вчитель початкових класів 

Лозуватської філіі

Ертман Катерина Григорівна

Успіх будь-якої діяльності залежить не лише від здібностей і знань, а й від мотивації, тобто від прагнень самостверджуватися, досягати високих результатів. Адже чим вищий рівень мотивації, чим більше чинників спонукають дитину до діяльності, тим більших результатів вона може досягти. 

Отже, формування мотивації до вивчення рідної мови є важливим чинником вирішення завдань гуманітарної освіти, спрямованої на загальне піднесення духовності, виховання української ментальності, любові до рідної мови. Міцне підґрунтя для реалізації цих освітніх завдань закладається у початковій ланці освіти.  

Розвиток розумових здібностей на уроках рідної мови починається з розвитку пізнавальних інтересів з елементарної допитливості. Потім вони можуть перерости в зацікавленість, а на вищому рівні розвитку – у звичку до систематичної розумової праці. Ця звичка формується системою різноманітних засобів впливу на учня в школі, у позашкільних закладах і в сім'ї. 

Психологічною основою формування розумових здібностей є усвідомлення суперечності. Для виявлення і загострення протилежних думок, підходів при конструюванні пізнавальних завдань з української мови використовую такі способи: 

а) введення в завдання нових фактів, які неможливо пояснити на основі здобутих

учнями знань; 

б) протиставлення двох суджень про один і той же факт; 

в) зіставлення фактів, явищ, подібних лише за формою, але відмінних за змістом;

г)повідомлення незвичайних, фантастичних фактів, явищ, які суперечать

звичайним уявленням; 

д)спонукання учнів до знаходження допущеної помилки та її виправлення. 

Для визначення рівнів пізнавальної активності учнів було вибрано два взаємодоповнюючих підходи : 

•       ступінь готовності до засвоєння навчального матеріалу різними методами навчання ;

•       якість виконання пізнавальних завдань. 

Наприклад, на  уроках рідної мови використовую диференційовані пізнавальні завдання на застосування методів пошукової діяльності, розраховані на різний рівень пізнавальної активності .Ефективним засобом розвитку розумових здібностей учнів є багатогранна система пізнавальних завдань, спрямованих на формування основних компонентів повноцінної навчальної діяльності. 

Інтерактивне навчання – це специфічна форма організації пізнавальної діяльності, яка має передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, самостійність. Відбувається колективна, групова, індивідуальна співпраця, коли вчитель і учні – рівноправні суб’єкти навчання.

Особливість інтерактивних методів

Модель етапів уроку з використанням інтерактивних

методів навчання на уроках рідної мови

Саме тому я ставлю перед собою мету: розкрити можливість підвищення рівня  розвитку розумових здібностей  на уроках рідної мови за допомогою використання інтерактивних методів навчання. На практиці застосовую такі види інтерактивних методів і прийомів: мозкова атака, проблемне навчання, асоціативний кущ,  дидактична  гра,  мікрофон, роботу в парах і інше. Пропоную декілька прикладів створення застосування методів і прийомів інтерактивного навчання на уроках української мови в 4 класі.

 Дидактична  гра застосовується для розвитку уваги, пам’яті, мислення та розвитку зв’язного мовлення.

Наприклад, вивчаючи українську мову у 4 класі тема «Повторення вивченого про іменник як частину мови»

«Мозкова атака» застосовується для збирання інформації з будь-якої теми; для інтенсивної перевірки обсягу й глибини наявних знань; для розвитку вмінь аргументувати власну позицію.

Наприклад, вивчаючи українську мову у 4 класі тема «Поняття про числівник як частину мови».

Актуалізація опорних знань учнів: 

Мозкова атака:

•               З чого складається наше мовлення? 

•               Що виражають речення?

•               Які бувають речення за метою висловлювання та інтонацією?

•               Що є граматичною основою речення?

•               З чого складається речення?

•               Як групуються слова у мові?

Тема «Вживання прийменників з іменниками в різних відмінках».

Підсумок уроку.

Мозкова атака:

•               У якому відмінку іменники вживаються без прийменника? Наведіть приклади.

•               У якому відмінку іменники вживаються тільки з  прийменниками? Наведіть приклади.

•               Що ви знаєте про інші відмінки іменників і прийменники? Наведіть приклади.

•               Розгадування кросворда, ключовим слово якого є слово іменник.

Цей прийом дає можливість учням ділитися своєю інформацією з іншими й самим дізнаватися про щось нове від них.

Проблемне навчання - така організація навчального процесу, яка передбачає створення проблемних ситуацій під керівництвом вчителя та активну самостійну діяльність учнів у вирішенні їх, що сприяє розвитку творчого мислення й опанування продуктивних  знань, умінь і навичок.

Етапи створення проблемних ситуацій:

-                      вплив на емоції та почуття учнів (здивування, хвилювання, бажання діяти). 

-                      мотивація практичної доцільності певного матеріалу; 

-                      вмотивованість сприйняття певного матеріалу як особистісно значущого. 

Тема «Поняття про числівник як частину мови».

Мотивація навчальної діяльності учнів. 

Гра «Відгадай і доведи» (з елементом проблемної ситуації).

Визначте до якої частини мови належать слова записані на дошці. Чому ви так вважаєте? Вітер, дужий, поглянув, біля, кислий, до, в, а, малює, зима, але, і, сім.

-                      То до якої частини мови належить слово сім?  

-                      Діти, в українській мови є багато слів, що називають числа, - це числівники. Наведіть приклади. Такі слова об’єднані в окрему частину мови і про це ви дізнаєтеся із правила.

Тема «Вживання знака м’якшення перед закінченням у прикметниках» Підсумок уроку. 

Проблемна  гра «Так чи ні» (Учні стверджують або заперечують,  доводячи свою позицію).

-                      Прикметники змінюються за відмінками?

-                      Щоб визначити відмінок прикметника, потрібно: а) з’ясувати, від якого прикметника він залежить;

б) визначити відмінок іменника( прикметника не завжди стоїть у тому самому

відмінку, що й іменник);

-                      У суфіксах –ськ-, -зьк-, -цьк- завжди пишеться апостроф?

-                      У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на твердий приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням пишеться знак м’якшення?

-                      У прикметниках чоловічого і середнього роду з основою на м’який приголосний у родовому, давальному і місцевому відмінках однини перед закінченням пишеться знак м’якшення?

Тема «Займенник як частина мови».

Мотивація навчальної діяльності учнів. 

Гра «Відгадай і доведи» (з елементом проблемної ситуації).

Вчитель називає слова: Маринка,  лісник, сумує,  холодний, дванадцять, солодкий, стрибає,  регоче, один, він, ми, те. Учні повинні назвати, яка це частина мови і довести. Останні три слова є для учнів проблемними. Варто дати дітям час подумати і самостійно прийти до висновку, що ці слова не називають предметів, їх ознак чи кількості. 

Під час гри у дитини розвивається увага, спостережливість, швидкість реакції, вміння самостійно мислити і творчо підходити  до вирішення запропонованих ситуацій. Гра стимулює розумове зростання учнів. Вони дуже люблять ігри, які дозволяють кожному показати себе. Школярі, граючи, невимушено самостійно роблять висновки, закріплюють вивчене. 

Тема «Однорідні члени речення» 

Мотивація навчальної діяльності учнів. 

Проблемне завдання: у реченні Пішов хлопчик до лісу, назбирав грибів і ягід та й поніс додому  -  визначити головні члени речення. У ході виконання цього завдання з’ясовується, що у реченні може бути кілька присудків. Звідси починає формуватися поняття про однорідні члени речення. 

Тема «Порівняльна характеристика прислівників і прикметників. Основна граматична ознака прислівників».

Робота над вивчення нового матеріалу.

Проблемна ситуація.

-          Яке закінчення у прислівника  мелодійно?

-          Пригадайте правило про закінчення слова і відразу знайдете відповідь на запитання.

Отже, створення проблемної ситуації, на уроці стає поштовхом для самостійного пошуку учнями власного рішення. Організація самостійного пошуку учнів у процесі навчання призводить до засвоєння нових знань та до розвитку мислення. Цей аспект дуже важливий для стимуляції навчання молодших школярів. Існує багато способів створення проблемних ситуацій. Це залежить від творчих можливостей учителя, особливостей класу та специфіки виучуваного матеріалу.

 Ці методи  забезпечують цілеспрямований розвиток основних компонентів діяльності навчання і поетапність формування пізнавальної і творчої активності учнів.

 А найцінніше те, що розвиваються розумові здібності у дітей, процес шкільного навчання стає легким і цікавим, а прийоми інтерактивного методів школярі успішно використовують у школі на інших уроках і в повсякденному житті.

                                                                                                                                                                                                                                9