Виховний захід "Вечорниці у світлиці"

Про матеріал

В даному заході прищеплюється любов та повага до традицій, обрядів українського народу.

Перегляд файлу

Вечорниці у світлиці

Кліп

Ведучий

Україна... Рідний край. Золота, чарівна сторона. Земля, рясно уквітчана, зеленню закосичена. Стільки ніжних, ласкавих слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.

З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ, про зелені гаї, про тихі ріки та озера. Наша Україна славиться багатими традиціями та обрядами. Той, хто не черствіє душею та сповнений любові та доброти до української спадщини, повертається до традицій свого народу.

Учень

Шановні гості й любі друзі!
Ми всіх вас хочем привітати
У нас, на наших вечорницях,
На нашім святі, в нашій хаті.

Учениця
Хай м’яко стелиться стежина
Від вас до нашого подвір'я.
Хай сніг не занесе дорогу
Від вас до нашого порогу.

Учень
Хай вам щастить на тій дорозі,
Хай добрі люди вас ведуть
І вам ми можем обіцяти,
Що нудьгувать не доведеться
На нашім святі, в нашій хаті,
Бо звичай в нас такий ведеться.

Учениця
Вас вітаєм хлібом, сіллю,
Як годиться.

Тож просимо до нас
Заходьте в добрий час
На українські вечорниці.

Господарі вручають коровай гостям

Учень
Українські вечорниці
Починаємо для вас.
Нехай сміх і пісня ллється
В серці кожного із нас.

Учениця
Обійдіть весь світ безмірний
І скажіть в якій країні
Так зберігся скарб безцінний,
Як у нас, на Україні?

Учень
Просим всіх на наше свято,
Превелике, пребагате,
Від зірниці до зірниці
Хай лунають вечорниці!

Учениця
Гей, на наших вечорницях,
Хто сумний – розвеселиться!
Співи, танці, небилиці –
Гарні будуть вечоринці.

Ведучі виходять.

2. Звучить фонограма ліричної пісні «Сонце низенько, вечір близенько».
На сцені з'являється господиня, вона прибирає в хаті та час від часу зазирає у віконце, подивитися чи не йдуть дівчата. Починає застеляти скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.)

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Господиня: А де ж це наша доня?

Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Уже й вечір, ані дівчат, ані хлопців немає. Як згадаю, як ми дівували: щойно зачуєш десь вечорниці, то аж тини тріщать... Не те, що зараз. Скоро вже треті півні заспівають, а вечорниці ще й не починалися. Ой-ой-ой! Куди все поділося?

Сміх. Господиня схоплюється з місця. Заходять дівчата.

Дівчина 1.
Добрий вечір вашій хаті,
Уклін господині,
Чи веселі вечорниці

В нашій Україні?

Дівчина 2.
Добрий вечір, господине,

славна молодице,
Чули, що у цій хатині

Будуть вечорниці?

Дівчина 3.

Аби щастя було в хаті,
Щоб усі були багаті,
Аби було любо, мило,
Аби всі були щасливі.

Господар.

Поспішайте, дівчатонька

Все приготувати,

Бо вже пора вечорниці

Всім нам починати.

Господиня. Видає вареники дівчатам, щоб ліпили.

Ось наліпимо вареничків,

Біленьких, пухкеньких,

Та й запросимо до нас в гості

Хлопчиків гарненьких.

Господар.

Щоб вони разом із нами
Гарно святкували,
Та на вечорницях
Нас розвеселяли.

Дівчата ліпити вареники і співають

3.Пісня «Ой єсть в лісі калина»

Ой єсть в лісі калина, (Двічі)

Калина-калина,

Комарики-дзюбрики, калина.

Там стояла дівчина, (Двічі)

Дівчина, дівчина,

Комарики-дзюбрики, дівчина.

Програш

Цвіт-калину ламала, (Двічі)

Ламала, ламала,

Комарики-дзюбрики, ламала.

Та й в пучечки в’язала, (Двічі) Господиня збирає вареники і стає біля столу

В’язала, в’язала,

Комарики-дзюбрики, в’язала.

4. За сценічною площадкою чути грюкіт.

Дівчина. Ой, там щось грюкнуло.

Господиня. Та це вам почулося, дівчатка.

(Почувши грюкіт 2-а та 3-я дівчини ідуть за двері й звідти приводять, тримаючи під руки, хлопця).

Дівчина. Ви бачите, хотів нам двері зав'язати, щоб ми вийти не змогли.

Дівчина. А, так це ти хотів нам шкоди наробити?

(Хоче вхопити хлопця за вухо).

Дівчина. Давайте покараємо його!

Дівчина. А як, як? Що ж йому придумати?

Дівчина (заносить відро з водою). Давайте вкинемо його у воду!

Хлопець. Дівчатонька, змилуйтеся! Я ж тільки пожартувати хотів. Та я й десятому закажу, тільки відпустіть!

Дівчина. От як відгадаєш наші загадки — відпустимо, а як ні —

Разом (щільно обступають). Вкинемо у воду! Так і знай!

Хлопець. Здаюсь, загадуйте!

Дівчина. Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. Що це?

Хлопець. Небо, зорі та місяць!

Дівчина. А ну бо таку: скорчиться в кішку — розтягнеться в доріжку. Цю — точно не відгадаєш.

Хлопець. Як би не так. Це ж мотузка.

Дівчина. А спробуй-но мою відгадати. Складеш — клин. Розкладеш — гриб. Ну, відгадуй, відгадуй!

Хлопець (падає на коліна). Здаюсь! Дівчатонька, голубоньки, відпустіть. А я вам хлопців приведу!

Дівчина. А правда, приведеш?

Хлопець. Чесне слово, приведу. А хоч забожусь. Тільки відпустіть!

Дівчина. Дивись, не підводь.

Хлопець чимдуж вибігає

5. Чути народну пісню у виконанні хлопців

Ой, на горі та женці жнуть,

А попід горою, яром-долиною

Козаки йдуть.

Гей, долиною, гей, широкою,

Козаки йдуть.

Гей, долиною, гей, широкою,

Козаки йдуть.

Заходять хлопці

Хлопець. А чого нас ніхто не кличе?

Хлопець. Дівчатка, чи можна до вас?

Дівчина. А я вже думала, що вечорниці без парубків будуть.

Хлопець. Добрий вечір вам, бо дівчата слова не дадуть сказати.

Господиня.

Добрий вечір, любі хлопці, Просимо до світлиці! Будемо розпочинати наші вечорниці!

Хлопець. Добрий вечір вам, зі святом будьте здорові!

Хлопець. З вечорницями-жартівницями, з пресвітлим празником!

Дівчина. Спасибі, будьте й ви здорові!

Господиня. Проходьте, сідайте!

Хлопець. Ага, ага. Будьте здорові, як наші корови!

Дівчина. Що, що? Здрастуйте і ви, коли кращі не прийшли.

Хлопець. Ой ти ж, чорнобрива, як кропива.

Господиня. Та і язички ж у вас, хлопці. Проходьте вже та сідайте.

Дівчина. Такі у вас, хлопці, гострі язички, а давайте позмагаємося: хто кого перебалакає?

Хлопець. Давайте, давайте. Цур, я починаю. Чи-чи-чи, сорока, а де ти була?

Дівчина. Далеко, далеко, аж у Гаврила на току.

Хлопець. Що ж ти там робила?

Дівчина. Вуздечку плела.

Хлопець. Де ж та вуздечка?

Дівчина. На коня накинула.

Хлопець. Де ж той кінь?

Дівчина. За ворота пішов.

Хлопець. Де ж ті ворота?

Дівчина. Вода винесла.

Хлопець. А де ж та вода?

Дівчина. Півні випили.

Хлопець. А де ж ті півні?

Дівчина. На гору пішли.

Хлопець. А де ж та гора?

Дівчина. Миші згризли.

Хлопець. А де миші?

Дівчина. Коти з'їли.

Хлопець. А де ж ті коти?

Дівчата разом. Сидять у вас на печі, їдять собі калачі! Ось так!

Хлопець. За те, що ви такі, дівчатка, балакучі й нас перемогли, тримайте від нас гостинці.

(Вручає дівчатам вузлик з горіхами та цукерками).

Хлопець. Здорова була, красунечко, а як тебе звуть?

Дівчина. Як крупи деруть!

Хлопець. Чи ж можна біля тебе постояти?

Дівчина. Про мене, стій хоч до ранку!

Хлопець. То може і поговорить з тобою вийде?

Дівчина. Про мене... Говорила покійниця до самої смерті та все хто знає й що!

Хлопець. Та й зубата ж ти. А чого ти на мене сердишся?

Дівчина. Та чого мені на тебе сердитися?

Хлопець. Хочеш, я тобі щось таке розкажу, таке... Тут такого ніхто зроду не чув.

Дівчина. Ой-ой-ой! Ніхто таки-зроду... А ти звідки знаєш?

Хлопець. Сорока на хвості принесла. Ось слухай!

Йшов Панас, впав у квас,

Перекинув діжку, виломив ніжку.

Узяв підводу, пішов по воду.

Рубав обухом, набрав води вухом.

Повіз продавати, та не винесе з хати.

Прийшла Палажка, наварила бражки.

Старий кінь напився та й омолодився,

Пішов запрягати, Панаса поганяти.

Панас впрягся у віз, та й побіг униз.

На горі спіткнувся, на дуб навернувся...

Ой так чи не так, чи то шпак, чи то грак.

Дівчина. Ото нагородив! Якась нісенітниця!

Хлопець. Ти дивись, вгадала. Так і є — нісенітниця.

Дівчина. Та давайте краще заспіваємо!

Хлопець. А чом би й ні? Давайте, може, «Ой на горі жито»?

6. Пісня «Ой на горі жито»

Ой, на горі жито, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

...Коли б такі ніжки мала,

...То я б ними чеберяла,

...Як той зайчик, як той зайчик.

Ой, на горі просо, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

...Коли б такі ніжки мала,

...То я б ними чеберяла,

...Як той зайчик, як той зайчик.

Ой, на горі гречка, сидить зайчик,

Він ніжками чеберяє.

...Коли б такі ніжки мала,

...То я б ними чеберяла,

...Як той зайчик, як той зайчик.

Господиня: Вже встигли посперечатися? А нумо смішне нам щось розкажіть!

Дівчина:

(підходить до одного з хлопців)

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив, та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

(дівчата сміються)

Хлопець:

У Валер’янівці густо хати,

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

(хлопці сміються)

Дівчина:

Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

(дівчата сміються)

Хлопець: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

Дівчина. Яку пісню заспіваємо? Давайте, хоча б «Грицю, Грицю».

9.Пісня «Грицю, Грицю»

Грицю, Грицю, до роботи!

В Гриця порвані чоботи...

Грицю, Грицю, до телят!

В Гриця ніженьки болять...

--------------------------------

Грицю, Грицю, молотити!

Гриць не здужає робити...

Грицю, Грицю, врубай дров!

Кахи-кахи! Нездоров...

--------------------------------

Грицю, Грицю, роби хліб!

Кахи-кахи! Щось охрип...

Грицю, Грицю, до Марусі!

"Зараз, зараз, уберуся!"

--------------------------------

Грицю, Грицю, хоч жениться?

"Не можу одговориться!"

Грицю, Грицю, кого взяти?

"Краще Галі не зіскати!

Господиня. Ну годі жартувати. Краще скажіть мені, а хтось із вас на народних прикметах знається?

Разом. Так, так. Звичайно знаємося.

Господиня. Тоді скажіть: до чого праве око свербить?

Дівчина. Того, кого хотів побачити, думав про нього — побачиш.

Господиня. Вірно. А коли ліве?

Дівчина. Ой, то погана прикмета: до сліз, кажуть.

Господиня. Також вірно. А до чого ж вія випадає?

Хлопець. До подарунка, ніби.

Господиня. І це так. А що відбувається, коли праве вухо горить?

Хлопець. Я чув, що коли праве вухо горить, то хтось тебе дуже хвалить. Задорожний

Господиня. Звідки ж ти про це знаєш, не чула, щоб тебе хтось дуже хвалив за твою поведінку...

Хлопець. Та, моя бабуся мені якось розповідала. Задорожний

Господиня. Ну, добре, що запам'ятав. А коли ліве вухо горить? То це до чого?

Дівчина. І моя бабуся розповідала, що то хтось наклепи зводить або оббріхує.

Господиня. Бачу, що на народних прикметах ви добре знаєтеся. А чи знаєте ви, як дівчата ворожили, щоб дізнатися ім'я хлопця, з яким будеш зустрічатися або, навіть, ім'я майбутнього чоловіка?

Разом (дівчата). Ні, не знаємо! Розкажіть! Розкажіть!

Господиня. Так от. Виходили дівчата на вулицю і питали ім'я першого зустрічного чоловіка. Так і буде звати вашу симпатію.

Хлопець. Поворожіть, поворожіть... А то дивлюсь я на вас і думаю: всі дівчата такі гарні, але чого ви всі такі вреднющі?! Хто ж вас таких заміж візьме?

Разом (дівчата). Що? Що?

Хлопець. Правду кажуть: від солодкого серця наїсися гіркого перцю!

Дівчина. Ото завів. А скільки приказок, прислів'їв придумав народ про красу дівочу, вроду, гарну вдачу. Дівчата, анумо пригадаємо!

Дівчина. Гарна дівчина, хоч з лиця води напийся!

Дівчина. Гарна дівчина, як у лузі калина!

Дівчина. Чорнобрива, білолиця, любо, мило подивиться.

Хлопець. Ох уже і хвастухи. А що ви на таке скажете. Ох і гарна господиня, три городи — одна диня!

Дівчина. А хай тобі грець! То ти так про наших дівчат думаєш? Та у твоїх словах стільки правди, як у решеті води!

Хлопець. Хлопці та дівчата, не сваріться та помиріться, та краще щось заспіваємо разом.

Дівчина. А от і не буду миритися.

Хлопець. І я не буду миритися!

Хлопець (підштовхує хлопця до 5-ї дівчини). Та миріться швидше. Гріх на таке велике свято сваритися.

Дівчина. Ну, давай, помиримось.

Хлопець. Давай!

(Беруться за мізинці).

Мир миром, пироги з сиром, варенички в маслі, ми з тобою красні — помиримось!

(По закінченні тексту вклоняються один одному).

Господиня. Годі пустувати, краще ходіть разом танцювати та й пісні співати.

Дівчина
Дуже просять чоботи, чоботята

Станцювати хлопчиків та дівчаток!
То ж заграймо весело гопачок,
Хай станцює-стукає каблучок.

Дівчина. А тепер — «Од Києва до Лубен». Дівчата, заводьте!

8.Танець «Од Києва до Лубен»

Од Києва до Лубен насіяла конопель.