Виховний захід Ukrainian classical vechornytsi # КласичніВечорниці:«Етно-паті в українській хаті»

Сценарій виховного заходу

Ukrainian classical vechornytsi

# КласичніВечорниці:«Етно-паті в українській хаті»

 

Мета: Розширити і поглибити знання дітей про традиції, звичаї та обряди українського народу. Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; навчити учнів оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; виховувати почуття любові до рідного краю, пробуджувати пізнавальний інтерес до історії своєї нації, її культури та побуту.

Завдання: Ознайомити учнів з традиціями українського народу, виховувати повагу і любов до народної творчості; вчити розуміти значущість того, що створено народом; розвивати інтерес до традицій українського народу, творчі здібності старшокласників, артистичність.

Оформлення: Інтер’єр сільської хати, лави півколом, застелені українськими килимами, на столі вишита скатертина. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

Обладнання: Калита, палиця зі стрічкою на кінці для прив’язування калити, писак, горщик із медом, на столі горщики та баняки , тоненькі лозини (для ворожіння дівчат), гілочки вишні, горщик із водою, миска з пшеницею, каблучки.

Учасники вечорниць: учні 8-11 класів.

Тривалість свята: 45 хв.

 

І частина

Вестибюль закладу

Пісня  на слова та музику Лесі Горової «А зима кружляє»

1.У школі нашій сміх і гра.

Веселощів багато.

2.Заходьте, гості, вже пора

Нам свято починати.

3.Ось настав цей гарний день

повний жартів та пісень.

1.Показати хочем нині,

Як святкують в Україні

І дорослі, і малята

Разом: радісні Зимові свята.

 

1.Вітаємо всіх гостей! Сьогодні, коли залишилось лише декілька днів до веселого Новорічного свята та Різдва Христового, ми запрошуємо вас на Святкові вечорниці.

2. Зимові святкування, які починаються ще з Андріївських ворожінь  та зустрічі зі Святим Миколаєм пов’язані з містерією та казкою.

3.Так-так! Ніколи не знаєш, хто завітає в гості холодним зимовим вечором!

1.Тож, розпочнемо і нашу казкову подорож  до світу новорічно-різдвяних святкувань!

2.Зима, хуртовина, сніги заметіль

І вітер холодний свистить звідусіль

3. А дітям-дарма! Теплі в них кожушки.

Регочуться й весело грають в сніжки.

1.От якось зимою Петрик і Ганнуся

 Верталися вдвох від своєї бабусі.

2.Тай заходилися грати в сніжки

Не зчулись, як збились зі своєї доріжки!

 

Петрик:Ганнусю! Дивись! Ми ж у лісі! Лише дерева навколо!

Ганнуся: Ой, лишенько, холодно тут і тихо так! АУ! АУ! Хто-небудь!

Петрик: А вдома ж у нас нині вечорниці! Матуся вареничків наварить, гості прийдуть! АУ!

Разом :Ау!

Зима: Що за галас ви вчинили?

В царстві холоду та сну?

В казку двері відчинили,

Зараз холодом дихну!

Петрик: Пані, ви хто?

Зима:  Ви мене не знаєте?! Я зимонька-зима!

Ганнуся: А де ж ви живете?

 

Зима кружляє під мелодію пісні:

музика Е. Ханк, слова С. Острового «Стеля крижана»

 

У лісі, де ялини, живе Зима в хатині

І заметіль ховає вона в чарівній скрині

Стрімкі потоки-ріки вона ховає в лід

І сріблом прикрашає навкруги всі ліси

У зими крижані стеля й стіни,

За віконцем сніги білі-білі

Срібла в неї кругом є доволі

І тріскучий мороз у коморі.

 

Зима:Ось так і живу! Я справжня чарівниця!

Петрик:Так, ти – чарівниця відома, усе заморозиш за мить,

    Та взимку найкраще удома, де вогник у пічці горить.

        Там мама і тато рідненькі, під образом свічка тремтить.

    Зробила вареників ненька, ялинка в куточку стоїть.

Ганнуся: Зима - це пора загадкова. Але ж і весела вона.

     Зима в нас пора святкова: ялинка, кутя, коляда.

   Підемо до нашої хати. Побачиш усе ти сама!

   Почуєш нового багато!

Разом:Завітай до нас в гості, зимо!

Зима:А що? Це дуже мені цікаво! Зимою весело? Не знала!

Мороз! Не висунешся з хати! У таку пору хіба що спати!

А ви тут кажете: «Весела  пора», переконатись мушу я.

Діти разом: пішли!

Грає весела українська  мелодія, до зали вбігають дівчата та починають розмову між собою:

1 дівчина. Ой, хлопці мої любі, ой, подружечки.

                    Де ж ми вечір проведемо, мої любенькі?

2 дівчина. У сусідки, моя мила,

                    В неї хата чиста й біла.

                    Вона всіх пригріє нас.

                    То ж ходімо! В добрий час!

3 дівчина. Посиденьки ж ті не марні.

                    Вечорниці будуть гарні,

                    Є у всіх у нас робота –

                    Вишивати нам охота.

4 дівчина. В край до нас прийшла зима,

                    В полі вже робіт нема.

                    Дівкам вдома не сидиться,

                    Всі спішать на вечорниці (сміються)

Пісня на музику В. Гуменчук, слова М.Катічева «Вечорниці»

Хлопець:  Пішли, хлопці та дівчата, до Панасюків, там дядько добрий та тітка весела.

Разом: Пішли(йдуть).

Дитина1:Вечоріє. Чуєш, Зимонько,  дівочий сміх,  жарти та пісні. То хлопці й дівчата збирають­ся на вечорниці.

Дитина2:Узимку, коли роботи в полі немає, є час для відпочинку та спілкування. У селах України кожного вечора збиралися  на вечорниці.

Дитина1: Спочатку сходяться дівчата, пізніше  з’являються й хлопці. Збираються вони у когось в хаті.

Дитина2:Нумо, йдемо  до хатини гуляти на вечорницях.

ІІ частина

Актова зала

Чоловік: Щось добреньке з’їсти хочу,

      Тільки що – не  знаю сам.

Жінка: Голови б ти не морочив,

    що зварила – те  й подам.

Чоловік:Вареники, борщ і каша, в животі від них урчить.

Жінка: Вередуєш, чоловіче, що ж тобі іще зварить?

Чоловік:Знаю, жінко, ти не сердься, я, мабуть би, з’їв оце…

      Коровай із борошенця, а туди б ще вбив яйце.

Жінка: Отже, клятий! Хоч бери, тікай із хати! Будь по-твоєму, спечу.

 

 Жінка виходить з хати. Чоловік говорить їй услід

 

Чоловік:Ти готуй, люба, швиденько, повечеряєм гарненько ( до зали).

                 Жінка  в мене молодець, але гріх самому їсти цей рум’яненький хлібець.

 

Жінка входить, ставить макітру на стіл,  сідає біля чоловіка

 

Чоловік:Пам’ятаєш, моя люба, як були  ми молоді, напечемо, бувало, хліба – повна хата молоді.

Жінка: Танці, співи, сміх до ночі…

(Хтось стукає в двері заходять дівчата)

1 дівчина. Добрий вечір, тітонько,

                   Наша люба, квітонько!

2 дівчина. Добрий день, господарю!

Господиня.Добрий вечір, дівоньки, ясні мої зіроньки!

2 дівчина. Ви за нами сумували? Дівча­т виглядали?

Господар: Звісно, любі, ми чекали, і вечерю готували: І варенички, і узвар, і чарівних трав відвар.

3:У край до нас прийшла зима,

   У полі вже робіт нема.

4:Дівкам удома ж не сидиться,

   Усі прийшли  на вечорниці

Стук у двері. Це хочуть зайти хлопці до хати на вечорниці до дівчат. Дівчата визирають у вікно, роздивляються і гукають: «Наші» Наші!». Відчиняють двері і впускають хлопців.

Пісня: музика та слова В’ячеслава Кукоби «Вечорниці шики-дим»

 

1 хлопець: А добрий вечір всім у цій гарній хаті! Будьте здорові усі і багаті! Чи пустите нас до своєї оселі, бо ж ми молоді, хороші й веселі!

2 хлопець:Добрий вечір, добрі люди! Хай вам всім здоров’я буде!

3 хлопець: І здоров’я, і удача, та ще й доля неледача!

4дівчина: Добрий вечір, хлопці! То ж заходьте в хату. Просимо сідати.

5 дівчина: З чим прийшли до нас, розказати час!

4 хлопець:А ми вам дровець припасли, щоб усі тут зігрітись могли (Складають дрова біля печі).

1хлопець: Принесли вам меду солоденького і калача чималенького.(Викладають на стіл). Щоб всі ми були веселі та ситі, а не голодні, не злі й не сердиті. То ж тримайте!

2 хлопець:  Бо ж в хаті оцій зібралися на вечорниці. А з порожніми руками зайти не годиться!

5 хлопець: А це вам солодкі й великі горіхи, для вашої доброї втіхи!

 

Стук у двері, це прийшли Петрик, Ганнуся та Зима

 

Господиня: ой , діточки! Де ж ви були? І хто це з вами?

Ганнуся: Це Зимонька-зима.

Петрик: Вона живе в лісі і вважає, що зимою можна лише спати, мов ведмідь у берлозі!

( діти сміються)

Господар:  А от ми зараз їй розповімо, як  у нас на Україні   свята зимові святкують! Сідай Зимонько до столу, та послухай нашу розмову. А ви Ганнусю та Петре, спати, вам ще рано на вечорницях бути.

Петрик: Ми вже великі.

Господар:  Спати я сказав.

(діти уходять)

Господиня:  Ну що Зимонько, дивись та слухай. З 7 грудня, молодь полюбляє вечорниці з ворожінням та іншими розвагами. Сьогодні ж свято Катерини. Дівчата, гілки з вишні принесли?

Дівчата: Принесли.

Господиня: Гілки з вишні ми поставимо.

                      І на них все загадаємо:

                      Як розпустяться листочки —

                      Заміж вийде чиясь дочка,

                      Якщо пустить пагінець —

                      Через рік йде під вінець.

                      А зів'яне — то погано,

                      Але в нас все буде гарно.

                      Мерщій гілочки беріть

                      І за мною говоріть.

 

Дівчатка повторюють за господинею

 

—  Ух-ух-ух! Втікай з хати злий дух! (2 рази)

—  Ставлю гілочку вишневу я нині для щастя свого.

—  Ух-ух-ух! Хай то буде добрий дух! (2 рази)

—  Злий дух уступись! Святий Андрію засту­пись!

—  Дай, Боже, вишні зацвітати, а мені долі до- чекати!

Господиня: У воду гілочки вмочайте,

До Різдва тепер чекайте.

1 хлопець:  Ну що ж, гілочки  поставили, сідаймо за вечерю. Бо ми з хлопцями геть як зголодніли.

1 дівчата (жартома): А що це ви сюди, їсти прийшли?

2 хлопець: Сором, дівчата! То ви звичаю не знаєте. Ми ж постилися до свята, щоб як кажуть, випостити собі добру долю – та гарну дружину.

 

2 дівчата (до парубків): Не гнівайтеся, парубки.

 

Парубки (разом): Що ви, дівчата. давайте  РАЗОМ ворожити.

Господиня: Іване! Подай-но з сіней маленький столик,а ти  Миколо миску неси. Парасю, ти теж не сиди, піди до льоху, там глечик з водицею на сьогоднішнє свято стоїть. То неси глечик сюди.

 

Хлопець вносить столик, дівчина ставить велику миску. Паніматка наливає туди води. Дівчата та хлопці присідають навколішки навколо столика. Тиша. Дівчина кладе в миску свій перстень, ллє в воду розтоплений віск. Решта дівчат приспівують мелодію музики Константина  Міладзе «Суджений, ряджений»). З напівтемряви долинає шепіт хлопців:

 

Хлопець 1: Дивись! У Ганнусі – кінь, дороги їй не минути.

Хлопець 2: Та це, мабуть, до неї парубок приїде свататись на коні.

Хлопець 3: В Юстини молоток видно. Вийде за коваля.

Хлопець 1: А це що таке?

Хлопець 4: Церква. Хіба не бачиш? Вінчатиметься наша Марійка.

Хлопець 5: У Параски нічого не видно. Ніхто не свататиме цього року.

Хлопець 2: Дивись, який будинок. Орися господарство заведе.

Хлопець 3: Так все,  свічка вже догорає. Та й фігура змінюється.

 

Господиня: Уже всі дівчата поворожили. Хлопці, запаліть лампу.

 

Іван: А давайте тепер потанцюємо, трохи ноги розімнемо.

Господиня: Не годиться у пилипівку танцювати: ще віддавна на Катерину починали колядувати. Хто вміє – заводьте, а хто не вміє – вчіться.

Петро: Парубки та дівчата, пора й честь знати, час додому!

Господиня: Дякуємо всім, що завітали! Знаю, вдома перед сном ще будете ворожити. І коноплі сіятимете, і під голову місток кластимете, і вишневу гілочку садитимете.

Господар:Тож бажаю вам усім добрих і віщих снів. Адже скоро коляди, тренуйтеся колядки співати.

Хлопець: Зимонько, пішли з нами, побачиш чари вечерові.

Усі співають «Вечорниці - чари вечерові».

 Розходяться, співаючи.

Голос за сценою: 3 давніх-давен славилася Україна таким звичаєм, як ворожіння у ніч на Андрія. Ця давня традиція – прекрасний витвір людської фантазії, призабутий сьогодні. Ми хочемо повернути йому життя. Нехай оживе одне зі сторінок предковічних.

Українська  хатина, входить друга господиня

Господиня: Уже й вечір, а ні дівчат, ні хлопців немає. Як подумати, що коли це ми дівували, зачуєш де-небудь вечорниці, то аж тини тріщать… Зовсім не те, що тепер. От скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-йой! Куди все поділося?

Чути сміх… Господиня схоплюється. Заходять дівчата

 

Дівчата: Добрий вечір, господине, у вашій хаті! Уклін Вам та цьому будинку! (кланяються).

Господиня: Доброго й вам вечора, щебетухи. Проходьте, проходьте, мої любі.

1 дівчина: Дай вам, Боже, здоров’я, що дозволили Андріївські вечорниці у своїй хаті провести.

Господиня: Та що ви, дівчатонька, це для мене велика честь. Свої славні дівоцькі літа згадаю та й з вами повеселюся, ворожити вам допоможу.

2 дівчина: А що, тітонько, спекли калиту?

Господиня: Авжеж спекла. Дивіться, яка гарна вийшла, з медом, промінцями та ще й колосочками. (Всі обступили, милуються калитою). Дівчата, голубоньки, пізня вже година, а ви ще й не ворожили. Умощуйтесь зручніше. Сьогодні вечір, у який мають здійснитися ваші надії. Хочете знати свою долю, дівчата?

Дівчата: Хочемо!

Господиня: Бач, які швидкі й розумні. Гаразд! Хай вже буде по-вашому. То може і я помолодію біля вас. Колись, щоб знати, котра з нас швидше заміж вийде, ми складали чоботи до порога. Чий перший на поріг стане, та й заміж швидше вийде. Ану, дівчата, спробуйте й перевірте. Роззувайтеся! Ти, Оксано, розпочинай, і так капчик за капчиком.

 

Дівчата, сміючись, міряють чоботами підлогу.

4 дівчина: О! Доворожилася! Боса додому піду. Хто забрав чобіт?

 

Виглядає за двері, там хлопці, заходять у хату

 

4 дівчина: Відразу наречений об’явився. Прошу віддати, а то в ноги зимно.

1 хлопець: Може, ще й взути?

4 дівчина: Це я вже сама вмію. Бач, заміж першою збираюсь!

2 хлопець: А чого ж то нас ніхто не кличе? Зірка перша вже зійшла!

5 дівчина: Ходіть, ходіть ворожити будемо.

 

Заходять хлопці

 

3 хлопець: Добрий вечір, добрим людям!

Господиня: А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

Хлопці (разом): Добрий вечір вам, господине!

1-й хлопець: З калитою будьте здорові! З калитою золотою, зі світлим святом.

Господиня: Доброго вечора, козаки!

Дівчата: Доброго вечора, козаки!

2-й хлопець: Чи дозволите нам на Андріївські вечорниці калити скуштувати, а, може, й дівчину до серця дібрати?

Господиня: Прошу, прошу, заходьте до оселі. Але ж вам прийдеться самим на вечорницях бути, калиту кусати ще й мене розвеселяти.

Нумо давайте підготуємо стіл до ворожіння.

 

Лунає музика, виносять мисочку з пшеницею, потім опускають в неї каблучки - золоту, срібну, з дорогоцінним каменем, просту.

 

Господиня: Перемішайте з пшеницею, зробивши так, щоб каблучки не було видно. Заплющте очі - і тягніть каблучку. Попалася срібна - зустрінете другу половинку, золота - одержите запрошення вийти заміж, із камінчиком - будете кохана, проста - шукатимете свою долю.

1. Ой, я перша, каблучку тягну…У мене срібна попалася.

Господиня: Скоро зустрінеш свою другу половинку.

2. Тепер моя черга…У мене з каменем попався.

Господиня: У тебе закохається русявий, і ти будеш у нього найкоханішою дівчиною.

3. Щось мені моторошно.
4. Давай, давай.

1. Так, де вона…Ось…проста.

Господиня: Будеш ти, Орисю, шукати довго свою долю.

2. Після Орисі і мені щось моторошно.
3. А я не боюся…У мене…золота.

Господиня:Так ти скоро заміж вийдеш.

(Дівчата сперечаються)

1 Д: Ой, дівчата не треба сперечатися. А давайте-но, до ворожіння пісню краще заспіваємо!

 

Дівчата співають:

Ой, Андрію, Андрієчку,

Даруй мені надієчку.

Скажи мені, Андрієчку,

Ой чи любить Василечко,

Ой чи любить, чи кохає,

Чи давно вже другу має.

Чи давно вже іншу має,

Мене, бідну, забуває…

Покотись лишень колечко,

Скажи мені, Андрієнку,

Чи Василь, чи Миколечко,

Чи Степан, чи Михайлечко.

Дівчата по черзі пускають каблучку. Сміються і підштовхують одна одну.

1 хлопець: Ну, коли вже поворожили, може, будемо калиту кусати.

3 дівчина: Так-так, цілий вечір нам заважали, а тепер калити хочете?

Господиня: Досить вже вам, діточки, дратуватися. Коли вже поворожили та всі зібрались, то підносьмо калиту. Вона нам на славу удалась. Всі ж, певно, знають, що господині кращої від мене не знайдете в усьому селі.

1-а дівчина бере калиту із печі, підносить над головою

4 д: Ой, калита, калита,

       Із чого ти вилита?

1 д: Ой, я з жита сповита,

2 д: Ой,   сонцем налита,

3 д: Для красного цвіту

       Та білого світу.

Всі разом: Сонце заходить, а калита сходить (3 рази).

Господиня (Виходить назустріч з горнятком каші на рушнику): Калита наша, ось тобі каша, а нам дай краси і сили, щоб ми у світі славно жили!

Всі разом: Дай, Боже!

Усі дівчата беруться за калиту і високо підносять над головою, прив’язують червоною стрічкою до «сволока» (на палицю), хлопці піднімають її високо і примовляють:

й діалог:

•              Добрий вечір, пане Калитинський!
•              Добрий вечір, пане Коцюбинський! Чого приїхали?
•              Приїхали калиту кусати.
•              А я буду медом писати.

1 хл: Ой, громадо, чесні люди,

Я найпершим хочу бути.

Ой, дайте вкусити калити хоч трішки.

(Спроба невдала. Чухає потилицю. Писар маже його медом)

2 хл: Калито, смачна, рум’яна.

Подивлюсь, аж голос в’яне.

Скажи. Як тебе дістати?

Як таємницю розгадати?

(Підстрибує. Кусає, Всі регочуть)

 - смачна калита, вкусив. Аж душа засіяла!!!

1Д.Ще ні разу не стрибала,

Калити не куштувала.

(Підстрибує. Але не вдало, писар маже її медом)

(підстрибує, кусає, мастить сажею)

5 д: Досить кусати, вже всі у меді.

3 хл: Щось так швидко вечоріє,

У світлиці вже темніє.

Треба свічку запалити.

В гості нічку запросити.

Запалюють свічки на столі.

Дівчина бере зі столу  в руки свічку і читає молитву до святого Андрія.

Молитва

Ісусе любий, Ісусе милий,

Вже ангели в небі зірку засвітили,

Ніч темна надходить, і всі ми в поклоні

До Тебе підносим маленькі долоні.

І молимось щиро за маму, за тата,

За діда, бабусю, сестричку і брата.

За всіх, кого любим,

За всіх, хто нас любить,

Що нам помагають і ніжно голублять.

Господиня. Ой, дітоньки, мої любенькі,

Скоро, скоро день біленький.

Вас давно батьки чекають.

Спокійного сну не мають.

4 хлопець: Вже б годилося йти спати,

Бо на Свято Андрія

Треба всім до церкви зраненька встати

У Всевишнього та Святого Андрія просити благодаті.

 

5 хлопець: Щоб у всіх збулась надія й заповітніша мрія.

А для того має бути  у кожного сильна віра.

 

Господиня: Калитники - житники, славно дбайте,

                      Калиту прославляйте,

                     Аби наше з вами до кінця віку було.

Хлопці: Калита, калита, солодка була. Як ми її з’їли, нареченими полетіли.

(Лунає музика виходять усі артисти)

1 дівчина: Будьмо здорові з калитою, з цим святом пресвітлим!

2 дівчина: Будьмо здорові! Калита на славу вдалася, хай же вона додає нам сили на життя і святкування.

1 хлопець: Хай допомагає вам, люди добрі, образ святого Андрія на життєвих переходах.

3 дівчина: Не забувайте звичаїв, сійте їх серед людей.

Господиня: Нехай ваші мрії та сподівання на кращу долю збуваються.

Всі: Дай, Боже!

Господиня: Нехай у Ваших родинах завжди буде достаток, злагода та спокій і усім нам за рік дождати.

Всі: Дай, Боже!!!                                                                                                  

 

Лунає пісня  на музику та слова

Анастасії Ілащук «Ой, прийшла зима»