Використання інноваційних форм і методів навчання на уроках української мови в початкових класах

 

 

 

Використання інноваційних

форм і методів навчання

на уроках української мови  

в початкових класах

 

 

  виступ  учителя початкових класів

                                      Міловської гімназії

                                      Луганської Ольги Володимирівни

 

 

2017 рік

Використання інноваційних форм і методів навчання  на уроках української мови  в початкових класах

 

Актуальність:
Відповідно до вимог  Державного стандарту початкової загальної освіти  однією з найважливіших проблем викладання української мови є розвиток мовної, мовленнєвої компетентності  молодших школярів.
Учитель початкових класів повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати  програмовий матеріал.

Процес реформування освіти в Україні є спробою застосування нових форм роботи в межах традиційної системи. Сучасна школа повинна насамперед піклуватися про розвиток особистості. Справді, вчитель творить людську душу, розвиває почуття. Ще Аристотель вважав: «Якщо ми піклуємося лише про розумовий розвиток дитини, забуваючи про необхідність розвитку її почуттів, ми йдемо назад, а не вперед».

Наш час – це час змін, зміни відбуваються і в навчально- виховному процесі. Інформатизований світ дуже стрімко змінюється. Постійно замислюєшся над тим, як зробити урок цікавим, сучасним, щоб учні з бажанням ішли в клас, як виховати людину, яка б уміла поєднати свій духовний світ, знання, практику, творчість.

Кожен вчитель намагається відшукати цікаві методи роботи з дітьми, обрати певну тактику, стиль роботи, намагається створити умови для позитивного розвитку, творчої реалізації.

В. О. Сухомлинський писав: «Не забуваймо, що в школі дитина не тільки вчиться, у школі вона живе». Дійсно, саме в  школі дитина вчиться жити, мислити, застосовувати  свої знання на практиці.

Доброзичливо, щиро, відкрито, емоційно повинні проходити уроки української мови. На них учні і вчитель обмінюються враженнями, сперечаються, висловлюють свої думки, пізнають щось нове. Найкорисніші уроки, які наповнені добрими емоціями і почуттям, на яких панує робоча атмосфера. Якщо вчитель зайшов до класу, а очі учнів мертві, ледь жевріють, треба запалити їх поглядом, словом, тому що без цього урок пройде марно.

Для цього вчитель повинен вміти вміло поєднувати  індивідуальну, парну, групову і колективну форми організації навчальної діяльності учнів.

Виховний та розвивальний характер навчально-пізнавальної діяльності на уроці мови поглиблюється за умови постійного включення учнів у ситуації, де вони повинні:

- доводити власну думку, користуватись здобутими знаннями;

- ставити запитання,  з’ясовувати незрозуміле;

- давати поради;

- ділитися своїми знаннями з іншими;

- допомагати товаришам;

- спонукати до знаходження не одного рішення, а декількох.

Значна кількість основних методичних інновацій пов’язана сьогодні із застосуванням інтерактивних методів навчання. Тому, змінивши слова великого китайського педагога Конфуція:

«Те, що я чую, я забуваю.

 Те, що я бачу, я пам’ятаю.

 Те, що я роблю, я розумію»,

можна сформулювати  кредо інтерактивного навчання:

«Те, що я чую, я забуваю.

Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.

Те, що я чую, бачу й обговорюю, я починаю розуміти.

Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю, я набуваю знань і навичок.

Коли я передаю знання іншим, я стаю майстром».

Процес навчання потребує напруженої розумової роботи дитини, її власної активності у цьому процесі. Мало пояснити, розповісти, продемонструвати. Справжнього результату можна досягти лише за допомогою інноваційного навчання.

Уміння і бажання навчатися – це той фундамент, який маю закласти я, як вчитель. Тому перед кожним уроком шукаю відповідь на «вічне» запитання: як побудувати навчальну роботу, щоб вона викликала емоційне піднесення у школярів, неодмінно позитивно впливала на їхні почуття і мислення, збагачувала їх досвідом самостійних пошуків та роздумів.

Мова вивчається в школі не для того, щоб через багато років людина могла розповісти всі правила. Я, як вчитель,  ставлю перед собою інше завдання ―  навчити дитину жити, думати, володіти усним та писемним мовленням.

Суть  інноваційних підходів до навчання  полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної, позитивної взаємодії всіх учнів. Відбувається колективне, групове, індивідуальне навчання, навчання у співпраці.

 

Групова навчальна діяльність — це форма організації навчання у малих групах учнів, об'єднаних спільною навчальною метою. За такої організації вчитель керує роботою кожного учня опосередковано, через завдання, якими він спрямовує діяльність групи. Таке навчання відкриває для учнів можливості співпраці зі своїми ровесниками, дає змогу реалізувати природне прагнення кожної людини до спілкування.  Група може складатися з двох і більше учнів, може бути однорідною або різнорідною за певними ознаками, може бути постійною і мобільною.

Робота в групах (колективна) дає найбільший ефект у засвоєнні знань.

 

1.Робота в парах. Така робота  дуже ефективна на початкових етапах навчання, коли діти вчаться працювати разом.

За умов парної роботи всі діти в класі отримують можливість говорити,  міркувати,  не боючись помилитися. Під час роботи в парах можна швидко виконати вправи, які за інших умов потребують багато часу. 

На початковому етапі можна запропонувати дітям відтворити в особах діалог, скласти діалог між грибочком  і світлячком, пташкою і калинкою, хмаринкою і ромашкою, сонцем і трояндою і т. д.

 

Завдання

1. Пошукова робота. Об’єднайте іменники в пари.

Ліс, зайчик, білочка, джміль, лось, сосна, вітер, озеро, лебідь.

(Хто_________ Що_________).

     2) Гра «Хто більше? (добрати слова, які починаються з  кореня фото-)

     3) Гра «Влучний стрілець».  Добрати до назв предметів назви ознак.

Пташка – _________, мороз -________, небо_________, гніздечко.

 

2.  Робота в трійках. По суті, це ускладнена робота в парах. Найкраще в трійках проводити обговорення, обмін думками, підведення підсумків чи навпаки, виділення несхожих думок.

Завдання

1. Продовжити прислів’я. Пояснити його зміст.

Хочеться рибку з’їсти, та не хочеться …

2. Гра «Закресли зайві слова».

Сніжний, морозний, день, вітряний, холодний.

Солодкий, міцний, дитячий, сон, короткий.

 

3. 2+2=4. Дві пари окремо працюють над вправою протягом певного часу

(2-3 хвилини), обов'язково доходять до спільного рішення, потім об'єднуються і діляться набутим. Після цього можна  об'єднати четвірки у вісімки.

 

Завдання

1. Добрати  риму до слів. Скласти вірш.

Край (вибирай, грай, знай…)

Весна (голосна, ясна, красна…)

Їжачок (павучок, реп’яшок…)

Лисичка (сестричка, водичка, криничка…).

 

2. Прочитати текст, вписати спільнокореневі слова в таблицю.

Мороз	Вітер	Холод	Сніг

 

4. Карусель

Ця технологія найефективніша для одночасного залучення всіх учасників до активної роботи з різними партнерами.

Організація роботи

Розставити  стільці для учнів у два кола. Учні, що сидять у внутрішньому колі, розташовані спиною до центру, а ті, що сидять у зовнішньому колі, ― обличчям до центру, таким чином учні сидять один навпроти одного. Внутрішнє коло неру­хоме, зовнішнє ― рухоме: за сигналом ведучого всі його учасники пересуваються на один стілець праворуч і опиняються перед новим партнером. Мета ― пройти все коло, виконуючи поставлені завдання.   Може бути декілька варіантів такої діяльності.

 

5. Акваріум

Цю технологію застосовують, коли учні вже мають певні навики групової роботи. Ефективна вона для розвитку спілкування, вдосконалення вміння дис­кутувати.

Організація роботи

1. Об’єднайте учнів у 2-4 групи та ознайомте із завданням.

2. Запропонуйте одній із груп сісти в центрі або на початку середнього ряду, ―  де стоять парти, і утворити коло.

3. Подайте команду розпочати обговорення проблеми за алгоритмом:

- прочитати вголос ситуацію;

- обговорити її в групі, застосувати метод дискусії;

- дійти до спільного рішення за 3-5 хв.

4. Решта учнів слухають, не втручаючись у перебіг обговорення, спостерігають, чи дотримуються учасники дискусії правил її проведення.

Коли завершиться відведений для дискусії час, група повертається на свої місця, а вчитель ставить класу запитання:

-         Чи погоджуєтеся ви з думкою групи?

-         Чи була ця думка достатньо доведеною?

-         Який із аргументів ви вважаєте найбільш переконливим?

Тривалість такої бесіди - 2-3 хв. Потім місце в "акваріумі" займає інша група, яка обговорює наступну ситуацію.

 

Завдання

1) Скласти твір-опис, твір-розповідь, твір- роздум.

2) Скласти опис тварини.

3) Доведіть або спростуйте, що записані речення є текстом.

Скаче білочка по гілках, несе горішок. Біля старого дуба вона зупинилася. Тут, у дуплі, її будиночок. Стрибнула білочка у дупло і сховала горішки.

 

Щоб ефективно організувати роботу в малих групах, учителю потрібно пам’ятати, що:

• групи повинні бути сформовані з трьох-чотирьох чоловік (трьох-п'яти чоловік); 

•усі члени групи сидять за одним столом; 

• ролі між членами групи потрібно розподілити швидко: спікер, доповідач, секундант, секретар.

• обов'язково потрібно нагадати правила роботи в групі.

 

Технології колективно-групового навчання

 

Ці технології передбачають одночасну спільну роботу всього класу. Це такі форми роботи, як: "Мікрофон", "Мозковий штурм","Навчаючи―вчуся", "Ажур­на пилка", "Незакінчені речення", "Дерево рішень", вправа

 « Броунівський рух».

 

1. Мікрофон

Це технологія загальногрупового обговорення, вона дає змогу кожному учаснику у визначеному порядку щось швидко сказати, висловлюючи свою думку. У  дітей слід розвиває  асоціативне мислення, уяву.

 

Завдання

1)Назвіть зелені слова, червоні, жовтогарячі.

2)Чим звуки відрізняються від букв?

3)Чи всі слова можна переносити?

 

2. Мозковий штурм

Це такий метод вирішення проблеми, коли всі учасники розмірковують над однією і тією ж проблемою і «йдуть на неї в атаку». Цю технологію застосовують, коли потрібні кілька варіантів розв’язання проблеми.

 

3. Незакінчені речення

Цю інтерактивну технологію часто поєднують з "мікрофоном", вона дає змогу розвивати в учнів зв'язне мовлення, власні висловлювання порівнювати  з іншими, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті і переконливо.

 

Організація роботи

Учитель чітко називає тему, з якої учні будуть висловлюватися, формулює незакінчене речення і пропонує учням продовжити його. Кожен наступний учасник повинен почати свій виступ із запропонованої формули. Наприклад: "На сьогоднішньому уроці я вдосконалив свої вміння...",

"На сьогоднішньому уроці найважливішим відкриттям було...",

"Це оповідання навчило мене..." тощо.

 

4. Дерево рішень

Ця технологія є варіантом розв'язання конкретної проблеми. "Дерево рі­шень" допомагає дітям проаналізувати та краще зрозуміти механізм прийняття складних рішень.

 

5. Вправа «Так – ні»

Учитель об’єднує учнів у дві групи.  Висловлює будь-яке твердження. Одна група доводить, що це так, а друга – каже «ні» і доводить чому.

 

Завдання

1)Іде дощ. Це добре чи погано?

2)Скоро зима. Це гарна новина?

6. Вправа «Броунівський рух»

Завдання

На кольорових картках написані диференційовані завдання для самостійної роботи. Учні виконують їх, після чого об’єднуються за кольором в групи і спільно перевіряють правильність завдання.

Картка червоного кольору

1.Підкресліть слова, які називають ознаки предметів і відповідають на питання який? яка? які?

Солоденька, як медок, холодненька, як льодок.

Я вухатий ваш дружок, в мене сірий кожушок, куций хвостик, довгі вуха, я усіх-усіх боюся.

2.Прочитайте відгадки. Підкресліть правильну. Зробіть звукову схему слова.

Бурулька. Морозиво. Лисичка. Заєць. Олень.

Картка жовтого кольору

1.Підкресліть слова, що називають ознаки предметів.

Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько.

Кавунчики дрібненькі, смугасті та кисленькі,  у колючки вбралися і кущиком назвалися.

2.Прочитайте відгадки. Підкресліть правильну. Зробіть звукову схему слова.

Малина. Полуниця. Помідор.  Смородина. Аґрус.

Картка зеленого кольору

1.Підкресліть прикметники.

Круглий, як сонце, смугастий, бокастий, дуже солодкий і трішки хвостатий,.

Хто крилатий, гарний, гожий, на красиву квітку схожий, має довгий хоботок, п’є нектар ним із квіток.

2.Прочитайте відгадки. Підкресліть правильну. Зробіть звукову схему слова.

Аґрус. Гарбуз. Кавун.  Метелик.  Бджола.

 

До фронтальних  методів належать такі, що передбачають одночасну спільну роботу всього класу.

 

1. Мікрофон. Це різновид великого кола. Учні швидко по черзі висловлюються з приводу проблеми, передаючи один одному уявний "мікрофон".
2. Незакінчені речення. Дещо ускладнений варіант великого кола: відповідь   учня ― це продовження незакінченого речення типу "можна зробити такий висновок…", "я зрозумів, що…"
3. Мозковий штурм. Загальновідома технологія, суть якої полягає в тому, що  учні по черзі висловлюють абсолютно всі, навіть алогічні думки з приводу проблеми. Висловлене не критикується і не обговорюється до закінчення висловлювань.

Важливо пам’ятати про те, що на одному занятті можна використовувати одну-дві такі  вправи, а не цілий комплекс. Потрібно добирати такі  вправи, які б дали учням «ключ» до засвоєння теми.

Роками вчитель  удосконалює свою майстерність.  Якими будуть його уроки – залежить від багатьох факторів.  

Застосування таких нетрадиційних форм навчання забезпечує на уроках ефективність і результативність, сприяє формуванню активної особистості, дає можливість індивідуалізовано підходити до організації навчальної діяльності учнів з різним рівнем підготовленості, виявляти їх здібності та можливості, які на звичайних уроках не проявляються.

Часто і справедливо повторюють вислів: «Особистість учня не посудина, яку потрібно наповнити знаннями, а факел, який слід запалити. Але вогонь легше всього займається від вогню». Захоплення вчителя предметом, любов до української мови, глибока ерудиція,  щира зацікавленість у долі кожного учня – ось що раніше й  більше всього забезпечує успіх викладання.