«Ігрові технології,як одна з форм навчання в НУШ на уроках фізичної культури»
Практика показує, використання ігрових технологій з врахуванням вікових особливостей не втрачає актуальності. Кожному віку відповідає свій набір ігор, хоча бувають і виключення. Ігрова технологія є унікальною формою навчання, яка дозволяє зробити звичайний урок цікавим і захопливим.
Ігрова діяльність на уроках фізичної культури займає важливе місце в освітньому процесі.
Ігрова діяльність на уроках в школі дає можливість підвищити в учнів інтерес до навчальних занять. Дозволяє засвоїти більшу кількість інформації, заснованої на прикладах конкретної діяльності, що моделюється в грі, допомагає дітям в процесі гри навчитися приймати відповідальні рішення в складних ситуаціях.
Використання ігрових форм занять веде до підвищення творчого потенціалу учнів і до глибшого, осмисленого і швидкого освоєння матеріалу. Ігрові форми роботи в учбовому процесі можуть нести ряд функцій:
Прискорення темпу сучасного життя ставить завдання активніше використовувати гру для виховання підростаючого покоління.
У модулі програми «Легка атлетика» використовуються рухливі ігри, направлені на закріплення і вдосконалення навиків бігу, стрибків і метань, на розвиток швидкісних, швидкісно-силових здібностей, здібностей орієнтування в просторі і тому подібне
У модулі програми «Спортивні ігри» - ігри і естафети на опанування тактико-технічних навиків спортивних ігор, що вивчаються. У модулі «Гімнастика» - рухливі ігри з елементами єдиноборств.
Через особливості дітей не всяку гру можна використовувати, необхідно враховувати рівень трудності гри і складність її у взаємодії гравців. Гра буде цікава, якщо доступна і зрозуміла. Для цього можна використовувати різні варіанти однієї гри, які передбачають збереження її правил і умінь дітей з врахуванням їх віку і індивідуальних особливостей.
Для того, щоб гра приносила користь, необхідно продумувати її до дрібниць. Строго дотримувати правила гри, техніку безпеки, як для тих, що грають, так і для спостерігають за грою. Ігри з дидактичною спрямованістю учать дітей об'єднувати рухи і отримані на заняттях і в повсякденному житті знання, факти, систематизуючи їх в єдине цілісне уявлення про навколишню дійсність.
Серед багатьох видів спорту , які вивчаються за програмою на уроках фізичної культури , футбол займає одне з провідних місць. Доступність цієї гри , простота інвентарю (прикладом є футбольна 5 драбина ,використана на уроці) й обладнання , величезна емоційність ігрових ситуацій, необхідність проявлення волі й мужності при подоланні дій суперників, роблять футбол як вид спорту цінним засобом фізичного виховання. Футбол дозволяє без великих матеріальних затрат досягти високого рівня фізичної підготовленості та розвивати фізичні якості, виховувати впевненість, наполегливість, рішучість, сміливість, дисциплінованість, здатність приймати самостійно правильне рішення. На уроках я використовую різноманітні види роботи з учнями: поєднання методів роботи, підбираю цікаві рухливі ігри. Завдяки цим іграм, діти з великим заохоченням виконуюють закріплення техніки ведення м’яча внутрішньою та зовнішньою частиною підйому, зупинку м’яча підошвою, передачу м’яча.
Рухливі ігри
1.Рухлива гра для закріплення техніки ведення та зупинки м’яча
Учні розподіляються на 4 команди,стають по точках на однаковій відстані. М’ячі кладуть у центрі кола (умовний). В гру вступають одночасно по 1 гравцеві з кожної команді. За сигналом учні підбігають до м’ячів та виконують ведення м’яча в свій куток і так цей гравець повинен зібрати 3 м’яча в своєму команді (забираючи м’ячі по одному, з кутків суперників). Виграє той, хто швидше збере в своєму кутку 3 м’ячі.
М’яч руками не брати, уникати зіткнення з другими учнями.
2.Рухлива гра на відновлення дихання та тренування бистроти реакції,
уваги
Діти шикуються в дві зустрічні шеренги,на відстані пів кроку, на пару один м’яч. Вчитель голосно починає називати різні частини тіла (лоб, вуха, коліна т.д.), а гравці почувши назву, повинні обома руками взятися за названу частину, серед таких слів вчитель каже слово «м’яч», почувши це слово, гравцям необхідно виконати удар по м’ячу.
3.Рухома ціль
Всі діти діляться на кілька груп, кожна група стає в коло, ведучий - у центрі. Діти передають один одному м’яч ногою, намагаючись потрапити в ведучого. Що потрапив стають ведучим, а дитина, колишній ведучим, встає в коло. М’ячем можна ударяти тільки в ноги ведучого. Ведення м’яча парами. Діти діляться по двоє. В одного з них - м’яч. Він веде м’яч ногою по прямій, а інший біжить поруч без м’яча змінюючи темп бігу. Ведучий м’яч повинен не відставати від партнера. Через кілька хвилин діти міняються ролями.
4.Гонка м’ячів
Всі діти вільно розташовуються на майданчику, у кожного - по м’ячу. Після сигналу вчителя всі ведуть м’яч ногою, намагаючись не стикатися один з одним.
Варіант. Те ж, але за першим сигналом вихователя гравці ведуть м’яч у швидкому темпі, за наступним сигналом - у повільному.
5.Затамуй м’яч
Діти стають в коло - це нападники, всередині кола - захисник. Нападники швидко передають ногою один одному м’яч так, щоб він котився по землі, а захисник намагається затримати його. Якщо йому це вдається зробити, то він міняється місцями з тим нападником, який відбивав м’яч останнім. Якщо в грі бере участь багато дітей, то можуть бути 2 - 3 захисника.
6.Футболіст
Діти стають у лінію чи коло. У центрі кола (або перед граючим) кладеться м’яч. За сигналом вихователя дитина закриває очі, робить поворот, йде до м’яча і намагається вдарити по ньому ногою.
7.Зміна сторін
У грі одночасно беруть участь дні команди, у складі 7 - 10 гравців. На майданчику в 15 - 20м один від одного позначаються дві паралельні риси. Кожна команда розташовується за своєю лінією. Всі діти мають по м’ячу. За сигналом гравці обох команд починають вести м’ячі (ногами) до лінії суперників. Як тільки м’яч перетне лінію, гравець бере його в руки і піднімає вгору. Перемагає команда, гравці якої зуміють швидше перебратися на бік суперників.
8.Футбольний слалом
На майданчику позначається лінія старту, за якої команди по 6-8 гравців шикуються в колони. Перші номери кожної команди мають по м’ячу. Перед кожною командою на відстані 2,5 м - 3 м один від одного встановлюють 6 прапорців. За сигналом перші номери спрямовуються вперед, обводячи «змійкою» прапорці, і таким же чином повертаються назад. На лінії старт - фініш гравець зупиняє м’яч і передає його наступному учаснику і т.д. Перемагає команда, швидше закінчила гру.
9.З двома м’ячами
У грі беруть участь пари. Вони розташовуються на протилежних сторонах коридору шириною 4 м на відстані 5 - 6 м один від одного. Коридор можна позначити тасьмою або прапорцями. Обидва гравці мають по м’ячу. За сигналом вони одночасно направляють м’яч один одному, а потім ударом по м’ячу, що котиться, знову повертають його назад. Якщо м’ячі зіткнулися або один з них вийшов за межі коридору, пара закінчує змагання. Перемагає пара, що зуміла довше інших без помилок виконати вправу.
10.Сильний удар
На майданчику позначається лінія удару, а далі - коридор шириною 10м. Гравці по черзі роблять по 3 удари лівою і правою ногою, прагнучи послати м’яч якомога далі. Спроба зараховується, якщо м’яч приземлиться в межах коридору. Перемагає дитина, що послав м’яч далі інших (береться результат однієї спроби).
11.Пінгвіни з м’ячем
У грі беруть участь дві команди, які шикуються в колони за лінією старту. У 5 - 8 м від дітей - скакалки. За сигналом перші номери кожної команди, затиснувши між колінами м’яч, спрямовуються до скакалок (діти перевалюються з ноги на ногу, немов пінгвіни). Добігши до кінця, вони ударом ноги направляють м’яч через майданчик другим номерам, а самі стають у кінець колони. Гра закінчується, коли всі «пінгвіни» виконають перебіжки і м’яч знову опиниться у першого номера колони. Якщо дитина втратить м’яч під час бігу, треба взяти його і продовжувати гру.