Виховний захід: " Вишиванка - символ Батьківщини. Дзеркало народної душі "

Виховний захід

Клас:  1- В

    Дата проведення:   09. 11. 2015 р.

    Вчитель: Сизонова О.О.

    Тема: « Вишиванка – символ Батьківщини,

                  Дзеркало народної душі.»

Мета: Ознайомити учнів із давнім символом, оберігом українського народу - вишиванкою. Розкрити її красу, поетичність, чистоту. Прищеплювати учням цікавість до народних звичаїв, обрядів, пісень. Виховувати в учнів почуття глибокої поваги до предків, своїх рідних і близьких, що несли до наших днів і зберегли глибину символу – вишитої сорочки, що захоплює красою, історією, значенням.

Хід  заходу

Вчитель: Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Французи вибрали елегантність і красу, угорці - любов до господарювання, німці - дисципліну і порядок, діти Польщі - здатність до торгівлі, італійські діти одержали хист до музики... здивувавши всіх, Бог раптом побачив у куточку дівчину. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок із червоної калини. І запитав її Бог:                                              - Хто ти? Чого така сумна?                                                                                                  Дівчина відповіла:                                                                                                                              -  Я - Україна, а плачу я, бо стогне моя земля... Сини мої на чужині, на чужій роботі, а в своїй хаті немає ні правди, ні волі.                                                                                - Чого ж ти не підійшла раніше? Я всі таланти роздав. Не знаю чим можу зарадити твоєму горю?                                                                                                      Дівчина хотіла піти, але Бог зупинив її:                                                                                        -Зачекай. Є в мене дар, який прославить твій народ на цілий світ. Від сьогодні все горітиме у твоїх руках. Візьмеш ти шаблю , і буде нескорений твій народ. Візьмеш плуг, і заколоситься на ваших полях жито-пшениця. А в хаті твоїй буде панувати краса і затишок, а пісня твоя звучатиме у віках. Все це стане можливим, дякуючи вірі твого народу у власні сили і бажанню працювати заради власного добробуту.                                                                                                        Взяла дівчина Божий дарунок, і відтоді славиться Україна своїми майстрами, а серед них ті, що присвятили себе мистецтву народної вишивки, художнього плетіння та іншим видам рукоділля.

Сьогодні ми з вами повернемося у минуле і відвідаємо стародавню україн-  ську оселю, де показані експонати найтрадиційніших видів рукоділля, і в цій подо-рожі нас супроводжуватиме пісня.

Перегляд презентації.                                1

Звучить пісня  «Мамина сорочка»

Мені сорочку мати вишивала                                       Неначе долю хрестиком плела,                             Щоб я легких стежинок не шукала,                                                                                              І доля щоб щасливою була.                                             Виконуй, доню, мати говорила,                                                            Закони Божі, істини прості:

Не зраджуй землю, що тебе  зростила, 

Не залишай нікого у біді.

                                                           Приспів.

А сорочка мамина біла – біла,

А сорочка мамина серцю мила,

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

 Літа, неначе птахи пролітають.

 Вже донечки, як квіти навесні,

 Я їм сорочку білу вишиваю,

 Як вишивали матінка мені.

 Виконуй, доню, мати говорила,

 Закони Божі, істини прості:

 Не зраджуй землю, що тебе зростила,

 Не залишай нікого у біді.

                                                  Приспів.

Маю я сорочечку білу - білу,

Маю я сорочечку серцю милу,

Буду її з радістю одягати,

Буде мені серденько зігрівати.

А сорочка мамина біла — біла,

А сорочка мамина серцю мила,

А сорочка мамина зігріває,

Я її до серденька пригортаю.

Вчитель: Серед жіночих народних промислів чільне місце в історії нашого народу займає вишивання. Майже кожна область, кожний район, а часто й окремі села з покоління в покоління, від матері до дочки передавали таємниці цього виду мистецтва. Тому за кольором, орнаментом, фактурою вишивки завжди можна було визначити місце її виготовлення. Народні майстрині старанно зберігають свої традиції.

2

Вчитель: В українському орнаменті, його плавних лініях, в улюблених мотивах промовляє душа народу, його історія, природа, в оточенні якої він живе. З орна-ментом пов’язані образи добра, краси, оберегу. Він опоетизований народною сві-домістю, теплом людських рук. За ним стоїть тисячолітня історія українського народу.

                         Вірш

Вишиванка - символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

В колисанці купані хвилини,

Світло і тривоги у вірші.

                               Вишиванка - дитинча кирпате,

                               Що квітки звиває в перепліт,

                               Материнські ласки, усміх тата,

                               Прадідів пророчий заповіт.

Вишиванка - писанка чудова,

Звізда ясна, співи та вертеп.

Вишита сльозою рідна мова,

Думами дорога через степ.

                              Вишиванка - біль на п`ядесталі,

                              Слава, воля, єдність, віра - ми.

                              Журавлем курличе, кличе далі,

                              Стелить вирій взорами-крильми.

Вчитель: Вишивання – один з найдавніших видів декоративно-ужиткового мис-тецтва слов’ян. Народні вишивки захоплюють нас досконалою композицією, різ-нобарвним колористичним вирішенням. У своїх роботах народні майстри пока-зують одвічний потяг людини до краси, зв’язок з рідною природою.

Вчитель: Народна вишивка - це мистецтво, яке постійно розвивається. Це вели-чезне багатство, створене протягом віків тисячами безіменних талановитих народ-них майстринь. Наше завдання - не розгубити його, передати це живе іскристе диво наступним поколінням.

                 Вірш

Вічна пісня барв і кольорів.

Неповторна музика натхнення!

Шепіт трав і шелест яворів,

І дзвінкі турботи сьогодення.

Хрестиком покладено в рядки,

Посплітались, блиснуло веселкою

Ніжність материнської руки

Пісні ще весільної веселої.

Дух народу в колір заплете,

Проросте  і піснею і цвітом.

А над світом, гляньте, а над світом

Українська  вишивка цвіте!                                              

Майстер клас  - виготовлення  жіночої вишиванки  ( аплікація)

3