Офіційно-діловий стиль. Розписка Я, учениця 7 - А класу Кам’янського ліцею №4 Колодяжна О. І., отримала від завідуючої шкільною бібліотекою Онисько І. А. в тимчасове користування 3 ( три) підручники з таких предметів : українська мова, географія, математика. Підручники зобов'язуюсь повернути до 28 серпня 2024 року. 30 травня 2023 р. Колодяжна О.
Художній стиль. Хризантема (легенда)Батьківщина хризантем - Японія. Японці обожнюють цю квітку. Вони обрали її символом нації, прикрасили хризантемою державний герб, називають провісницею осені. 1-й з найвищих орденів Японії – Орден хризантеми. Походження країни, за легендою, пов'язане саме з цією квіткою. Говорять, що в прадавні часи у Китаї правив жорстокий імператор, який дізнався, що на сусідньому острові росте рослина, із соку якої можна приготувати еліксир життя.
Та зірвати ту квітку могла людина з чистим серцем та душею, то на острів послали 300 юнаків та дівчат. Але ті не схотіли повернутися до тирана й заснували на острові нову державу - Японію. Цінують цю рослину і в Китаї. Іменем квітки назвали 9 місяць року, а на 9 його день китайці святкують свято хризантем. У 1676 році хризантема потрапила до Європи. У Європі її називають “золотою квіткою”.
Публіцистичний стиль. Сайт «Укрінформ» Стаття «Українське волонтерство – явище унікальне» (2017)У грудні 2014 року на замовлення Організації Об’єднаних Націй компанія Gf. K Ukraine провела загальнонаціональне дослідження стану волонтерства в Україні. Згідно висновків дослідження, українці визнають велику роль волонтерського руху в суспільних процесах: 62% визнають роль волонтерів у політичних змінах останнього року, 85% вважають, що волонтерський рух допомагає зміцненню миру, а 81% схильні вважати волонтерський рух обов’язковою складовою громадянського суспільства. Майже чверть українців (23%) мали досвід волонтерства, із них 9% почали займатись волонтерством протягом останнього року.
Науковий стиль. Військовий одяг наших предків Захисне спорядження воїни Київської Русі одягали безпосередньо перед боєм. Голову руського воїна оберігав від ударів шолом конічної форми. Він складався з 4 частин і завершувався втулкою для султана. У ХІІ – ХІІІ ст. поширились шоломи куполоподібної форми. Їх назвали шишками. Шоломи доповнювалися наносниками, напівмасками або масками. Тіло воїна захищала кольчуга. На виготовлення однієї кольчуги витрачали 600 м залізного дроту. Дріт розрубувався на 20 тис. кілець. Кільця зварювали між собою. Середня вага кольчуги – 7 кг. Між боями захисне спорядження здебільшого знаходилось в обозі. (З підручн.)