Завдання. Розвивати комунікативні вміння і навички,допомагає встановленню емоційних контактів між учнями. Створювати позитивний настрій для навчання, відчуття рівного серед рівних. Привчити працювати в команді,прислухатися до чужої думки. Забезпечувати учнів необхідною інформацією,без якої неможливо реалізувати спільну діяльність.
Інтерактивні форми роботи«Мікрофон», «Мозковий штурм», «Займи позицію» », індивідуальні завдання (картки, схеми і т. д.),роботу в парах («Обличчя до обличчя», «Один-удвох-усі разом»);роботу в малих групах: «Пошук інформації», «Коло ідей»; інтерактивні ігри: «Рольова гра», «Інтерв’ю», «Мозковий штурм», ігри, кросворди, вікторини, творчі завдання, казки.
Одна із популярних форм роботи, прийнятних для інтерактивного навчання — це робота в малих групах. Таку форму роботи можна застосовувати на певному етапі уроку або протягом всього уроку. Учні стають активними учасниками процесу досягнення мети, при цьому формуються основні компетентності учнів: соціальна, комунікативна, освітня, організаційна та критичність мислення. Принцип роботи традиційний: об’єднання в групи, отримання завдання, розподілення ролей, виконання завдань та їх презентація.
Застосування інтерактивних технологій Застосування інтерактивних технологій висуває певні вимоги до структури уроків, яка складається з п’яти елементів:мотивації навчальної діяльності;оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів;надання необхідної інформації;інтерактивної вправи (центральна частина заняття);підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку
Приклад «Закінчити речення одним словом»Перед початком уроку пропоную учням заручитися підтримкою своїх однокласників у навчальній діяльності. Для цього пропоную закінчити речення одним словом: “Я бажаю тобі…». Така вправа сприяє створенню доброзичливої атмосфери на уроці, сприяє вихованню в учнів поваги до оточуючих.
Приклад. “Спочатку було слово”. Головна мета вправи – активізація розумової діяльності учнів та створення ігрової ситуації. Пропоную учням слово, яке може бути назвою теми уроку, ключовим словом уроку чи поняттям, яке застосовується на уроці. З літер цього слова учні повинні створити нові слова. Наприклад, на уроці природознавства 5 класі пропоную учням слово “речовина”. Учні придумали слово «човен», на якому можна вирушити у світ знань.
«Читання тексту з позначками»Щоб організувати діяльність, необхідно зробити таки «кроки»:- написати позначки на дошці і пояснити, що вони означають:«+» (птичка) – знайома інформація;«V» – нова для вас інформація;«-» – інформація, яка протиставляється вашим попереднім уявленням; «?» – інформація, що здивувала вас і викликає інтерес, ви хочете дізнатися про це більше;- дати учням завдання прочитати текст і зробити подібні позначки на полях підручника (на кожний абзац тексту по 1-2 позначки).
Гра «Хто я?» В даному переліку визначіть окремо назви речовин, і тіл та розмістіть їх у стовпчики. Учасники отримують картки, на яких написано «Речовини»,»»Тіла» і картки з переліком понять. В той час, коли учні виконують індивідуальні завдання на картках і беруть участь у грі, учитель виконує з рештою класу усну вправу. Вчитель пропонує учням підіймати червону картку, коли він зачитує назву тіла, жовту – назву речовини.
Гра «Світлофор»З наведеного переліку вкажіть окремо чисті речовини (піднімаєте картку червоного кольору), однорідні (піднімаєте картку жовтого кольору) та неоднорідні суміші (піднімаєте картку зеленого кольору): річкова вода (неоднорідна суміш), кисень (чиста речовина), залізо (чиста речовина), молоко (неоднорідна суміш), золото (чиста речовина)
Рольова гра «Учитель- учень» Інструктаж до проведення гри. Учитель роздає учням надрукований план і пропонує визначитись до наступного уроку з ролями. «Учитель» задає «учневі» запитання за планом: Назви приклади фізичних явищ. Назви приклади хімічних явищ. Чим фізичні явища відрізняються від хімічних? «Учитель» коментує відповідь «учня» і оцінює її. Участь у рольовій грі можуть брати 4-6 учнів. Можливий варіант, коли «учитель» і «учень» міняються ролями.
Гра «Визнач явище»Умови проведення гри: учні записують шість колонок явищ (магнітні, механічні, звукові, теплові, світлові, електричні): «Іржавіння заліза, замерзання води, горіння бензину, плавлення алюмінію, прокисання молока, випаровування, горіння деревини, плавлення цукру, фільтрування, утворення інею, утворення зеленого нальоту на мідних предметах, зміна форми скляної палички при нагріванні, танення льоду, луна в горах, блискавка, політ метелика, прилипання спідниці до ніг під час руху, притягування вантажу до магніту.
Гра «Вірю-не вірю»Учні виконують альтернативний тест, перевіряють знання Якщо учень погоджується із реченням твердженням,то він зазначає «+», якщо не згоден, зазначає «-»: Вода-органічна речовина. Повітря –це чиста речовина. Вода знаходиться в трьох агрегатних станах. Кисень –білий газ. Кисень існує на МарсіЛимонна кислота розчиняється в повітрі
Гра «Можна- Не можна»{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Можна:саджати квіти‚ рослини;охороняти рідкісні рослини;берегти молоді рослини;обгороджувати мурашники;спостерігати за жабами;милуватися красою природи;підгодовувати птахів;прибирати місце відпочинку. Не можна:ламати гілок дерев;обдирати кору дерев;рвати багато квітів;збивати гриби ногами;руйнувати павутиння;ловити метеликів, жаб. Вчитель пропонує дітям уявити‚ що вони знаходяться в лісі. Потрібно пригадати, як слід поводитися і чого не можна робити. Вчитель називає дію‚ а діти відповідають ”можна” чи ”не можна". Згодом пропонується ускладнений варіант гри. На слова вчителя ”можна” або ”не можна" діти називають відповіді вчинки.
Метод «Прес»Ця стратегія допомагає знайти вагомі аргументи і сформувати свою думку щодо дискусійного питання; розібратися у своїх ідеях, а також сформулювати їх у вигляді чіткої та логічної структури. Стратегія може бути використана на будь- якому етапі уроку. Висловлюємо свою думку: “Я вважаю…”Пояснюємо причину такої точки зору: “Тому, що…”Наводимо приклад додаткових аргументів на підтримку своєї позиції: “… наприклад…”Узагальнюємо, формулюємо висновки: “Отже… Таким чином…”
ВИСНОВОККритерії інтерактивного уроку повинні відповідати:− розвитку особистої рефлексії;− усвідомленню включеності в загальну роботу;− розвитку навичок спілкування;− підвищенню пізнавальної активності;− формуванню навчальної групи як групової спільноти;− підвищенню пізнавального інтересу;− розвитку навичок аналізу і самоаналізу в процесі групової рефлексії;− нестандартному відношенню до організації освітнього процесу;