудну годину і братню хвилину,

                    Сійся, родися на рідній землі.

 

3дівчинка:     Будьте щасливі, душею багаті,

                       Працею славний народ наш святий.

                       Хочем, щоб хліб був у кожного в хаті,

                       І не було в нас ніколи біди.

 

4Хлопчик:         Сонечко котиться, котиться, нам додому хочеться, хочеться.

                           Вже вечерять пора, нам додому час.

 

Господиня:        Ідіть женчики в господу, всім вечеренька готова.

                           Вже готові із пшениці пиріжечки й пампушечки.

 

                        Всі разом співають пісню «Відчиняйте двері».

                          

                             

 

 

 

 

 

 

 

                          

      

 

    

 

 

 

 

 

 

 

 

          

                             

                    

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

docx
Додано
23 березня 2020
Переглядів
504
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку