Форми арт-терапії 1)Індивідуальна арт-терапія може тривати кілька місяців і навіть років. 2)Групова арт-терапія. розвивати соціальні й комунікативні навички; надати взаємну підтримку членам групи і вирішити загальні проблеми; спостерігати результати своїх дій і їхній вплив на інших; засвоювати нові ролі і виявляти латентні (приховані) якості особистості, спостерігати, як модифікація рольової поведінки впливає на взаємини з іншими; підвищувати самооцінку і веде до зміцнення особистої ідентичності; розвивати навички прийняття рішень.
Техніка «герб» На аркушах паперу за допомогою фарб або фломастерів вам треба буде відобразити свій особистий герб і гасло. Придумайте щось цікаве, що точно відбиває зміст ваших життєвих спрямувань, позицій, розуміння себе. В ідеалі людина, яка зрозуміла символіку вашого герба та прочитала ваше гасло, зможе чітко зрозуміти з ким має справу. Обговорення: Чому сприяє?
Мета пісочної терапії: виявити та охарактеризувати особливості особистості дитини; налаштувати на розуміння себе і свого «Я» у світі і життєвої діяльності; навчитися створювати модель своїх фантазій на піску і пояснювати їх; проаналізувати комунікативні труднощі (здатність дитини до спілкування та вміння словесно виражати свої думки); позбавити від страхів та психологічних травм.
Завдання фототерапії: подивитися на ситуацію під іншим кутом зору; показати, що той чи інший вибір в житті робився у співвідношенні зі знаннями і можливостями в даний період. Основний зміст фототерапії: створення та сприймання фотографічних образів, яке доповнюється обговоренням та різними видами творчої діяльності (образотворча діяльність, рух та танці, драматизація, художній опис). Форми організації фототерапевтичної діяльності: індивідуальна; індивідуально-групова; групова.
Казкотерапія Це один із ефективних методів роботи з дітьми, які зазнають тих чи інших емоційних та поведінкових труднощів. Суть цього методу у створенні особливої казкової атмосфери, яка робить мрії дитини дійсністю, дозволяє дитині вступити у боротьбу зі своми страхами, комплексами.
Екотерапія Екотерапія - загальний термін для цілого ряду направлень психологічної підтримки, які використовують емпіричні зв`язки з природою. Екотерапія з`явилася не так давно, у 60-х роках XX століття, але має потужні давні корені. Це направлення немедичної психотерапії об`єднує природні методи зцілення багатьох національних культур.
Оригамі терапія У наш час оригамі як метод арт-терапії з успіхом використовують в лікувальній і реабілітаційної практиці лікарі різних спеціалізацій. Численні дослідження свідчать про те, що заняття оригамі підвищують активність правої півкулі мозку і врівноважують роботу обох півкуль; підвищують рівень інтелекту в цілому; активізують творче мислення; знижують тривожність і допомагають легше адаптуватися до важких ситуацій; покращують пам'ять і окомір. покращує якість життя людей, зменшує рівень тривожності, допомагає забути біль і горе, підвищує самооцінку, сприяє налагодженню дружніх відносин, взаємодопомоги в колективі.
Музична терапія Музикотерапія — один із засобів підвищення соціальної активності, комунікативних здібностей особистості, її адекватної соціалізації в суспільстві. До того ж це засіб корекції функціональних рухових, психогенних або соціальних відхилень, бо за допомогою своїх специфічних форм і методів впливає на осіб із соціальними, психічними та соматичними відхиленнями.
Лялькотерапія Розділ психотерапії (арт- терапії), яка використовує як основний прийом корекційного впливу ляльки, яка є проміжним об'єктом у взаємодії дитини і дорослого. Мета лялькотерапії: допомога дитині ліквідувати хворобливі переживання, укріпити психічне здоров'я, покращити соціальну адаптацію, розвинути самосвідомість, вирішити конфлікти в умовах колективної творчої діяльності.
Драматерапія Драматерапія утворилася при поєднанні театру і психології. Спочатку зародилося напрямок психодрами, яке заснував Якоб Морено. Але в другій половині ХХ століття напрямок розділилося на психодраму і драматерапія. Ці два види терапії дуже схожі, але все ж мають деякі відмінності. Драматерапія більш вільна і може представляти не тільки реальні картини минулого, як в психодрамі, а й фантазійні. Коли актор грає роль, він проживає долю свого героя: всі почуття, емоції і думки персонажа. Це допомагає глибше зрозуміти людську природу, стати мудрішими, розширити сприйняття.