Виховний захід "З Бугом у серці"

 

 

Виховний  заід 

екологічного спрямування

 

«З  Бугом у серці »

 

 

  

 

 

                                                                   Яворська Ірина Анатоліївна

                                                                               вчитель біології

                                                                              Деражнянської ЗОШ І-ІІІ ст.№1

                                                                              вчитель вищої категорії,

                                                                              старший вчитель

 

 

                            Епіграф: Усе іде, але не все минає над берегами Буг – ріки!

Мета: підвищити  екологічну свідомість учнів; розвивати  науково - природничий світогляд учнівської молоді; формувати  бережливе  ставлення до живої природи, до особливо рідкісних тварин та рослин верхів’я Південного Бугу та його приток; розвивати пізнавальний інтерес до історії рідного краю, бажання вивчати, берегти та любити його.

Обладнання: засоби мультимедії, фізична  карта України,  відеофільм, фотографії  світломузичного фонтану у м. Вінниці, пазли із зображенням карти України, картки з написами областей, учнівські презентації.

Ведучий

Моє  Поділля!  Краю  волошковий!

 Поміж  швидким  Дністром  й  Південним  Бугом

 Зростаєш  ти  під  сонцем  світанковим,

 Вкраїнським  землям  ставши  вірним  другом.

 

 Прозорі  ріки  і  гаї  затишні,

 Поля  розлогі  під  бездонним  небом.

 В  садах  весною  зацвітають  вишні,

 А  літо  пахне  молоком  і  медом.

 

 Тут  мозолясті  руки  хлібодара

 Плекають  здавна  врожаї  багаті.

 Між  Товтрами  вервечкою  отари

 Скубуть  на  луках  килими  строкаті.

 

 Моя  земля!  Поділля!  Краю  отчий!

 Твої  хліба  хай  колосяться  в  полі,

 Зозуля  літ  багато  напророчить

 Щасливої,  заквітчаної     долі.                 

 

Ведуча Ось таким чудовим побачила наш край  землячка Наталія Мазур. Її вразила краса Поділля: велич Подільських Товтр, зелені шати лісів і краса Південного Бугу.

Ведучий. Хмельниччину , без сумніву, можна назвати однією із найбагатших областей нашої країни. І багатство її не в економічних статках . Скарб наш у тому, що вічне, — у природі, якою обдарував її Господь і яку із давніх-давен оспівують митці слова та пензля. І дар цей був щедрий, бо землі Поділля — пишні й барвисті, вони не залишають байдужими, землі вражають  розмаїттям.

Ведуча  Дійсно, є чим пишатись подолянам , але  сьогодні ми поведемо мову про одну з найбільших річок України, яка бере початок на Поділлі.

Ведучий З далеких часів люди оселялися на берегах річок. Тут зароджувалися перші земні цивілізації,  з’являлися перші поселення людей. Багато води спливло з того часу, але залежність суспільства від водних ресурсів не зменшується, а навпаки  постійно зростає.  Підвищуються вимоги до якості води. Не випадково 2005-2015 роки  були проголошені ООН  Міжнародним десятиріччям дій - «Вода для життя». Роль річок у житті людини настільки важлива, що на їх честь влаштовують свята.

Ведуча З 2009 року щорічно, у третю суботу травня,  відзначається  День Південного Бугу.

Ведучий Сьогодні наша зустріч буде незвичною!

Ведуча  Ми запрошуємо вас у подорож по величному, чудовому Південному Бугу.

Ведучий Ти знаєш, я подорожі люблю, але якось мені трішки лячно. Може, візьмемо з собою гіда?

Ведуча Кого ж нам запросити?...

Ведучий Як кого?! Звичайно ж ,  вчителя географії! З ним я -  хоч на край світу!

Географ Недарма я говорив, що знання з географії  завжди стануть у пригоді.То ж вирушаємо в дорогу! Але нам потрібна карта…

Конкурс «Карта»

Учасники конкурсу з пазлів складають карту України, на якій відмічена річка Південний Буг з позначеними зупинками подорожі.( Кількість учасників конкурсу залежить від кількості підготовлених комплектів пазлів)

(На екрані з´являється аналогічна карта подорожі)

 Географ

Південний Буг – найбільша річка (довжина 806 км) України, басейн якої (площа – 63700 кв. км.)  повністю розташований в межах країни. Вона бере початок на Поділлі.

    Між селами Чернява й Холодець Волочиського району Хмельницької області бере початок третя за площею басейну, довжиною і водністю річка України  -  Південний Буг. Маленький струмочок, що витікає з болотних заростей, звиваючись між верболозом, іскриться і дзвенить, ніби сповіщає про народження великої ріки. Пройшовши 792 км і прийнявши декілька тисяч малих, близько 80 середніх та 14 великих повноводних приток, він перетворюється на красиву, овіяну легендами і славою ріку-трудівницю, що впадає в Дніпровсько-Бузький лиман Чорного моря.

    Територію, розташовану у верхній і середній течії Південного Бугу, називають Побужжям.

Ведуча А ось і перша зупинка -  « Історична».

Ведучий Нам надзвичайно цікаво знати про походження назви нашої ріки. 

Ведуча Можливо, якісь цікаві історичні події пов’язані з Південним Бугом?

Історик  Перші спогади про Південний Буг, пов’язані з іменем давньогрецького історика  Геродота,  який описав  річку в V столітті до нашої ери. Древні греки називали її «Гипанис».

 "Гіпаніс, - писав Геродот, - витікає з землі скіфської з великого озера, біля якого пасуться дикі білі коні". Тривалий час історики та географи стверджували, що Геродот був біля витоку Південного Бугу і описав його. Проте, як показали детальніші дослідження академіка Б. Рибакова, за витоки Південного Бугу Геродот прийняв верхів'я притоки - Гірського Тікича. Це підтверджується історико-географічними даними. На той час (V ст. до н. е.) верхів'я Південного Бугу було зайняте лісами. Білі коні (тарпани), типові представники степів, так далеко в лісові масиви заходити не могли. Пізніше у творах античних географів та істориків Південний Буг іменується інакше.

Учениця Упродовж століть назву річки змінювали. Турки називали її Ак-су, що означає "біла вода",   слов'яни нарекли річку Богом (в розумінні "багата" або "та, що тече по багатій, родючій землі").

Існують думки,  що назва річки походить від слова «бгати», тобто згинати, звідси — «кривий», «покручений». Ще у француза Ґійома Левассера де Боплана, який може вважатись засновником української картографії, вона зафіксована саме як Бог Руський.

Історик  Сучасну назву річка отримала випадково. Проводячи на початку XX століття дослідження Правобережної України, російський геолог В.Д. Ласкарєв звернув увагу на існування двох річок з однаковими (як йому здалося) назвами – Буг. Західна річка й справді звалася Бугом, південна - Богом.  Проте В. Д. Ласкарєв не помітив цього і, щоб можна було в подальшому розрізняти річки, наніс їх на карту як Західний Буг і Південний Буг.

Учень  Подільський історик і етнограф М.Симашкевич описує річку Південний Буг, на березі якої вперше була пролита кров на початку XI століття (1018) у битві Великого князя Київського  Ярослава із завойовниками. Ось що пишуть літописці: «Ріка набула червоного кольору, змішавшись з кров’ю забитих».

Учениця   А зовсім недавно сталася цікава подія, пов’язана з цією рікою. 

4 вересня 2011 року у присутності десятків тисяч людей на набережній р. Південний Буг у Вінниці відбулося святкове відкриття унікального світломузичного фонтану «Roshen». Цей дивовижний витвір інженерного мистецтва – подарунок Кондитерської Корпорації «Roshen» -  є найбільшим  в Європі плавучим світло-музичним  фонтаном.

Учень  Багато учнів нашої школи, побувавши на екскурсії у м. Вінниці, бачили цей унікальний фонтан. Видовище дійсно незабутнє.

Учениця Ми маємо змогу ще раз насолодитися чудовим поєднанням води і світла.

( Демонстрація відеофільму, фотографій світломузичного фонтану)

Ведучий  Ми з вами вже знаємо, що Південний Буг бере початок у Хмельницькій області і протікає через Вінницьку. А чи знаєте ви ще області, які є басейнами цієї ріки?

Конкурс «Ланцюжок»

В конкурсі беруть  участь три команди, по сім чоловік в кожній.

Завдання: з переліку карток вибрати області, на території яких розташований басейн   Південного Бугу.  Учасникам з картками розташуватись  у певній послідовності, утворюючи ланцюжок. Переможе команда, яка швидше і правильно сформує ланцюжок.

(Хмельницька – Вінницька -  Київська -  Черкаська -  Кіровоградська – Одеська - Миколаївська)

Географ  Продовжуємо нашу подорож…..

Південний Буг належить до річок, стік яких використовується в багатьох господарських сферах. Основними водокористувачами є гідроенергетика, промислове і комунальне водопостачання, зрошення.

      На річці розташовано три обласних центри – Хмельницький, Вінниця і Миколаїв, але якісні характеристики води дозволяють її використовувати  лише у Вінниці. Водопостачання Хмельницького частково здійснюється з використанням родовища підземних вод, розташованого в басейні річки Случ, а в Миколаєві використовується вода з Дніпра.

   Південноукраїнський енергетичний комплекс є найбільшим водогосподарським та енергетичним об’єктом на річці Південний Буг.  Він складається з Південно – Української АЕС, Олександрівської  ГЕС і Ташлицької ГАЕС.

Ведучий Коли подорожуєш Південним Бугом,  то аж дух захоплює від краси крутосхилих берегів, нескорених порогів, дзеркальної гладі річки, а особливо від думки про те, що створювалося все це мільйони років.

Ведуча Це дійсно так! Але ця  ріка є також домівкою для багатьох видів тварин, а також середовищем існування для різної рослинності.

Ведучий  То ж наша наступна зупинка - «Біологічна».

( Використання слайдів з фотографіями рослинного і тваринного світу, Південного Бугу)

Біолог  Одним із основних чинників, від яких залежить гідрологічний режим басейну Південного Бугу , поряд з кліматичними, грунтово-геологічними і геоморфологічними, є рослинний покрив. Рослинність перерозподіляє опади, що поступають у землю, і дуже змінює гідрологічний режим території.

Більша частина басейну Південного Бугу знаходиться в межах лісостепової зони і має досить багатий і різноманітний рослинний світ. Природна рослинність займає тут 12 % усієї площі. Із них 11 % припадає на ліси, біля

1 % на луки і 0,5 % - на болота.

Учень Найбільш поширеними породами дерев є дуб, граб, ясен, клен, липа, в'яз, вільха. З кущів та чагарників можна зустріти ліщину, шипшину, жимолость та інші.

Учениця На південь ліси поступово змінюються на лісостеп і степ. Тут можна зустріти тимофіївку, фіалку, суниці, медунки, пирій, волошки, ковилу та ін.

Біолог  На схилах річкових долин Південного Бугу панують кам'янисті або наскельні степи, представлені угрупованнями ковили гранітної,  бородача звичайного, чебрецю двовидного, а в південній частині долини-  угрупованнями чистецю вузьколистого.  Рідше зустрічаються смілка українська,цибуля жовтувата, громовик гранітний, астрагал мінливий та білуватий. Саме в таких умовах зростає вид - смілка бузька.

Учень У флорі басейну є ряд ендемічних видів (рослини, що зустрічаються тільки на даній території): волошка савранська, козельці великі та інші. Можна знайти і реліктові види: хвощ великий, бруслина мала, медунка м’якенька та інші. Для їх збереження створюються нові об’єкти природничо -заповідного фонду.

Біолог Вода є унікальним середовищем існування для тварин.

 Тут водяться карась, короп, плітка, пічкур, в’юн , амур білий, верховодка, гірчак, йорж, краснопірка, лин, лящ, окунь, сом, судак, товстолобик, щука.

А чи можете ви визначити назву риби за малюнком?

Гра « Знайди свого»

У грі беруть участь кілька команд. Кожна команда отримує картки з назвами риб.  На екрані з’являються зображення тварин  під певним порядковим номером.

Завдання: попарно об’єднати назви тварин з відповідним номером на екрані.

( Підбиття підсумків гри, нагородження переможців)

Біолог  Ця річка є своєрідним « земним раєм» для земноводних - жаб -гостромордої,озерної, ставкової і трав’яної , квакші, кумки червонодеревної, ропух, тритонів гребінчастого та звичайного, часничниці.

Фауна плазунів представлена вужами водяними і звичайним, веретільницею і медянкою, гадюкою звичайною і черепахою болотяною, ящірками.

Велику кількість тварин різних класів ми можем зустріти на прибережній зоні.

( Демонстрація слайдів із зображенням цих тварин).

Ведучий  Не думав , що Південний Буг може пишатись таким розмаїттям флори і фауни!

Ведуча Бачиш, скільки нового ми сьогодні дізнались . Але подорож наша продовжується і попереду ще  багато цікавого…

Географ   Всього на території басейну Південного Бугу протікає 6594 річки, в т.ч. великих – 1, середніх – 11, малих – 6582 (з них 367 – довжиною більше 10 км.) Південний Буг впадає в Бузький лиман в межах м. Миколаєва. На сході лиман межує з гирлом Дніпра, на півночі поступово переходить у р. Південний Буг. В басейні створено понад 8 тисяч штучних водойм, 188 водосховищ, 8437 ставків.

Ведучий  Південний Буг не можливо не любити! Його краса оспівана у багатьох  піснях, поетичних творах.

Ведуча Наступна зупинка – « Літературна!»

Філолог Народна творчість – це той грунт, на якому виросла література. Багато легенд, переказів, казок, загадок, пісень передавалося від покоління до покоління, відшліфовувалися, були чи не єдиним джерелом, з якого наші предки черпали естетичну насолоду й наснагу.

  А скільки легенд, оповідок, загадок про походження назв річок, про все, що повязане з природою, дійшло до нашого часу!

Ведуча Спробуйте відгадати декілька загадок .

Без ніг, а біжить, без рук, а рукави має. (Річка)

Хто вік біжить, не втомлюється?  (Вода)

Ні земля, ні вода, ні по ньому ходити, ні плавати. (Болото)

Два брати у воду дивляться, а довіку не зійдуться. (Береги річки)

Молодці! Відгадали!

А зараз пропонуємо взяти участь у грі «Кмітливий глядач».

(На екрані з’являються чайнворди, які хтось із глядачів (за власним бажанням) повинен відгадати. На переможця чекають призи).

1)Місце, звідки починається річка.

Річка, що впадає в іншу річку.

Місце, де на поверхню виходить підземна вода.

Газоподібний стан води.

1

в

и

т

і

к

2

п

р

и

т

о

к

а

3

д

ж

е

р

е

л

о

4

п

а

р

а

2) Високо підняті ділянки земної поверхні.

Гірські породи, утворені під дією високих температур і тиску у надрах землі.

Височина (на Поділлі).

Згладжені уламки гірських порід розміром від 100 мм. до 10 мм.

Сукупність нерівностей земної поверхні.

Корисні копалини, цінна хімічна сировина.

 

1

г

о

р

и

2

м

е

т

а

м

о

р

ф

і

ч

н

і

3

п

о

д

і

л

ь

с

ь

к

а

4

г

а

л

ь

к

а

5

р

е

л

ь

є

ф

6

ф

о

с

ф

о

р

и

т

и

 

Філолог   Що ж, глядачі поміркували, а зараз поміркуй, будь ласка, й ти. Що подібного та відмінного між дитиною та поетом?

Задумався. А тут все просто. Тільки дитина та поет можуть довго – довго, сидячи навпочіпки, роздивлятися, як у духмяній траві вовтузяться мурахи, милуватися різьбленими пелюстками волошки, а в шумі черепашки, прикладеної до вуха, не лише чути звуки хвиль, а й відчувати на обличчі бризки прибою. Єдина різниця між поетом і дитиною в тому, що поет не тільки чує, бачить, а й уміє образно розказати про бачене людям.

Ведучий Так. Ціле сузіря талантів подарувало Україні Поділля. З гордістю сьогодні згадуємо Ісайю Кам´янчанина, Г. Смотрицького, С. Рудинського, М. Драй – Хмару, М. Годованця, І. Огієнка, Ю. Смолича, М. Федунця...

Скільки любові, захоплення від краси рідної землі у їхніх творах!

Ведуча  А як уміло поєднує подільські ріки та ріки вселюдської історії наш земляк Броніслав Грищук у своєму романі з промовистою назвою «Поділля – колиско і доле».

Ведучий  Лише поети наділяють дивовижним голосом, таємничим смутком, якоюсь загадковістю і ріки, і струмки, озера та джерела, усе довкола.

Ведуча  Сьогодні у нас не звичайний день. Учениця нашої школи Голуб Вікторія презентує нам збірку  своїх віршів,які присвячені рідному краю. То ж  запрошуємо до слова нашу юну поетесу.

         Ріка мого дитинства

 Поглянь на небо – скільки там зірок!

Поглянь на Землю – ріками прибралась,

Мов наречена, що сплела вінок,

Та кожній річці назву дала.

 

Я знаю: рік великих і малих,

Стрімких і тихоплинних так багато!

Але у серці кожного – лиш та,

З якою зустріч – наче свято!

 

Ріка дитинства кличе знов мене.

То – Вовк – притока права Бугу.

Своїми косами верба кивне,

І тихий плескіт я почую друга.

 

Казково, тихо тут, біля ріки.

Шепочуться качата з осокою.

Малі, кумедні, справжні дикуни,

А стара качка кличе за собою.

 

Неподалік, у плавнях, лебеді живуть,

Сліпучо - білі, горді та величні.

А гуси й чаплі їх до себе звуть.

І радий чути Вовк ті голоси незвичні.

 

Тут стрінеш видру і полівку водяну.

На луках – ласку й горностая,

І краснопірку, верховодку зловиш не одну.

А що лелек, їх ціла зграя!

 

Хтось скаже: « Кращі є місця!».

Можливо, й так, перечити не буду.

І не для «красного» пишу слівця:

- Ріка мого дитинства, тебе я не забуду!

 

             Струмок

 -  Ти куди біжиш, струмок?

Поспішаю в річку Вовк!

А звідтіль?

До Бугу потечу щодуху,

Й течія його швидка понесе аж до Дніпра.

- А з Дніпрової води

Потечеш, струмок, куди?

В Чорне море завітаю,

На просторі погуляю,

А через Босфор, напевно,

Помандрую в Середземне.

Там зупинишся?

Та ні, в океан треба мені.

Світ увесь та дивину я побачу не одну!

Що ж бувай і про нас не забувай.

Як я можу вас забути

Й тугу журавлину,

І вербицю біля річки,

Й червону калину?!

Рідну землю буду пам’ятати,

Красу її величаву буду прославляти!

          Притоки Бугу

 Бужок та Вовк, Іква й Десна,

Снивода і Сільниця,

І Соб, і Згар, Рів і Дохна,

Інгул, Бакшала і Синиця,

Кодима Права, Мертвовід,

Велика Корабельна,

І тихий Удич, як той дід,

Гнилий Єланець, Чичиклія,

Плоска і Савранка –

Притоки мчать до Бугу, наче бранки.

Слугують вірно і наповнюють ріку,

Приносять Бугу славу вікову!

 

                      Я вірю…

 В наш час є зайди, нелюди такі,

Що не цінують всіх дарів природи.

Від бруду ріки захлинаються малі.

Живе все знищують заброди.

 

Я вірю: щось зміниться в свідомості людській,

І нищити красу річок не будуть,

Бо лихо, як сердитий вітровій,

Примчить й по-своєму осудить!

 

       Природа – наш дім.

 Не руйнуй гніздечко пташки,

Без потреби ти не рви ромашки.

Не рубай сопілочку вербову,

Не ламай ти гілку калинову.

 

Бо природа тобі цього не пробачить.

Всі погані вчинки вона бачить.

Природа – це наш другий дім.

І треба жити дружно в нім!

Ведучий А от поету Володимиру Лучуку  в одному  вірші вдалося згадати дуже  багато річок . Скільки ж їх? Порахуйте . (Хто правильно порахує, тому й подарунок)

СКІЛЬКИ РІК В УКРАЇНІ?
Угорі орли літають,
а внизу потоки грають,
не відома горам тиша:
буйні води котить Тиса,
ринуть Прут і Латориця,
Черемоші два іскряться:
один — Білий, другий — Чорний,
кожен смілий та проворний...

Гей, карпатські ріки наші, -

на дарабах -  бокораші!
Під Карпатами Дністер
тихе плесо розпростер,
як волошки, голубий
у Дністер впадає Стрий.
А потойбіч гір чимдуж
поспішає долом Уж.
А над Ужем, кожен знає,-
місто Ужгород зростає!
Крізь Донбас повз терикони

мчить Донець без перепони,—
шлях верстає, гін за гоном,
щоб з'єднатись з тихим Доном.
Ось Дніпро біжить невпинний,
річка — символ України.
На зеленій на Десні
просто диво навесні.
І на Ворсклі у свічадо
полтавчанки зорять радо.
України крайній пруг
омива Західний  Буг...

Ведуча А от пісню про Південний Буг (бо у вірші згадувався лише Західний Буг) виконає вокальна група. Слова до пісні написала учениця нашої школи Голуб Вікторія.

Пісня «Південний Буг»

Береш початок на Поділлі

І в Чорне море поспіша,

Течеш лише по Україні,

Степ й лісостеп, все промина.

 

Приспів:

Південний Буг, Південний Буг,

Дніпру – Славутичу ти – друг.

Тобі несу я радощі і тугу.

Південний Буг, Південний Буг,

Потоки мчиш за виднокруг,

Хвилини щастя ти даєш і розділяєш тугу.

 

Слов’яни нарікали Богом,

А турки кликали «Ак - су».

Та Бугом став ти випадково,

Впродовж століть не втративши красу.

Географ  І ми знову продовжуємо нашу подорож.

  Басейн Південного Бугу розташований в межах трьох геоструктурних районів: верхня частина басейну розміщена на Волино – Подільській височині, середня його частина знаходиться  в межах Придніпровської височини, нижня течія належить до   Причорноморської низовини. За даними багаторічних досліджень середня річна витрата води на водному посту Олександрівка становить 89,0 м³/с, а річне значення стоку – 2,81 км³ . Ведучий.  Дійсно, багато цікавої інформації ми дізнались про Південний Буг! Помилувалися краєвидами річки,ознайомилися з флорою і фауною цього блакитного дива.  Нас зацікавили цікаві історичні, географічні  факти.

Ведуча  Так, але ця ріка також потребує  нашої опіки і охорони. Тому наступна наша зупинка – « Екологічна».

Біолог - Як живеш сьогоднi, Пiвденний Буг?

 - О-о-ох! Тяжко менi, тяжко...    

  Дiйсно, важко йому. На перший погляд, все виглядає так само, як i сотнi рокiв тому. Але тiльки на перший погляд. Поглянемо уважно весною на його бiлi каменi. Це залишки вапна з Вiнницьких цукроварень. Поглянемо на бiлу пiну, що шапками збирається на поверхні. Це мило, жир, органiка та інші нечистоти  з "очисних" споруд. А скiльки невидимої сучасної хiмiї розчинено в його водах!

Сьогодні найвідчутніші екологічні біди Південного Бугу пов'язані також  з існуючими водосховищами, частина яких (Сандракське, Сутиське, Чернятське, Гайворонське, Вознесенське) поступово перетворюються на антропогенні болота .

Учень  Нiхто не згадує, що Буг - рiчка з нерестилищами для осетрових. Такою вже створив її Бог; вона й сьогоднi може стати домiвкою для мiльйонiв iкринок червоної риби. Отих заморських, що продаються в малюсiньких консервних баночках за велику цiну.

 Учениця  Що ж вiдбувається? Хто цей злодій,що грабує нас, наше нацiональне багатство? Я вважаю, що його не треба довго шукати, бо цей злодiй - ми з вами. Ми неабияк причетнi до цього.

Біолог   Але я вірю, що душа кожної людини прагне гармоніі, яку дарує тільки природа. Вірю, що люди опам'ятаються i захистять природу, а вона віддячить їм тим, що на Південному Бузі знову розквітнуть білі лілії.

Я люблю своє село за те,

 Що біля нього є красива річка.

 Колись вона була широка i простора,

Тепер вся заросла i невеличка.

 

На березі ріки квітує сад,

Йому вже більше сотні років.

Тут чути ніжні трелі солов'їв,

Шипіння лебедів i крик сороки.

 

 Тут пахне м'ятою i рогозою,

 А там фіалки відкривають очі.

 Кипить робота на моїй ріці

 І не стиха зрання i аж до ночі.

 

 Оцю красу не описать мені,

 Все б любуватись нею, милуватись.

 О дякую, природо, за красу,

 Бо ти, природо, наша друга мати.

 

 Та не проходить в світі все без зла,

 Лиха рука людини її нищить.

 Біля домівок прибере сміття,

 І відвезе його туди, де ближче.

 

 А ближче – це ріка. Вона стражда.

 Послухайте її лиш, люди!

 Вона кричить, вона уже блага:

Подумайте, що ж далі буде?!

 

 Ти удобрюєш добривом поля,

 І скоро там пройдеться гострий плуг,

 Та хімікати зносяться водою.

 Й куди несуться? Ну, звичайно, в Буг.

 

 Постій, людино! Опусти сокиру!

 Подумай, ти ж не хочеш зла?

 Від вирубки садів біля ріки

 Сама руйнуєш рідні береги.

 

 Стій! Зупинись! Подумай, не роби,

 Того, що нашій річці шкодить,

 Бо до краси повернешся не раз,

 Нехай всі люди сюди знову ходять.

 

 Нехай лунають пташок голоси,

 Плескання риб i галас дітвори.

 Любов у серці ти сюди неси,

 Твори добро для вічної краси!

                                                           Ємець Сергій

Географ  Наша подорож підходить до кінця, ми повертаємось додому. І наш маршрут проходить по правій притоці Південного Бугу- по річці Вовк.  Саме ця річка протікає через наше місто Деражню.

Біолог  Нам надзвичайно приємно, що у нашому районі, у  заплаві річки Вовк,  поблизу сіл Новосілка, Коржівці, Богданівці розташувався гідрологічний  заказник  місцевого значення « Вовчанський».

( Демонстрація фотографій заповідника та червонокнижних видів тварин і рослин).

    Тваринний і рослинний світ річки Вовк досить багатий і включає кілька червонокнижних  видів.

 Тут зустрічається  популяція болотної орхідеї ,пальчатокорінника

 м´ясочервоного,  занесеного до Червоної книги України. На болоті зростає мало поширений вид, характерний для  заплав Південного Бугу та його приток – ситник мілководний.

За даними Деражнянського відділення держінспекції охорони природи в заплаві мешкає видра,  що охороняється в Україні, а також норка. Якщо з’ясується,  що це норка європейська, то це буде ще один червонокнижний вид.

Велика чисельність довгопалого рака свідчить про задовільний стан водойми.

Ведучий  Ось і підходить до закінчення наша зустріч.

Учениця   Ми з вами вкотре переконались, наскільки чудовою є наша батьківщина - з її безмежними ланами, величавими горами, зеленими лісами і блакитними ріками.

Географ  Вивчайте історію, географію рідного краю!

Філолог  Черпайте естетичну насолоду з народної творчості!

Біолог Бережіть і шануйте рідну  Землю! Усе живе довкола! А ця заповідь  нехай стане молитвою.

             Заповідь

Не убий бездомної зозулі,

Не стопчи барвінку на межі,

Оленятко вбережи від кулі,

Річечку від смерті вбережи.

Не убий чуттів своїх глибинних —

Суму щастя й радості журби.

Зрослої у віковім борінні,

Власної душі не погуби.

                                    В. Бойченко.

Пісня « В небес немає ворогів».