Використання інноваційних технологій як розвиток творчих здібностей учнів

Використання інноваційних технологій як розвиток творчих здібностей учнів

Сучасний кухар-кондитер – це одночасно професіонал, художник, дієтолог, психолог і, навіть, чарівник. Він повинен володіти тонкими смаковими відчуттями та добре розвинутим почуттям міри; має бути швидким, спритним, зібраним, відчувати форму, лінію, колір.

Використання новітніх технологій у сучасному суспільстві стає необхідним практично в будь-якій сфері діяльності людини. Оволодіння навичками цих технологій, в освітньому процесі, багато в чому визначає успішність професійної підготовки учнів.

Сучасний урок передбачає підготовку не теоретиків, а гуманних, освічених людей; навчання не словом, а справою; проведення уроку не для учнів, а разом з ними; спрямування діяльності не на групу в цілому, а на особистість кожного учня; забезпечення повного засвоєння навчального матеріалу на уроці. Педагогічна інноватика полягає у постійному пошуку і впровадженні нових максимально ефективних технологій навчання і виховання, результатом яких має бути формування високо адаптованої до змінних умов, активної діяльної, творчої особистості, яка вміє аналізувати, долати будь-які труднощі, бо вона ще в юному віці з допомогою вчителя пізнала, створила себе, навчилася володіти собою.

Замість дошки нині можна використовувати відео – демонстрації, динамічні малюнки, що дають змогу наочно збагатити пояснення матеріалу, звертаючи увагу на особливо складні та неоднозначні моменти. Впровадження сучасних досягнень у сфері мультимедійних технологій в освіту дозволяють реально полегшити працю викладача, підвищити мотивацію до навчання, оптимізувати ефективність і якість педагогічного  процесу. Використання комп’ютера дозволяє створити інформаційне середовище, що стимулює інтерес та допитливість учнів.

Підвищення якості освіти визначається використанням нових методів і засобів навчання. Активне навчання потребує залучення учнів в освітній процес.

Подання навчального матеріалу у вигляді мультимедійної презентації скорочує час навчання, вивільняє ресурси фізичних сил та увагу учнів. Це стає можливим завдяки властивостям інтерактивності електронних додатків, які оптимально пристосовані до організації самостійної пізнавальної діяльності учнів.

Мною створено ряд комп’ютерних презентацій, які використовуються на етапі вивчення нового матеріалу та закріплення знань учнівю

Наприклад, до теми «Асортимент і класифікація тортів, їх характеристика»

В практичній діяльності на уроках предмета «Технологія приготування їжі з основами товарознавства» використовую метод інтелект-карт, який дозволяє перетворити процес вивчення навчального матеріалу на цікавий квест, незалежно від форми роботи: індивідуальної чи групової. Зазначу, що робити це набагато ефективніше через ті речі, які цікаві учням і не відірвані від їхнього життя.

Інтелект-карти можна використовувати на уроках дисциплін: «Технологія приготування борошняних кондитерських виробів з основами товарознавства», «Облік, калькуляція і звітність» для:

˃ створення презентацій,

˃ моделювання «ситуації успіху»,

˃ «мозкового штурму»,

˃ розвитку інтелектуальних здібностей та критичного мислення учнів,

˃ підготовки до конкурсів професійного спрямування тощо.

Ментальні  карти можна  використовувати на різних типах уроку: вивчення нового матеріалу, закріплення матеріалу, узагальнення матеріалу, написання доповіді, підготовка проекту, презентації, анотацій, конспектування  тощо.

Наприклад до теми «Класифікація соусів»

Одним із ефективних методів навчання є сторітелінг.

Сторітелінг – технологія створення історії та передачі за її допомогою необхідної інформації з метою впливу на емоційну, мотиваційну, когнітивну сфери слухача.

Причини, за якими сторітелінг є ефективним методом навчання, наступні:

• учні люблять слухати історії більше, ніж доповіді, описи чи визначення, тому що вони легше сприймаються (задіяна не лише раціональна сторона сприйняття інформації, а й образна) - реалізується принцип доступності навчання;
• в історії є герой, який змінюється; ці зміни відбуваються в процесі боротьби, наполегливої праці, виконання складних завдань тощо;
• історія динамічна (сучасні молоді люди з кліповим мисленням краще сприйматимуть історію, ніж текст іншого виду);
• історія впливає на почуття слухача, а це підвищує рівень концентрації уваги (тому всі уважно слухають навчальний матеріал, сприймають його, а потім з легкістю можуть відтворити) - реалізується принцип міцності знань та емоційного навчання.

За допомогою сторітелінгу можна отримати два важливі результати:

• пожвавлення атмосфери у навчальному колективі, зняття напруженості, створення невимушеної обстановки;
• він є одним із найбільш простих та швидких шляхів встановлення контакту між педагогом та вихованцями, засобом привернення та утримання їх уваги.

Для створення та розповіді історій сучасна молодь може використовувати цифрові технології. Можливості створення цифрових історій не мають меж. Задача педагога полягає у раціональному виборі інструментів, методик і підходів, які якнайкраще відповідатимуть ресурсам викладача, потребам здобувачів освіти, поточним навчальним проектам і задачам.

Створення цифрових історій заохочує навчання і робить освітній процес більш захопливим. У всіх проектах учні отримують можливість створювати, грати ролі та виступати перед публікою.

Сторітелінг може стати цікавою частиною будь-якого навчального заняття. Він допоможе молоді розвинути креативне мислення, ораторські навички та подолати страх публічних виступів.

Приклад сторітелінгу:

До теми «Печиво»

Варіант 1. Печиво - невеликий кондитерський виріб, випечений із тіста. До тіста для печива іноді додають різні зерна; печиво зазвичай формують у вигляді кружечків, квадратів, зірочок, трубочок; іноді печиво роблять з начинкою (шоколадом, родзинками, молоком, що згущує, кремом) або поміщають начинку між двома печивами.

Варіант 2. Жив біля поля з льоном маленький ховрашок Печенько.

Якось восени, коли вирушив він на пошуки їжі, несподівано знайшов кошик невеликих виробів, випечених із тіста. І такі воно було смачні, що гризун тільки ними й смакував.

З тих часів невеликий кондитерський виріб, випечений із тіста називають печивом.

До теми «Вареники»

Варіант 1. Вареники — українська національна страва у вигляді відвареного прісного тіста і начинки з картоплі, м'яса, грибів, овочів, фруктів, ягід та сиру. Суто українські начинки для вареників — вишні, сир, цибуля, вишкварки тощо. Як начинку також використовують капусту, картоплю, гречану кашу, мак, варені і дроблені сухофрукти, а на Полтавщині — навіть варений горох, розтертий з калиною. Готову страву подають зі сметаною чи олією, зі смаженою цибулею. Вареники з вишнями, маком, яблуками, сливами, ягодами посипають цукром або подають в ягідних сиропах чи в меді. Окремо подають сметану

Варіант 2. В епоху середніх віків жив козак Вареник  який як  в дні свят, так і під час посту готував "мішечки з тіста, начинені іншою їжею", які чарували тим, що їх легко було приготувати навіть в похідних умовах. Причому як у якості основного блюда (з м'ясом, рибою, капустою, горохом, картоплею, грибами, кашею), так і в якості десерту - з сиром, фруктами, ягодами.  Козакам дуже сподобалася страва і вони теж готували «мішечки з тіста», які назвали  "варениками".

Що ми бачимо? Звичайно, перший варіант більш схожий на серйозне пояснення, ніж другий. Однак, якщо через декілька днів вас попросити згадати визначення, швидше за все, це не вдасться. А прочитавши історію, описану в другому варіанті, учні напевно запам'ятаєте її. А якби вона була представлена у вигляді «нудної» витяги із Вікіпедії або сірої презентації, ніяких емоцій і тим більше запам'ятовуючого ефекту ви б не отримали.

Для спонукання та стимулювання учнів до навчальної діяльності використовую ігрові технології, які можна впроваджувати на уроках та в позаурочний час. Цільова орієнтація технологічних ігор є такою: в учнів розширюється кулінарний кругозір, розвиваються пізнавальні інтереси.

Пропоную застосовувати на уроках завдання–ігри, ігрові форми з текстом підручника, кросворди.

Наприклад, при вивченні теми «Приготування заправних супів» пропоную учням гру «Фантазії шеф-кухаря», в якій необхідно дізнатися з чого зазвичай готують заправний суп та вигадати свій власний рецепт, записати його назву, перелік продуктів та рецепт приготування.

Зразок оформлення гри «Фантазії шеф-кухаря»

Для закріплення вивченого матеріалу та систематизації знань використовую сучасний метод печворк.

Печворк – це клаптеве шиття, вид декоративно-ужиткового мистецтва. Вироби створюються за принципом мозаїки, коли при зшиванні різнокольорових клаптиків тканини утворюється єдине полотно з різноманітними візерунками, картинами і навіть фактурою.

Кожен клаптик - це окрема тема плюс малюнок-асоціація до неї. Працюючи в парах, групах або самостійно, учні створюють інформаційні блоки, з'єднавши які, отримують цілісну картину.

Печворк можна створювати як на комп'ютері, так і власноруч.

Зразок з теми «Приготування виробів з пряничного тіста»

Щоб зацікавити учнів, зробити навчання результативним необхідні нестандартні підходи одним з яких є створення інтерактивних вправ.

Wordwall - багатофункціональний інструмент для створення як інтерактивних, так і друкованих матеріалів. Інтерактивні вправи відтворюються на будь-якому пристрої, що має доступ до інтернету: на комп'ютері, планшеті, телефоні або інтерактивній дошці.

Сервіс пропонує багато шаблонів, за допомогою яких можна створити дидактичні ігри. Навіть у безкоштовній версії є доступ до великого арсеналу ігор.

Ви можете використовувати наявні версії гри або почати її створення з нуля. Є текстовий редактор, за допомогою якого використовуємо різні варіанти введення шрифту (жирний, підрядковий, надрядковий), вставляємо символ або математичну формулу.

Створивши ігрову вправу, надаємо посилання учням, вбудовуємо на свій сайт, ділимося з колегами в соцмережах. Завдання легко персоніфікувати. Тобто призначити завдання, де учень вказує своє прізвище. Завдяки цьому, відстежується результат роботи кожного учня.

Ігрові вправи використовуємо як тренажер при повторенні, як навчальні завдання на інтерактивній дошці чи домашні завдання.

Зразок використання сервісу Wordwall до теми: «Технологія приготування заварного тіста та виробів з нього» (еклери, профітролі, тістечко «Шу»).

З свого досвіду роботи я переконалась, що ефективний є той живий, швидкий урок на якому всім цікаво вчитися, на якому так організована робота, що жоден здобувач освіти не залишиться без роботи і уваги, всі працюють, добре розібрались і засвоїли матеріал уроку, виконали кілька видів роботи, всі чи майже всі отримали оцінку.

Звичайно, для підвищення ефективності уроку ми постійно маємо вдосконалювати, урізноманітнювати відомі нам методи навчання, шукати засоби, які спияли засвоєнню знань. Звичайно ми не повинні стояти на місці, бо це вимога часу, від цих компонентів залежить ефективність уроку.

Отже, використання інноваційних технологій – це зацікавлення здобувачів освіти до навчального предмета, розширення їхнього кругозору, підвищення мотивації до навчання, активізації розумової діяльності, сприяння узагальненню інформації та кращому її засвоєнню.

Джерела використаної інформації

1. . Сторітеллінг як метод навчання [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.creativeschool.com.ua/storytelling/
2.  Сторітеллінг як ефективний варіант неформального навчання [Електронний ресурс] - Режим доступу https://www.ar25.org/article/storitelling-yak-efektyvnyy-variant-neformalnogo-navchannya.html
3. Методичні рекомендації щодо створення мультимедійних презентацій для навчального процесу / Упор. Т.М. Соловйова, О.П. Литвин. – Біла Церква: КОІПОПК, 2011.
4. Пометун О.І., Пироженко Л.В. Сучасний урок. Інтерактивні технології
5. Навчання: Наук. метод. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2004.
6. Wordwall - Режим доступу: https://wordwall.net/
7. Як користуватися Canva: розбір основних функцій і лайфхаків [Електронний ресурс] - Режим доступу: https://www.canva.com/ru_ru/obuchenie/kak-polzovatsya-canva/