5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Виховний захід6 "На островікороля Дін-Дона" 3 клас

Про матеріал

Виховний захід6 "На островікороля Дін-Дона", розвиток музичного сприйняття дітей на основі синтезу мистецтв, формування художньої культури, смаку. прилучення до істинно прекрасної музики різних епох і стилів.

Перегляд файлу

 

Виховний захід з музичного мистецтва для учнів 3 класу.  

Музична  вистава   «На острові короля  Дін-Дона».

 

Мета: розвиток музичного сприйняття у дітей на основі синтезу мистецтв; формування художньої культури, смаку, прилучення до істинно прекрасної музики різних стилів і епох.

 

 

Лунає музика. З‘являються Придворні.

 

Придворні:   1.В одному царстві-государстві жив-був король Дін-Дон.

                      2.Сумний, невеселий завжди він був,

                         Сміх та розваги назавжди забув.

 

Відкривається завіса, на сцені декорація тронного залу, на троні сидить сумний невеселий Король.

 

Луна музика - придворні уходять. Заходить Художник.

                      Фарби, пензлик, олівці я тримаю у руці.

                      Я малюю і фарбую, фарби змішую, тоную.

                      Відгадайте, хто такий? Я художник-чарівник.

                      Я художник не простий, я художник чарівний.

                      Всім дарую я підказку, подарую зараз казку.

 

За жестом Художника з‘являються  сумні діти-„фарби” з похиленими головами. Виконується пісня-танок (імпровізація)Смуток на холсті”слова  і музика Л. Гончарової. Під час виконання таночка Художник підходить до портрета і ніби „малює” , перегорта його на інший бік – з‘являється намальований портрет Короля.

Король розглядає портрет з незадоволеним обличчям, жестом показує звільнити зал.

Король:    Не сподобалась ця казка,

                  Він не так намалював,

                  Зовсім інше змалював!

                  Я б хотів таке, таке,   (показує)

                  Ну, а краще, от таке!

 

Придворні заводять Кухарчат.

Кухарчата:  1. Ми придворні кухарчата,

                        Добрі страви ми готуєм, ними короля частуєм.

                        Олів‘є, гарнір, салати, солодощі, ананаси.

                         Плов, манти, ще й відбивні, і цукерочки смачні!

                     2. І напої наші клас: йогупт, лимонад та квас.

 

Придворні:   Готували, готували!

   (разом)      В шахи грати теж встигали!

 

Король жестом  виганяє кухарчат, запрошує дітей в костюмах шахових фігур.

                                Танок шахів.

В кінці танка шахи , по черзі, вклоняються Королю, вітаючись з ним.

 

1. Ми різні шахові  фігури – завжди в якійсь мініатюрі.

    У кожного в нас певна роль! Це добре знає наш король.

 

2.  Певну роль чи в грі, чи в турі знає кожна ця фігура.

     Крок вперед, назад зробить, шах поставить в одну мить.

 

3.   Тура не кінь, по полю не гуляє,

      Хожу я прямо, про  що і заявляю.

 

4.    Королеву знають всі: хід я маю дуже сильний!

       Можу йти по вертикалі, а також по вертикалі.

 

5.    Я Король, для всіх опіка, шахам я усім владика.

 

Король Дін-Дон (перебиваючи):  Надоїло мені грати,

                                                         Хочу, щоб мені співали!

                                                         Не веселу й не сумну,

                                                         Гарну пісню чарівну.

 

        Шахи зникають, з‘являється дівчинка. Виконується пісня „Сонечко” музика та слова Али Мігай.

 

Король:             Надоїла цяя пісня, гра набридла вже мені,

                          Голова моя болить, швидко треба відпочить!

                          (дівчинка зникає, з‘являються Придворні)

 

Придворні:     1.Король у смутку, йому сумно, що тепер робить?

(між собою)      Хто б зміг в дворцовому палаці його розвеселить?

 

                         2.Що за спів біля палацу, чути трелі солов‘я,

                            Чи співа царська сім‘я?

 

                         1. Тут Музи років сто не має, Король сам Музу виганяє!

 

Луна музика, з‘являються два брата: Мажор і Мінор.

 

Мажор і Мінор:  Ми два брата-музиканта,

                             Незрівнянних два таланта.

                             Всіх людей розвеселяєм, смуток завжди відганяєм.

                             Я Мажор – завжди веселий,

                             Я Мінор – трішки сумний,

                             В світі музики без нас не прожити навіть час.

 

Придворні:         Треба нам скоріш іти, звістку царю донести,

(здивовні)           Хай він вирішить, в цю мить,

                             Стратить тих братів, чи ні.

 

                      Пісня Братів (слова і музика Л.Гончарової)

 

Повертаються посланці                                                                                                     1. Король наш дуже звеселився, пустить братів розпорядився.                                      2. Король наш, кажуть, зважився, пустить музик відважився.                                       

 

Брати вклоняются Королю.

Мажор:   Я Мажор – завжди веселий, люблю сміятись, шуткувуть.

                Мій брат Мінор- дуже спокійний, він дуже-дуже мелодійний.

                Та вдвох ми ладимо чудово, співаєм разом, як відомо.

Мінор:    Ми вам, Король, вручити раді, сім нот, веселих та завзятих,

                У кожної своє ім‘я, а разом – одна сім‘я.

 

                               Вибігають діти Нотки.

1.  Добрий ранок, здрастуй сонце,

     Старша відчиня віконце!

      І – до справи, зна будь-хто, гарна господиня До.

 

2.   Ремесло, що знає друга – доьирати від недуги, хміль, любисток чи чебрець.

      Вам порадить нота – Ре.

 

3.   Між ялинок у ліси йде на пошуки краси нота третя із семи,

      Ліс віта, добридень „Мі”.

 

4.    Фантастична і чарівна, ніби польова царівна.

       Коли крила ніч звива йде в лани безмежна „Фа”.

 

5.    „Соль” напише замість”сіль”, бо не знає букв усіх.

       Ще граматики пароль не розкрила п‘ята „Соль”.

 

6.    Ляльку колихає шоста, бо бракує лялькі зросту.

       Щоб іти в ліси, в поля, ось яка пустунка „Ля”.

 

7.    Сірий день барвистим вмить вміє братик цей зробить,

        Бо найкращі фарби всі у найменшого у  „Сі”.

 

8.      Ці кружечки невеличкі мають дуже гарні звичкі.

         Вам підкажуть за потреби як співати, грати треба.

 

9.       Ці малесенькі значкі ніби чарівні жучки!

          Як написані – мовчать. Як заграєш – зазвучать.

 

Король:   Гей, музики, грати починайте,

                Пісні дзвінко заспівайте!

       Пісня ноток. „Чарівні нотки”, слова і музика Л. Гончарової.

(Король уважно слухає, потім починає співати  разом з нотками, навіть пританцьовує).

Король:    В смутку жити не бажаю,

                 В світ мистецтва двері відчиняю.

                 Навіщо майстра я прогнав, він казку гарну показав.

                 Помилку треба виправляти і майстра швидко відшукати.

                 Художника, знайти! Наказую всім я!

                 Хай радість буде завжди – там де ти і я.

 

   Луна музика, з‘являється Художник.

                   Чарівну казку я вам показав,

                   Красу мистецтва пензлем змалював,

                   Моя палітра дуже чарівна,

                   Фарбами веселими всіх розвеселя.

 

                  Тепер ви дізналися любії діти,

                  Що музика вміє тужити й радіти.

                  Здійнявшись над світом палатиме вічно

                  Незгасна, барвиста – веселка музична.

 

Озирається:    Так де вони, де, ції фарби музичні?

                        Скажіть, де сховалися фарби незвичні?

 

Діти:   1.   Фарби сховалися десь у казка.

 

            2.    Ховаються ще і в іграшках.

 

            3.    Машинах, ляльках, а ще і в книжках.

 

            4.     В  музиці фарби тії знайдеш,

                    Якщо палітру і пензлик візьмеш

 

            5.     Фарб багато є на світі: і веселих, і сумних,

                    Та не зможе наш художник навіть час прожить без них!

 

Художник міняє посмішку на портреті Короля, Король вже веселий.

Художник:    Спасибі, друзі!

                       Ви для всіх нас світ музики чарівної відкрили в цей час!

                       В звуках чарівних фарби живуть. Разом з веселкою пісні ведуть.

 

 

 

Король:  Друзі, мої ви відкрили для мене!

               Таємницю велику у йменні моєму.

               Коли ви в дзвінок задзвонили –

               Ім‘ям моїм простір увесь полонили.

               На прощання, видаю указ, розсилаю всім приказ!

               Сумувати, не співати всім забороняється,

               Музико, лунай завжди, так нам всім бажається!

 

 

Пісня „Пісенька-Панянка”, сл. І музика Л.Гончарової.

                З  закінченням пісні, діти виходять із залу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додано
20 листопада 2018
Переглядів
301
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку