Виховний захід "Весняний грім радість дарував усім". Захід розрахований на учнів 5-8 класи

Сценарій виховного заходу  «Весняний грім радість дарував усім»

         Мета: в ігровій формі закріпити знання дітьми фольклору, розвивати вокально-хорові та танцювальні навички, чуття ритму, зацікавити до гри на музичних інструментах; виховувати повагу до обрядів і традицій українського народу; зміцнювати дружню атмосферу між дітьми і батьками, з’єднуючи в єдине ціле духовні цінності поколінь;  ненав’язливо підкреслити, що «живе» спілкування набагато ефективніше від спілкування у соцмережах.

Дійові особи – учні і батьки 5 класу.

Зал прибраний і умовно розділений на дві кімнати. Бабуся сидить за столом і перебирає квасолю.

 Входить Дідусь: Оце ледве попорався. Щось усі кістки крутить, мабуть, дощ буде. Не чула, який прогноз погоди на сьогодні?

Бабуся: Не чула. Вони ото у своїх  прогнозах помиляються, орієнтуйся по природних прикметах. А що там онучок наш поробляє?

Дід: Гостей чекає. Домовилися класом до лісу іти. Зберуться у нас, та і підуть разом. А хмари насувають. Ти, бабо, газету не бачила? Дай почитаю.

Чути стукіт. Заходять діти, вітаються.

Дівч 1: А де це Валік? Чого не зустрічає?

Дівч 2: Мабуть, у комп’ютері сидить?

Виходить Валік (онук): Привіт! Заходьте, будь ласка. Як зберемося усі, тоді і підемо гуляти.

(Чути грім, шум вітру)

Бабуся: Ох, може і не йдіть, бо наче дощ збирається. Батьків вдома немає, а ми будемо хвилюватися.

Дівч 3: Та ми ж не маленькі, не боїмося.

Бабуся: Ну ідіть до кімнати, погрійтеся. Тільки комп’ютер не включайте, бо гримить!

Дівч 4:  У нас свій підсилювач звуку, від телефону працює! Десь наші хлопці запізнюються!

Хл: Поки вони не прийшли, то давайте я вам казочку розкажу.

Посварились дві собаки,

Що у небі летять раки,

Жабенята на мосту

Їм нявчать: Ку-ку-рі-ку!

Ну як вам такий початок?

Дівчатка: Це ж небилиці!

Хлопчик: Небилиці? Ось небилиці!

Раз зустрілися дівчата,

Щоб уроки готувати:

Назбирали черв’яків,

Запросили всіх котів,

Дві ворони, три сороки

Верещать, аж рвуться боки.

Черв’ячат сипнули в воду

Та й любуються на вроду

І чекають, що всі щуки

Самі падатимуть в руки!

Дівчата (кинулись на нього):

Так це ти з нас глузуєш!

Хлопець: Ну чого ви,  досить! Я хотів вас розвеселити!.

(Діти вибігають до сусідньої кімнати, включають музику)

Знову чути стукіт у двері. Заходять чоловіки (батьки дітей).

Чол 1: Доброго дня у вашу хату! Прийшли за порадою.

Чол 2: Хочемо на рибалку йти, а ви, дядьку,  з нами підете?

Дід: Та не знаю, що і робити: приманки для риби не приготував звечора та і дощ збирається. Сідайте, перепочиньте. Що нового чути навколо?

(Чоловіки ведуть розмову. Гримить сильніше. Починається дощ.

Забігають жінки (мами), струшують мокрий одяг)

Жін 1: Доброго дня! А ми з базару, тільки з автобуса зійшли, та ледве встигли до вашої хати добігти!

Жін 2: Оце сипнув дощ, справжня злива весняна!

Баба: Дощ – до врожаю! Веснонька на порозі стоїть, теплом обігріє!

Жін 3: А ми хотіли із дітьми до лісу на прогулянку піти…

Жін 4: Ну ось і погуляли. Дощ стає сильнішим, куди уже йти?

Баба: То гуляйте у нас. Згадайте, як колись збиралися у селі по кутках та співали, танцювали, аж курява стовпом, а жартували як вправно!

Жін 5: Та і гримить! Аж шибки дзвенять! Хоч би діти не полякалися!

Жін 6: Вони за своїми іграми забулися за все на світі!

Жін 7: Ото тільки планшет до рук, то і їсти не давай! В Інтернеті «зависають», нічим не зацікавиш!

Жін 8: І на куток не витягнемо! А може, справді хоч заспіваємо?

Баба : Так,  давайте про зозулю. Я її так любила виводити.

(Жінки співають українську народну пісню «Летіла зозуля»)

Дід: Та це якась жалка пісня! Давайте веселішої!

(Гримить грім. Гасне світло. Заходять насуплені діти)

Дівч 3: Та вам тут весело, а ми скучаємо.

Дівч 4: Світла не стало, нам немає чим зайнятися.

Дівч 5: Хлопці хочуть свою музику слухати, а ми – свою, через те і посварилися!

Дівч 6: І що тепер робити?

Жін 1: Ідіть до нас, будемо співати разом. Але треба помиритися.

Жін 2: Ну а яку ж музику ви слухали?

(Хлопці включають переносний підсилювач звуку до мобільного телефону, звучить укр. нар. пісня «Подоляночка», рок версія).

Чол 1: Оце так пісня!

Чол 2: А я її не такою знав!

Жін 3: Та й ми цю пісню не так співали. А від такої музики голова не болить?

Хлопці: Ні!!!

Жін 4: А у вас яка, дівчата?

(Звучить ця ж пісня у етностилі. Мами пробують танцювати)

Жін 5: Ми вашу музику послухали, але давайте згадаємо старовинну версію. Це ж пісня-гра! Потрібно стати у коло і вибрати Подоляночку. Хороводи поведемо, Подоляночку знайдемо!

(Діти і дорослі виконують українську народну пісню-гру «Подоляночку»)

Жін 6: Ну як? Сподобалася гра? Ви ж такі пісні ще з дитинства пам’ятати повинні!

Дівч 7: Та знаємо, просто забули. Я багато веснянок знаю.

Жін 7: А давайте про Насточку, якраз до нашої погоди підходить!

(Всі виконують українську народну пісню-хоровод «Вербовая дощечка»)

Баба: Як гарно у вас виходить! Давайте сонечко разом погукаємо, як  наші бабусі нас навчали! Можливо, воно нас почує!

(Діти і дорослі виконують укр. нар. закличку «Вийди, вийди, сонечко»)

Жін 1: Ну – мо,  заспіваємо гарну веснянку!

(Виконують українську народну пісню «Ой минула вже зима», використовуючи шумові музичні інструменти)

Дід: То може, ще і затанцюєте?

Баба:  «Кривого танцю», я його ще у молодості водила з подругами.

Вийдіть, діти, на лужок,

Поведіть «Кривий танок».

Заплутайте всі сліди,

Щоб не знайшли вороги!

Хл 2: Бабусю, а про яких ворогів ви говорите?

Бабуся: Наші бабусі і дідусі придумали такий кривий хід для того, щоб заплутувати ворогів, які нападали на нашу країну. Навчали «сліди замітати», а пізніше люди пісню склали, то і вийшов «Кривий танок».

(Усі учасники виконують українську народну пісню-хоровод  «Кривий танок»)

Баба: Спасибі, як же гарно ви водили «Кривий танок».

Дівч 1: А таки дівчата співали краще!

ХЛ: А ми вас зараз переспіваємо!

(Звучить «Віночок» українських народних жартівливих пісень під супровід шумового оркестру)

Дівч 2: Ну а хто кого перетанцює?

(Діти виконують «Жартівливий танець»)

Баба: Ой, які  молодці! Сідайте та перепочиньте. Може, ви щось цікаве розкажете?

Жін 2: Сидять хлопці у світлиці,

Розказують небилиці,

Поглядають на дівчат,

Чи вони їх розсмішать?

 

Хл 3:Вийшов зранку я на ганок,

А котяра зверху: Гав!

В небі місяця серпанок –

В школу ледве не проспав!

Взяв відро води з городу -

Буду гарбузи садить,

Бо до вечора потрібно

Борщ із огірків зварить.

Сонце вже сильніш пече,

Мій суп закипає…

Дівч: Досить, досить! Ми всі знаєм,

Що так не буває!

Дівч: Ось зібралися дівчата

Біля перелазу,

Назбирали ананасів,

Вісім штук одразу!

Хлопці теж не прозівали -

Вісім облизнів піймали!

Хл: Ех, дівчата, не дражніться,

А на себе подивіться:

Всі, хто їли ананаси

Потовстішали відразу!

Дівчата оглядаються, поправляючи одяг:  А ми не їли!

Хлопці сміються: Попалися! Повірили!

Дівчата жартома кулаки показують: Перехитрили таки нас!

 

Дівч 5: Поспішаймо  на музики,

Бо муляють черевики!

Дівч 6: По стежині, у садок

Поведем швидкий танок!

Жін 2: Годі нам усім дрімати!  

Йдімо  разом танцювати!

(Діти і дорослі виконують танець «За городом козу пасла»)

Дід: Оце розходилися! Світло давно ввімкнули, гроза закінчилася, а вже ніхто цього не помічає! Гуляємо!!!

(Звучить українська народна жартівлива пісня «Ой лопнув обруч»)

Хл: Вже пташки пісень співають,

Нам про весну сповіщають!

Дощик, сонце привітаймо

І частіш разом гуляймо!

Дівч: Тож подякуєм цій зливі,

Що усіх розвеселила.

Ми гуляли так завзято:

Кому грім, а кому – свято!(разом)

(Всі учасники виконують українську народну пісню – закличку «Іди, іди, дощику»)

 

P.S. Щастя – мати поруч того, хто цікавіший за Інтернет!