Виховний захід "Витребеньки від куми!" (для 1 класу НУШ)

Сценарій до свята «Витребеньки від куми»

Мета  познайомити дітей з традиційними українськими стравами ; розвивати культуру зв’язного мовлення ;виховувати шанобливе ставлення та інтерес до народних традицій , обрядів , сприяти духовному розвитку особистості .

Обладнання : вишиті рушники , піч , китяги калини , традиційні українські страви : хліб , борщ , вареники , варниці ,галушки з маком ,деруни , каша гречана , голубці , узвар , кисіль 

Аудіозаписи пісень , відеокліп на пісню и варенички .

               Хід заходу 

Ми українці і цим пишаємося . Наш народ працьовитий , щедрий , з багатою культурою і традиціями , з прекрасною національною кухнею . То ж дозвольте запросити вас у нашу світлицю .

Ліворуч піч . Тут господиня готувала їжу , З’ясовувала  свої стосунки з невісткою . Навчала свою доньку поратися біля горщиків та передавала сімейні рецепти .

1 . Добрий день вам  добрі люди !

      Хай вам  щастя – доля буде ,

       Не на день і не на рік ,

        А на довгий – довгий вік !

2 . Гостей дорогих ми  вітаємо щиро ,зустрінемо хлібом , любов’ ю і миром !

3 . Для людей відкрита хата наша біла ,

      Тільки б жодна кривда в неї не забігла .

4 . Хліб ясниться в хаті , сяють очі щирі ,

      Щоб жилось по правді  , щоб  жилось у мирі.

5 . Хай в кожній хаті пахне короваєм ,

       Щоб люд ніколи хліба не просив .

6 .   Наше свято незвичайне , наше свято кулінарне !

         Будемо ми всіх дивувати ,різні страви  демонструвати .

 Сценка

Лунає музика пісня « Ярмарок «

Дід сидить біля  печі  спершись на стіл  та гукає бабу .

Дід ---- Гей , бабусю , де ти є ? Ясне сонечко моє ,

Йди до мене дорогенька ,моя ластівко сивенька .

Бабуся-------  Чую , чую , любий друже, почуваюся недуже.

Дід  --------  Бабця , ніколи хворіти , що ми будемо робити ?Завтра свято в нас веселе , їдуть гості до оселі .Синочок та донька й онуки маленькі. Давно я не бачив моїх дорогеньких .

Бабуся ------  Як же нам гостей стрічати,

  Чим їх будем пригощати ?

Дід ----- Швидко треба нам збиратись

На ярмарок відправлятись .Треба гроші готувати ,щоб смачненьке купувати .

Виходять за двері повертаються з мішком борошна

Дід------Приготуй но ти хлібець

Запашненький молодець.

Ведучий Україна здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кутею.

Борщі та пампушки , паляниці та галушки , вареники і ковбаси печеня й напої з фруктів і меду відомі далеко за межами України .Деякі страви мають багатовікову історію, наприклад український борщ. Для більшості страв характерний складний набір компонентів .

Ведучий  А яке різноманіття м’ясних страв : українські битки , шпигована часником і салом буженина . Тож прийшов час докладніше розповісти про страви . Розпочнемо з хліба .

Вчитель    У кожній родині найголовніший харч – це хліб . Без хліба не сідали за стіл . Вважали: якщо у домі є хліб , голоду не буде.

Слово хліб у всі часи вимовлялося з повагою .

1 дитина  «Без хліба немає обіду» - кажуть у народі . І це щира правда.

2 дитина  І це щира правда . Хліб-голов

на страва на столі до нього ставилися з особливою повагою. Скільки різновидів українського хліба ? Їх неможливо навіть перелічити .

3 дитина  Хліб шанували і берегли в багатих і бідних родинах . Існувало чимало традицій ,пов’язаних з хлібом . Так , коли заходило сонце, намагалися не починати нової хлібини .

Не вчиняли тісто проти великих свят . Крихти зі столу не змахували в сміття.

4 дитина   Окраєць ,що впав на підлогу обережно піднімали ,поцілувавши ,клали на стіл .

5 дитина   Замішане тісто накривали. Розчиняли тісто в четвер ,а пекти вже треба було в жіночий день – п’ятницю .

6 дитина То домашній , теплий хліб ,

                   Хмільний , гарячий , щойно з печі ,

                   На рушнику у літній вечір

                    Пашить як сонце на столі .

7 дитина    Тривкішого ти не знайдеш

                      Зустрівся з горем і бідою—

                      Цілушку зї’ж , запий водою-

             І будеш ситий цілий день .

Фотографії з процесом випікання хліба .

Випічка струдля .

Вчитель  Без чого не можна уявити український обід ?

Звичайно без борщу ! Ця страва сприймається як те, без чого не можна обійтися  без чого одразу розпадається життєвий ланцюг .Як не можна уявити моря без води , сад без дерев так для українця немає обіднього столу без миски борщу .

8 дитина Захотілось вам борщу ?

Що ж зваріть його мерщій .Приготуйте все для цього .

9 дитина

З кісточок зваріть бульйон ,

Не забудьте також м’ясо,

Грамів так десь із 600 .

10 дитина

Буль – буль  -буль-бульйон булькоче,

Що ж це він сказати хоче?

«Ач, який! Захотів він буряків.»

11 дитина

Я в окріп буряк поклала

А бульйон булькоче мало

Додамо тоді ще сало .

12 дитина

Все одно кричить що мало.

Додали тоді квасолю,

Цибулину й бараболю .

Додали туди морквину,

І велику капустину .

Кипи - кипи   борщику

У новому горщику.

Натовчу цибулі й сала,

Буде борщик в нас на славу.

(на інтерактивній дошці демонструємо відео мами готують з дітьми борщ.)

Вчитель

«Борщ без каші – удівець, а обід сирота», «Де піч та каша- там домівка наша.»

Представляємо кашу-королеву столу .

«Каша-мати наша»

13 дитина

Ось послухай.

Я в Італії була, їла макарони.

На Кавказі – шашлики,

А у Штатах – гамбургери.

Але щось не  вистачало,

Їжі нам було замало

І приснилася мені

Каша варена в печі .

14 дитина

Слово «каша» розуміють і українці, і білоруси, і поляки

,і болгари .Це найпростіша і водночас найсмачніша страва народної кухні. А головний секрет її – «Маслом каші не зіпсуєш».

15 дитина

Пшеничне зерно символізує воскресле життя, а мед означає солодкість. Перед вечерею батько прочиняє надвір двері і голосно вигукує : «Морозе ,морозе !Іди до нас кутю їсти , а коли не йдеш ,то не йди на жито , пшеницю ,всяку пашницю !»

(відео як батьки готують кашу з дітьми)

Вчитель   «І панянки і пани  полюбляють деруни .»

16 дитина

Всі знають що картопля другий хліб

Їмо її і зранку і в обід

І варимо і смажимо й печем,

Дерунчики  готуєм і печем.

Та хоч усі ті страви і смачні

Готуй хоч на воді, хоч на вогні-

Ніщо нам не замінять деруни ,

Бо пахнуть Україною вони .

17 дитина

Українці люблять сало,

Ще й з солоним огірком,

А, як свято якесь мають ,

То гуляють всім селом.

( відео діти з батьками готують деруни та демонструють нарізане сало та ковбаси)

Вчитель

«Варенички непогані, варенички у сметані»

Вчитель запитує у дітей що найсмачніше

Діти відповідають «Вареники»

18 учень

Тільки в хаті українській

Покуштуєш диво з див :

Ось півмісяці у мисці,

А над ними в’ється дим,

Бо гарячі – масло  тане…

Чи ж ви знаєте ,що це?

19 учень

Це – вареники в сметані,

Найсмачніші над усе !

Українці! Пригадаймо ,

З чим вареники в нас є?

20 учень

Знає кожна господиня,

Що до столу подає , З сиром ось жовтіють в мисці 

І з картоплею кіплять…

1 учень

Полюбляють українці

За столом поласувать.

Ще з капустою наварим,

Та з грибами пахнуть як!

Поласуємо ми з вами.

Поласуємо-ще й як !

2 учень

Вони трохи гаряченькі,

Не попечіть губи.

 вже ж у ті вареники

Картоплі напхали

Ще й перчиком притрусили,

Там його не мало.

В череп’яну макітрочку

Ми їх положили.

3 учень

Олійкою з цибулькою

Добре помастили.

Їжте ,їжте, гості любі,

Рахувать не станем

Може, кому буде мало,-

Ми іще добавим.

( відео як батьки з дітьми готують вареники і галушки.)

Сценка «Варенички»

До кімнати забігають два вареники стають біля печі. Починають голосити

«Ми варенички в сметані .Ми тут головні.»

Забігає вареник з сиром

«Це я  головний»

Прибігають дві лисички

«Це ми  головені. Бо без нас  ніодне свято не відбувається.»

Заходить гарбуз важно

«Я гарбуз важний пуз. Я тут головний»

Вбігають галушки

«Не сваріться , ми всі головні .»

Всі встають на танок «Вареники у сметані»

На задньому плані стоїть намальована каструля .Галушки і вареники забігають в каструлю піднімають руки догори,

 Вигукуючи «Буль-буль-буль.»

Вчитель запрошує усіх учасників до святкового столу. Діти куштують страви. Звучить українська пісня «За столом збирається родина .»