"ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ – ЯК СКЛАДОВА ФОРМУВАННЯ МОВЛЕННЄВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ З ВАДАМИ СЛУХУ

ХVІІ  ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

“ПЕДАГОГІЧНІ ЧИТАННЯ - 2016»

З ПРОБЛЕМИ: «МОВЛЕННЄВИЙ РЕЖИМ У НАВЧАЛЬНІЙ

 ТА ВИХОВНІЙ РОБОТІ СПЕЦІАЛЬНОЇ ШКОЛИ

ДЛЯ ДІТЕЙ З ВАДАМИ СЛУХУ»

ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ –

ЯК  СКЛАДОВА  ФОРМУВАННЯ

 МОВЛЕННЄВОЇ  КОМПЕТЕНТНОСТІ

 УЧНІВ З ВАДАМИ СЛУХУ

Доповідач: Кукліна Галина Іванівна,

заступник директора Комунального        

закладу «Харківський спеціальний

 навчально-виховний комплекс»

 Харківської обласної ради

Червень 2016

Майбутнє країни будують її громадяни. І тільки фізично й духовно здорова людина може вирішити поставлені перед нею завдання. З кожним роком здорових людей стає менше. У сучасному світі зросла кількість дітей із порушеннями фізичного та розумового розвитку. Спільними проблемами цих дітей є соціальна дезадаптованість. Первинні порушення у дітей з вадами слуху  призводять до вторинних відхилень у розвитку. Дітям із порушенням слухової функції  необхідні спеціальні умови виховання і навчання, спрямовані на коригування недоліків, просування у загальному розвитку і соціалізації. Ефективна організація навчальної, виховної, корекційної та реабілітаційної діяльності можлива у спеціальному закладі.

Основного життєвого досвіду набувають діти саме в дошкільному та шкільному віці.

Процес сприйняття мовлення дітьми, які мають дефект слуху, ускладнений на самому першому етапі при прийомі мовленнєвих сигналів. Ці мовленнєворухові акустичні сигнали досить специфічні. Їхня специфіка проявляється в тому, що вони уривчасті, часто викривлені та відтворюються дітьми з патологією органу слуху або без звуку, або при наявності порушення звучання усного мовлення. Глибина порушення процесу сприймання та відтворення мовлення дітей з вадами слуху залежить від групи глухоти або ступеня втрати слуху. Отже, чим сильніше прояв вади слухової функції, тим більші мовленнєві порушення слід очікувати. Аналіз прояву недостатнього розвитку словесного мовлення як фактора, який обмежує можливість передачі необхідного обсягу інформації про рухові дії показав, що обмеженість спеціального словникового запасу, особливості сприйняття школярами з різним ступенем порушення слуху  усного мовлення та труднощі розуміння ними ряду граматичних форм у більшості випадків призводить до неповного або невірного розуміння суті інформації, яку вони отримують.

Під час уроків,  індивідуальних занять і після них нечуюча дитина повинна бути забезпечена якісним звукопідсиленням за допомогою слухових цифрових апаратів та допоміжних звуко-підсилювальних систем: сучасних комп’ютерів, слухових тренажерів, під час користування якими дитина може використовувати всі резерви для розвитку свого слуху та мовлення.

Комп'ютерний   слухо-мовний   тренажер   "Світ   звуків"   -  унікальний багатофункціональний пристрій, що ефективно сприяє розвитку слухового сприймання та усного мовлення дітей з різним  ступенем порушення  слухової  функції, мовними вадами та іншими порушеннями, які потребують педагогічного втручання. Тренажер   призначений   для   використання   у   навчальних, реабілітаційних закладах та для індивідуальних занять.

До складу комплекту тренажера входять три модулі: «Світ звуків І», «Світ звуків II» , «Видима  мова» . 

«Світ звуків І» та  «Світ звуків II» формують базу слухових образів, розвивають навички розпізнавання та диференціації немовних та мовних звуків, орієнтації в звучаннях оточуючого середовища.

Вправи цих модулів забезпечують розвиток всіх складових слухового сприймання та усного мовлення дитини - під керівництвом педагога, а також, самостійну взаємодію дитини з комп'ютером у процесі доступної пізнавальної гри.  Тренажер  допомагає  дітям  розвивати  їх  здатність  спостерігати, розрізняти  та  визначати  звуки  під  час  цікавої різноманітної  діяльності.

Педагог має можливість відбирати для вивчення потрібну кількість звуків та об'єктів, закріплювати знання, спираючись на їх мальовані та реальні зображення.

Модулі слухо-мовного тренажера забезпечують сприймання та вивчення більш ніж 250 звукових образів, відповідних їм об'єктів оточуючого світу, їх друкованих та озвучених назв.

Модуль  «Видима    мова» забезпечує роботу по формуванню характеристик голосу та правильної вимови звуків. Вправи цього модуля передбачають корекцію, поліпшення характеристик голосу (сім блоків вправ) та точності вимови окремих звуків, слів, фраз (шість блоків вправ) шляхом виконання серії завдань, що представлені у кольорових рухомих графічних зображеннях, доступних і цікавих для дітей.

Тренажер організує процес зміни і виправлення недоліків мовлення у доступній дитині ігровій формі нею самою, що прискорює формування мовленнєвих навичок. Прослуховування на потрібній гучності поточних та записаних зразків мовлення доступне через навушники або зовнішню акустичну систему.

Ці  модулі дозволять педагогу швидко виробити власну ефективну методику слухо-мовної роботи, з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, їх потреб та можливостей.

Досвід практичної роботи з тренажером «Світ  звуків» свідчить, що одразу всіх проблем формування усного мовлення дітей не можна вирішити, навіть спираючись на таку вагому підтримку. Однак систематичне використання слухо-мовного тренажера на індивідуальних заняттях зробить їх привабливими для дитини, забезпечить психологічний та емоційний настрій, що допомагає в роботі.

Завдяки доступному й інформативному для дитини зоровому контролю з'явилася ще одна опора в ефективному вирішенні найскладнішого завдання - формування ритміко-інтонаційної структури мовлення учнів.

Якщо на звичайних заняттях багаторазове повторення мовного матеріалу часто виявляється не  результативним, то використання тренажеру може підтримувати постійний інтерес дитини до роботи. Бажання постаратися, вимовити ще краще, точніше, стимулює дитину ще й тому, що результат своєї діяльності вона миттєво бачить на екрані. Все це сприяє тому, що дитина на заняттях із застосуванням тренажеру готова багато і довго працювати. У цьому безперечна перевага комп'ютерної техніки.

Можливості комп'ютерного тренажера  широкі, але не безмежні, і реакція дитини на яскравий, анімований малюнок,  побачений уперше, не може бути така ж, як при демонстрації цього ж малюнка в двадцятий раз.

Тому для досягнення більшого ефекту потрібна продумана організація занять,  їх варто ретельно планувати, виходячи із загального плану роботи по формуванню вимови з кожною конкретною дитиною, з огляду при цьому на можливості тренажеру.

Оскільки тренажер є додатковим, допоміжним засобом, послідовність планування роботи вчителя залишається традиційною.  Після обстеження стану вимови учня, педагог планує роботу з ним на майбутній навчальний період, беручи до уваги ті навички, що вже є у дитини і прийняту послідовність у роботі над звуками.

Готуючи свою роботу, вчитель-дефектолог повинен враховувати три досить обґрунтовані принципи, виходячи з яких використання комп'ютерних технологій доцільно і виправдано.

По-перше, варто виділити ті завдання, вирішення яких без допомоги комп'ютера надзвичайно складне. Так, наприклад, з дітьми, що мають порушення слуху, надзвичайно складно працювати над голосом, оскільки інформація про правильність голосоутворення, що одержана мозком не тільки від одного, але, навіть,  і від декількох аналізаторів одночасно, усе-таки залишається неповною чи недостатньо чіткою. А у педагога не вистачає засобів для демонстрації суті помилок дітей (при фальцеті, крикливому, здавленому, «нерівному» голосі, при неінтонованому монотонному мовленні).

Не менш складно формувати інтонаційну структуру мовлення: робота над окремими елементами (наголосом, злитністю, темпом мовлення) може спиратися на тактильно-вібраційний контроль, на слухове сприймання, на артикуляційні рухи. Однак такий компонент, як мелодика мовлення,  потребує опори на більш надійну базу, оскільки слуховий досвід дитини щодо мовлення може бути або недостатній, нечіткий,  або зовсім перекручений. Саме в цьому випадку очевидні переваги використання комп'ютера, оскільки тренажер надає можливість точного зорового відображення голосових модуляцій. Тепер дитина може побачити  різницю в інтонації при проголошенні однієї і тієї ж фрази і, орієнтуючись на екран, може учитися інтонаційно наближати свою мову до зразка.

Використання слухо-мовного тренажера «Видима мова» скорочує  час на формування тієї чи іншої навички вимови. Так, досвід навчання показує, що вокалізація звуків відбувається значно швидше, ніж при традиційному навчанні. Скорочується час і на закріплення в мові правильної  вимови дифтонгів (йотованих). Цьому сприяє вперше надана нечуючій дитині можливість опори на наочні образи, що допомагають вловити саму істотну ознаку при вимові вокалізованих звуків. Наприклад, наявність чи відсутність голосу при проголошенні парних приголосних демонструється  за допомогою веселого клоуна, бант у якого стає червоного чи зеленого кольору; вмикання голосу піднімає в повітря повітряну кулю, метеликів і т.д.

За допомогою тренажера ми можемо працювати над зниженням голосу, корекцією звуковимови голосних, складів, потім  йотованих звуків. Програма допоможе  і в усуненні призвуків, і, звичайно, при роботі над злитістю мовлення і словесним наголосом.

Примітки про використання «Видимої мови» вчитель-дефектолог  може робити в щоденному плані, можна, звичайно, вести їх і окремо. В цьому короткому записі (плані) потрібно відзначити наступне:

• над чим велася робота на занятті,
• за допомогою якого розділу вправ, у якому режимі,
• на якому мовному матеріалі,
• які результати.

Такі позначки допоможуть зрозуміти, у якому випадку і яка вправа дає найбільший ефект.

У  слухо-мовному тренажері забезпечується диференційований підхід до формування фонетичної сторони усного мовлення, оскільки є можливість працювати не просто індивідуально, а по-різному з кожною дитиною. Це досягається за допомогою простих технічних прийомів, доступних з погляду виконання: можна змінювати характер завдань і ступінь їхніх труднощів, створюючи вправи, адекватні можливостям будь-якого, самого «складного» учня. Тому тренажер корисно застосовувати при роботі з дітьми різних категорій.

Діти з нормальним інтелектом досить швидко освоюються з багатьма розділами вправ. Вони легко сприймають пояснення сурдопедагога, навчаються аналізувати весь екран, розуміють зміст того, що на ньому відбувається, швидко опановують прості навички керування.

Дитині з проблемами в розвитку необхідно ретельно пояснювати зв'язок мовної діяльності й зображення на екрані, тільки тоді вона буде намагатися повторити вправу. Іноді діти взагалі відмовляються від спроб виконати вправи, навіть за допомогою вчителя, щоб  досягти успіху й отримати приз. Навчальні навички в таких учнів виробляються значно повільніше і менш міцні, вони нелегко переносяться на аналогічні типи завдань. Все це виявляється і при роботі на тренажері.

При традиційному підході до формування мовлення у дітей, що не чують, активна, а точніше сказати, головна роль увесь час належить учителю. Грамотне використання тренажера дозволяє досягати якісно нового результату навчання. Змінюється стратегія діяльності дитини - тепер її мовлення оцінює не стільки педагог, скільки вона сама переконується в правильності чи неправильності власного відтворення конкретного мовного матеріалу. Дитина може на новому, більш високому рівні усвідомлювати процес формування вимови, принципово по-іншому до нього ставитися, прагнути до самостійності в усуненні помилок. Інакше кажучи, методика навчання міняється в психологічному плані. Тепер з «керованого» суб'єкта, що у процесі корекції змушений постійно відтворювати даний педагогом зразок і орієнтуватися тільки на оцінку дорослого, учень перетворюється у «творця»: він сам ставить собі задачу, намагається її вирішити, аналізує результат і коригує в залежності від нього свою подальшу поведінку, усвідомлюючи, що саме в сфері вимови він уже вміє, а чому ще має навчитися. І яка радість виникає в учня від того, що ще одну, нехай маленьку проблему він вирішив, просунувся в навчанні і досяг успіху!

Заняття з формування мовленнєвих навичок традиційно проводяться індивідуально і тому, що це дуже тонка робота, яка вимагає від сурдопедагога максимальної уваги до учня. Іноді можливо займатися з двома учнями одночасно, якщо учні мають схожі проблеми у мовленні, чи при роботі над ритміко-інтонаційною стороною їхнього мовлення. Робота в парі викликає великий емоційний підйом у дітей: вони будуть учити один одного, змагатися. Але  такі заняття не можуть проводитися часто, оскільки в кожного учня свій рівень навичок вимовляння і, крім того, робота з тренажером у багатьох випадках вимагає індивідуального настроювання.

Досвід  роботи і систематичні педагогічні спостереження за дітьми 7-12 років показують, що використання комп'ютерного тренажера "Видима мова" впливає на удосконалення не тільки навичок вимови дітей, але й  на розвиток їхнього мислення.

Для успішного навчання дітей вчитель-дефектолог  повинен добре знати швидкість їхньої адаптації до нових видів роботи. А при використанні комп'ютерних технологій діти демонструють свої можливості в цій області максимально, оскільки перехід до нового виду діяльності здійснюється миттєво, і учень працює в умовах високої мотивації.

Особливий інтерес для педагога представляють спостереження за самостійним складанням дітьми вправ – розташування  на екрані комп'ютера, відповідно до бажання дитини, визначених об'єктів чи позначення траєкторії. Оскільки після створення дизайну необхідно буде виконати вправу, за допомогою включення голосу провести метеликів над квітами, чи, керуючи голосом, заправити машину бензином, але при цьому не наштовхнутися на світлофор, - нескладно побачити рівень осмислення дитиною власної діяльності, що випливає із самостійного дизайну екрана. Використовуючи можливість самостійного складання вправ і легкість керування програмою, дуже просто побачити схильність кожної дитини до самостійної роботи, що дуже важливо для вирішення проблеми індивідуалізації навчання дитини.

Необхідність постійного аналізу графіки на екрані сприяє розвиткові  зорової уваги, наочно-образного і наочно-логічного мислення. Спостерігаючи за змінами об'єктів, їхнім переміщенням по екрану, учень співвідносить з цим зміни в діяльності артикуляційного апарату, голосоутворення, відтворенні тих чи інших звуків. Постійно він вирішує для себе проблему: «Що буде, якщо я зроблю так ...?»

Наявність вправ різного рівня складності і можливість складання їх педагогом допоможе виявити той рівень складності, який можна пропонувати дитині на даному етапі навчання.

Іноді корисно надати учню можливість самому вибрати вправу для роботи. У  такий спосіб можна побачити, хто з учнів вибирає важке завдання, усвідомлено прагнучи поліпшити свою мову, а хто сподівається просто весело провести час, вибираючи саме легке завдання. Вільний вибір продемонструє ті навички, якими учень уже упевнено володіє.

Все це сприяє тому, що дитина на заняттях із застосуванням тренажеру готова багато і довго працювати. Досвід показує, що такі заняття краще проводити 2-3 рази на тиждень, по 10-15 хвилин з  кожною дитиною під час індивідуальної слухової роботи. Якщо комп’ютер, слухові тренажери використовуваютья тільки під час проведення індивідуального заняття, то використання індивідуального слухового апарату передбачено постійно (під час індивідуальних, фронтальних занять, прогулянок, екскурсій, занять в гуртах та ін.).             

Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, до того ж, діяти успішно. Їм подобається на індивідуальному  занятті не просто слухати, а ставити запитання, обговорювати проблеми, брати інтерв'ю, приймати рішення, придуму­вати, фантазувати тощо. Якщо вчитель постійно організовує на своїх уроках таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання — якісними.

ЛІТЕРАТУРА

1. Григорук  А.Інтегровані уроки мови як засіб формування мовленнєвої компетенції учнів // Початкова школа – 2009, №3.

2. Дідик О. Компетентнісно-орієнтоване навчання //Бібліотека журналу „Початкове навчання та виховання”.- Харків: Видавнича група „Основа”, 2010

3. Древаль Г. Інновації в початковій школі // Початкова освіта. – 2009. - №12

4. Логачевська  С.П.  Диференційовані завдання  з розвитку мовлення. Журнал 

«Початкова  школа », 2008.

5. Овчарук О.В. Розвиток компетентнісного підходу: стратегічні орієнтири міжнародної спільноти /О.В.Овчарук//Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: під заг. ред. О.В.Овчарук. – К.: К.І.С., 2004.- с. 6-15.- (Б-ка з освітньої політики)

6. Пометун О.І.  Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: теорія і практика: [наук.-метод. посібн.] / О.І.Пометун, Л.В. Пироженко. – К.: Видавництво А.С.К.,  2003.