Виховний захід "Вишиванка - символ України"

СЦЕНАРІЙ СВЯТА ДО ДНЯ ВИШИВАНКИ

Лунає пісня «Вишиваночка»

Ведуча(ий): Добрий день! Вітаю Вас усіх на нашому святі «Вишиванка - символ України»

Ведуча(ий): Вишиванка — це символ українського народу. Її патріотичне значення полягає в тісному зв’язку з традиціями, оскільки вишиванка є одним з перших національних здобутків ще з сивої давнини.

(1-й учень  декламує вірш Юлії Хандожинської «Вишиванка - символ України»)

Учень 1-й: Вишиванка – символ  України,

                   Віддзеркалення вкраїнської душі,

                  Де рясніють кетяги калини

                  Й мамина сльоза на полотні.

 

(Учень 2 декламує вірш невідомого автора «Вишиванка – символ  України»)

                                                  Учень 2-й: Вишиванка – символ України,

                                                                     Кожної великої родини,

                                                                     Нашої історії та мови

                                                                     Залюбки вдягаємо її знову.

 

Ведуча(ий):  День вишиванки в Україні народився в студентських та викладацьких колах. Вважається, що традиція, яка з часом переросла у День вишиванки, була покладена ініціативою студентки Чернівецького національного університету Лесі Воронюк в 2006 році. Надихнувшись прикладом своїх друзів, які носили національний одяг, вона запропонувала своїм однокурсникам раз на рік приходити в Університет у вишиванці. Ініціатива швидко поширилася по вишам міста, а потім і по всій Україні. Через чотири роки День вишиванки вже відзначали у Львові та Сімферополі, а в подальшому він вийшов далеко за межі України. За сприяння діаспор День вишиванки відзначають у США, Канаді, країнах Європи, Австралії та ін.

(Учні 3,4, 5  розповідають вірш  Тетяни Строкач‎  «Вишиванка - Вкраїна і доля» )

Учень 3-й : Вишиванка - Вкраїна і доля.

                     В ній не лише барвиста краса.

                     В ній боролися предки за волю

                     І відходили на небеса.

                                             Учень 4-й: Жито жали і хліб випікали,

                                                                  І у парі ішли під вінець.

                                                                 В ній дітей своїх благасловляли

                                                                Батько й мати, від щирих сердець...

(Учні 5,6  декламують  вірш Надії Красоткіної  «День вишиванки»)

 

Учень 5-й:  День вишиванки. Це великий день,

                     Бо люди згадують сім’ю, родину.

                    Як шила мати і вела пісень,

                    Сорочку гарну вишивала сину.

                   Лягав собі узор на полотні,

                   А мати шила і думки вплітала.

                   Так долю вишивала день при дні,

                   Щоб добра доля сина не минала.

                                       Учень 6-й:  А як же вишивала рушники

                                                             І дарувала дітям на дорогу…

                                                            Щоб діти подолали всі шляхи

                                                            Й верталися до рідного порогу.

                                                            В тих вишиванках думи і пісні,

                                                            Про щастя мрії, туга за синами,

                                                           Тривога вічна, гарні дні ясні,

                                                           До Бога звернення — молитва мами.

 

Ведуча(ий):  Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов'янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом.

Наші предки вірили, що кожен елемент на вишиванці має конкретне значення. Згодом зникла традиція вибирати вишиванку, зважаючи на її символізм. Люди перестали задумуватись про те, що поєднання певних візерунків може принести в їхню долю лихо, або ж навпаки – щастя і вдачу.

У зв'язку з небувалим розквітом українського національного вбрання, українці стали звертати неабияку увагу на те, що зображено на їхніх вишиванках, які кольори поєднані та що вони символізують. Знавці вишиванки переконують, що символізм елементів вишиванки має дуже сильний вплив на життя того, хто її носить.

(Демонстрування презентації на екрані)

Ведуча(ий):  Орнамент вишивок розподіляють на три основні групи: абстрактний (геометричний) орнамент; рослинний орнамент; тваринний орнамент.

 Учень 7: Геометричні візерунки — найпоширеніші серед орнаментів. Ромб — стародавній символ сонця, родючості та жіночої основи — приносив добру вдачу та процвітання. Хвилясті лінії — символ води — уособлювали життєдайну силу, а горизонтальні — символ землі — родючість. Колокрес (хрест у колі) — знак сонця, що відводить зло, а криж (рівносторонній хрест) — знак вогню, що символізує духовне очищення.

Учень 8: Популярні у вишивці й рослинні мотиви. Листя дубу — символ сили та міцності, а калина — символ краси. У поєднанні ці символи часто зустрічалися на чоловічих сорочках. Мак — символ родючості та пам’яті роду, а китиці винограду уособлювали радість і сімейне життя. Троянди символізували кохання та молодість, а барвінок — вірність і вічність буття.

Зображення тварин та птахів, зокрема голубів, півнів і коней, захищали людину від злих сил. Вишиті парою птахи символізували шлюбну пару, а ластівки — добрі новини.

Учень 9: Класична вишиванка білого кольору, але також види вишиванок можна розподілити на три групи: одноколірні, двоколірні та багатоколірні. Одноколірні вишиванки виглядають дуже незвично, найчастіше виконані в світлій гаммі — білій або кремовій. Кожен колір має своє значення, адже вишиванка традиційно вважається оберегом для свого володаря. Кольори візерунків мають певний таємний сенс.

• Червоний — любов, боротьба, світло та захист.
• Чорний — смуток, охорона від злих сил, шанування померлих.
• Блакитний — небо, повітря, духовний світ.
• Жовтий — врожай, місяць, зорі.
• Коричневий — родючість землі.
• Зелений — весна, оновлення, життя.

10-й учень. Кожен регіон України має свою особливу вишиванку, що відрізняється від інших технікою та орнаментом. Кожна область володіє вишитими сорочками, притаманними тільки їй. Люди, які цікавляться традиціями українських вишиванок, тільки-но поглянувши на сорочку, зможуть визначити, у якому регіоні України вона була виготовлена.

У Полтавській області рушники та сорочки вишивають гладдю і тільки білими нитками. Лише іноді дівчата могли використовувати сірі або червоні нитки.

11-й учень.  На Поліссі вишивка відрізняється певною строгістю і простотою. Геометричні фігурки повторюються кілька разів, тим самим утворюючи один нерозривний орнамент. Найчастіше використовували червоні нитки.

  У Харківській області вишивали грубою червоною ниткою з використанням техніки «хрестиком». Однак, саме в нашому регіоні не можна визначити одну техніку або орнамент, що переважали. Харківські майстрині запозичили орнаменти та візерунки з різних областей України. Тому різноманітності технік і малюнків на харківських вишитих сорочках можна тільки позаздрити.

12-й учень. Унікальна техніка вишивки притаманна Чернігівщині. Техніка полягає в тому, що стібки роблять дуже тонкими нитками. Якщо дивитися здалеку, то створюється враження, що сорочки вишиті бісером. Вражає різноманітність візерунків і колірна гамма чернігівських вишиванок — це найрізноманітніші геометричні та рослинні візерунки, виконані поєднанням білих, червоних і чорних ниток.

Що стосується Київщини, то тут переважає переплітання в одній роботі різних орнаментів (рослинних і геометричних). Найбільш популярними є зображення виноградної лози, шишок, ромбів і квадратів. Майстрині використовують яскраво-червоні та білі нитки.

13-й учень. Подільські майстрині на одній і тій самій сорочці можуть використовувати кілька різних технік та видів швів — хрестиком, гладдю, ручним швом. Більшість вишиванок дуже яскраві та барвисті, використовують широку кольорову палітру.

Тернопільські візерунки виглядають досить опукло за рахунок щільних стібків. Орнаментом повністю прикрашають рукава сорочок. Найчастіше використовують тільки одну нитку — червону або чорну.

14-й учень. Неймовірною різноманітністю візерунків та орнаментів здавна славиться Карпатська вишивка. Це і зображення тварин, і квітів, і дерев, і різних геометричних фігур в поєднанні один з одним. Унікальні особливості вишивки має чи не кожне село. Саме карпатські сорочки вважають найбільш колоритними.

Досить прості, але водночас неповторні орнаменти притаманні Волинській вишивці. Виконують її на білому або сірому лляному полотні червоною ниткою. Найбільш популярними були геометричні візерунки, проте в північній частині регіону переважали рослинні орнаменти — ягоди, квіти, листя.

(Учні декламують вірш Володимира Даника  «Вишиванка»)

15-й учень:  Вишивала мати сину

                     Празникову сорочину

                     Не хвилину, а годину не одну.

                     Вишивала для синочка,

                     Ох, сорочечку-сорочку,

                     Голка бігала-пливла по полотну.

 

                                    16-й учень:  Вишивала йому долю,

                                                         Вишивала вітер в полі,

                                                         Вишивала і надію, і любов.

                                                         Вишивала і дорогу –

                                                         То круту, а то розлогу,

                                                         Шаблі блиск і тихе цокання підков.

 

     17-й учень:   Вишивала сину щастя –

                  Хай воно йому удасться!

                  Вишивала щире серце молоде,

                  Вишивала карі очі,

                  Силует стрункий, дівочий,

                  Що в очах його калиною цвіте!

 

                             18-й учень:  Вишивала-вишивала,

                                                  Ніби долю його знала,

                                                  То співучу, то солодку, то гірку.

                                                  На сорочці барви грають,

                                                  Ніби сонце серед гаю,

                                                  У життя стрімку зливаються ріку.

 

Ведуча(ий):  Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси. Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Новонародженим дітям першу вишиванку шили матері або бабусі, читаючи молитви за здоров'я малюка. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого. Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній обраній дівчині.

 

(Учні розповідають вірш Тетяни Винник «Вишиванка»)

19-й учень:  Квiти розцвiтають

                   Ось на рукавах,

                   З iрiю далекого

                   Повернувся птах –

                                          20-й учень: Дивнi вiзерунки

                                                               Сяють, мов живi –

                                                               Мама вишивала

                                                               Оберiг менi!

 

Музичний номер (Лунає пісня «Моя сорочка  вишиванка»)

 

Ведуча(ий):  Вишита сорочка – це традиційний народний одяг українців. Ось вам декілька  найцікавіших фактів про цей витвір мистецтва.

Учень 21-й: Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Численні дослідження свідчать, що вишите вбрання створювали ще до VI ст.. Проте, зразки української вишивки з тих часів, на жаль, не збереглися.

Щороку в Україні у третій четвер травня відзначають День вишиванки. У цей день прийнято одягати вишиванку і в такому вигляді відправитися у звичних справах.

Учень 22-й: Вишивати національний одяг бралися тільки жінки, адже саме вони дарували виробу потужну позитивну енергетику, а вишиванка символізувала добро, вірність та любов. Це ремесло матері передавали своїм донькам, бабусі, онукам.

Вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й у інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконували елементи рослинного та геометричного характеру.

Учень 23-й: Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. В такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

6) У кожному регіоні України техніка вишивання, орнамент, традиційні кольори, якими вишивають сорочку є різними.

Учень 24-й:  Сьогодні найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. А, наприклад, вишиванки чорного кольору у давнину одягали виключно чоловіки. Сині вишиті сорочки було прийнято одягати жінкам, що вже не планували народжувати, або ж маленьким дівчаткам.

Орнаменти з вишивки з кожним днем стають все більш популярними. Сьогодні їх втілюють не лише на сорочках, але й на будь-якому сучасному вбранні, на автомобілях та навіть "викарбовують" у вигляді татуювання.

 

Ведуча(ий):  Вишиванка — яскрава індивідуальність української культури; це символ та серце нашої України, уособлення традицій та вияв патріотизму. Варто зберігати своє коріння та свої ремесла. Тому вишиваймо, носімо вишиванки, адже це красиво, це природно, це наше рідне мистецтво, наші традиції.

Ведуча(ий):  Наше свято добігло кінця. Ми бажаємо вам миру, злагоди, добра, щастя, достатку!