"Використання кейс-методу як інтерактивного методу навчання на уроках української мови та літератури"

Використання кейс-методу як інтерактивного методу навчання

 на уроках української мови та літератури                                                                

Зміст

Вступ…………………………………………………………………..с. 2.

1. Розділ 1

1.1. Історія виникнення кейс – методу …………………………с. 4

1.2. Сутність кейс – методу…………………………….………………с. 5

Розділ 2

2.1 Поняття «кейс-урок» ……………………………….………………с.7

2.2 Види і зміст кейсів…………………………………………………...с.8

2.3 Робота над кейсами……………………………………..…с.11

6. Висновки……………………………………………………………..………с.26

7. Список використаних джерел

Вступ

Розвиток сучасної освітньої системи ставить безліч питань щодо змісту і організації навчання української мови та літератури і методичного забезпечення їх викладання. Важливою проблемою є пошук оптимальних шляхів зацікавленості учнів до навчання, спонукання до творчості, самостійності, підвищення розумової активності.

Нового звучання набувають слова відомого педагога Василя Сухомлинського, який стверджує, що «… у світлі нових завдань, поставлених перед школою, по-новому потрібно підходити до питання про інтелектуальний розвиток людини». Якщо діти не долучаються до активного процесу здобуття знань, то в такому разі їхня думка «дрімає» і згодом вони стають інтелектуально пасивними. [9]

  Згідно з Державною національною програмою «Освіта» («Україна XXI століття») розбудова системи освіти, її докорінне реформування мають стати основою відтворення інтелектуального, духовного потенціалу народу, виходу вітчизняної науки,  техніки і культури на світовий рівень.

 Тенденція до гуманізації та гуманітаризації освіти потребує впровадження в процес вивчення гуманітарних дисциплін інноваційних форм, методів та технологій навчання, спрямованих на активізацію навчально-пізнавальної діяльності, розвиток проблемного мислення та особистісних якостей учнів як майбутніх професіоналів. Розв’язання цих завдань зумовлює пошук нових  форм і методів викладання предметів гуманітарного циклу.

Вирішенню цієї проблеми сприяє використання в навчальному процесі кейс-методу,якому притаманні широкі педагогічні можливості й реалізація яких дозволяє створити умови не лише для оволодіння знаннями, а й активізувати, інтенсифікувати та оптимізувати процесс навчання, вплинути на соціалізацію учнів, сприяти формуванню особистісних якостей та якостей сучасного фахівця .

Тема використання кейс-технологій надзвичайно актуальна сьогодні. Наша держава стоїть на порозі глобальних змін у суспільстві. Людина, вимоги до життя дуже змінилися. Основні проблеми, які вчитель має розв’язати на уроці з учнями - уміння мислити, комунікабельність, тобто необхідно пробудити творчість, активність, захоплення дітей, інтерес до навчального процесу. Тому важливо використовувати особливі форми і методи навчання для цього. Актуальним є створення нових освітніх технологій, які мають сприяти загальному розвиткові особистості, формуванню її світоглядної культури, індивідуального досвіду, інтуїції, творчості, інтегративності мислення.
 Об’єктом роботи є використання кейс-уроків з української  мови та літератури в організації навчально-виховного процесу.
Предметом дослідження є виховання учнів та навчання української мови та літератури  під час застосування кейс-уроків у школі.
 Наукова гіпотеза мєї роботи визначається як наукове осмислення передових ідей, теорій, які завжди були рушійною силою вдосконалень. Тому вивчення проведення кейс-уроків з української мови є гарантією вдосконалення вивчення української мови в школі.

  Метою мого дослідження є:
1. Визначити суть поняття «кейс-урок».
2. Розкрити роль кейс-уроків з мови та літератури у сучасному навчанні.
3. Окреслити методику проведення кейс-уроків та інтерактивних з мови та літератури.
4. Науково та практично осмислити можливості використання кейс-уроків у сучасній школі.
 Методологічною основою моєї роботи є ідеї використання методу кейс-уроків, а саме: шляхи підвищення ефективності навчання, пробудження інтересу учнів до вивчення рідної мови, ідеї розвитку творчих здібностей учнів, емоційного піднесення на уроках з мови та літератури.
 Я вважаю, що робота допоможе упевнитися в тому, що традиційний процес вивчення української мови в школі потребує нововведень, одним із видів яких і є кейс-уроки.

  Цілі конкретизувались у наступних завданнях : опис історії  розвитку кейс-технології,її сутності;

  Цілі та завдання визначили структуру роботи ,що складається зі вступу,3 розділів , списку використаної літератури.

Розділ 1.

1.1 Історія виникнення кейс – методу

 Батьківщиною кейс-методу є США. Використання цього методу в навчальній системі США розпочалось ще на початку XX століття в галузі права та медицини. Однак провідна роль у поширенні цього методу належить Гарвардській школі бізнесу. На початку 20-х рр. минулого століття декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем переконав своїх колег-викладачів використовувати цей метод на заняттях. 1921 року у Гарвардській школі бізнесу було видано перший збірник кейсів. “Новий” метод мав неабиякий успіх і поступово перетворився на основний метод навчання на факультеті. Навчання відбувалося за схемою, коли учні-практики пропонували конкретну ситуацію (проблему), а потім робили аналіз проблеми та надавали відповідні рекомендації.

  У Європі найвідомішою з використання кейс-методу вважається Манчестерська школа бізнесу,яка ,враховуючи основні ідеї Гарварду початку ХХ століття , більш стисло описує ситуацію,робить рішення проблеми принципово відкритим,знаходить його у груповій дискусії.

  З методичної точки зору кейс – це спеціально підготовлений учбовий матеріал, що «містить структурований опис ситуацій, що запозичені з реальної практики» [1, 4];«усебічний аналіз представленої ситуації професійно-педагогічної діяльності, що обговорюється під час відкритої дискусії і сприяє виробленню навичок прийняття рішень» [8]; єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію (І.

Гладкіх) [9]; «проблемно-ситуативний аналіз, заснований на навчанні шляхом розгляду конкретних ситуацій, що сприяє удосконаленню знань, умінь і навичок…» (Е.Стародубцева) [1, 77].

  На сьогодні в теорії і практиці професійної освіти накопичено значний досвід, який  охоплює проблеми використання інтерактивних технологій навчання у навчально- виховному процесі. Проблемою використання кейс-методу під час викладання різних  дисциплін в українській школі займалися Ю. Сурмін , О. Сидоренко , П. Шеремета, В. Чуб,Г. Каніщенко ; в російській освіті – О. Смолянінова , В. Давиденко , Е. Михайлова , Н.Піскунова , О. Пилипенко, Н. Тітова , О. Маргвелашвілі та ін.

1.2 Сутність кейс-методу.

Гарвардська школа бізнесу подає таке визначення кейс-методу: “Метод навчання, за яким студенти та викладачі беруть участь у безпосередньому обговоренні ділових ситуацій та задач. Ці кейси, зазвичай, підготовлені в письмовій формі та сформульовані, виходячи з досвіду реальних людей, що працюють у сфері підприємництва, читаються, вивчаються та обговорюютьсяучнями. Вони є основою для проведення бесіди, дискусії в групі під керівництвом викладача. Тому кейс-метод є одночасно і особливим видом навчального матеріалу, і особливим способом використання цього матеріалу в навчальному процесі” [4, с. 16].

Кейс – це події, які реально відбулися в певній сфері діяльності і які автор описав для того, щоб спровокувати дискусію в навчальній аудиторії, підштовхнути студентів до обговорення та аналізу ситуації, до прийняття рішень.

  Таким чином, ситуаційна вправа або кейс – це опис конкретної ситуації, який використовують як педагогічний інструмент, що допомагає учням:

• глибше зрозуміти тему, розвинути уявлення;

• отримати грунт для перевірки теорії, дослідження ідей, виявлення закономірностей, взаємозв’язків, формулювання гіпотез;

• пробудити  інтерес, підігріти цікавість, заохотити мислення та дискусію;

• отримати додаткову інформацію, поглибити знання; переконатися у поглядах;

• розвинути  і застосувати аналітичне і стратегічне мислення, вміння вирішувати проблеми і робити раціональні висновки, розвинути комунікаційні навички;

• поєднати  теоретичні знання з  реаліями  життя, перетворити абстрактні знання у цінності і вміння учня. [1, с. 41].

Кейс-метод поєднує в собі метод проектів, рольову гру, ситуативний аналіз, «мозковий штурм», дискусії та інші. При вирішенні проблеми на уроках літератури корисною є спільна діяльність, яка дозволяє всім учням повністю осмислити і засвоїти навчальний матеріал, додаткову інформацію, а головне – навчитися працювати колективно і самостійно.

Дослідження науковців свідчать, що цей метод не потребує великих матеріальних і часових витрат і допускає варіативність навчання. Проблемна ситуація може бути висвітлена як при вивчені нової теми у викладенні теоретичного матеріалу, так може використовуватися і з метою узагальнення та систематизації матеріалу.

  Перевага кейс-методу відносно традиційних, що застосовуються у навчальному процесі, є незаперечною. Розглянемо основні з них:

1. Кейс- метод дозволяє зацікавити учнів процесом навчання.

2. Формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни.

3. Сприяє активному засвоєнню знань та навичок [7].

  Таким чином, сутність кейс – методу:

1. Кейс - метод – це навчання за допомогою аналізу конкретних ситуацій.

2. Відмінна здатність методу – створення проблемної ситуації на основі фактів із реального життя.

3. Навчальний матеріал подається у вигляді проблем (кейсів).

Розділ 2

2.1 Поняття «кейс-урок» .

   Кейс-уроки - це навчальний матеріал, структурований в особливому форматі. Він складається з 6 або 10 розгорток, які системно відображають розділи шкільної програми, а також суміжну інформацію за межами шкільної програми. Інформація в кожному розділі – це не просто тези, а відповіді на питання:

• Як це працює?
• Які проблеми існують в зв'язку з цим?
• Як вони можуть бути подолані?
• Який може вийти результат?
• Які фундаментальні і нові знання є в цій галузі?
•  Міні-історії.

Кейс – це не конспект або реферат, а навчальна технологія, виготовлена за особливим алгоритмом, який дає цілісне уявлення про явище, що досліджується.

Кейс-уроки дозволяють мені одночасно з вивченням тем, органічно вплітати навички учнів, такі, як критичне мислення, комунікабельність, кмітливість, системність,. Це креативний метод з інтригою, драматичним сценарієм і можливостями вибору, чого неможливо домогтися звичайними уроками. Особливо цінними є дискусії, які розгортаються в класі. Під час кейс-уроків наших час летить непомітно, що позитивно позначається на мотивації учнів і їх прагненні вивчати ще й інші кейси. Важливо і те, що результат засвоєння закладається в довготривалу пам'ять.  Це відбувається завдяки асоціативному мисленню і формально-неформальним зв'язкам між розгортками кейсу. Кейси розкриваються за допомогою розгорток на предмети і явища.

2.2 Види та зміст кейсів

   У своєї книзі «Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода» доктор соціологічних наук, професор Ю.П. Сурміна виділяє такі види кейсів:

 1. Навчальні кейси. Основним завданням їх є навчання. Однак, ступінь реальності більш зводиться до типових навчальних ситуацій, в яких відпрацьовується автоматизм навичок і способів пошуку рішень. У цих процесах важливе відпрацювання навичок синтезу, об'єднання окремих випадків у типові, закономірні з виділенням загальних ознакових елементів, причин і факторів, можливих наслідків.

2. Практичні кейси. Дані кейси якомога реальніше повинні відображати ситуацію або випадок, які вводяться. Це історичне джерело, реальний документ, статистика в динаміці даних, навіть матеріальний артефакт або комплекс наведених джерел-компонентів кейса. Це кейс моделювання реальної події в історії, екологічного стану локальної території, або кейс моделювання техніко-технологічної проблеми, яку треба вирішити. Метою даного кейса є опрацювання навичок переміщення навчальних, предметних знань та вмінь у постнавчальний, професійно-діяльнісний простір реального життя.

3. Науково-дослідні кейси орієнтовані на включення учня в дослідну діяльність. Наприклад, на основі вивчення всієї доступної інформації і робіт ряду авторів реконструкція події, ситуації в комплексі, розробка тематичного проекту локального, регіонального типу тощо.

     European Case Clearing House (Європейський кліринговий центр) пропонує таку типологію кейсів:

1. Кейси-випадки. Це дуже короткі кейси, що описують один випадок. Кейси цього типу можуть використовуватися під час лекції або уроку для демонстрації того чи іншого поняття або як тема для обговорення. Їх можна швидко прочитати, і звичайно вони не вимагають від учнів спеціальної підготовки до початку занять. Кейси-випадки корисні при знайомстві з методом кейсів.

2. Допоміжні кейси. Основна мета такого кейса – передати інформацію. Це цікавіше, ніж традиційне читання або вивчення роздаткового матеріалу. Учні набагато краще сприймають інформацію, представлену у вигляді кейса, ніж якби вона була у звичайному документі. Типовий  допоміжний кейс може бути використаний як основа, на базі якої обговорюються інші кейси.

 3. Кейси-вправи. Такі кейси дають учню можливість застосувати певні прийоми і широко використовувати матеріал кейсів, коли необхідний кількісний аналіз. Маніпулювати цифрами в контексті реальної ситуації набагато цікавіше, ніж робити прості вправи.

 4. Кейси-приклади. При згадуванні слова «кейс» звичайно на розум приходить саме цей тип кейсів. Учню необхідно проаналізувати інформацію з кейса і виявити найважливіші зв’язки між різними складовими. Звичайно тут постає питання: чому все відбулося неправильно, і як цього можна було уникнути?

5. Комплексні кейси. Такі кейси описують ситуації, де значущі аспекти заховані у великій кількості інформації, частина якої неістотна. Завдання учня – відділити важливі аспекти від малозначущих і не звертати на них уваги. Складність може полягати в тому, що виділені аспекти можуть бути взаємопов’язані.

 6. Кейси-рішення. Учням необхідно вирішити, що вони будуть робити в обставинах, що склалися, і сформулювати план дій. Для цього учню необхідно розробити ряд обґрунтованих підходів і потренуватися у виборі підходу, який більш всього націлений на успіх.

   Залежно від часу, виділеного для вивчення кейса, і від рівня складності змісту, можна розрізнити 4 види кейсів:

1. Структурований кейс (highly structures) містить мінімум додаткової інформації, ознайомившись з якою, учень повинен застосувати певну модель або формулу, причому мається на увазі, що існує оптимальне рішення, і «політ фантазії» не цілком доречний.

 2. «Маленькі начерки» (short vignettes) містить від 1 до 10 сторінок короткого опису деякої ситуації, плюс 1-2 сторінки додатків. Кейс містить тільки ключову інформацію і поняття, працюючи з якими, учень спирається ще й на власні знання.

 3. Класичні кейси – це невеликі за обсягом і дуже прості ситуації, які можна використовувати виключно на початку курсу.

 4. Великі неструктуровані кейси (до 50 сторінок) використовуються для самостійних творчих завдань.

  Також розрізняють кейси за способом подання матеріалу:

1. Друкований кейс (може містити графіки, таблиці, діаграми, ілюстрації, що робить його більш наочним).

 2. Мультимедіа кейс (найбільш популярний останнім часом, але залежить від технічного оснащення закладу).

 3. Відеокейс (може містити фільм, аудіо- та відеоматеріали). Його мінусом є обмежена можливість багаторазового перегляду, а значить можливі спотворення інформації і помилки. Форми подання кейса я комбіную. Вміле поєднання кількох форм (структурований текст, добірка документів, аудіо, відео та особистий досвід) може збагачує навчальний матеріал і розширює горизонт вирішуваних освітніх завдань.

2.3 Робота над кейсами

  Технологія роботи з кейсом у навчальному процесі порівняно проста і включає в себе такі етапи:

- індивідуальна самостійна роботи учнів з матеріалами кейса (ідентифікація проблеми, формулювання ключових альтернатив, пропозиція рішення або рекомендованої дії);

- робота в малих групах за  погодженням бачення ключової проблеми та її рішень;

-  презентація та експертиза результатів малих груп на загальній дискусії (в рамках навчальної групи).

   Під час уроку використовую три можливі стратегії поведінки в ході роботи з кейсом:

1. Сама надаю ключі до розгадки у формі додаткових питань або (додаткової) інформації.

2. У певних умовах  сама надаю відповідь.

3. Залишаюся мовчазною поки хтось працює над проблемою.

   Робота за цією технологією, як і за багатьма іншими передбачає два етапи: підготовчий і власне етап проведення:

-перший етап - це етап підготовки кейса. Тут формулюється завдання, тобто записується сама навчальна ситуація або береться до розгляду реальна ситуація і трохи спрощується (з урахуванням віку учнів). Потім визначаються питання, на які учням після аналізу всіх матеріалів треба буде дати відповідь;

-другий етап - робота учнів з кейсом на уроці.

   Чотири найважливіші складові визначають якість викладання методом аналізу кейса:

1. Якість навчальних матеріалів - самого кейса і методичних рекомендацій щодо його використання. Добре складений кейс містить в собі проблеми для дискусії, дозволяє порушити питання, на які текст кейса не дає однозначно «правильної» відповіді. Такий кейс ставить питання, що вимагають від учня детального аналізу ситуації для формування власної позиції. Кейс містить в собі не одну лінію аналізу. Як правило, проблемна ситуація має кілька значущих аспектів. Якщо проблема в кейсі показана об'ємно, сам текст дозволяє виділяти складові частини проблеми, сегменти  інформації. Вміщені в кейсі відомості повинні припускати як прямий опис управлінської ситуації, так і непрямі вказівки на проблемні зони. В такому випадку залишається місце для самостійної роботи учнів із визначення і формулювання проблемних зон. Кейс повинен давати можливість для вивчення конкретної теми навчального плану. Аналіз же - вимагати від учнів самостійної роботи з освоєння теоретичних моделей, управлінських інструментів, звернення до тенденцій сучасної практики тощо.
2.  Якість роботи учнів. У першу чергу, виділяю  значення мотивації до навчальної діяльності. Більшу частину роботи над кейсом учні проводять у самостійній підготовці, що включає в себе вивчення теоретичних матеріалів, матеріалів кейса, пошук додаткових відомостей, роботу з формулювання і аргументування власних позицій тощо. Другий важливий фактор - активність учнів на занятті, їх бажання, вміння і готовність брати участь у спільній роботі, вміння слухати і чути один одного. Це буде залежати від багатьох обставин, таких як, сформовані традиції поведінки на занятті, навик публічних виступів, терпимість до критики і протилежних думок та ін. Мають значення культурний і освітній рівень самої аудиторії, а також рівень професійних знань і досвід практичної діяльності.

3. Якість викладання. Чи вміємо ми ставити запитання так, щоб розвинути дискусію? Чи чуємо ми учнів? Чи знаємо способи управління груповою роботою? Чи можемо привести процес аналізу до формулювання значимих висновків? Чи достатньо ретельно підготовлені, щоб, з одного боку, йти до необхідних навчальних результатів, а з іншого - бути достатньо гнучкими на цьому шляху і не вганяти обговорення в жорсткі рамки? З огляду на керівну роль в навчальному процесі саме на учителеві лежить основна відповідальність за результат. У наших руках зосереджені всі можливості щодо забезпечення якості процесу: вибір відповідного і якісного кейсу, формування матеріалів для обов'язкової самостійної роботи учнів, створення робочої обстановки і мотивуючих умов. Саме учитель повинен вибудувати групову роботу, яка б відбулася і дала максимальний можливий результат.

3. Організаційні умови роботи над кейсом. Йдеться про зручність приміщення, можливості організувати позааудиторні семінари, канали комунікації учнів та вчителя тощо. Крім того, значний вплив можуть надати стандарти і процедури виставлення оцінок, формування рейтингів, правила заохочення і накладення штрафних санкцій, прийняті в навчальному закладі.                                                                          Рішення кейсів ,спираючись на власний досвід, проводжу  у такому порядку:  

                Надаю учням можливість використовувати будь-яку літературу, підручники, довідники. У деяких випадках від мене може знадобитися підготовка роздруківки з необхідною для вирішення кейса інформацією, яка відсутня в доступних для учнів підручниках і довідниках. Однак, обсяг такої роздруківки не повинен перевищувати 1-2 сторінок тексту.

  Використання кейсів у процесі навчання вимагає підготовленості учнів, наявності у них навичок самостійної роботи, вміння працювати з текстом, комунікативної взаємодії, навичок вирішення проблемних питань. Непідготовленість учнів, нерозвиненість їх мотивації може призводити до поверхневого обговорення кейса. Розподіл функцій між учнями та викладачем:

  Для проведення аналізу конкретної ситуації робота з матеріалами кейса залежить від їх обсягу, складності проблематики і ступеня обізнаності учнів з даною інформацією. Можливі такі альтернативні варіанти:

-учні вивчають матеріали кейса заздалегідь, також знайомляться з рекомендованою викладачем додатковою літературою, частина завдань щодо роботи з кейсом виконується вдома індивідуально кожним;

-учні знайомляться заздалегідь тільки з матеріалами кейса, частина завдань щодо роботи з кейсом виконується вдома індивідуально кожним; - учні отримують кейс безпосередньо на занятті та працюють з ним(даний варіант підходить для невеликих за обсягом кейсів, приблизно на 1 сторінку, що ілюструють будь-які теорії, концепції, навчальний зміст, і можуть бути використані на початку заняття з метою активізації мислення учнів, підвищення їх мотивації до тематики, яка досліджується).

  Основними елементами кейсу є:

-анатомія кейсу;

-середовище( де відбуваються події в кейсі);

-тема(про що йде мова у кейсі);

-питання(які піднімаються питання у кейсі);

-дані(яка інформація подається у кейсі);

-розв’язок  кейса(який вимагається стиль мислення: дедуктивний – застосування теорії, індуктивний – створення теорії, конвергентний - аналітичний, дивергентний – творчий).

-аналіз кейса( результат, який необхідно досягнути: закритий кейс – єдина відповідь, відкритий – кілька можливих відповідей);

-час, необхідний для обговорення (мало часу, багато часу) [2].

Під час розв’язання кейса учень не тільки використовує отримані знання, але й виявляє свої особисті якості, зокрема уміння працювати в групі, а також демонструє рівень бачення ситуації та рівень володіння іноземною мовою. Причому активність роботи кожного, хто навчається за цією методикою, залежить від багатьох факторів, основними з яких є кількісний і якісний склад учасників, організаційна структура підгрупи, її розміщення, загальна організація роботи з кейсом, організація обговорення результатів, підведення підсумків.

  Кейс-метод сьогодні має активне застосовування в Україні, оскільки відповідає потребам часу і несе в собі великі можливості[2].

Критерії оцінки роботи учнів:

• грамотне вирішення проблеми;
• новизна і неординарність;
• чіткість і логічність у викладі теоретичної частини;
• глибина розкриття проблеми;
• якість оформлення вирішення проблеми;
• етика ведення дискусії;
• активність членів групи.

  Отже, зміст кейса повинен відображати навчальні цілі. Кейс може бути коротким чи довгим, може викладатися конкретно або узагальнено.  Я наголошую учням на утриманні від надмірно насиченої інформації та інформації, яка не має безпосереднього відношення до теми, що розглядається. У цілому кейс має містити дозовану інформацію, яка дозволяла б швидко зрозуміти суть проблеми та надавала б усі необхідні дані для її вирішення.

На прикладі я впевнилась :використання кейс-методу в процесі вивчення української мови та літератури дає результат, якщо враховувати специфіку викладання та вікові особливості учнів, реалізовуючи педагогічні умови, що передбачають: розробку кейсів з гуманітарних дисциплін з урахуванням професійних мотивів, інтересів, потреб учнів ; формування мотивації до гуманітарних дисциплін з метою забезпечення педагогічної підтримки у процесі роботи над кейсом; організацію вчителем поетапної роботи учнів над кейсом на основі алгоритму, обов’язковими елементами якого є індивідуальна робота з кейсом, опрацювання його в міні-групах, презентація та колективне обговорення результатів виконаного завдання.

ВИСНОВКИ

Як і чим зацікавити учнів різного віку, щоб предмет був для них цікавим, потрібним, таким, коли на урок хочеться йти, а з уроку - ні.Як на мене, найважливіше — створювати такі ситуації на уроці, щоб учні були постійно в пошуку і знаходили відповіді на різні питання.

Гуманізація й диференціація шкільної освіти вимагає пошуків нових підходів не лише до змісту, форм і методів навчання, а й до учіння - активної пізнавальної діяльності школярів у процесі навчання.

З-поміж найбільш ефективних і цікавих для учнів форм організації і проведення занять можна назвати технологію кейс-уроку. При цьому я спираюсь на наявні у сучасній педагогічній літературі рекомендації, зокрема про те, що основний сенс сучасної навчальної діяльності повинен полягати у підвищенні пізнавальної активності учнів, стимуляції інтересу до навчальних занять; розвитку ініціативи і творчості потенціалу особистості учня;вона також повинна допомогти створити у вчителів установку на творчу професійну діяльність, на постійний пошук.

 Застосування кейс-методу в навчальній технології стимулює мене,як вчителя, застосовувати відповідні новації в організації і методиці навчальної роботи, саме інноваційні процеси визначають динаміку прогресивного розвитку освіти і виховання.

І найістотніший висновок - учні більше цінять вчителів ,які застосовують інновації, на таких уроках вони більш активні, творчість вчителя збуджує в них бажання випробовувати й власні сили в творчій діяльності.

Використані джерела

1. Сурмін Ю. П. Метод аналізу ситуацій (Case study) та його навчальні можливості. Глобалізація і Болонський процес: проблеми і технології : Кол. моногр. – К. : МАУП, 2015. – 800 с.
2.  «Применение кейс-технологий»  [Електронний ресурс]/ VIDEOUROKI – Режим доступу: http://videouroki.net/filecom.php?fileid=98697337
3. Спеціальний сайт присвячений методиці ситуативного навчання з використанням кейсів,заснований американською корпорацією «Прожект Хармоні Інк» та українською організацією «Центр інновацій та розвитку»-Режим доступу: http://www.casemethod.ru/
4. Ситуаційна методика навчання: теорія і практика / Упор. О. Сидоренко, В. Чуба. – К. : Центр інновацій та розвитку, 2013. – 290 с.
5.  ЕССН the case for learning [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ecch.com/educators/casemethod/resources/freecasesoverview.
6. Лекция 11-12 кейс-метод, кейс технология [Електронний ресурс]/НФПК – Режим доступу: http://www.openclass.ru/node/284481.
7. Руденко Ю. Використання методу «кейс – стаді» в розвитку увиразнення мовлення майбутніх вихователів. http://www.ird.npu.edu.ua/files/rydenko.pdf
8.  Психологія і педагогіка. Проведення індивідуального заняття за методом аналізу конкретних навчальних ситуацій (case study) : Навчально-методичний посібник – Львів:ЛІБС УБС НБУ, 2012. – 145 с.
9.  Сухомлинський В. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості// Вибрані твори: 5-тит. – К.: Рад. шк., 1977. – Т.5. - с. 639