Використання інтерактивно-комунікативної стратегії, формує кооперацію та співпрацю

2020 РІК

ПЕДАГОГІЧНІ ЧИТАННЯ

Тема:

Використання інтерактивно-

комунікативної стратегії,  

формує кооперацію та співпрацю

Суть. Інтерактивне навчання ґрунтується на концептуальній ідеї співробітництва, взаємонавчання. Було зазначено, що процес пізнання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів за допомогою мультимедійної дошки, відео-презентації, гіджетів учнів. Залежно від мети уроку, форм організації навчальної діяльності використовуються інтерактивні технології кооперативного, колективно-командного навчання, ситуаційного моделювання удосконалень, опрацювання дискусійних питань. Окремі локальні технології використовуються на будь-якому етапі традиційного уроку, трансформуючи його в інтерактивний.

Структура технологічного інтерактивного уроку представлена наступними етапами.

Перший – мотивація: фокусується увага учнів (або учасників заходу) на проблемі, робиться спроба викликати інтерес до обговорюваної теми. Прийомами навчання можуть бути питання, цитата, коротка історія, невеличке завдання, розминка, відгадування теми уроку за допомоги відео-роликів, фото, картинок тощо. Етап займає не більш 2% часу заняття.

Другий – оголошення, представлення теми та очікуваних навчальних результатів. Він забезпечує розуміння учнями (учасниками) змісту їхньої діяльності, тобто того, чого вони повинні досягти в результаті уроку (заходу) і що від них очікує вчитель, викладач. Часом буває доцільно залучити до визначення очікуваних результатів усіх учасників заняття або заходу колег, гостей. 

Третій – надання необхідної інформації. Під час його реалізації важливо дати учням (учасникам) достатньо інформації для того, щоб на її основі виконувати практичні завдання (Це може бути міні-лекція, повторення пройденого матеріалу який безпосередньо допоможе для опрацювання теми поточного уроку, читання роздавального матеріалу, виконання домашнього завдання, опрацювання веп-ресурсу. Для економії часу, максимального ефекту уроку можна подавати інформацію в електронному посиланні, а домашнє завдання виконати у вигляді відповідей на запитання формою опису та тесту в додатку КЛАС РУМ). 

Четвертий – інтерактивна вправа, яка вважається центральною частиною заняття (заходу). Вона займає не більше 60% часу, що використовується на практичне освоєння матеріалу, досягнення поставлених цілей уроку. 

Послідовність проведення інтерактивної вправи:

•      інструктування – вчитель розповідає учасникам про цілі вправи, правила, послідовність дій і кількість часу на виконання завдань; запитує, чи все зрозуміло учасникам. Прикладом такого уроку було змоделювати, в малих командах, свою схему розведення водопроводу описати, удосконалити, навести приклади недоліків та переваги запропонованої системи;

•      об’єднання в команди і / або розподіл ролей;

•      виконання завдання, при якому вчитель виступає як організатор, помічник, ведучий дискусії, намагаючись надати учасникам максимум можливостей для самостійної роботи й навчання у співробітництві один з одним. Об’єднання в команди краще проводити не більше ніж по 5-7 осіб для ефективності отримання результату, та таким чином щоб більш комунікативні учні мали змогу попрацювати в команді з учасниками які потребують допомоги;

•      презентація команд результатів виконання проекту.

П’ятий – підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку. На даному етапі передбачається рефлексія, усвідомлення того, що зроблено на занятті (заході), чи досягнуті поставлені цілі, як можна застосувати отримане в майбутньому. Останній етап бажано проводити у формі запитань: що нового дізналися, якими навичкам оволоділи, чи може це бути корисним у житті. Крім того, слід обговорити питання щодо проведення самого уроку: що було найбільш вдалим, що не сподобалося, що потрібно змінити в майбутньому. Важливо, щоб самі учні (учасники) змогли сформулювати відповіді на всі запитання. 

Інтерактивні технології (мозковий штурм, займи позицію, розігрування ситуацій у ролях, ток-шоу, брей-ринги, виконання проекти тощо) активно використовуються у творчій роботі ліцеїстів.

Прогнозовані результати: активізація пізнавальної діяльності всіх учнів за допомогою використання гаджетів, формування вмінь і навичок логічного мислення та допомога командної роботи для ціннісно-смислового орієнтування; розвиток суб’єктності, мотивації до навчання.

Література

ВИТЯГ з книжки:

1        Автор-розробник – О. Пометун, Л. Пироженко, М. Пеховка.  

2. Мариновська О. Науково-методичний супровід освітніх інновацій / О. Мариновська // Освітні інновації та передовий педагогічний досвід в закладах освіти Івано-Франківської області : наук.-метод. зб. / упоряд. : З. Болюк, Р. Зуб’як, О. Мариновська та ін. ; за заг. ред. Болюк З.,

Мариновської О., Зуб’яка Р. – Івано-Франківськ : ОІППО, 2007. – С. 84−125. – ISBN 978-966-8207-98-3