Даний сценарій підготовлений для загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів. Вміщує в собі змістовно -патріотичне виховання, стане в нагоді для заступника директора з виховної роботи, педагога - організатора школи.
Ведучий 1.
Шановні ветерани Великої Вітчизняної війни, шановні гості свята! Щиро вітаємо Вас із 72-ю річницею великої перемоги. Урочистості до Дня перемоги оголошуються відкритими.
Ведучий 2.
Дорогі наші ветерани, шановні односельці. В цей знаменний день, день Перемоги ми згадуємо кожного, хто віддав своє життя за мир, спокій і процвітання нашої Вітчизни. Мільйони наших співвітчизників: воїни і мирні жителі, батьки і діти, пожертвували собою заради нас, нашого сьогодення і майбутнього.
Схилимо в хвилині мовчання голови на знак шани і вічної пам`яті про загиблих.
Ведучий 1. Слово надається присутньому на святі гостю __________________________________________________________________
Вчитель.
Шановні учасники зібрання! 72 роки віддаляють нас від того історичного дня, коли наш народ, разом з іншими народами світу виборов перемогу у Великій Вітчизняній війні. І кожного року ми знову і знову згадуємо роки минулої трагедії, вшановуємо пам`ять загиблих, вітаємо, дякуємо нашим ветеранам. Це наша свята традиція і обов`язок, який ми зберігаємо і передаємо нашим дітям і онукам, щоб вони знали свою історію, щоб пам`ятали її героїв. Сьогодні в цей святковий день, я від щирого серця вітаю Вас зі святом Перемоги. Бажаю Вам бадьорості, наснаги, міцного здоров`я, тепла і затишку в сім`ях. З Днем Перемоги.
А тепер Вас хочуть привітати представники підростаючого покоління, які з повагою ставляться до тих, хто захистив нашу землю від фашистської навали. Слово мають учні школи.
Сценка
(Парк, музика 40-х, люди відпочивають у парку, голос Левітана- оголошення війни, вальс - прощання «На позицію дівчина проводжала бійця»
Читець 1 Доля орана, переорана,
Зморшки-борозни на лиці.
Щастям збіднена, горем зморена,
Від осколків – одні рубці.
З смерті вирватись поталанило,
Спогад траурний, геть гіркий.
Все калічило, било, ранило –Пережовано дні, роки…
Доля мічена, покалічена,
А виною всьому вона –
Тричі проклята, в смерть приречена,
Душогубка людей – війна…
Ведучий 1.
У багатьох родинах дбайливо зберігаються зачитані до дірок фронтові листи. Скільки в них любові, надії, віри! Обережно відкриваючи пожовклий від часу трикутник, ми дізнаємося про життя тих, хто дарував нам мир і свободу.
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У шибку пташинкою вдарюсь твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Що слово бабуню вже не буде твоїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я любив. I любив Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Ведучий 2.
Ми сьогодні вшановуємо тих, хто ризикував своїм життям заради інших життів. І сьогодні ми співаємо заради майбутнього, заради мирного життя.
Читці
1. Ми пам’ятаємо про тих, хто не вернувся з битви.
Ми думаєм про вас, хто серед нас живих.
Ми будемо за вас свій отчий край любити
І на землі своїй лишати добрий слід.
2. Все менше й менше у такі свята
Ми бачимо тих,хто вистояв в броні
Тому говорим кожному сьогодні:
Дивись і слав їх в рідній стороні
1. Бо це не просто люди, це – Герої,
Це наша слава, гордість і краса.
Вони в житті не гнулись долі злої
Й зірками душ встеляли небеса.
2. Вони свої найкращі юні роки
Лишали на тяжких шляхах війни.
Щоб на землі царили мир і спокій,
Щоб всі країни в розквіті жили.
Ведучий 1.
Головна мрія кожного – жити в мирі і злаголі, любові. Саме думки про щасливе життя не давали нашим солдатам зневіритися. А вдома жінки, запалюючи свічку, сідали перед іконами і молилися.
Ведуча 2.
Подолати чорну смугу тих часів допомогла віра в перемогу та несамовита любов до життя. Це те, що надавало сил фронтовикам у найтяжчі хвилини війни. І нарешті - любов, віра, надія перемогли. Молитва жінок, матерів була почута.
Читці: 1. Воєнні дні. Печалі і тривоги.
Минулося, а думка не вмира
Вітаємо всіх зі святом Перемоги
Народна пам’ять вічна і жива.
2. Скотилася сльоза у ветерана
І в серці заболіла давня рана
Згадались друзі, що травою вкриті…
Стає все менше їх на білім світі
3.Ми вклоняємось вам, ветерани
В цей перемоги світлий день,
Нехай не болять ваші рани,
А спокій, здоров я і радість прийде
Ведучий 1.
Низький уклін Вам ветерани за виборену перемогу. Скільки б років не пройшло, ми будемо пам`ятати ті страшні події та вшановувати героїв. Ми хотіли б заспівати ще одну пісню. Можливо, Вам захочеться заспівати разом з нами. Ми будемо дуже раді.
Ведучий 2.
Цими днями вся Україна святкує перемогу у Європі над фашизмом. Ми пам`ятаємо, якою страшною трагедією для українців була 2 світова війна. Ми пам`ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об`єднані нації. Ми пам`ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам`ять робить нас сильнішими, вона запорука нашої неминучої перемоги сьогодні. Ми бажаємо, щоб ніколи слово війна не торкнулася нас і наших сімей, щоб всі ми жили в мирі і спокої. Кожен із нас біля серця має червоний мак – квітку примирення. Це символ перемоги і миру.
Флешмоб «Маки пам`яті»