Виховний захід «Свято ввічливості та доброти»

Виховний захід «Свято ввічливості та доброти»

Мета: формувати етичні норми поведінки в суспільстві і спілкування одне з одним; дати уявлення про категорії добра і зла; розвивати емоційно-ціннісну сферу учнів; виховувати людські чесноти.                                     

на прикладах змісту казок В.Сухомлинського донести до свідомості учнів, що доброта — найкраща риса характеру людини;

розширювати вміння встановлювати причинно-наслідкові зв’язки між подіями у художніх творах та у власному житті, своїми переживаннями.

виховувати потребу в самовдосконаленні та самовихованні; прагнення творити добро і цінувати його, бажання самовдосконалюватись, об’єктивно оцінювати свої вчинки і вчинки людей, які тебе оточують;

допомогти учням усвідомити, що добро потрібне кожній людині;

Обладнання:

Зоровий ряд, книжкова виставка творів В.Сухомлинського, ширма для лялькового театру, ляльки для вистави лялькового театру, ноутбук, мультимедійна  дошка; костюми Мальвіни, Буратіно.

Ігри: гра «Так чи ні»», «Відгадай загадку».

Інтерактивні методи: «ляльковий театр».

СЛАЙД №1

Мальвіна: Слухайте усі! Слухайте!

У нас сьогодні радісна подія у школі!

Буратіно: Друзі! Запрошуємо вас на свято у театр!

Мальвіна: Ми назвали його «Країна Ввічливості та Доброти».

Буратіно: Тож запрошуємо на відкриття театрального сезону у «Країну Ввічливості та Доброти».

Мальвіна: Сьогоднішній спектакль присвячується творчості відомого дитячого письменника Василя Сухомлинського.

СЛАЙД №2 Портрет В.Сухомлинського

Буратіно: Ми покажемо вам кілька вистав – мініатюр за творами цього автора.

Мальвіна:

Скоріше, малята, в «Країну Чудес»!

Вас кличуть книжкові герої!

Залиште всі ігри, покиньте усе.

Дивіться вистави чудові!

Буратіно:Країна дитинства – країна казкова

І часто дорослих вона вабить знову,

І часто дорослі літають у мріях,

Вернутись в дитинство живе в них надія.

Мальвіна:

Із казкою любі не розлучайтесь,

Вам казка чарівна підкаже пораду,

В ній знайдете завжди утіху й відраду,

Давайте ж на хвильку заглянемо в казку.

До вашої уваги казка В.Сухомлинського «Лисенятко – першокласник»

Під музику з’являються Мишка-мама та Шкряботушечка співають пісеньку:

Виходить Лисичка разом із синком Лисенятком.

Лисичка Весело ви співаєте, сусідко. А ось я проводжаю свого руденького синочка до школи. Я так роблю щоранку. Лисенятко навчається у першому класі.

Мишка-мама Я бачу Ваш синочок – старанний учень. Ви пишаєтесь ним?

Лисичка Так, я пишаюсь, але мій синочок був старанним не завжди. Раніше йому не хотілося прокидатися, умиватися, чистити зуби, снідати.

Мишка-мама Що ж таке сталося, що Ваш синок змінився?

Лисичка Одного разу Лисенятко вирішило, що не піде до школи, і вранці жалібно прошепотіло мені, що у нього зуб болить. Пригадуєш цю історію, синку?

Лисенятко Так, пам’ятаю. Я думав, що мама скаже: «Бідне моє Лисенятко, лежи у ліжечку, не ходи до школи, зараз я тобі солодкої кашки дам».

Лисичка А я сказала, що зубний біль – це дуже небезпечна хвороба, тому піду до Ведмедя – зубного лікаря. Хай прийде й вирве хворий зуб.

Лисенятко Ой, я тоді дуже злякався. Кому це хочеться, щоб вирвали здоровий зуб.

Шкряботушечка І що сталося далі? Як же ти вчинив, друже?

Лисенятко Я сказав мамі, що зуб вже перестав боліти, що хочу до школи. Та спочатку вмиюся, почищу зубки та поснідаю.

Шкряботушечка А мама тебе не лаяла за твої хитрощі?

Лисенятко Ні. Мама посміхнулась, сказала: «От і добре, що хвороба пройшла. А солодка кашка вже на столі».

Лисичка І з того часу мій синочок більше ніколи не хитрував і нікого не обманював. Він гарний учень, старанний, чемний, працелюбний.

Мама-мишка Лисенятко, ми теж тебе любимо. Сподіваємось, що цей урок буде корисним не лише тобі, а і твоїй подрузі мишці Шкряботушці. Так, доню?

Шкряботушечка Так, мамо. Я ніколи не буду обманювати, а вчитимусь теж старанно.

Лисичка От і добре, що у нас такі гарні дітки. А чи у залі всі дітки старанні та чемні?

Бажаємо вам теж бути завжди чемними і розумними дітками.

( під музику герої виходять)

Буратіно: У кожному театрі після кожної дії п’єси існують антракти. Це час, коли можна відпочити, погомоніти з сусідами. Отже, оголошується антракт! Але ми нудьгувати не будемо, пограємо у гру «Так чи ні».

Мальвіна: Чи знаєте ви як вести себе у театрі? Відповідайте: так чи ні.

Чи довго ви збиралися на виставу?

Чи можна штовхатися у залі?

Чи можна голосно кричати?

Чи можна тупотіти ногами?

Чи їдять у театрі котлети?

Чи читають газети?

Чи плещуть у долоні?

Чи дарують артистам квіти?

Мальвіна: Молодці! Бачу ви знайомі з правилами поведінки у театрі!

Тому нам час переглянути ще одну виставу Василя Сухомлинського «Півень і Сонце».

На сцену виходять учасники вистави.

«Півень і Сонце»

Півень: Кукуріку! Кукуріку! Прокидайтеся, ранок настав.

Люди: Півень заспівав, ранок настав. Час вже худобу годувати та в поле виїжджати. Робота не чекає.

Півень: От я заспівав – і ранок настав. Якби не співав, і ранку не було б. Он як!

Півень: А що це? Щось мені сьогодні дуже мало зерна насипали. Ось я вам утну! Не заспіваю вранці, не зійде сонце, що ви тоді робитимете?

Курка: Не сердься, Півнику. Вистачить зерна, якщо буде мало – черв’ячка знайдемо. Он вже наші курчата навчилися черв’ячків знаходити. А сонце й без твого співу зійде, і ранок настане.

Півень: А от і ні, без мене не настане!

Півень: (крізь сон). Ось буде вам горе!

(Під музику з’являється сонце.)

Півень: Що ж це таке? Чому сонце встало? Я ж іще не співав, не будив його!

Півень: Чого це ти на небі з’явилося без моєї пісні? Я ж тебе не кликав?

Сонце: Невже ти, Півнику, вважаєш, що без твого співу ранок не настане? Хоч співай, хоч не співай, а я все одно з’явлюся на небі – й ранок настане.

Півень: Як же це так?

Курка: А що я тобі казала, не ганьби, Півню, себе і нас. Іди собі у двір і подумай !

Вчитель. Діти, а серед нас нема таких півників-хвальків? Як ви думаєте?

Буратіно: Увага! Антракт!

Мальвіна: У цьому антракті ми відпочинемо під час ігор.

  Зараз я вам загадаю загадки, відгадки будуть головними героями тих казок, які ви зараз почуєте.

1.Пара довгих вушок,

Сіренький кожушок,

Скорий побігайчик,

А зоветься... (зайчик).

2.В лісі є кравець чудовий:

Шиє звірям він обнови.

Для ведмедів - кожушки,

Для лисички - сорочки,

Для куничок - рукавички,

А для білочок — спіднички.

Зайцю — валянки на лапки,

І собі пошив піджак,

Хто кравець такий? (їжак)

3.У норі хатинку має

хліб, сирочок полюбляє.

По підлозі тишком-нишком

Бігає сіренька...

(Мишка)

4. День і ніч сюрчать у кузні

Цокотунчики малі.

Чути в полі, чути в лузі,

Як працюють ковалі.

(Цвіркуни)

Мальвіна: Тож всідайтеся тихенько!

Усміхніться всім гарненько!

Час вистави вже прийшов,

Нас порадує він знов!

Мальвіна. І так до вашої уваги казка Василя Олександровича «Як їжачок до зими готувався».

(під музику з’являється їжачок)

Їжачок. Знайду собі кімнатку в дуплі старої липи. Тепло в ній і сухо. Ось тут і буду жити. Гарна у мене кімнатка, піду до лісу принесу сухого листя, настелю, щоб стало ще тепліше, бо скоро вже й зима настане. А ще й яблук припасу, грушок, грибочків насушу. Все добре ,тепло й затишно мені, але сумно одному. Піду до лісу, знайду собі товариша.

Їжачок. Зайчику-побігайчику! Ходи до мене, в мою кімнатку, жити.

Зайчик. Не хочу я до тебе, в твою кімнатку. У мене своя є.

Їжачок. Ну що ж, піду шукати далі.

Їжачок. Мишко-шкряботушко! Ходи до мене, в мою кімнатку, жити.

Мишка. Дякую тобі, їжачок, за запрошення, але в мене своя нірка є. Я там буду жити.

Їжачок. Піду, може ще кого зустріну.

Їжачок. Братику-ховрашок! А ходи-но зі мною жити в мою хатинку.

Ховрашок. Вибач, їжачок, але я не можу з тобою жити. У мене своя нірка є.

Їжачок. Ой, а хто це там сидить на сухій стеблині і дрижить від холоду?

Їжачок. Цвіркуне, іди до мене жити.

Цвіркун. Дякую тобі, дякую тобі, їжачок, за запрошення. Я згоден.

Який же я радий, що ти мене запросив, бо якби не ти, то мабуть і замерз би від лютого холоду.

Їжачок. Ось. Поглянь яка у нас тепла кімнатка. Цвіркуне, ти умощуйся, а я тобі казочку розповім.

Цвіркун. Добре, Їжачку. А я тобі потім пісеньку заспіваю.

МАЛЬВІНА. Якими гарними друзями стали їжачок та цвіркун. Маємо надію, що серед наших глядачів теж є дітки, які дарують своє тепло друзям.

Буратіно: Ось і все! Кінець виставі!

Тихо зараз стане в залі.

Правда ж було вам цікаво?

Тож скажемо акторам: Браво!

(Всі учні -актори лялькового театру виходять з ляльками)

1.Сьогодні ми навчились

На прикладах відомих, як гарними нам бути,

Щоб ми казки ці знали

І завжди пам'ятали,

Людьми росли старанними і добрими були.

2.Коли ти будеш добрим,

Про тебе люди скажуть,

Ніколи не забудуть про ввічливість твою,

У школі і удома усім давно відомо,

Що добрих не народжують, а добрим стають.

3.А педагог відомий, земляк нам всім знайомий,

Казок про нас багато хороших написав,

Ми їх читати будемо,

Розкажемо про них людям,

Нехай усі навчаться бути добрими завжди.

4.Не лінуйтесь робити добро

Лише зла не бажайте нікому

Бо воно, як велика гора

Стане вам на шляхові земному.

І заступить навколишній світ,

Зробить серце жорстоким, холодним.

Ви з любов’ю живіть з юних літ.

Будьте чуйними, веселими і добрими.

5.І старайтесь робити добро

День і ніч, і у кожну хвилину,

Щоб серденько, як сонце цвіло,

Це хорошою робить людину!

Хай душа буде світлою в вас

Й променіться завжди добротою.

6.Йдіть робити добро! В добрий час!

І живіть в цьому світі з красою.

Правда в світі є дуже проста

Сонце землю теплом зігріває

А людину – її доброта

І любов у житті прикрашає.

БУРАТІНО: Нехай так і буде завжди. Нехай усі діти стануть вихованими, ввічливими і чемними. І нехай над нами завжди сяє сонце. До вашої уваги мультфільм «Будь ласка і дякую»

МАЛЬВІНА : Ось і закінчилось наше свято,

Залишивши теплий слід в душі.

На все добре, хлопці і дівчата,

Хай у всьому завжди вам щастить.

Мальвіна і Буратіно дарують дітям листівки з побажаннями