Виховний захід "Великодня писанка"

Вчитель Білоцерківської загальноосвітньої школи

 І-ІІІ ступенів №7 імені генерал-полковника Геннадія Воробйова

Кизило А. М.     

Виховний захід       

Тема. Великодня писанка

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про традиції нашого народу; пошану до народних звичаїв та свят, зокрема  свята Воскресіння Христового. Ознайомити із символікою знаків на писанках.

Розвивати фантазію, пам’ять, мислення.

Виховувати любов та повагу до рідного народу та його традицій.

 Обладнання. запис «Веснянки» у виконанні Н. Матвієнко; ілюстрації Великодніх писанок;інформаційні картки із зазначенням кольорів та традиційних елементів писанок; фарби, фломастери, дерев'яні писанки для великодніх ігор.

                                        Хід заняття

1.Організаційна частина.

2.Повідомлення теми і завдань уроку.

Вчитель. Разом із пробудженням природи від зимового сну в Україні починається весняний цикл народних свят. На цей період припадає одне з найбільших свят – Великдень. Початки цього свята прийшли ще з 10 століття. Це світле й радісне свято Воскресіння Сина Божого – Ісуса Христа.

   Колись наші предки слов'яни урочисто святкували відродження, оновлення природи, співаючи хвалу богу Ярилу. Цей день вважали надзвичайним, особливим, великим, звідси й назва Великдень.

   Сьогодні, порушуючи питання духовності в нашому суспільстві, давай­те поговоримо про одне з найважливіших свят весняного циклу — Велик­день. Відтворимо звичаї й обряди цього свята, дослідимо його історію писанкарства та спробуємо виготовити власну писанку.

3. Групи: «Літературознавці», «Дослідники»,«Мистецтвознавці» про Великдень.

(Учні заздалегідь об'єдналися у групи:

- «Літературознавці»

- «Дослідники»

- «Мистецтвознавці».)

«Дослідники» про історію свята

    Великдень — найурочистіше свято православної церкви, воно відзна­чається після того, як місяць уперше весною показав світові своє повне обличчя. На цю пору колись припадали весняні урочистості стародавніх слов'ян, під час яких вони вітали сонце і поминали предків. Сонце повер­тало на літо, продовжуючи день,— воскресала природа, а з нею і Син Бо­жий, Ісус Христос.

Неможливо уявити Великдень без пшеничного великоднього хліба, який українці називають «паскою» або «бабою». В Україні відомо до півсо­тні різновидів пасок. У старовину часто пекли білі, жовті і чорні паски. Білі призначалися покійникам і повітрю, жовті — сонцю й небу, чорні — людям і родючій землі.

— Давайте звернемось до пасхальних традицій різних народів.

Великодні традиції

•   На Заході обов'язковий пасхальний персонаж — кролик, символ родю­чості. У багатьох країнах пасхальний кролик напередодні свята прихо­дить до дітей, які добре себе поводили, і підкидає у гнізда кольорові яйця. Гніздо або кошик треба приготувати заздалегідь і сховати у затишному місці.

•   У Німеччині великодній кролик ховає у саду подарунки для дітей, а дітлахи на Великдень із задоволенням шукають сюрпризи!

•    В Україні символами Великодня є писанки. Це символізує весняне відрод­ження природи, зародження життя, продовження роду. Великодній звичай христосатися й одаровувати один одного фарбовани­ми яйцями походить з апостольських часів. Радісне великоднє привітання ми перейняли в учнів Христових, які ненароком дізналися про Воскресін­ня його, і тоді вони радісно питали один одного: «Христос Воскресе?» й від­повідали: «Воістину воскресе!» Взаємне чмокання — в пам'ять прощення, вираження любові.

    Звичай дарувати яйця існував у глибокій давнині, задовго до Різдва Хрис­тового. У античному світі дарували яйця на знак привітання на день народ­ження, на Новий рік з побажанням благополуччя. У іудеїв і язичників було прийнято, приходячи до поважної персони, приносити їй щось у подару­нок на знак поваги. Люди багаті приносили золото і прикраси, бідні — яйця домашніх птахів, плоди.У християнстві яйце набуло нового символічного значення: червоне яйце — символ Воскресіння, символ Великодня. Як із яйця виникло жит­тя, так світ наново народився через Воскресіння Христове.

«Літературознавці»

Тема одного з найбільших християнських свят присутня у творчості ук­раїнських письменників.

 (Учні читають поезії Я. Стельмаха «Писанки»,

Як нарешті панна-писанка написалася,

То при всіх своєю вродою запишалася:

і віком весняним,

і личком рум’яним,

і ксою вітвистою,

і сорочкою барвистою,

і спідничкою-міні,

і "перчиком" на коліні....

"Ось була, – каже, – білою, як стіна,

А зробилася розцвілою, як весна!"

А ми до писанки:

Почекай-но, панно-писанко, зупинися,

Перед люстром у тарільчику не крутися,

Бо ж такою ти зробилася не одразу –

Хтось чогось тобі та виділив на окрасу?

А писанка до нас:

Всі всього потрошку:                

Бджілка – дрібку воску,

Голка – кінчик вушка,

Щоб чимтонша смужка,

свічечка – пломінчик,

сонечко – промінчик,

Цибулина – гарну

Золотисту барву,

Небо – барву лену,

А трава – зелену...

Всі ж мене списали

Пальчики Оксани...

Потім освятило

Просяне кропило...

Потім... всім я щиро

Дякую за це!

Особливо – курці,

Що знесла яйце!

 В. Крищенка «Вдягла весна ме­режану сорочку...», Т. Шевченка «На Великдень на соломі» На Великдень, на соломі

Против сонця, діти

Грались собі крашанками

Та й стали хвалитись

Обновами. Тому к святкам

З лиштвою пошили

Сорочечку. А тій стьожку,

Тій стрічку купили.

Кому шапочку смушеву,

Чобітки шкапові,

Кому свитку. Одна тільки

Сидить без обнови

Сиріточка, рученята

Сховавши в рукава.

— Мені мати купувала.

— Мені батько справив.

— А мені хрещена мати

Лиштву вишивала.

— А я в попа обідала,—

Сирітка сказала.)

На Великдень не змовкають святкові церковні дзвони, лунають цілий день, будять у людських душах радість, надію. На Великдень і сонце грає, і радіє все — і на землі, і на небі.

На Великдень сонце грає,

 В серце двері відчиняє,

Ваші співи Великодні

 Відчуваєм серцем щирим.

 На Великдень, кажуть люди,

Можуть здійснюватись мрії:

На Великдень можна чути

Дзвони славної Софії.

(Г. Черінь)

Яєчко — розмальоване, барвисте,

                    Ним тішиться і старець, і дитя,

                    Творіння рук людських, святе і чисте,

                     Маленький символ нашого життя.

                                                                            Надія Кметюк

В. Крищенка «Вдягла весна ме­режану сорочку...»,

Аукціон епітетів

(Назвати епітети, які характеризують свято Великодня. Хто скаже ос­таннім — отримає приз.)

Буйне, величне, велике, вічне, довгождане, знаменне, пишне, світле, шумне, нечуване, нове, народне ...

   Учитель. Кожен народ має чим пишатися у своїй історії. І найголовніша гордість будь-якого народу — це його мистецтво. За весь період існування людства кожна нація створила щось своє — неповторне і незрівнянне. Приміром, у японців — це нецке, у росіян— матрьошка, українці таким символом можуть вважати писанку.

«Мистецтвознавці»

У невеликому прикарпатському місті Коломия, що на Івано-Франківщині, розташовано унікальний, єдиний у світі музей «Писанки», в якому зібрано більше 12 тис. писанок з різних країн світу.

Музей «Писанка» — унікальна споруда у вигляді яйця заввишки 13 мет­рів з каменя і бетону, з кольористим фасадом, оформленим в гуцульських традиціях.

•   Перший музей «Писанка» було створено у 1987 році.

•   Музей писанки став культовим місцем України.  

•   Музей приймає 135 тис. відвідувачів на рік.

Збереження писанки — справжнє мистецтво. В 1973 році коломийчанка Марія Боледзюк, художник-реставратор музею, винайшла унікальний спосіб обробки внутрішньої поверхні яйця, який сьогодні як найнадійні­ший використовується усіма реставраторами.

Звичай писати писанки існував ще у поганські часи, а з середини IVстоліт­тя церква ввела обряд освячення яєць.

Традиція фарбувати і розписувати яйця до Великодня є у багатьох на­родів, але тільки в Україні вона набула особливого змісту.

Кожний колір є символом

Жовтий — символ місяця, зірок, це колір хлібного лану, жита, життя.

Блакитний — уособлення неба, вітру, здоров'я.

 Зелений — колір весни, воскресіння природи, надії, радості буття.

 Червоний — вогонь небесний, колір життя, колір крові, колір дня, радість життя й любові.

Коричневий — земля-матір.

Чорний пов'язується з богом потойбічного світу, це дух померлих, пам'яті про них, про своє коріння.

Білий — пошана духів

4—5 кольорів одночасно — родинне щастя, мир, любов.

(Далі підготовлені учні розповідають про різновиди писанок: крапанка, мальо­ванка, бісерка, дряпанка...)

Крашанки – це пофарбовані ("красити" – фарбувати) у різні кольори відварені курячі (інколи, гусячі) яйця.Основний крашанковий колір - червоний, він символізує радість життя. Жовтий колір уособлює місяць і зорі, а також - врожай; блакитний – здоров’я; зелений - щорічне воскресіння природи; чорний з білим – пошану до духів.

 

Мальованки

Мальованка

"Малювати" яйця можна акварельними або акриловими фарбами, або спеціальними фарбами та лаками для яєць.

Сучасні діти навіть примудряються малювати фломастерами. Але, звичайно, справжні майстри дотримуються старовинної техніки: зварені протягом восьми хвилин яйця тримають у гарячій воді. Одне дістають, насухо витирають і ставлять у чарочку. Розфарбовують пензликом верхню частину яйця – на гарячому яйці фарба швидко висихає. Яйце перевертають і розмальовують іншу частину.

Важливо, щоб яйця були гарячими, тоді фарби не розтікаються і швидко висихають.

 Крапанки

Легенда про крапанку

На Гуцульщині оповідають, що Діва Марія писала писанки і дарувала їх Пілатові, щоб той змилувався над її Сином. Беручи до рук яйце, Мати Божа  плакала і слізьми обливала свою роботу,  і від тих крапаючих сліз з’являлися цятки. Так виникли крапанки.

 

Дряпанки та шкрябанки

Виходячи з цієї дещо смішної назви, такі великодні яйця виготовляються шляхом видряпування візерунку на пофарбованій поверхні яйця.

Робота ця дуже тонка, вимагає зосередженості та вправності.

На вишкрябування складного малюнку може піти до кількох днів. Один необережний рух - і робота втрачає свою досконалість.

Навряд чи дорослі довірять таку кропітку працю маленьким майстрам.

Котилася писаночка з гори на долину,

Прикотилась простісінько до нас у гостину.

А за нею йде Великдень, несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає радощі і ласку.

Роман Завадович

 

    Невід’ємна частина свята Великодня – писанка. У наших предків яйце було символом весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Розмальоване яйце вважалось оберегом.

Крашанки дарують на щастя рідним та друзям, бажаючи один одному здоров’я. З крашанок розпочинається великодній сніданок у кожній українській оселі.

Сяду я скраєчку –

Розпишу яєчко.

Нумо, пензлик, потанцюй,

Гарну писанку малюй.

4.Практична робота

Писанка-Мальованка (робота дітей)

Створення писанкового деревця (Верба)

5.Ігри

Вчитель. А чи знали ви,що існують деякі народні ігри з писанкою?

Гра “набитки” – полягає в тому, що один тримає в руці крашанку носком догори, а другий б'є носком своєї крашанки. Потім б'є другий по протилежному кінцю. Чия крашанка розіб'ється з обох кінців, той програв. Він віддає свою крашанку тому, хто виграв.

   У “котка” – грають так: з похилого місця з перепоною внизу котять крашанки одну за одною, намагаючись котити так, щоб попасти своєю крашанкою в крашанку партнера. Правило: хто частіше попадає, той більше крашанок виграє.

   Гра в “кидка” – один з партнерів кладе дві крашанки на такій віддалі одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий партнер стає на відстані одного сажня і кидає свою крашанку; якщо він попадає одночасно в обидві – виграв, а як попаде в одну або не попаде в жодну – програв.

Лине пісня до небес, -

Це радіють діти,

Ради нас Христос воскрес,

Як нам не радіти.

Учитель. А зараз подивимося, як ви уважно слухали. А це допоможе зробити наша вікторина.
6.Вікторина
1. Яка різниця між писанками і крашанками? ( Писанки пишуть, а крашанки фарбують).
2. А в чому фарбують крашанки? ( В лушпинні цибулі, корі дуба, кропиві, бузині).
3. А чим пишуть писанки, що використовують? (Спеціальними писачками, воском).
4. У якій країні є пам’ятник писанці? ( У Канаді).
5. Яка сучасна дитяча іграшка подібна до писанок і крашанок? ( кіндер – сюрприз).
6. Чому на Великдень обмінюються крашанками? ( Бажають один одному здоров’я).

7.Підсумок заняття

Думаю, що це заняття залишиться у вашій пам’яті на довгі роки і ви навчите своїх рідних і близьких найсвященнішого дійства, яке дійшло до нас з давнини, і збережете цю славну традицію писанкарства для прийдешнього покоління нашої рідної землі – України!

Я вітаю, друзі, всіх

Зі святом Великоднім!

Щоб здійснились всі бажання

І мрії сьогодні!