Виховний захід "Україна в нас одна єдина"

Тема : «Україна в нас одна єдина»

Мета: поглибити знання учнів про Україну як незалежну державу, про державну символіку України – герб, прапор, гімн, про рослинні символи України та народні обереги; виховувати любов до рідної землі, повагу до історичних та культурних надбань українського народу, почуття національної гідності.

Обладнання: державні символи України, запис гімну України, вишиті рушники, коровай, український вінок, квіти, гілочки калини.

(Клас прикрашений квітами. На дошці написано тему, перед дітьми — велика карта Європи, на якій добре видно Україну. Також вивішені зображення державних символів України, плакат, на якому посередині намальована або приклеєна карта України, а навколо неї діти клеїтимуть квіти.)

Хід заняття

Диктор

… Буває, часом сліпну від краси.

Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -

Оці степи, це небо, ці ліси,

Усе так гарно, чисто, незрадливо,

Усе як є – дорога, явори,

Усе моє, все зветься Україна.

Така краса, висока і нетлінна,

Що хоч спинись і з Богом говори…

ПІСНЯ:  «Низький уклін»

(На сцені з 'являється мати-Україна і троє синів)

Ведучий. Давно-давно жила жінка і було у неї три сини. Росли вони чесними, сміливими, дуже любили свою матусю. Готові були віддати за неї своє життя

Син 1. Мамо, піду я межи люди, подивлюся світ

Україна. Ну, що ж, сину, іди, та пам'ятай рідну домівку, а на згадку візьми золоту корону, з трьома промінцями Хай в далекому краї зігріває вона тебе.

 Ведучий. Минув час, син став князем і дали йому ім'я Тризуб, а знак, що дала йому мати назвали гербом.

 Син 2. Пустіть, мамо, мене світ подивитися

 Україна. Візьми, сину, в дорогу жовто-блакитний одяг і своїми ділами прославляй матір.

 Ведучий. Одержав син імення – Прапор. А там, де був наймолодший син завжди лунала дзвінкоголоса пісня

 Україна. Подарую, я тобі, сину, соловейків голос

Ведучий. І одержав син за свій голос і величний спів  ім'я – Гімн.

Знак країни головний –

Це тризубець золотий.

Він – як сонце в небі синім,

В ньому слава, в ньому сила,

В нім священне слово «воля»,

Що рятує від недолі.

Синьо-жовтий прапор України –

Це безхмарне небо, синє-синє,

А під небом золотіє нива,

І народ – і вільний, і щасливий.

Лине пісня незабутня,

Горда, величава.

В ній – надія на майбутнє,

України слава.

До нових здобутків кличе

Пісня Україну,

А зовуть її велично

Всі Державним Гімном

Слово вчителя.

    Отже, сьогодні ми поведемо мову на тему «Україна в нас одна», про чарівну золоту сторону всіх людей наших.

• Послухайте легенду.

  Якось Господь Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці — любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок. Діти Росії - владність, Польщі - здатність до торгівлі, італійці одержали хист до музики...

    Обдарувавши всіх, підвівся Господь бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчину. Фона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

     - Хто ти? Чого плачеш? - запитав Господь.

 -    Я — Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з вдів та сиріт, у своїй хаті нема правди й волі.

- Чого ж ти не підійшла до ллєш скоріш? Я всі таланти вже  пороздавав. Як же  зарадити твоєму горю?

   Дівчина хотіла вже йти, та Господь бог, піднявши правицю, зупинив її:

- Є у мне найцінніший дар, який уславить тебе на цілий світ. Це - пісня.

    Узяла дівчина Україна дарунок і  міцно притиснула його до серця. Поклонилася низенько Всевишньому із ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.

Пісня «Моя Україна»

Золотавий вечір

Впав на тихі верби,

Солов'їна пісня в'ється вдалині,

І дрімлива річка

Між гаями в'ється.

Все це - Україна,

Все це я і ти.

Моя Україна - червона калина,

Журба журавлина - це земля моя.

Моя Україна - червона калина,

Надія єдина - це любов моя.

Золотаве плесо,

Найгарніші квіти,

Доле ж моя, доле,

Що  то принести,

Щоб моя родина,

Вся моя країна

В мирі та єднанні

Довіку жили,

Приспів:

Це моя Вкраїна,

Тут моє коріння,

Моя мова рідна,

Золоті лани.

В світі все минає

Тільки зостається

Молоде кохання

І любов землі

Учитель.                                                                                                                    - А з чого для вас починається Україна?

Учні

1. Це та стежина, що йду я ранком в школу нею. Це  вулиці і будинки мого рідного села, це береги річки Вікнинка, це голубе плесо ставків, і всі ті кущики і дерева, що разом зі мною співають пісню мого дитинства.

2. Це мама рідна — найближчий порадник, вишитий рушник, а на тім рушникові - святая святих кожної сім’ї – хліб свіжий. Бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб, то і душі черствіють.

 «Наш рід»

( з’являється жінка, яка вишиває рушник і біля неї маленький хлопчик )    Ведучий. Мама вишиває на білому полотні зелений барвінок, чорнобривці, сині волошки. Навіть маленьку качечку-вутінку вишила.

Івасик. - Щo це буде, матусю?

Мати. - Українська святкова сорочечка.

Івасик. - Чому українська? - допитується Івасик.

Мати. — Бо вишиваю такі квіти, які ростуть на  нашій землі. А земля наша зветься Україною. І ти  - маленький українець.

Івасик. - А ви, мамо?

Мати. - А я українка, і татко, й бабуся, й дідусь. Ми - українського роду і любимо нашу землю, нашу мову, наші квіти.

Вишиванку я візьму,

швидко одягнуся

і піду обніму

я свою матусю.

Учитель.

      Кожен народ в своєму образі уособлює якогось птаха. Таким птахом для України є лелека.  Українці, які роз’їхались по всьому світі, створюють українські діаспори, об'єднуються, зберігають прадавні звичаї, обряди, традиції. А скільки українців кожен день покидає нашу нужденну Україну.

 І білокрилими птахами хоч подумки летять у свої оселі до своїх рідних.

     Про нашу славну Україну народ склав прислів'я, висловлюючи свою любов до рідної землі, своє зачарування, тугу.

- А які ви знаєте прислів’я про Україну?

Наприклад:

1. Кожному мила своя сторона,

2. Всюди добре, а дома найліпше.

3. Який рід, такий і плід.

4. Рідна земля  і в  жмені мила.

5. Кожному птаху своє гніздо миле.

6. Мій мир, мій рай, мій рід, Україна, то мій рідний край.

Слово вчителя.

Ми з вами маємо всі підстави пишатися тим, що наша батьківщина мала славні періоди історії, справді легендарних героїв, мужньо пережила найважчі випробуванні і не скорилася. Ми можемо гордитися тим, що Україна ніколи не поневолювала інші народи, а лише захищала себе від ласих на чуже добро близьких та далеких сусідів.                                               Учень. Так давайте ж примножувати багатства нашої України, нехай наливається добром кожне серце! Нехай кожний з вас відчує гордість за нашу державу, бо ми - діти твої, Україно!

1 – й учень. Я запитую в себе, питаю у вас, у людей,

Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці –

Де той рік, де той місяць, той проклятий день,

Коли ми перестали гордитись, що ми - Українці!

І що є в нас душа, повна власних чеснот і щедрот,

І що є в нас дума, яка ще од Байди нам в'ється,

І що ми в Україні - таки ж український народ,

А не просто населення, як це у звітах дається.

 

2 –й учень. Українці мої! Дай вам, Боже, і щастя і сил,

Можна жити хохлом і не згіркне від того хлібина.

Тільки ж хто колись небо прихилить до наших могил,

Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна...

ПІСНЯ: «Єдина Україна»

Дякую всім за увагу!