Виховний захід "Україно моя - свята земля. В моєму серці Україна"

 

Україна моя - свята земля

В моєму серці Україна

 

ВЕДУЧИЙ:

Добрий день Вам, люди добрі

Щиро просим до господи.

Раді Вас у нас вітати,

Щастя та добра бажати!

        Діти

Доброго ранку, рідний наш дім,

Доброго ранку, гостям усім.

 

Доброго ранку, травам росистим

Доброго ранку, квітам барвистим,

Доброго ранку сонечку ясному,

Людям усім і усьому прекрасному.

 

ДІТИ:

Доброго ранку, сонце привітне.

Доброго ранку, небо блакитне.

Доброго ранку, у небі пташки.

Доброго ранку, маленькі дубки.

Доброго ранку, рідна земля,

Доброго ранку, Україна моя!

 

ВИХОВАТЕЛЬ:

На землі великій є одна країна

гарна, неповторна, красна, як калина.

і живуть тут люди добрі, працьовиті,

І скажу, до речі, ще й талановиті.

Землю засівають і пісні співають,
на бандурі грають і вірші складають

Про ліси і гори, і про синє море,
про людей і квіти…

То скажіть же, діти, що це за країна? (Рідна Україна)

 

ЛЕГЕНДА

 Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки кинулись на розподіл пізніше, але їм вже нічого не дісталося.

 От вони пішли до Бога. А він в цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати.

 Через деякий час Бог обернувся, сказавши, що вони чемні люди, хороші. Дізнавшись, чого прийшли до нього, запропонував їм чорну землю. «Ні, -відповіли наші предки,  - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці».

 «Тоді я Вам дам землю ту, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, степи. Але пам’ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде ваша, а ні – то ворога». Пішли наші предки на ту землю, оселилися там і живуть до сьогоднішнього дня. А країну назвали Україною.

 

ПЕРШИЙ УЧЕНЬ

Є багато країн на землі,

В них озера, річки і долини.

Є країни великі й малі,

Та найкраща завжди – Батьківщина.

 

ДРУГИЙ УЧЕНЬ

Є багато квіток запашних,

Кожна квітка красу свою має.

Та гарніші завжди поміж них

Ті, що квітнуть у рідному краї.

 

ТРЕТІЙ УЧЕНЬ

Є багато пташок голосних,

Любі, милі нам співи пташині,

Та завжди наймилішими з них

Будуть ті, що у рідному краї.

 

ЧЕТВЕРТИЙ УЧЕНЬ

І тому найдорожчою нам

Є і буде у кожну хвилину

Серед інших країн лиш одна –

Дорога нам усім Україна!

 

П’ЯТИЙ УЧЕНЬ

Ми України діти, ми любимо її,

В її зелених шатах співають солов’ї.

Вона така гарненька, коли цвітуть сади,

Любити Україну ми будемо завжди.

 

ШОСТИЙ УЧЕНЬ

Рано-вранці сонце стало, Україну привітало,

Побажало всім добра, усміхнулось до Дніпра.

Гарних діток привітало і навчало:

Шанувать свою родину і любити Україну,

Бо вона у нас одна і дорожчої нема.

 

 

 

ВЧИТЕЛЬ

Україна! Символи твої 

Пронесемо ми через віки!

Лиш тобі серця даруємо палкі!

На дорогах Всесвіту для нас

Урочисто гімн коли звучить!

У шанобі, з трепетом у серці

І дорослий і малий мовчить

(Звучить Гімн України)

 

ВЧИТЕЛЬ

   Важкі часи настали для нашої держави. Нас хочуть розділити, але ми - українці - сильна нація, і Україна - єдина країна. Кожен з нас має любити свій народ, його культуру і традиції, як це робили ті, хто загинув за нашу незалежність на Майдані та на полі бою. Вшануємо пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання. (Горить свічка пам’яті)

 

ВХОДИТЬ МАТИ – БЕРЕГИНЯ

Я, діти, Мати – Берегиня роду, тому у мене завжди безліч справ.

Щоб відвести від всіх біду й негоду, щоб рід наш український процвітав.

На світі білому народів так багато. У всіх традиції і звички є свої,

І танці різні, рідна пісня й свято, поля і ріки, і ліси й гаї.

А ми – народ великий і прадавній, на цій землі – багато тисяч літ.

Живемо й рід наш миром славим, ми працьовитими ідемо в світ.

Бо землю-матінку ми любимо всі щиро, працюємо з світанку до зорі

Не хочемо війни, а лише миру й щоб синє небо було угорі.

Даю я в руки хліб духм’яний

Він незвичайний, він святий

Вібрав і пісню й працю в себе

Цей хліб рум’яний на руках

Йому до ніг вклонитись треба

Він скарб найбільший на землі.

 

 Національні символи – це свідчення високого духу народу, його історичних прагнень, унікальності, своєрідний генетичний код нації. Вони покликані служити надійною основою формування громадянських рис особистості, її патріотизму, національної свідомості. Україна має такі державні символи: Державний Прапор, Гімн і Герб.

 

 П.Чубинський

 Герб-Тризуб був поширений в усіх князівствах Київської Русі, зазнав деяких змін (має понад 200 різновидів), але весь час зберігає первісну основу. Окремі династичні роди в Україні вживали Тризуб аж до XV століття. Існує багато різних думок щодо значення Тризуба. Імовірно, що цей знак символізує триєдність та тривимірність світу, що пізніше трактовано християнством як єдність Бога-Батька, Бога-Духа і Бога-Духа Святого.(презентація 1.)

 

Звучить Гімн України!

 ГЕРБ

Наш герб – тризуб

Це воля, слава й сила;

Наш герб – тризуб.

Недоля нас косила,

Та ми зросли, ми є,

Ми завжди будем,

Добро і пісню несемо

Ми людям.

Н.Поклад

 

 ПРАПОР

Синій, як море, як день, золотий –

З неба і сонця наш прапор ясний.

Рідний наш прапор високо несім!

Хай він, уславлений, квітне усім!

 

Гляньте, на ньому волошки цвітуть,

Гляньте, жита в ньому золото ллють.

З жита й волошок наш прапор ясний.

 

 РУШНИК

Вишитий рушник… Він і донині зберігся чи не в кожній хаті.

Оздоблений квітами, зірками, птахами висить над портретами батьків і дітей, святих.

Лежить на столі під хлібом-сіллю. Без рушника, як і без пісні неможливе народження, одруження, зустріч гостей. Рушники завжди захищали отчий дім і все, що в ньому є, він символізує мир, злагоду та здоров’я в сім’ї.(презентація 2)

 

 ЛЕГЕНДА ПРО РУШНИК

Було це давним-давно. Жила собі в одному селі мати і мала трьох синів – красенів. На все були здатні хлопці, одне тільки не вміли робити – вишивати, як їх мати. Сядуть, було біля неї, та й кажуть: «Ви, матусю, шийте-вишивайте та пісню співайте. А ми подивимось, як народжуються у Ваших руках квіти та птахи». Горнулась мати до синів і такі мудрі слова їм говорила: «Сини мої, долю я вам вигаптую. А пам'ять про себе в рушниках залишу, тож бережіть їх».

Багато рушників вишила мати і всі між ними розділила. А даруючи, говорила: «Голуби мої! Пам’ятайте навік прохання своєї неньки. Куди б не їхали, рушник у дорогу беріть. Хліб у нього загортайте та інших пригощайте. Хліб на рушникові життя величає, здоров’я береже.

 

 

В Україні з давніх давен був свій національний одяг. Українські хлопці та дівчата одягали його у свята та вихідні дні. А вишиті сорочки  носили  кожен день. Віночок – це не просто краса, а й оберіг, бо в ньому є така чаклунська сила, що біль знімає, волосся береже. Плетіть собі на долю віночки, хай вони у вас будуть лише щасливі, хай оберігають ваші душі, серця від зла, неправди. Хай бережуть ваше здоров’я, приносять силу, розум, щирість, сердечність.

 

1. Здавна синові сорочку вишивала мати.

Закликала щастя й долю до своєї хати.

Поки вишиє – намріє, стільки наспіває…

Як закінчить, у сорочку сина одягає.

А синові в тій сорочці тепло і затишно.

І куди б він не приходив – скрізь завжди успішно.

 

2. Бо сорочечка біленька з вишивкою мами,

І теплесенька до тіла, й оберіг – так само.

Від злих духів захищає та оберігає,

Бо любов у ній велика – дужу силу має.

Поки шила-вишивала – діток пригортала,

І ніжила, й голубила, Ангела прохала,

Щоб діточки росли дужі, розумні та сильні,

Працьовиті, завжди ситі і довіку вільні.

 

3. І рушник, найкращий в світі, з квітами й півнями

Мій татусь колись в дорогу теж прийняв від мами.

Щоб під ноги всі дороги радісно стелили

І щоб діти у дорозі  із путі не збились.

Щоб її дорослі діти десь не заблукали,

А до отчого порогу завжди повертались.

 

 

Я дівчинка українка, звати мене Ангелінка.

Є сорочка вишиванка і спідничка – молдаванка.

Українка я маленька, українці батько й ненька

Українкою я звуся і тим іменем горджуся.

 

Я маленький

українець,

не цураюсь роду.

Знаю мову, люблю

пісню рідного

народу.

Виростатиму

швиденько,

як у дощ грибочок,

Україна – моя

ненька,

я її синочок.

 

 

Кліп із піснею. «Моя сорочка-вишиванка»

 Перший наш конкурс – «продовж прислів’я»

 Гра «Продовж прислів’я»

Хліб, сіль їж, а … ...

Слово не горобець, … … …

Друга легше знайти, ніж …

(правду ріж, вилетить не спіймаєш, берегти)

 

Ранні пташки росу п’ють, а … ... …

Заліз кіт на сало і … ...

Праця годує, а … …

(пізні сльози ллють, кричить «мало», лінь марнує)

 

Гостре словечко … ...

Хочеш їсти калачі … ... … …

Людина без Вітчизни … ... … …

(коле сердечко, не cиди на печі, як соловей без пісні)

 

 

А я пропоную глядачам та гостям позмагатися у відгадуванні загадок

 ЗАГАДКИ

•                   Цвіте синьо, лист зелений, квітник прикрашає,

Хоч мороз усе побив – його не займає. … барвінок

2. У матінки-квіточки лиш блакитні діточки.
 З жита виглядають, літечко вітають. …волошки

3. В лісі на зеленій гілці ніби грав хтось на сопілці
 Підійшов поближче я і побачив…солов’я

4. У погожу літню днину він на варті біля тину

 Круглолиций та пригожий і до сонця дуже схожий. …соняшник

5. Проливала дрібні сльози молода дівиця.

 Полоскала довгі коси у чистій водиці. ...верба

6.  І червона й соковита і гірка вона все літо.

 Припече мороз – вона стала добра і смачна. ...калина

7.  У червоних чобітках, в білому халаті,

 Він весною прилетів і сидить на хаті. ...лелека

8. У сорочці й шароварах весело танцюють так

 Українські козачата. Зветься танець цей. …гопак

Кліп із піснею про Україну!

 

ВЕДУЧИЙ

Про українців кажуть, що це народ мужній, сильний, працелюбний, співучий, жартівливий. Пожартуємо і ми.

 

 Усмішки-смішинки

• Мамо, мене вже більше на звуть найгіршим учнем.
• Молодець, синку, ти став краще вчитись?
• Ні. До нас прийшов новий хлопчик, який вчиться ще гірше.

 

• Тьотю,  у Вас є таке мило, щоб з нього була біла піна ?
• Щось не розумію тебе….
• Я купляв і зелене, і жовте, і рожеве мило, а піна завжди була…чорна.

 

А де ж Юрко?

На уроці математики вчителька запитала в Петька:

• Що таке зображено на твоєму малюнку ?
• Пустун Юрко, який впав з дерева.
• Дерево-то бачу, а де ж Юрко?
• Він вдарився і побіг додому.

 

 

Двійка за співи

• Олю, ти за що сьогодні двійку одержала ?
• За співи…
• Невже ти не могла заспівати як слід ?
• Я співала, але на уроці… математики.

 

Грамотна ручка

• Оксано, дай мені своєю ручкою пописати !
• А хіба твоя зіпсувалася ?
• Та ні, вона робить багато помилок…

 

Була така розмова

• Костю, ти вже виправив двійку з математики ?
• У щоденнику виправив, а от в журналі…

 

Вашій увазі пропонується бліц-турнир подорож Україною.

Гра «ЧОМУЧКА» (бліц-турнір)

• Столиця України (Київ)
• Головна вулиця столиці (Хрещатик)
• Державні символи України (Герб, Гімн, Прапор)
• Найбільша річка в Україні (Дніпро)
• Який птах є символом України (лелека)
• Квітка – символ рідної землі (мальва)
• Грошова одиниця (гривня)(презентація 3)

 

Гра «ЧОМУЧКА» (бліц-турнір)

• Державна мова (українська)
• Національний символ України, який дарують, обмінюють у Великоднє свято (Писанка)
• Дерево, яке оспівано у народних піснях, віршах (верба)
• Кущ, оспіваний в українських народних піснях, символ дівочої вроди (калина)
• Чим прикрашають голову українські дівчата (віночок)
• Національний символ України, його дарують матері своїм дітям на щастя, на долю (рушник)(презентація 4)

 

Україна! Рідний край! Золота чарівна сторона! Скільки ніжних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до землі, де народилися і живуть. Людина має завжди пам’ятати, звідки вона родом, де її коріння, знати історію свого народу, його мову, звичаї, обряди, обереги…

 

 «СМАЧНІ ПИТАННЯ»

 Українська кухня є пам’яткою нашого народу, яку можна порівняти з культурою та традиціями країни. Вона давно одержала поширення далеко за межами України, а окремі блюда (борщ, вареники, сало) увійшли в меню міжнародної кухні.

 Страви української кухні не можна переплутати ні з одними різносолами, існуючими в світі. Так склалося тому, що кулінарія України включає в себе безліч компонентів, які були запозичені і перероблені по-своєму, під національний менталітет. Українська кухня вважається по праву однією з найбагатших і найрізноманітніших кухонь світу.

 Якими ж національними стравами пишається Україна і тим самим приваблює до себе інтерес? Про це – далі.

 

 БОРЩ. Ця страва входить в національні кухні багатьох країн колишнього СНД. У наших широтах з’явився ще в дохристиянські часи, тому і батьківщиною цієї страви вважається українська земля. Перша згадка про борщ з’явилася в XV столітті. Звідки така назва? Багато лінгвістів стверджують, що назва цієї страви походить від назви борщівника – листової рослини, яка використовувалася у рецепті замість капусти.

 В Україні борщівник росте так само, як і буряк, і разом вони стали основними складовими українського борщу. Природно, українські господині готують борщ по-особливому, рівних їм немає ні в одній країні. До речі, рецептів борщу налічується близько десятка. Відрізняються вони типом бульйону і набором овочів.

 

 ВАРЕНИКИ. Цю страву оспівував у своїх творах сам Микола Васильович Гоголь. Багато слов’янських народів привласнюють це блюдо собі. Так само часто плутають українські вареники з російськими пельменями, хоча різниця в них така ж, як у вареників з італійськими равіолі.

 Головною родзинкою цієї страви є саме тісто, яке має бути пузате, але при цьому дуже ніжне і м’яке. Начинки використовують найрізноманітніші: тушковану капусту, сир, варену товчену картоплю, мак, калину, вишні та інші ягоди, яблука варені й товчені сухофрукти (сушину) і різні гриби. До вареників обов’язково подають шкварки і сметану.

 

 САЛО. Ця страва вважається делікатесом для багатьох іноземних гостей. Його вживають у всіляких видах: тушкованому, вареному, свіжому, солоному, смаженому або копченому. Якщо в салі є численні м’ясні прошарки – це підчеревина, засолене сало – відомий всім бекон, обсмажені шматочки сала на сковорідці – шкварки, без яких неможливо уявити український обід.

 

  ТАНЕЦЬ

У сорочці й шароварах весело танцюють так

Українські козачата. Зветься танець цей … гопак

 

  УКРАЇНА – ЄДИНА КРАЇНА

Споконвічна – рідна земля,
Незалежна – держава моя,
Вічна і завжди єдина
Ненька моя – Україна
(Микола Бук)(Презентація 5)                                                                                                                                                        Кожна людина з великою любов’ю і душевним трепетом згадує те місце, де вона народилася, де промайнуло її дитинство, дитинство з дивосвітом-казкою, з материнською ласкою у затишній батьківській оселі. То родинне вогнище, маленька батьківщина кожної людини. То її велике «Я», з якого починається людина, родина, Батьківщина і вся наша велична й неповторна у світі Україна.

 

 Буває часом сліпну від краси.
 Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, -
 оці степи, це небо, ці ліси,
 усе так гарно, чисто, незрадливо,
 усе як є – дорога, явори,
 усе моє, все зветься – Україна.
 Така краса, висока і нетлінна,
 що хоч спинись і з Богом говори.

 

 Україна – неозорі простори рідної землі, що прослалися від Карпат до Чорного моря. Україна – це історія народу, який протягом багатьох років боровся за свою свободу і незалежність.

 Україна – це рідна мова, яка долаючи перешкоди і всілякі перепони, стала однією з найрозвинутіших мов світу.

 Україна – наша Батьківщина. Василь Симоненко писав: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!»

 

  ЗАКІНЧЕННЯ(Читання напам’ять учнем вірша)

  Любіть Україну, як сонце, любіть…

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

 

Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,

красу її, вічно живу і нову,

і мову її солов’їну.

 

Між братніх народів, мов садом рясним,
сіяє вона над віками …

Любіть Україну всім серцем своїм
і всіми своїми ділами.

 

Для нас вона в світі єдина, одна
в просторів солодкому чарі …

Вона у зірках, і у вербах вона,
і в кожному серця ударі.

 

 Пісня. «Це моя Україна!»

Вихователь: Мені дуже хотілося нашим сьогоднішнім святом запалити у ваших сердечках хоча б маленький вогник гордості за те, що ми – українці. Пам’ятаймо про це, будьмо горді, чесні, розумні, пишаймося своїм родом, своєю родиною, рідним краєм і дбаймо про нього.

  СЛАВА УКРАЇНІ !