Виховний захід "Свято печеної картоплі"

   Свято печеної картоплі

Мета: Виховувати екологічну культуру, викликати позитивні емоції, подив (радість спілкування з батьками). Розширити знання про такий популярний та улюблений нашим народом овоч, як картопля, ознайомити з прийомами найшвидшого її запікання (у фользі). Вчити безпечної поведінки біля вогнища: змінювати напрямок диму, не підходити близько до полум﮲я, паличкою, а не руками вигортати картоплину з вогнища тощо. Збагатити мовлення дітей приказками, прислів﮲ями, загадками. Виховувати любов і бережне відношення до рідної природи.

Перехід до місця проходження свята.

Коротка бесіда з дітьми про золоту осінь.

Вихователь:

Листопад – останній місяць осені, у народі його називають напівзимник, падолист. Кажуть він вересню – внук, жовтню син, а зимі – рідний брат. Не без підстав стверджують, що листопад – зимі заспів, бо їй двері відчиняє.

• Діти, скажіть, які ви знаєте прикмети листопада? 

Відповіді дітей:

• Восени і горобець багатий.
• День у листопаді, що заячий хвіст.
• Небо в листопаді – шатро із хмар.
• Холодний батько жовтень, а листопад його перехолодив.
• Листопад не лютий, проте спитає, чи добре одягнений і взутий.

Діти читають вірші:                               

Дощик холодний плаче ввесь день -

Сонця немає, немає пісень.

Дивиться киця крізь мокре вікно

Перше осіннє кіно.

       Стало диво з нашим кленом

       Він ще вчора був зеленим,

       Нам про осінь шепотів,

       А за ніч – позолотів!

Заховавсь під травку сонний павучок,

Вибіг на галявку зайчик-білячок.

Дивиться: ой леле!

Вже тепла нема.

Білий килим стеле по землі зима.

Стоять осінні клени у барвах золотих

І дивляться на мене, а я дивлюсь на них.

Ось листячко упало…

Нагнувся я до листка:

Він жовтий і трипалий, мов лапка гусака.

       Висне небо синє, синє та не те,

       Світить та не гріє сонце золоте.

       Темная діброва стихла і мовчить,

       Листя пожовтіле з дерева летить.

Хоч би де замріла квіточка одна,

Тільки й червоніє, що горобина.

Здалека під небом, в вирій летячи,

Голосно курличуть журавлів ключі.

Вихователь:

Діти заплющте очі, вдихніть повітря і скажіть, чим, на вашу думку, пахне осінь? (морозцем, листям, яблуками)

• А скажіть, чому кажуть, що осінь щедра і багата?

Діти:

Тому що восени збирають урожаї на полях і в садах – багато овочів і фруктів. Завершуються всі польові роботи. Є звичай у цей час відзначати «свято врожаю».

Вихователь:

Діти, влаштуємо і ми «Свято печеної картоплі». А чи доводилося вам колись пекти в багатті картоплю? Ми сьогодні прийшли на галявину, де ми це зможемо зробити.

-Діти, що потрібно для вогнища? Так, сухі дрова, хмиз, різне дрюччя. Ось зараз ми це все і збиратимем. (Діти беруться до роботи, їм допомагають батьки)

Вихователь:

 - А чи все можна спалювати? Ось зараз в один бік відкладемо те що, можна Палити вогнища можна тільки дровами! Спалювати пластмасу, різні ганчірки, сміття категорично забороняється! Під час спалювання вони виділяють шкідливу речовину (діоксин) шкідливу для всього живого.

- Діти, а хто скаже, як треба підготувати місце для вогнища? (відповіді дітей) Так це місце треба обкопати, або обкласти камінням, цеглинками, щоб вогонь не розповзався.

- А як треба розпалювати вогнище? (відповіді дітей)

Так, спочатку кладуть тонкі сухі гілочки, ломачки, потім - сухі дрова, які ставлять близько один до одного у вигляді піраміди. (виконують)

Вихователь:

Усі підготовчі роботи виконано. А що тепер маємо зробити? Так. Запалити дрова. А що тепер маємо зробити? Так, запалити дрова. А що для цього потрібно?

Відгадайте загадку:

Сидять у коробці цупкі хлопці.

Хто хоче світити – готові служити.

Заради гри їх не бери,

І голівками не три.

Лихо станеться велике –

Полум﮲я від них сердите.

Вихователь з батьками розпалює вогнище і наголошує, що робити це можна тільки з дорослими, тому що вогонь може бути не тільки корисним, а й грізним ворогом – завдати великої шкоди, якщо лишається без нагляду. Вихователь звертає увагу на вогнище. Яке воно? (відповіді дітей)

Вихователь:

- Діти, а що ви знаєте про походження вогню? Я вам розповім дуже цікавий міф про Прометея.

- Сталося це в давні часи, коли люди ще не знали вогню. Нічим було зігрітися. Бідною та одноманітною була їжа, не вміли вони і захищатися від хвороб. Боги, що жили на Олімпі, знали, про страждання людей, знали, про страждання людей, знали та нічого не зробили, щоб полегшити їм страждання. Пожалів людей Прометей. Він вирішив вирішив викрасти вогонь з Олімпу і принести його всупереч Зевсовій забороні людям.

  Тепер перед людиною з вогнем у руках заступилися лісові нетрі, від неї втікали звірі, не страшний був і холод. Та суворо покарав Прометея Зевс. Він звелів прикувати його до дикої скелі. І от тіло сміливця обплутали ланцюгами й залишили навіки терпіти страшні муки. Визволив Прометея інший герой-Геракл. Він розбив ланцюги, які тримали Прометея. На цьому і скінчилися тортури героя, який подарував людям вогонь.

  Зрозуміло, це лише гарна казка. А в народі кажуть, що вогонь людям принесла блискавка. Вона підпалила дерево, А коли полум﮲я почало згасати, людина, щоб підтримати його, підклала ще дерево. Так люди навчилися користуватися вогнем і берегти джерело тепла – вогонь.

  Люди з давніх- давен шанували вогонь. Вони вважали його святим, його неможна було лаяти, кидати у вогонь щось брудне тощо.

   Кожна господиня мала обходитися з вогнем бережно і з повагою: ставити біля нього горня з водою і поліно, щоб він мав і їсти і пити.

(Діти разом з вихователем та батьками закладають картоплю до вогнища)

Вихователь:

  Побачимо, яка картопля швидше спечеться – велика, мала чи та що у фользі. Поки картопля пектиметься, ми з вами згадаємо загадки про різні овочі, пригадаємо, які страви готують з картоплі, звідки пішла її назва, розповімо смішинки.

 Загадки

Я росла в темниці,

Як зросла взяли в світлицю,

З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть,

Пироги з мене печуть

Відгадайте, хто ж я є

Чи впізнали ви мене? (Картопля)

Народилась у землі,

Опинилась на столі,

Мене варять і печуть.

Обдеруть мене, облуплять,

А ще дуже, кажуть, люблять. (Картопля)

Сидить панночка в коморі,

А коса її надворі. (Морква)

Запитав у Зіни Гліб : «Звідкіля береться хліб?»

Розвела руками Зіна, звідкіля ж? Із магазину.

Кажуть, що з картоплі можна  приготувати 700 страв. В Індії називали – папа, в Іспанії – трюфело, в Італії – тор торо, в Німеччині – картопля. Ось як цікаво називали картоплю.

Вихователь пропонує пограти в рухливу гру «У ведмедя у бору»

          Вихователь:

   Поки ми грали, картопля вже мабуть і запеклася, спробуймо перевірити (вигортає палицею, а діти перевіряють її готовність, протикаючи її гострими паличками).

   Картоплю, що запеклася витягаємо, а сиру залишаємо ще. А що ж сталося з дровами? Так, вони згоріли й перетворилися на вугілля, а вуглинки, в свою чергу, - на попіл. Уважно розглянемо вуглинки та попіл.

(Діти торкаються попелу пальчиками, дмухають на нього, спостерігають, що відбувається. Вихователь розповідає про користь попелу, пропонує вуглинками помалювати)

Вихователь:

 Куди ми віднесемо попіл? Так на наш город, під дерева. Ось так в природі все взаємозв﮲язане: дерева дихають вуглекислий газ, а видихають кисень, от тому нам так легко дихається в лісі, там, де є багато дерев. А тепер усі разом почастуймося самі й пригостимо своїх гостей найсмачнішою в світі печеною картоплею.