Виховний захід "Толерантність і я"

                  Виховна година до Міжнародного дня толерантності

Дата: 16.11.2023

Вихователь ГПД : Клименко Л.І.

Мета:

* познайомити учнів з поняттям "толерантність", з основними рисами

толерантної  особистості;

* розвивати здібності адекватно пізнавати себе та інших людей;

* розширити знання та уявлення учнів про толерантну поведінку.

                                                     Завдання:

1) дати  можливість кожному оцінити ступінь своєї толерантності;

2) розвивати увагу, пам'ять, творче мислення дітей;

3) виховання почуття колективізму, згуртованості;

4) сприяти розвитку шанобливого ставлення між здобувачами освіти.

Форма проведення: «круглий стіл» з сюжетно-рольовими завданнями та

 проблемними питаннями.

Обладнання : вислови відомих людей ,ватман ,фломастери, кольоровий папір, клей, тлумачний словник, малюнок Мудрої Сови.

                                                       Хід заходу

І Вступне слово вчителя

- Сьогодні я отримала листа з дивними висловами. Прошу вашої допомоги розібратися в темі нашої зустрічі. Про що ми будемо говорити і чи важливо це для нас.

                   (Вислови відомих людей на аркуші А4)

1. Той, хто хоче обвинувачувати, не повинен поспішати.

Мольєр, французький драматург

2. Ображаючи іншого, ти не турбуєшся про самого себе.

Леонардо да Вінчі, італійський художник епохи Відродження

3. Любов виникає з любові: коли хочу, щоб мене любили, я сам перший люблю.

Григорій Сковорода, український поет і педагог

- Сьогодні, 16 листопада Міжнародний день толерантності.

Чи знайоме це для вас  це слово? Звучить воно абсолютно незрозуміло для когось. Але  дуже важливе для існування і розвитку людського суспільства.

Давайте знайдемо його в тлумачному словнику.

Ми знаємо, що культурна людина - це не тільки освічена людина, але людина, що володіє почуттям самоповаги, яку шанують оточуючі. Толерантність вважається ознакою високого духовного та інтелектуального розвитку людини, групи, суспільства в цілому.

ІІ Основна частина

1. Казка про толерантність

       У деякому лісовому царстві, у деякій лісовій країні жив ведмедик. Він був ще такий маленький-премаленький, але такий нетерпимий до всіх. Його дратували усі: неспокійні сороки, веселі зайченята, галасливі лисенята.

        І ось одного разу до нього підійшло тигреня. Дуже хотілось тигреняті погратись із ведмедиком. Але ведмежа раптом заревіло і вдарило тигреня.

Тигреня втекло, ведмежа повернулось і побачило своє відображення у воді…

А там таке…

     Ведмедикові стало недобре від того, що він побачив і стрімголов побіг до мудрої сови.

- Тітонько Сова, - заплакав ведмедик, - що зі мною?

Сова похитала головою і сказала:

- Ведмедику, на що ж ти сподівався? Це результат твоєї нетерпимості до всього. Ти просто своєю поведінкою розбудив в собі звіра, та ще й якого…

- Що ж мені тепер робити?

- Не плач! Усе налагодиться. Адже все залежить тільки від тебе. Призначимо тобі заспокійливі ігри, попроси в усіх вибачення, щоб у тебе стало багато друзів.

- А допоможе?

- Авжеж! Найголовніше, щоб ти став терплячішим до всіх лісових мешканців.- - Я буду намагатись.

     І ось через деякий час по лісу вже бігав разом з усіма звірятами звичайний маленький ведмедик…

        Діти, ця казка про те, що всі ми буваємо нестриманими і ображаємо один одного. Але усі ми можемо змінитися і навчитися дружити. Головне, почніть усе з себе, як це робив ведмедик.

2. Гра  «Біла ворона»

Учасники займають місця у колі спинами до центра.

Кожному учаснику прикріплюється аркуш паперу (аркуші — різних

кольорів, по 5-6 кольорових аркушів одного кольору і лише один аркуш

— білого). Білий аркуш кріпиться найбільш незалежному учню, сильному

і авторитетному в класі,— для того щоб запобігти зворотного ефекту.

Учасники повертаються обличчям у коло і починають шукати інших,

схожих на себе, причому підглядати не можна. Треба якось домовитися.

Після того як всі групи сформовані «за кольорами», ведучий підходить і

бере за руку «самотнього білого».

Запитання до «самотнього білого»

- Що ти відчув, коли зрозумів, що ти такий один і тобі немає пари?

- Чи потрапляв ти в подібну ситуацію в житті?

-Чи схожі почуття ти переживав в тій ситуації?

Запитання до учасників, які знайшли схожих на себе

- Якими були ваші відчуття, коли ви знайшли схожих на себе і сформували групу?

-Як ви знайшли один одного?

- Що ви відчуваєте стосовно самотнього учасника?

•-Чи хотіли б ви опинитися на його місці? Чому?

-Діти, в житті часто нам доводиться стикатися з такими ситуаціями, і не завжди ми ставимо себе на місце того, ким знехтували, хто залишився наодинці. Треба пам'ятати про це!

Отже, толерантність - це повага, прийняття і правильне розуміння  іншої людини.

Висновок : Толерантність-це…

* прощення

*повага до прав інших людей

* співробітництво, партнерство

* сприйняття інших такими, якими вони є

* повага до людської гідності

* милосердя

* співчуття

*терпимість до думок та поведінки інших людей

                                    Вправа "Чарівна крамниця" . В ній продається:

Терпіння, почуття гумору, нерозуміння,  повага думки інших, ігнорування, егоїзм, доброзичливість, вміння володіти собою, нетерпимість, вираз зневаги, дратівливість, уміння слухати співрозмовника, байдужість, цинізм, розуміння і прийняття, чуйність, допитливість, гуманізм, невмотивована агресивність.  

- Уявіть, що існує крамниця, в якій є вельми незвичайні "речі».

- Я виступлю в ролі продавця, який обмінює одні якості на інші.

Беруть участь усі бажаючі. Викликається учасник. Він може обрати одну

або декілька "речей", яких у нього немає. (Це ті якості, які, слабко

виражені у даного учасника). Наприклад, покупець просить у продавця

терпіння. Продавець з'ясовує, скільки і навіщо йому потрібно, і в яких

випадках він хоче бути терплячим. В якості плати продавець просить щось

взамін, наприклад, той може розплатитися почуттям гумору, якого у нього

в надлишку.

ІІІ Заключна частина

Заключне завдання "Дерево толерантності"

- Візьміть кожен по листочку і напишіть на них, що, по-вашому, треба

зробити, щоб школа стала простором толерантності, тобто, щоб відносини

в ній стали якомога більш толерантними. (Учні на листочках паперу у

формі листочка якогось дерева пишуть, що треба зробити, щоб школа

стала "Простором толерантності", листочки наклеюються на символічний

малюнок дерева без листя, він вивішується у класі.)

- Наприкінці мені хочеться сказати, що клас - це маленька родина. І

хочеться, щоб в цій родині завжди панували доброта, повага,

взаєморозуміння, не було б ні лайки, ні сварок.