Виховний захід з фізики "ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК У РОЗВИТОК ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ"

Виховний захід з фізики

ВНЕСОК УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК У РОЗВИТОК ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ

Мета заходу - ознайомити учнів з неповторним життєписом та творчим доробком   українських жінок;

розвивати пізнавальні здібності учнів і зацікавленість внеском українців у розвиток фізики та астрономії;

виховувати патріотизм, гордість за співвітчизників, які зробили неоціненний внесок у розвиток світової науки.

  Плакати:

Наука не має батьківщини, але не буває вченого без батьківщини, і те значення, яке його праці

можуть мати у світі, він повинен відносити до своєї батьківщини.

                                                                                                                     Луї Пастер

Фізика — це наука розуміти природу.

 Е. Роджерс

Ніколи не соромся запитувати про те, чого не знаєш.

                                                                               Арабська мудрість

Інтелігентом стає той спеціаліст, що виповнюється духом нації та вселюдської культури.

                                                                                                                        Михайло Грушевський

Тому, кому вдалося знайти ідею, яка дозволила б проникнути трохи глибше у вічну таїну природи,

             дарована велика милість.

                                               А. Ейнштейн

Наука починається із здивування. Арістотель

Звучить Місячна соната Бетховена.

Я — жінка! Ви чуєте, люди, я — свічка,

Запалена Господом на віки.

Неправда, що я — ребро чоловіче.

Цю казку придумали чоловiки.

Я — жінка. Я — річка бурхлива

й неспинна,

Що в повінь зриває верхи берегів.

Хто каже, що я підкорятись повинна?

Це ще одна вигадка чоловiкiв.

Я — жінка. Природою створена пісня,

Яку чоловік заспiвать не зумів.

Я — мрія i спогад. Майбутнє й колишнє.

Я — щось незбагненне для чоловiкiв.

Я — жінка. Я вільна, як думка одвiчна.

На думку не можна надiть кайдани.

Це ти мене в рабство продав, чоловіче!

І грішна я стала з твоєї вини.

Та я — лише жінка. Я прагну кохання

I все пробачаю тобі наперед.

З твоєї криниці я — крапля остання.

Для вуст твоїх згірклих я — липовий мед.

Я — жінка. Я враз перекинусь на зілля

І гоїти рани візьмуся тобі.

Я — непередбачена, незрозуміла,

Я плачу від щастя, сміюся в журбі.

Я жінка. Я, дійсно, слабка половина.

Нехай переможцям лаврові вінки!

Iсторiю творять, звичайно, мужчини.

Але лише так, як захочуть жінки.

(К. Сенченко)

Ведучий. Жінка... Святе ім'я! Ім'я, освячене самим життям, покликанням дарувати життя іншим. І не тільки дарувати, а й виховувати малих діточок. Виховувати справ­жніми людьми, справжніми патріотами своєї Землі.

Ведуча. Так до жінки ставилися протягом тисячоліть існування людства. Як до матері і дружини... Найвищим служінням для жінки було служіння Богові: і як Матері Ісуса Христа, і в чині апостольському.

Ведучий. Проте в XX столітті жінка опановує нову стежину свого існування. Стежину служіння науці...

Стрімка, бурхлива річка пізнання

У горах знань, як літній грім, гуркоче.

Тече вона поміж високих стель,

Наважиться не кожен в неї скочить.

Наук там різних скелі є страшні.

Одна із них — це фізики царина.

Шпичаста, неприступна та гора,

За скелею квітучая долина.

Коли перепливеш оту страшну ріку,

Здобудеш знань коштовную перлину,

Здолаєш скелю голу і стрімку

Ти спустишся у жадану долину…

Зі скелі тої б'є потужне джерело,

Будови тайни світу у собі тримає.

Як їх відкрити? ...Нам це не дано.

Це лиш, напевно, тільки фізик знає 

                                                                                (В. М. Пилипенко, викладач фізики професійного

                                                                                 ліцею дизайну і будівництва, м. Львів)                                          

Ведучий.  Усі ми на уроках фізики, коли вивчаємо різні явища, закони природи, часто чуємо імена різних вчених, які зробили значний внесок у дослідження та­ємниць Всесвіту. І серед них — жодного жіночого імені! Навіть більше. Серед імен визначних фізиків ми дуже рідко чуємо імена саме наших земляків — українських учених. Так вже склалося історично, що про них трива­лий час замовчували. Тож у багатьох могла скластися неправильна думка, начебто наша земля бідна талантами. Науковими талантами.

Ведуча. Насправді ж наша свята земля, як той благо­датний ґрунт, виплекала цілу плеяду напрочуд геніаль­них особистостей. І серед них, наче ті діаманти, сяють жіночі імена.

Ведучий. Сьогодні ми з вами розглянемо тільки два сузір'я українського наукового жіноцтва: «Фізика» й «Астрономія».

Ведуча.  Ви спитаєте : «Да навіщо нам про них зна­ти?». А для того, щоб  ви надалі змогли так спланувати своє майбутнє життя, аби люди про вас завжди згадували із вдячністю... Адже ті жінки, про яких ви зараз почуєте, власноруч створили своє життя. Життя, з якого можна і потрібно брати приклад.

Жіноча доля, хто її розкаже?

Жіноча доля, хто її збагне?

Їй на землі моїй чомусь найважче,

Жіноча доля вибрала мене.

Перепливу печаль свою і болі,

Сто раз воскресну у своїм житті,

Я зможу все, моя жіноча доле,

Лише врятуй мене від самоти….

                                          Андрій Демиденко

Ведуча. Розпочнемо ми свою розповідь про жінок-фізиків із першої зіроньки, яку звати Патриція Калиняк – фізик теоретик у галузі елементарних частинок.

1-й учень. Патриція Калиняк народилася 1956 року в Едмонтоні (Канада) у родині українських емігрантів. Навчалася та здобула ступінь доктора теоретичної фізики Уні­верситету Британської Колумбії. Зараз працює доцентом фізики Університету Карлтона в Оттаві (Канада).

Займається науковою роботою. Наукові праці стосуються властивостей W -бозонів і бозонів Гіббса, суперсиметрії та теорії поєднання усіх взаємодій.

Ведучий. Серед вихідців з нашої землі на американ­ському континенті також прославилась ще одна наша зіронька — Віра Юріївна Кістякійська.

2-й учень. Віра Юріївна Кістяківська народилася 1928 р у м. Прінстон (Нью-Джерсі, США) у родині фізика-емігранта з м. Києва. Можна вважати, що любов до фізики вона отримала у спадок від батька, доктора фізико-хімії і наукового дорадника президента США Ейзенхауера.

Здобула ступінь доктора ядерної фізики університету в Берклі (Каліфорнія). Професор фізики Масачусетського технологічного інституту (США).

Наукові праці стосуються фізики ядра, нейтрино, елемен­тарних частинок. Зробила значний внесок у проектування та спорудження нового детектора елементарних частинок для Стендфордського лінійного прискорювача. (США)

Ведуча. Серед педагогів фізики, які виховували цілі покоління вчителів фізики, є також і наша зіронька Наталія Василівна Пастернак.

3-й учень. Пастернак Наталія Василівна народилася 15  квітня 1942 р. у м. Запоріжжя. Закінчила 1969 р. Львів­ський державний університет ім. І. Франка. 1969-1972 pp. працювала вчителем фізики у м. Нововолинську на Волині. З 1973 року працює у Львівському державному університеті на фізичному факультеті. Пройшла шлях від лаборанта кафедри теоретичної фізики до доцента цієї ж кафедри.

Наукові роботи стосуються проблем удосконалення змісту освіти в середній та вищій школі (стандарти­зація фізичної освіти, зміст і структура навчальних програм, розвиток мислення під час навчання фізики тощо).

Брала участь у розробці концепції розвитку фізичної освіти в українській національній школі. Є автором понад 30 наукових та навчально-методичних праць.

Ведучий. Але серед наших жінок-фізиків є не тільки педагоги. Є також і такі, що стали родоначальниками цілої плеяди фізиків-практиків. І серед них Антоніна Федорівна Прихотько та Діана Прінц-Касніч .

4-й учень. Прихотько Антоніна Федорівна (26.04.1906 - 20.09.1995) народилася у м. П'ятигорську (тепер Ставропольський край, Росія). 1930 р. закінчила Ленінградський політехнічний інститут. З 1929 р. пра­цювала в Ленінградському фізико-технічному інституті, а в 1930-1941 роках — у Харківському фізико-технічному інституті. Протягом 1941-1944 pp. працювала в Інсти­туті фізичної хімії АН УРСР. З 1944-1988 pp. — завідувач відділу, протягом 1966-1970 pp. — директор інституту фізики АН УРСР.

Антоніна Федорівна  зробила вагомий внесок у розвиток оптики та квантової фізики. Основні напрямки наукової діяльності стосуються низь­котемпературної спектроскопії твердого тіла та оптики молекулярних кристалів. Уперше у світі провела ряд наукових досліджень, які дали початок вивченню спек­трів неметалічних кристалів. Створила наукову школу фізиків-оптиків.

Антоніна Федорівна — Заслужений діяч науки УРСР (1966), Герой Соціалістичної праці (1970), Лауреат Ленінської (1966 р.) і Державної  (1977 р.) премій УРСР. Президією НАН України запроваджено премію А. Ф. Прихотько.

5-й учень. Діана Прінц-Каснич народилася 1938 р. в м. Конуей штату Пенсільванія в США. Здобула ступінь доктора атом­ної фізики Університету Джона Гопкінса. Є фізиком-експериментатором. Займається дослідженнями у від­ділі фізики космічного простору дослідної лабораторії флоту у Вашингтоні. Є кандидатом-ученим для космічних польотів. Наукові праці стосуються інфрачервоної та ультрафіо­летової спектроскопії Сонця й атмосфери планет.

В є д у ч а. На фізичному небосхилі також є свої жіночі зіроньки, заслужені діячі науки і техніки України, діячі Національної Академії наук. І серед них — Наталія Ми­хайлівна Фіалко та Майя Давидівна Глинчук – зробили свій внесок у розвиток молекулярної фізики.

 Найскладніше і просте,

 Що наука знає,

 Загадкова МКТ

 У собі єднає.

 Три положення-кити

 У її основі, їх ви можете знайти

 У вступному слові.

 Перше — це речовина,

 Є завжди дискретна,

 Бо з частиночок вона

 Складена конкретних.

 А дифузії сліди

 Свідчать в тому ж дусі,

 Що молекули завжди

 В безперервнім русі.

 Голова нове взнає,

 А душа радіє:

 Між молекулами є

 Скрізь взаємодія!

 Хоч вважати те і те

 Легким помилково,

 Загадкова МКТ

 Вже не загадкова.

            (Віктор Бондаренко)

6-й учень. Фіалко Наталія Михайлівна народилася 20 грудня 1949 р. у  м. Києві.  Закінчила Київський по­літехнічний інститут. Після його закінчення з 1972 року працює в Інституті технічної теплофізики НАН України. Разом з вченими інституту проводить дослідження високо інтенсивних теплових процесів, які мають місце у роботі теплових та атомних електростанцій, газотурбінних установок, двигунів внутрішнього згоряння.

Наукова діяльність стосується галузі теплоенергети­ки — енергозберігаючих технологій теплових і атомних електростанцій та проблем малої теплоенергетики, що на даний час дуже актуально для нашої країни. Заслужений діяч науки і техніки України з 1998 р., член-кореспондент НАН України з 2000 р.

6-а учень. Дослідник матеріалознав­ства Глинчук Майя Давидівна народилася 13 лю­того 1935 р. у м. Києві, де навчалась і закінчила уні­верситет ім. Т. Шевченка (1957 p.). З 1958 року пра­цює в інституті проблем ма­теріалознавства АН України, з 1986 p.— завідувач відді­лу цього інституту, в якому розробляються технології XXI ст. на рівні світових стандартів. Особлива увага приділяється дослідженням фізичної природи крихких тугоплавких металів та сплавів, створенню сплавів із заданими властивостями для нових видів сучасної тех­ніки. Наукові праці М. Д. Глинчук стосуються проблем матеріалознавства та технології п'єзо- та сегнетоелек-тричних матеріалів. Її праці набули широкого визнання. 1995 р. за свої наукові дослідження М. Д. Глинчук стала лауреатом премії ім. І. М. Францевича.

В є д у ч и й. Суттєвим є внесок науковців України у розвиток проблем електроенергетики. Плідні дослідження у галузі електродинаміки здійснила науковець Цимбал Людмила Трохимівна .

7-й у ч є н ь. Цимбал Людмила Трохимівна народилася 12 жовтня 1937 р. у Харкові. 1958 р. закінчила Харківський університет. З 1965 р. працює у Донецькому фізико-технічному Інституті НАН України. З 1988 р. — член-кореспондент АН УРСР.

Наукові праці стосуються дослідження електронних властивостей металів. Разом з фізиком – експериментатором академіком О.О.Галкіним відкрила доплерон – фононний резонанс у металах.

Лауреат Державної премії УРСР( 1989 р.) і Заслужений діяч науки і техніки України з 1998 р.

В є д у ч а. До речі, з-поміж жінок, які зробили свій внесок у розвиток фізики, багато й представниць молод­шого покоління. І серед них осяйна та молода зіронька на ймення Наталія Анатоліївна Шидловська.

8-й учень. Шидловська Наталія Анатоліївна — учений у галузі теорії електротехніки, член-кореспондент НАН України з 2000 р. Народилася 21 серпня 1963 р. у  м. Києві. 1986 р. закінчила Київський політехнічний інститут. З 1987 року працює в Інституті електродинаміки НАН України, з 1997 р. — провідний науковий співробітник цього інституту. Наукові дослідження стосуються теорії нелінійних елек­тричних кіл.

В є д у ч и й.  Окреме місце на науковому небосхилі посі­дає сузір'я «Астрономія». Здається, що вже в цій галузі науки жіноцтву немає що робити. Але це не так! Саме вроджений розум, витримка та інші якості жіночого характеру допомогли нашим жінкам досягти вершин у дослідженні космосу.

О Космосе великий наш,

безмежжя розпрозорене!

Ми із землі блакитної

мчимо у далі зоряні.

Ми всі до тебе звикнемо,

 раніш ти був відчужений.

Далеко ми проникнемо!

Наш вік — такий напружений!

Ми далі й далі ринемо,

всміхаючись майбутньому.

Шляхи — до зір розчинемо

руками всемогутніми!

                   (Павло Тичина, 1966)

В є д у ч а. На нашій найближчій сусідці — планеті Венері є кратер, названий на честь видатної нашої землячки Зінаїди Миколаївни Аксентьєвої.

9-й учень. Аксентьєва Зінаїда Миколаївна (25.07.1900 - 08.04.1969), геофізик і астроном, член-кореспондент АН УРСР з 1951 р. Народилася і вчилася в Одесі. Закінчила Одеський університет. Із часу засну­вання Полтавської гравіметричної обсерваторії працюва­ла в ній обчислювачем-спостерігачем, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу, з 1951 р. — директор цієї обсерваторії.

Наукові праці стосуються вивчення припливних де­формацій землі. Брала активну участь у гравіметричних зйомках території України. Також вивчала припливні явища на озері Байкал (Росія). Зробила аналіз 11-річних спостережень за коливанням маятника в Полтаві. Під її керівництвом Полтавська гравіметрична обсерваторія стала одним з провідних закладів з проблем вивчення обертання Землі.

1960 р. Зінаїді Миколаївні було надано звання Заслуженого діяча науки УРСР.

Ведучий. А ось 1996 року рішенням Міжнародного астрономічного союзу іменем іншої визначної нашої жінки-астронома було названо малу планету! І звати її Мотря Василівна Братійчук.

10-й учень. Братійчук Мотря Василівна (08.09.1927 — 4.04.2001) народилася в с Верба Рівненської області. 1947 року вступила на фізичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Отримавши диплом, продовжила навчання в аспірантурі, яку за­кінчила 1956 р. за кваліфікацією «Астрофізика», і роз­почала працювати в Ужгородському університеті на фізико-математичному факультеті, пройшовши шлях від асистента до доцента. 1959 р. захистила кандидатську дисертацію в Головній астрономічній обсерваторії АН СРСР (м. Пулково, Росія).

Наукові праці стосуються аналізу комплексних спосте­режень за штучними супутниками Землі.

1957 р. Мотря Василівна стала керівником найзахіднішої в СРСР Станції оптичних спостережень за штучними супутниками Землі, яка підпорядковувалась Ужгород­ському університету. 1969 р. на станції завдяки зусиллям Мотрі Василівни була відкрита Лабораторія космічних досліджень, запроваджено сучасні методи розв'язання актуальних прикладних задач в астрономії, астрофізиці й геофізиці.

За її ініціативи 1969 р. при кафедрі оптики Ужгородського університету була відкрита спеціалізація «Астрофізика» й аспірантура астрономічного напряму.

Вона є автором понад 150 наукових праць, популяри­затором досягнень астрономічної науки для широкого загалу.

1985 р. стала членом Міжнародного астрономічного союзу, а пізніше — почесним членом Української астро­номічної асоціації.

А десь в глибинах Всесвіту мандрує мала планета за № 3372. Саме їй навічно присвоєно ім'я лауреата премії Української астрономічної асоціації "За видатний внесок у розвиток астрономії на Україні" та премії Астроради АН СРСР ім.Фіолетової, відмінника освіти України, професора світового визнання “Братійчук”.
            Ведуча. Прославилась на весь світ дослідженням ту­манностей ще одна наша зіронька, яка жила півстоліття тому,— Газе Віра Федорівна.

11-й учень. Газе Віра Федорівна (1899-1954) —жінка-астроном. Народилася у Санкт-Петербурзі. 1924 р. закін­чила Петроградський університет. З 1926 року працювала в Пулковській обсерваторії, а протягом 1940-1954 pp.— у Симеїзькому відділенні Пулковської обсерваторії, яке 1945 р. ввійшло до складу Кримської астрофізичної об­серваторії АН СРСР. Одночасно впродовж 1941-1945 pp. працювала в Абастуманській астрофізичній обсерваторії. Після війни була однією з головних учасників віднов­лення Симеїзької обсерваторії.

Наукові праці стосуються спектроскопії зір та вивчення туманностей. Відкрила велику кількість раніше невідо­мих туманностей.

Спільно з іншими науковцями досліджувала молекуляр­ні спектри вуглецевих зір, виконала роботи з вивчення структури туманностей. Брала участь у наукових екс­педиціях. Є автором (спільно з Г. А. Шайном) «Атласа дифузних газових туманностей».

Ведучий. Серед жінок-українок є також і доктори фізико-математичних наук та філософії. І серед них варто згадати ще одну нашу визначну землячку, на честь якої також названа мала планета Сонячної системи — Олену Іванівну Казимирчак-Полонську.

12-й учень. Казимирчак-Полонська Олена Іванівна (08.11.1902 - 30.08.1992) - астроном, доктор фізико-математичних наук, доктор філософії. Народилася в м. Селець Волинської губернії. 1927 р. закінчила Львівський університет. Працювала спочатку на ка­федрі астрономії Львівського університету, а впродовж 1932-1934 pp. — асистентом астрономічної обсерваторії Варшавського університету. Протягом 1934-1944 pp. займалася приватним викладанням математики у Вар­шаві. Після війни стає лаборантом, а згодом — старшим викладачем кафедри математики Херсонського педінсти­туту. З 1950 по 1976 pp. працювала викладачем фізики, математики й астрономії у багатьох вищих та середніх, спеціальних навчальних закладах. 1956 р. стала молод­шим науковим співробітником Інституту теоретичної астрономії (Ленінград). 1976 р. стала головою діючої групи малих тіл Сонячної системи Комітету астроно­мії АН СРСР. Окремо зазначимо, що ця дивовижна жінка, маючи ще й звання доктора філософії, 10 років (1980-1990 pp.) викладала теологію в Ленінградській духовній академії.

Наукові праці стосуються небесної механіки, досліджен­ня руху комет. Дослідила переміщення комет за останні 400 років. Довела, що вплив великих планет є основним фактором, що діє на трансформацію кометних орбіт. Написала майже 70 наукових праць.

Українська земля пам'ятає свою дочку з Волині. Саме в Кримській астрофізичній обсерваторії була відкрита мала планета 2006, якій дали назву «Полонська». У виданні під назвою «Жіночі постаті в українській науці» (Календар на 2002 рік, Київ) серед яскравих особистостей гідне місце відведено Олені Іванівні Казимирчак-Полонській. Про неї розповідається і в книзі «Імена України у Космосі», яка має вийти найближчим часом.

Їх породила мати - Україна.

Їх душі освятили небеса.

Народу гордість: доленька-калина,

Вінець терновий і земна краса!

Високість їхня пісня солов’їна

Серед людських зневірених гаїв.

А доля їхня — доля України:

Пророчий, ніжний і трагічний спів...

Красиві доньки віщого Тараса,

Осанну їхню злом ти не поруш.

Вони ж бо совість наша і окраса —

Джерела правди б’ють із їхніх душ!

(В. Ковтуненко «Осанна»)

Ведуча. Не можна не згадати також лауреата Дер­жавної премії УРСР у галузі науки і техніки, кандидата фізико-математичних наук — Аллу Олексіївну Корсунь та доктора фізико-математичних наук Раїсу Бенціонівну Теплицьку.

13-й учень. Корсунь Алла Олексіївна — астро­ном, кандидат фізико-математичних наук, народилася 16.11.1933 р. у м. Кам'янець-Подільському. Закінчила Київський державний університет 1958 р. Працювала спочатку обчислювачем у Полтавській гравіметричній обсерваторії, а з 1960 року — в Головній астрономічній обсерваторії Національної академії наук України: інже­нером, молодшим науковим співробітником, старшим науковим співробітником.

Наукові праці стосуються дослідження обертання Зем­лі, а також історії астрономії. Як член робочої групи Міжнародного астрономічного союзу з питань обробки спостережень за змінами широт і довгот міжнародних станцій класичними оптичними методами сприяла збору та аналізу цих матеріалів спостереження.

Наукові роботи з історії астрономії пов'язані з дослідженням діяльності видатних астро­номів та історією обсерваторій.

Автор і співавтор п'яти монографій та понад 100 наукових статей. Лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки.

14-й учень. Теплицька Раїса Бенціонівна народилася 13.11.1926 р. у м. Одесі. Закінчила фізико-математичний факуль­тет Одеського університету. Астроном, кандидат фізико-математичних наук, док­тор фізико-математичних наук. Працю­вала старшим науковим співробітником астрономічної обсерваторії Львівського університету, науковим співробітником Астрономічної обсерваторії Одеського університету, а з 1963 p.— старшим, провід­ним науковим співробітником Сибірського інституту земного магнетизму, іоносфери та поширення радіохвиль Сибірського відділення АН СРСР.

Наукові праці стосуються фізики Сонця, фізики зоряних атмосфер, фізики актив­них зір.

Автор понад 100 наукових праць, відомих в Україні та за її межами.

Ведучий. А завершимо ми свою розпо­відь про визначних українських жінок-астрономів спогадом про першу жінку серед спостерігачів-астрономів і відкри­вачів малих планет — Пелагею Федорівну Шайн.

15-й учень. Шайн Пелагея Федорівна (23.09.1894 - 27.08.1956) - астроном-спостерігач, перша жінка серед астрономів-спостерігачів і відкривачів малих пла­нет. Народилася в Солікамському повіті Пермської губернії. Закінчила фізико-математичний факультет Бестужевських курсів у Санкт-Петербурзі. Працювала в статистичному відділі Комісаріату у спра­вах біженців, пізніше — вчителем у Томську. 1920 р. вийшла заміж за асистента Том­ського університету Григорія Абрамовича Шайна. Протягом 1921-1925 pp. подружжя працювало в Пулковській астрономічній обсерваторії, а з 1925 р. — у Симеїзькому відділенні Пулковської астрономічної об­серваторії.

Працюючи під керівництвом  Г. Шайна, Пе­лагея Федорівна стала одним з найкращих фахівців у дослідженні зір і малих планет,відкривши понад 40 малих планет та 165 нових змінних зір. Першу відкриту нею планету вона назвала Полонією. Це була перша мала планета, відкрита жінкою. На честь Пелагеї Федорівни один з астероїдів названо «Пелагеєю».

1949 р. Пелагея Федорівна Шайн відкрила періодичну комету.

Нагороджена орденом Леніна та медаллю «За доблесну працю у роки Великої Ві­тчизняної війни 1941-1945 рр.

З 1920 р. по 1956 р. Пелагея Федорівна була і науковим працівником, і незмінним по­мічником директора обсерваторії Г. Шай­на, розділяючи з чоловіком всі труднощі і турботи нелегкого життя науковця. Все подружнє життя вони провели поруч: і на роботі, і вдома. Пелагея Федорівна пере­жила свого чоловіка всього на 23 дні...

Ведуча. Життя Пелагеї Федорівни спростовує дуже модну зараз у суспіль­стві думку про жіночу долю: або родина, або кар'єра. Її життя є прикладом того, як жінка поєдна­ла в собі Боже покликання бути дружиною і в той же час реалізувати свої таланти на ниві служіння науці.

Я Жінка  

Я жінка, в мені - сонце й віща тьма,

Любов і гріх, смирення й божевілля,

Я бачу те, чого іще нема,

й сліпа, у час вселюдського прозріння,

В сльозах при щасті, в радості при горі,

Втрачаю те, чого ще не знайшла,

й знаходжу те, про що не знає й доля… 

                      Маргарита Наварська

Ведучий. Унікальним феноменом в історії спостережної астрономії є подружжя астрономів – Миколи Степановича і Людмили Іванівни Черних. Вони здійснили дві третини загальної кількості спостережень і відкриттів малих планет у Кримській астрофізичній обсерваторії (КрАО), що посідає перше місце у світі в цій галузі досліджень.

16-й учень. Людмила Іванівна Черних народилася 13 червня 1935 р. в місті Шуї Івановської області в Росії в сім’ї військового. Доля закинула родину до Сибіру, де вона у 1954 р. закінчила середню школу в Братську і вступила до Іркутського педінституту. Тут під час вступних іспитів вона зустрілася з Миколою Черних і відтоді вони разом навчалися, а в 1957 році одружилися.

В історії досліджень малих планет зазначається, що першою жінкою серед астрономів-спостерігачів і відкривачів малих планет була Пелагея Федорівна Шайн, другою – Л. Отерма з обсерваторії Турку (Фінляндія), третьою – Людмила Іванівна Черних. А от подружжя Черних стало першим у світовій історії, що спостерігало за малими планетами.

На рахунку Л. Черних – 268 відкритих нею нових малих планет та багато тисяч визначень положень астероїдів. Наукові досягнення подружжя були тричі відзначені медаллю Астрономічної ради АН СРСР (1975, 1979, 1982) “За відкриття нових астрономічних об’єктів”, почесним знаком Болгарської АН (1984). Вони – лауреати міжнародної премії “Слов’яни” Української академії екологічних наук (1998). Людмила Черних – почесна громадянка міста Шуї.

На честь славетного подружжя відомий чеський астроном А. Мркос назвав відкриту ним малу планету № 2325 іменем Черних. 

Мов планета блудна, я лечу

В таємничу безодню

І один чую дотик іще –

Дивну руку господню

                          Іван Франко, “Мойсей”.

Ведуча. Сучасним дослідником фізики Сонячної системи  є Щукіна Наталія Геннадіївна – астроном, кандидат фізико-математичних наук (1985 р.), доктор фізико-математичних наук (2000 р.).

17-й учень. Щукіна Наталія Геннадіївна народилася. 27 липня 1948 , в м. Броди Львівської області. Закінчила Казанський університет (1971 р., Росія). Розпочала роботу в Головній астрономічній обсерваторії НАН України, у 1974–1976 рр. – навчалась в аспірантурі, нині – завідувач відділу Сонця цієї обсерваторії.

Основні наукові праці стосуються фізики Сонця, ефекту Ханле для спектральних ліній, прихованого сонячного магнетизму, не рівноважного утворення спектральних ліній та діагностики атмосфери Сонця та зір, хімічної еволюції Сонця та зір, конвекції та поширення хвиль в атмосфері Сонця; багаторівневих задач переносу випромінювання та діагностики сонячної і зоряної атмосфери.

Автор понад 70 публікацій, основні результати наукових досліджень відомі далеко за межами України і здобули всесвітнє визнання.

Член Міжнародної астрономічної спілки (МАС) та комітету з космічних досліджень при Міжнародній раді наукових товариств (КОСПАР). Лауреат премії НАН України ім. М. П. Барабашова.

Ведучий. Ось ми з вами й закінчили досліджувати сузір'я наукових досягнень учених-жінок, що працювали під знаком граней Фізика і Астрономія. Як ми вже зрозуміли, дорогі учні, місце для подвигу є завжди в житті кожного з нас! Тож шу­кайте своє покликання в житті і впевнено прямуйте дорогою знань і самовдоскона­лення.

Ведучі (разом)

Хто шукає, той знаходить!

Хто бореться, той досягає мети!

Хто шукає мудрості,

тому Бог її дасть!

ГІМН ЮНИХ ФІЗИКІВ

Ми підемо тернистими шляхами,

Свій вклад у розвиток науки принесем.

І пізнання глибин не за горами.

Туди свої серця і роздуми несем.

Схиляємось пред величчю ми Бога,

Йому ми щиро дякуєм за те,

Що є до пізнання у нас дорога,

Що Він по ній усіх туди веде!

Ведуча.  Протягом 7-9 березня 2007 року в Парижі у штаб - квартирі ЮНЕСКО проходила Міжнародна кон­ференція «Жінки у фізиці», яку організувала  Міжнародна спілка фундаментальної і прикладної фізики . У ній брало участь понад 300 учасників з 65 країн, серед яких приблизно 15 відсотків складали чоловіки. Ця конференція є однією з найбільш важливих подій, які започаткувала Світова конференція з науки (Будапешт, 1999 p.).

Ведучий. Відомо, що кількість жінок, які обрали своєю профе­сією фізику, а також пов'язану з нею інженерію, що вимагає сильної підготовки з фізики, є традиційно малою. До того ж, з кожним щаблем кар'єрної драбини відсоток жінок у цих галузях значно зменшується. Для того щоб зрозуміти, чому так мало жінок оби­рають фізику як професію, а також, щоб розвинути стратегію залучення жінок у фізику,  Міжнародна спілка фундаментальної і прикладної фізики 1999 року організувала робочу групу для підготовки конференції «Жінки у фізиці».

Ведуча.  Робоча група працювала під керівництвом доктора Марсії Барбоси (Інститут фізики, Бразилія). Конференція прийняла 8 резолюцій, звернення до шкіл, університетів, науково-дослідних інститутів, індустріальних лабораторій, наукових товариств, національних урядів, агенцій, які надають гранти.

 У резо­люціях підкреслено важливість таких моментів:

Ведучий. - Надання дівчатам однакових з хлопцями можливостей і підтримки у вивченні фізики.

Ведуча. - Забезпечення студенткам однакових зі студентами можливостей для досягнення успіху.

Ведучий. - Забезпечення рівності шляхом установлення й ого­лошення прозорих і чесних механізмів зарахування на роботу.

Ведуча. - Сприяння успішній кар'єрі жінки, яка має сім'ю, ді­тей (установлення гнучкого графіка роботи, надання можливості для працевлаштування членів сімей, де обоє є науковцями).

Ведучий. - Включення жінок до складу керівництва університетів та інститутів, національних комітетів з планування й рецензування.

Ведуча. - Збір статистичних даних, з ґендерними включно, і за­безпечення доступ до них (подати у вигляді стенду або презентації).

Ведучий. Україну на цій конференції представляли 3 учасники: канд. фіз.-мат. наук (нині — доктор) Оксана Пацаган (Інститут фізики конденсованих систем НАН України, Львів, керівник групи); канд. фіз.-мат. наук Алла Моїна (Інститут фізики конденсованих систем НАН України, Львів); канд. фіз.-мат. наук Олена Верцанова (Національ­ний технічний університет «Київський політехнічний інститут», Київ). На конференції українські учасники подали стендову доповідь на тему «Жінки у фізиці в Укра­їні» і взяли участь у трьох круглих столах.

Жінка. Чарівне слово.

Жінка — життя прикраса.

Жінку віншуєм знову

Вона непідвладна часу.

Жінка — кохана й мати,

Жінка — сестра й бабуся,

Жінка — життєве свято,

Жінка, що вічно в русі.

Ніжна, талановита,

Зоряна, поетична,

Мрією оповита,

Лагідна, симпатична.

Жінка — душа співуча,

Жінка, що має крила,

На найкрутішу кручу

Злетіти їй під силу!

Жінці вклонімось знову!

Так сам Господь велів нам.

Друзі мої! Панове!

Жінку уславим  гімном!

Ведучий. Жінки-українки,

 Жінки-героїні!

 Вам слава і честь

 В незалежній Вкраїні!

 За те, що сміливі,

 Відважні й мужні,

 В ділах героїчних

 Згуртовані, дружні.

Ведуча. І праці безсмертя,

 І сила, і слава.

 У творчім труді

 Вічно юна людина.

Дають трудівниці

Могутність державі,

Ними гордиться

Весь світ й Україна

Ведучий. Історичні відомості про вчених-жінок, приклади з їх життя та наукової діяльності дають підстави гордитися за рідний край, за тих людей, яких ця земля народила.

Ведуча. Сьогодні ми розповіли,  що зробили наші вчені-українки, примножуючи славу світової науки.

Ведучий. Проведенню нашої зустрічі передувала  науково-пошукова робота наших учнів стосовно історії розвитку фізичної науки в Україні, ролі і місця в ній українських жінок-фізиків, жінок - астрономів. Назвемо їх імена:

Діана Прінц-Каснич,

Глинчук Майя Давидівна,

Фіалко Наталія Михайлівна,

Цимбал Люд­мила Трохимівна,

Кістяківська Віра Юріївна,

Прихотько Антоніна Федорівна,

Патріція Калиняк, Шидловська

Наталія Анатоліївна,

Пастернак Наталія Василівна ,

Аксентьєва Зінаїда Миколаївна,

Братійчук Мотря Василівна ,

Газе Віра Федорівна,

 Казимирчак-Полонська Олена Іванівна ,

Корсунь Алла Олексіївна,

Теплицька Раїса Бенціонівна,

Шайн Пелагея Федорівна,

Людмила Іванівна Черних ,

Щукіна Наталія Геннадіївна

Жінка

Я просто жінка. Просто жінка я.
П’ять букв у слові – ну куди простіше?
Я ніжна, я кохана, я твоя,
я та, яка на світі найрідніша.

Сумна і ніжна. Мовчазна і ні.
Я та, якій протягують долоні…
Я палена у відьомськім вогні,
я писана у золотій іконі…

У муках я життя тобі даю,
зціпивши зуби, на війну пускаю.
Біля вікна задивлена стою.
Я просто жінка … і не має краю

такій ось простоті. З ребра чи ні,
я Єва, що спокушує Адама.
Я та, якій присвячують пісні,
я та, якій гукають просто «Мамо…»

Я просто жінка. Грішна і свята,
слабка і сильна, сіра і яскрава.
Я просто жінка, просто жінка. Та,
якій потрібно щастя, а не слава.

         Софія Кримовська

Література

1. Пацаган О. Міжнародна конференція «Жінки у фізиці» // Журнал фізичних досліджень.— Львів: ЛНУ, Західноукра­їнське фізичне товариство, 2002.- Т. 6, Ч. 1.- С 143-144.
2. Савченко В. Спектри. Механічний рух // Фізика та астро­номія в школі.— 1997.— № 1.
3. Українські фізики та астрономи. Посібник-довідник / Авторукладач В. Шаромова.— Тернопіль: Підручники і посібни­ки, 2007.- 304 с
4. Фізика у віршах / Відповідальний за випуск Е. X. Матохнюк.- Вінниця: ВОІППО, 1999- 23с
5. Шопа Г., Бондарчук Я. Творчість — його кредо. Збірник на пошану Ярослава Довгого.— Львів: Євросвіт, 2003.— 92 с
6. Шут М., Благодаренко Л., Андріанов В. Історія фізичних досліджень в Україні у навчанні фізики. Ч. І. // Фізика.— К.: Шкільний світ, 2008.- № 3.- С 15-68.