Виховний захід "Українські вечорниці"

Українські вечорниці

(2018 рік)

Зал прикрашений,ніби світлиця. На столику,застеленому скатертиною, стоять макітра, глечики, миски.

Мета: Розширити знання учнів про календарно-обрядові свята України. Прищеплювати інтерес до історії, культури, традицій і звичаїв українського народу. Розвивати вміння працювати з різними джерелами інформації. Вдосконалювати мовну культуру учнів. Виховувати почуття патріотизму, шанобливе ставлення до історичного минулого.

 

                                   (звучить пісня «Ласкаво просимо» О. Білозір)

Виступ гуртка «Амплуа»

Учениця1:    Доброго дня, добрі люди!

                          Доброго вам здоров’ячка!

 

Учениця2:       Шановні гості й любі друзі!

                          Ми всіх вас хочемо привітати

                          У нас, на наших вечорницях,

                          На нашім святі, в нашій хаті.

 

 Учениця3:      Хай м'яко стелиться стежина

                           Від вас до нашого подвір'я.

                           Хай сніг не занесе дорогу

                           Від вас до нашого порогу.

 

Учениця4:         Вас вітаємо хлібом, сіллю,

                           Як годиться.

                           Тож просимо до нас

                           Заходьте в добрий час

 

Ведуча: До нас сьогодні на свято завітали вельмишановні гості:

 

1.______________________________________________________

2._______________________________________________________

 

Учениця5:       Українські вечорниці

                          Починаємо для вас.

                          Нехай сміх і пісня ллється

                          В серці кожного із нас.

 

Учениця6:        Просим всіх на наше свято,

                           Превелике, пребагате,

                           Від зірниці до зірниці

                           Хай лунають вечорниці!

Учень 1:         На землі великій 
                           Є одна країна:
                           Гарна,неповторна,
                           Красна, як калина.
                           І живуть тут люди
                           Добрі, працьовиті
                           І скажу до речі,
                           Ще й талановиті.

Учень2:       Землю засівають 
                        І пісні співають,
                        На бандурі грають
                        І вірші складають
                        Про ліси і гори,
                        І про синє море,
                        Про людей і квіти…
                        То скажіть же, діти,
                        Що це за країна?
Всі:               Наша Україна!

 

                                       (Виступ бандуристів)

Ведуча1:  Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи усе найкраще у наше сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо усе найдорожче, що є у народу: його мову, пісню, історію…

Ведуча2: Взимку наставала пора відносного перепочинку. Зібрано врожай, зроблено припаси для домашніх тварин, спочивала примерзла нива, а отже, можна зібратися в гурт, повеселитися, поспівати, влаштувати забави.

Ведуча1. Давайте завітаємо до однієї з українських хат, де на нас уже чекають добрі господиня і господар. 

 (Діти під музику уходять. На сцені з'являється господиня, вона прибирає в хаті та час від часу зазирає у віконце, подивитися чи не йдуть дівчата)

Господиня. Уже й вечір, ані дівчат, ані хлопців немає. Як згадаю, як ми дівували: щойно зачуєш десь вечорниці, то аж тини тріщать... Не те, що зараз. Скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой! Куди все поділося?                       

(На сцену до баби заходить дід)

СЦЕНКА "ДІД І БАБА"

Дід:       Щось добреньке з’їсти хочу,

              Тільки що – не знаю сам.

 

Баба:    Голови б ти не морочив,

              Що зварила – те й подам.

 

Дід:       Вареники, борщ і каша,

              В животі від них урчить.

 

Баба:    Вередливий став ти, діду.

              Що тобі іще зварить?

 

Дід:       Знаю, бабо, ти не сердься,

              Я, мабуть би, з’їв оце…

              Коровай із борошенця,

              А туди б ще вбить яйце.

 

Баба:    Отже, клятий!

              Хоч бери, тікай із хати!

              Будь по-твоєму, спечу.

              Лиш маленьку калиту

 

 (Баба виходить із хати. Дід говорить їй у слід.)

 

 

 

Дід:       Ти готуй, стара, швиденько,

               Повечеряєм гарненько.

               (До зали)    Баба в мене – молодець!

               Але гріх самому їсти

               Цей рум’яненький хлібець

               (Входить баба, сідає біля діда.)

Дід:        Пам’ятаєш, моя люба,

               Як були ми молоді,

               Напечем, бувало, хліба -

               Повна хата молоді.

 

Баба:        Танці, співи, сміх до ночі.

                  Вечорниці…А тепер?

(Чути музику. Дівчата заходять танком під музику «Вечорниці»)

Дівчина1:       Господарю! Господарю! Чи пустите до хати?

                         Вміємо співати, вмієм танцювати.

 

Дід:              Заходьте, красуні, заходьте, дівчата!

                        Скоро і калиту з печі будемо виймати.

 

Дівчина2:      Добрий вечір вашій хаті,

                        Уклін господині,

                        Чи веселі вечорниці в нашій Україні?

 

Дівчина3:     Добрий вечір,господине, славна молодице,

                        Чули,що у цій хатині будуть вечорниці?

 

Баба:                Добрий вечір, добрий вечір, любі гості!

                          Просимо, просимо.

                          Поспішайте, дівчатонька,

                          Все приготувати,

                          Бо пора вже вечорниці

                          Всім нам починати.

                          Зваримо вареників

                          Біленьких, смачненьких.

                          Та й запросим до нас в гості

                          Хлопчиків гарненьких.

                          Щоб вони разом із нами

                          Дружно працювали,

                          Та щоб разом з нами

                          Пісні українські співали.

 

Дівчина4:        То ми оце перші прийшли?

Баба:                Атож. Роздягайтеся, готуйтеся. Будьте, як  вдома. 

Дівчина5:       Я в печі розпалю.

Дівчина6:       А я попідмітаю долівку.

Баба:                  Та що ви? Піч протоплена, хата підметена.

                          Допоможіть лише вареників наробити.

Дівчина1:         Та це ми швидко зробимо, та ще всі гуртом!

 

Баба:                  Щось вас сьогодні не густо.

                            Парубки десь забарились.

                       ( Стук у двері — парубки прийшли)

Хлопець1:      Господарю! Чи впустите до хати?

                         Вміємо співати, вмієм танцювати!

Дід:                  Заходьте, хлопці!

Хлопець2:      Добрий вечір, добрим людям!

Хлопець3:      Мир у вашу хату!

Хлопець4:      Будьте ласка нас прийняти!

Хлопец5:        Чули ми, що у вашій хаті сьогодні вечорниці.

Баба:               А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть

Дівчина1:      Що ж, заходьте, любі хлопці,

                         Просим до світлиці.

                         Може з вами веселіші

                         Будуть вечорниці.

Хлопець6:     Авжеж, будуть веселіші,

                         Бо ми на язик гостріші!

Хлопець1:      А давайте хлопці розкажемо гуморески, тільки не перебивати.

                         Це було позаторік

                         Та на нашім ринку –

                         Хотів купити чоловік

                         Кабанця чи свинку.

                         Нелегке це діло –

                         Не шкодливе щоб було,

                         І щоб добре їло,

                         І нарешті підібрав:

                         - О! Які хороші!

                         Гаманець мерщій дістав,

                         Став платити гроші –А з якого ви села? – спитав молодиці

                         Та йому відповіла: Я з села Мельниці.

                         Забирайте їх назад! – Буркнув незабаром,

                         Я мельницьких поросят не візьму й задаром.

                         Тітка ближче підійшла:

                         – То ж назвіть причину!

                         Я із вашого села маю вже дружину.              

 

Хлопець2:     Добра була мама у дівульки Рити,

                        Не веліла доні навіть суп варити.

                        Чистячи картоплю, патраючи кури,

                        Можна зіпсувати к бісу манікюри.

                        В середу за Гриця вийшла заміж Рита,

                        А в суботу стала перший суп варити.

                        Курку у каструлю кинула з кишками,

                        Всипала картоплю разам з лушпайками».

                        А в неділю рано мати Риту била:

                        - Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

 

(гумореска дитячого театру «Амплуа»)

Баба:  Годі пустувати, краще ходімо разом танцювати та й пісні співати.

Дівчина1 :      А заграйте-но, музики,

                         В мене гарні черевики.

                         Починайте скоріш грати,

                         Бо хочеться танцювати!

                                  (Виконують танок )

Баба:   Глянь, як добре танцюєте!

Хлопець1: Ми гарно танцюємо!

Дівчина2: А ще краще співаємо та загадки загадуємо.

Хлопець2: Кажіть вже, чекаємо.

Дівчина3:    У нашої бабусі

                      Сидить звір в кожусі,

                      Біля пічки гріється,

                      Без водички миється. Хто це? (кіт)

 

Дівчина4:    Ходить птаха по подвір 'ю:

                      Гребінець, борідка, пір 'я.

                      А як сяде у гніздечко –

                      Нам знесе вона яєчко. Хто це? (курка)

 

 

Дівчина5:     Надувається, ґелкоче,

                      Наче щось сказати хоче.

                      Бігає туди - сюди,

                      Краще його обійди!(індик)

 

Дівчина6:   Хату прибрали, вечерю приготували, можна й калиту діставати.

Баба:           Ну й розвеселили ви мене. Ми ж про калиту забули.

                     Як то було з початку світу,

                     Не було тоді неба, ні землі,

                     А лишень було синє море,

                     А на тім морі ой три дубочки,

                     А на тих дубочках три голубочки,

                     Три голубочки з неба зіслані,

                     З неба зіслані,

                     На Калиту прислані.

Дід:              З давніх літ була в пошані

                     На Андріївські свята

                     І пахуча і рум`яна

                     Символ щастя – Калита

                     В ніч Андріївську дівчата

                     Її випікали,

                     По ній суджених своїх

                     І долю гадали

Хлопець1:  І нарешті, калита,

                     Наче сонце, золота.

                     Хто вкусить калити хоч раз,

                     Той буде першим серед нас.

                     Нумо хлопці і дівчата,

                     Хто з нас буде починати?

Хлопець2:  Ой громадо, чесні люди,

                     Я найпершим хочу бути. (Сідає на рогача)

                      Їду. Їду я до річки,

                      Ой дайте вкусити калити хоч трішки.

 

(Спроба невдала. Чухає потилицю. )

 

Хлопець3:  Калито, смачна, рум’яна.

                     Подивлюсь, аж голос в’яне.

                     Скажи. Як тебе дістати?

                     Як таємницю розгадати? (Підстрибує. Кусає.)

                    – Смачна калита, вкусив. Аж душа засіяла!!!

 

                    (ВСІ ХЛОПЦІ ПО ЧЕРЗІ КУСАЮТЬ КАЛИТУ)

Баба:           Хлопчики й дівчата гарно танцювали!

                    Пісні співали та в ігри грали.

                    Та настала  ніч на дворі,

                    Час іти до дому.

 

Хлопець1:  Скільки б не гуляли, а додому час.

                     Проводжай за двері, господине, нас.

 

Дівчата:     - Гарно ми гуляли,

                    - Гарно веселились,

                     - Шкода, що розваги

                     - Швидко так скінчились

 

Дід:             Та ви не сумуйте,

                     Ну ж бо, прийде час,

                    Знову вечорниці гарні будуть в нас.

 

Баба:        Бувайте щасливі, бувайте здорові!

Дід:          Спасибі за ласку, за теплеє слово!

Дівчата: - Будемо жити, землю любити,

                  - Як з давнини повелося,

                  - Щоб наша доля нас не цуралась,

                   - Щоб краще в світі жилося!!!

 

(Лунає пісня «І в вас, і в нас хай буде гаразд…»)

 

1.Скільки б не співали, а прощатись  час,

Кращі побажання ви прийміть від нас

                                Приспів

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

 

 2.Хай біда і горе обмине ваш дім,

Доброго здоров’я зичим вам усім.

                             Приспів             

 І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.

 

3.Прощавайте, друзі, вам низький поклін

Щастя вам бажаєм всі ми як один

                                 Приспів

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були.