"Використання кейс-технологій на уроках тепретичного навчання"

 

 

 

Тема роботи: Кейс-технологія та її використання на уроках теоретичного навчання

 

 

 

Анотація.

   У  роботі  розкрито поняття кейс-методу, описано кейс-технології  на уроках теоретичного навчання в закладах професійної (професійно-технічної освіти).   Автором опрацьовано літературні джерела за темою роботи; результати аналізу і систематизації джерел представлено у теоретичній частині роботи.

        На прикладі організації освітнього процесу закладів професійної (професійно-технічної освіти) показано ефективність зазначеної технології. Сформовано рекомендації по використанню та  застосуванню педагогічних кейс-технологій .

        До теоретичних питань та практичних порад додається методична розробка уроку з  елементами  кейс-технологій.

Робота може бути цікавою для викладачів професійно-теоретичної підготовки  закладів професійної (професійно-технічної) освіти у контексті вдосконалення їх  науково-методичної компетентності.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

1.Вступ.                                                                                                                5

2.Кейс-технології  на уроках теоретичного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти.  

(теоретична частина)                                                                                          7

1. . Теоретичні основи  кейс-технологій у вітчизняній та  зарубіжній науковій літературі;                                                                                                           9
2. . Використання кейс-технологій на уроках теоретичного навчання  у  закладах  професійної (професійно-технічної )  освіти;                                13

3. Впровадження кейс-технологій на уроках теоретичного навчання у ДНЗ «ВПУ№2м.Херсона»(практична частина).                                                     20

4. Рекомендації щодо розвитку кейс-технологій на уроках теоретичного навчання у закладах професійної  (професійно-технічної) освіти.              23

5. Висновки.                                                                                                       24

 6. Література                                                                                                       26

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

Освітній процес у закладі професійної освіти має забезпечувати всі необхідні умови для всебічного розвитку особистості, громадянина, здатного до свідомого суспільного вибору, займаючи певну ланку в навколишньому середовищі. 

Професійна підготовка – це цілеспрямований процес навчання реальних і потенційних працівників професійних знань та вмінь з метою набуття навичок, необхідних для виконання певних видів робіт. Цьому слугують різні форми здобуття професійної освіти – навчання у вищих і спеціалізованих навчальних закладах освіти, стажування на курсах підвищення кваліфікації, удосконалення професійної майстерності на виробництві щодо. Потреби інноваційної вітчизняної економіки вимагають змін в освіті і професійній підготовці. Для того, щоб людина могла оновлювати знання і підвищувати рівень своєї освіти, необхідний для професійної діяльності, потрібно створити систему, за якій випускники мали б можливість періодично повертатись у систему вищої освіти. Концепція «безперервної освіти», яку прийняли в 1996 р. міністри освіти країн Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), враховує нове бачення політики у сфері освіти та професійної підготовки як опори для розвитку на основі знань.

У вітчизняній сучасній педагогічній практиці метод навчання можна охарактеризувати як ілюстративно-відтворювальний метод викладання навчального матеріалу [14]. Даний метод набув широкого поширення у традиційній системі професійної освіти нашої країни. Основною функцією ілюстративно-відтворювального методу є засвоєння навчального матеріалу в ході практичних занять і лекцій з метою його подальшого відтворення і практичного закріплення на семінарах. Кінцевою ж метою є іспит або залік, який виявляє ступінь засвоєння матеріалу учнем (студентом). Наукові експерименти показали низьку ефективність даного методу

 Інший метод – креативний або творчий, дає певну свободу, оскільки учень (студент), що навчається, сам повинен ухвалювати рішення і створювати нове на основі одержаних від педагога знань і умінь. Цей метод навчання ще не набув у вітчизняній професійній школі достатньо широкого поширення через   чинники як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру

Актуальність цієї теми обумовлена тим, що до Україна реформує систему освіти, адаптує методику викладання до західних стандартів у контексті руху всієї держави в Європейське співтовариство. Дана тема є важливою для діяльності викладача у контексті підвищення результативності освітнього процесу шляхом вдосконалення  даної методики. Робота присвячена проблемі  пошуку нових ефективних методик підготовки кваліфікованих фахівців, формуванню всебічно розвиненої особи, яка повинна задовольнити потреби суспільства. Психологи, методисти, викладачі  фахових дисциплін відчувають потребу у впровадженні таких методик, які б допомогли реалізації особистісного підходу до учня.

  Важливо зазначити те, що правильно підібрані напрями  роботи педагога  вирішують проблему соціальної адаптації випускників закладів професійної освіти. Результатом цього є не лише бажання одержати професію, а й стати конкурентоспроможним спеціалістом, відкрити свою справу, знайти своє місце на сучасному ринку праці.

Мета підсумкової випускної роботи: аналіз одного з ефективних методів ситуаційного навчання – кейс-методу (методу кейс-стаді та впровадження в освітній процес, визначення  шляхів  вдосконалення методики проведення уроків для практичної реалізації у процесі професійно-теоретичної підготовки учнів ЗП(ПТ)О.

Завдання дослідження:

1.   Підібрати і проаналізувати педагогічні та методичні джерела інформації за темою підсумкової випускної роботи.
2.   Представити результати аналізу і систематизації інформації, отриманої з опрацьованих літературних джерел, у теоретичній частині даної роботи.
3.   Розробити план  уроку теоретичного навчання певного типу і виду, методика проведення якого буде сприятиме підвищенню якості знань та умінь учнів, формуванню професійних, базових та ключових компетентностей.

Практична значущість роботи полягає у тому, що за результатами ії виконання буде вдосконалено методику проведення уроків з професійно-теоретичної підготовки шляхом впровадження сучасних форм та методів при навчанні учнів за професією

Відповідно до мети поставлені наступні завдання:

•                  розкрити теоретико-методичні елементи  кейс-технології та її використання на уроках теоретичного навчання в  подальшій  діяльності майбутнього кваліфікованого робітника на сучасному етапі;
•                  охарактеризувати форми та методи кейс-технології та її використання на уроках теоретичного навчання  у ЗП(ПТ)О;
•                  розкрити сутність досвіду  (на прикладі роботи у ЗП(ПТ)О з використання кейс-технології та її використання на уроках .

Результати дослідження можуть бути використані для підвищення ефективності  роботи педагогів професійно-теоретичного циклу   ПТНЗ у контексті підвищення їх психолого-педагогічної компетентності.

2.Кейс технології  на уроках теоретичного навчання в закладах професійної (професійно-технічної) освіти.

Посилення ролі професійно-технічної освіти як динамічної системи, що здійснює активний вплив на подальший розвиток економіки держави, підтверджується як вітчизняним, так і зарубіжним досвідом.

 Високий рівень національної робітничої сили сприяє залученню іноземних інвестицій, розвиває можливості експортного виробництва з великою питомою вагою кваліфікованої праці. Міністр МОН Л.Гриневич наголосила: «Сьогодні школа повинна зробити людину успішною. За міжнародними дослідженнями, для успішної кар’єри, наприклад, мають значення лише 15% - тверді навички – це те, що називається знання і вузькопрофесійні вміння, а 85% - це м’які навички: вміння навчатися протягом життя, критичне мислення тощо. Те, з чим ці діти вийдуть із школи і навіть із університету, буде недостатнім. Вони змушені будуть увесь час учитися, якщо хочуть рухатися вперед і розвиватися. Змінюються технології, змінюються вимоги ринку праці, змінюються обставини. У цьому сенсі школа мусить надати необхідні компетентності - не тільки знання, а ще й уміння їх застосовувати, виробляти своє ставлення до тієї чи іншої ситуації».  

  Досвід роботи у системі професійної(професійно-технічної) освіти переконує, що більшість учнів закладів професійної (професійно-технічної) освіти не вміють висловлювати свої думки, обстоювати власну позицію, приймати самостійні рішення. У них спостерігається спад мовленнєвої культури, а маючи теоретичні знання, учні припускаються безлічі помилок у практичному використанні теоретичних знань. Тому виникає потреба постійно вдосконалювати форми організації освітнього процесу, педагогічні технології, створювати необхідні умови для розвитку та самореалізації особистості з метою підвищення ефективності освітнього процесу. Для цього потрібно обирати такі методи, форми та прийоми роботи, які допомагають максимально активізувати діяльність учнів, щоб сформувати в них потребу та вміння критично мислити, щоб учні були здатні сприймати інформацію, грунтовно й критично аналізувати її, бачити помилки або логічні порушення в чужому мовленні, вміти їх аналізувати, співставляти, удосконалювати.                                                

    У зв’язку з цим, одним із напрямків удосконалення змісту професійного навчання, що забезпечує конкурентоспроможність випускника на ринку праці, є впровадження нових методик навчання, інноваційних технологій, нових форм і методів професійної підготовки учнів, поширення ідей передового виробничого досвіду, зміцнення і вдосконалення навчальної бази, відповідного законодавчого та нормативно-правового забезпечення.

   Не дивлячись на  різноманіття освітніх  технологій, найвищим ступенем їх розвитку і втілення, системним виявом ефективності і результативності, на нашу думку, є  урок як основна форма організації навчання у закладах професійної (професійно-технічної) освіти. На уроці набувають цілеспрямованого вияву всі способи і форми взаємодії вчителя й учнів, що прогнозуються процесуальною частиною технології.

2.1 Теоретичні основи  кейс-технологій у вітчизняній та  зарубіжній науковій літературі.

Насамперед з’ясуємо, що ж вкладається в сутність поняття „кейс-стаді”. Вперше термін „кейс-стаді” було використано на початку ХХ століття. Як метод case-study було вперше застосовано в навчальному процесі Гарвардської школи бізнесу (Harvard Business School) у 1921 році. Саме в Гарварді було розроблено перші кейсові ситуації для навчання студентів бізнес-дисциплін. У 1910 році декан Гарвардської школи управління бізнесом у Бостоні Дін Донхем порадив викладачам ввести в навчальний процес крім традиційних уроків додаткові, що проводяться у формі дискусії зі студентами. Перші збірники кейсів були опубліковані у 1925 році у Звітах Гарвардського університету. У вітчизняній освітній практиці застосування методу аналізу ситуацій - на початковому етапі. Проте, спеціалісти українського Центру інновацій та розвитку, серед яких Ю. Сурмін, А. Сидоренко, В. Лобода, А. Фурда, активно працюють над цією темою. Під редакцією Ю. Сурміна у 2002 році було видано фундаментальну працю «Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода». В Україні кейс-метод уперше представлено у 1992 р. Фахівцями Школи державного управління ім. Дж. Кеннеді Гарвардського університету в Національній академії державного управління при Президентові УкраїниЗ методичної точки зору кейс – це спеціально підготовлений учбовий матеріал, що „містить структурований опис ситуацій, що запозичені з реальної практики”. 

В перекладі з англійської кейс – випадок, кейс-стаді – повчальний випадок. Класичним є визначення поняття „кейс-стаді” як опис ситуації, яка реально існувала. Кейс-стаді, за визначенням вчених (Ш.І. Бобохужаев, З.Ю. Юлдашев), це „сукупність умов та обов’язків, що описують конкретні, реальні обставини на даному етапі”. Кейс, це завжди моделювання життєвої ситуації. Як інтерактивний, кейс -метод може застосовуватися при закріпленні знань та вмінь, що були отримані на попередніх заняттях, розвиткові навичок аналізу та критичного мислення, зв’язку теорії та практики.

Кейси (ситуаційні вправи) мають чітко визначений характер і мету. Як правило, вони пов’язані з проблемою чи ситуацією, яка існувала чи й зараз існує. При цьому проблема чи ситуація або вже мали якесь попереднє рішення, або їх вирішення є необхідним і нагальним, а тому потребують аналізу.

Кожна з проблем (ситуацій), які розглядаються в кейсі, має відповідати чотирьом умовам.

По-перше, кейси повинні бути правдивими, реалістичними, однак, в той же час, не обтяженими деталями, бути за тематикою зв’язаними з матеріалом, що вивчається. Добрим вважається кейс, який відповідає десяти характеристикам якісного кейсу: бути вміло розказаною історією, стосуватися важливої  проблеми, описувати драматичну ситуацію з прийняттям критичного рішення, містити конкретні порівняння, надавати можливість для узагальнення висновків, мати центрального героя, давати змогу оцінити ефективність вже прийнятих раніше рішень, бути оптимальним за розміром, містити оптимальний обсяг інформації.

По-друге, ситуаційні вправи пропонують розгляд феноменів, з якими, як правило, стикаються робітники в конкретних умовах.

По-третє, кейси загострюють інтерес учнів до питань, з якими ті стикаються, підкреслюють їх значущість та необхідність вирішення. Кейси також пропонують шляхи реакції та вдосконалюють майстерність учнів у вирішенні проблем.

По-четверте, кейси вдосконалюють практичні навички; спрямовують на пошук відповідних шляхів, можливих реакцій на різноманітні ситуації, використання специфічних інструментів та понять.

Навчання за допомогою кейсів розвиває здатність аналізувати, уникати помилок, які часто виникають під час виконання конкретних завдань.

Хороший кейс має задовольняти таким вимогам:

-                     відповідати чітко поставленій меті;

-                     мати відповідний рівень складності;

-                     ілюструвати декілька аспектів життя;

-                     не старіти занадто швидко;

-                     мати національне забарвлення;

-                     бути актуальним на сьогоднішній день;

-                     ілюструвати типові ситуації;

-                     розвивати аналітичне мислення;

-                     провокувати дискусію;

-                     мати декілька рішень.

Мета кейсів – детальний аналіз, а не оцінювання (особливо, завчасне оцінювання). Ціллю їх є не презентація специфічних «правильних шляхів», а допомога у набутті навичок аналізу. Разом з вдосконаленням аналітичних навичок метод ситуаційних вправ стимулює розвиток проникливості, є формою перевірки знань, розвиває здатність відокремлювати важливе від тривіального, виховує почуття відповідальності в процесі навчання.

Коротко кажучи, кейс-підхід має сприяти вдосконаленню здатності ізолювати проблеми та приймати ефективні рішення. Крім цього, такий метод вчить учнів аналізувати та розробляти програми дій, що, в свою чергу, мотивує їх до правильної поведінки у разі, коли настане час діяти в реальній ситуації.

Також кейси допомагають у перенесенні навчального середовища з аудиторії на робочі місця. Особливо це можливо з огляду на те, що учні:

а) краще усвідомлюють власні пріоритети та цінності, які мають відношення до їх професійної діяльності;

б) вчаться визначати класи більш чи менш типових ситуацій;

в) розвивають в собі ширші можливості для аналізу, оцінюють наслідки різних рішень.

Розглянемо п’ять видів навчання при методі кейс-стаді.

По-перше, кейси не вживаються з метою передачі знань (хоча, звичайно, деяка трансляція знань і відбувається). Кейси надають «образи» реальних проблем чи реальних ситуацій, які забезпечують учня знанням про те, що має бути зроблено.. Обговорення кейсів виступає потенційним поштовхом до обміну перспективами та досвідом практичної роботи.

По-друге, кейс полегшує інтеграцію та застосування знань. Кейс-метод базується на взаємообміні досвідом учнів найбільш зручним і економним шляхом.

По-третє, кейс-метод розвиває в учня здатність вирішувати складні, але корисні приклади проблем.

По-четверте, навчання кейс-методом  загострює оцінювання пріоритетів та цінностей. Учень в процесі навчання демонструє власне ставлення, цінності та орієнтації, які підтримуються чи не сприймаються іншими слухачами.

Результати такого інтерактивного навчання важко передбачити чи перевірити, оскільки вони можуть приймати різні форми. Як правило, спільне порівняння та перевірка набутого досвіду привносять щось нове у практичну діяльність учнів.

По-п’яте, кейси завжди корисні в плані збагачення досвіду та удосконалення навичок, які учні застосовують, аби наблизити ті цінності, які вони вважають найбільш бажаними. Всі навички разом можуть бути описані однією фразою – творче вирішення проблеми і формування аналізу ситуації та прийняття рішення.

Навички, які розвиває метод:

аналітичні навички (вміння відрізняти дані від інформації, класифікувати, виділяти суттєву та несуттєву інформацію, аналізувати, представляти та добувати їх; мислити чітко й логічно),

практичні навички (формування на практиці навичок використання теорії, методів та принципів),

творчі навички (генерація альтернативних рішень),

комунікативні навички (вміння вести дискусію, переконувати, використовувати наочний матеріал та інші медіа-засоби, кооперуватися в групи, захищати власну точку зору, переконувати опонентів, складати короткий та переконливий звіт),

соціальні навички (оцінка поведінки людей, вміння слухати, підтримувати в дискусії чи аргументувати протилежні думки, контролювати себе тощо).

Кейси найкращим чином залучають учнів до активного вирішення ситуації, до участі в подіях кейса.

Кейс-підхід:

• визначає проблему як таку, яка відповідає реальній ситуації, з якою учні стикаються в досвіді роботи;
• підвищує залученість учнів до навчального процесу;
• підштовхує учнів до дискусії з застосуванням різних підходів, інтерпретацій та персоналій;
• сприяє навчанню без пресингу;
• сприяє вихованню так званого «співчуття», коли учні ідентифікують себе з героями кейсу, представляють себе в різних ролях чи ситуаціях;

Мета кейс-методу – розвиток здатності тих, хто навчається, приймати рішення – потребує організації процесу навчання як процесу пошуку і прийняття рішень.

Ефективна підготовка до кейсів, на думку Дж. Пірса та Р. Б. Робінзона, передбачає таку діяльність: адекватно організовувати свій час на підготовку кейсу, читати кейс двічі, фокусувати увагу на стратегічних питаннях, не дивитися зверхньо на «речові докази», працювати у зручних для себе часових рамках, трансформувати свої знання у професійну галузь управління. Оскільки кейс-метод потребує активної участі, то учень має: регулярно відвідувати заняття, бути завжди готовим приймати участь у дискусіях, розглядати проблему у широкому аспекті, дотримуватися теми обговорення. У свою чергу викладач фокусує увагу, залучає учнів, акцентує навчальний процес на загальних концепціях, грає роль захисника «диявола» (займає контр-позицію).

2.2. Використання кейс-технологій на уроках теоретичного навчання  у  закладах  професійної (професійно-технічної )  освіти;

  Сучасний урок, зокрема урок з кейс-технології розвитку  відповідно до останніх  досліджень, завжди будується за таким алгоритмом.

Загальний порядок складання кейсу складається з таких елементів:

• Вступ;
• Загальні знання чи інформація про предмет;
• Опис проблеми;
• Заключення;
• Додаток;
• Обов’язковими складовими кейсу є такі:
• Назва кейсу;
• Опис основної ідеї кейсу (огляд кейсу);
• Мета кейсу (чого навчає);
• Місце кейса в учбовому плані (для самостійного планування навчального процесу);
• Формулювання проблеми та план вивчення матеріалів кейса; Поетапне завдання для виконання;
• Питання для обговорення;
• Вимоги до оформлення результатів роботи з кейсом;
• Опис ситуації;
• Довідкові матеріали;
• Посилання на додаткові інформаційні ресурси (для самостійного вивчення);

Процес пошуку та прийняття рішень, який учні проходять під час роботи над кейсом, можна представити шістьма фазами (табл. 1).

Таблиця 1.

Фази процесу пошуку та прийняття рішень

під час роботи над кейсом

1. Знайомство з конкретним випадком	Мета: розуміння проблемної ситуації і ситуації прийняття рішень
2. Інформація, яка отримується з наданих матеріалів і здобувається самостійно	Мета: навчитися здобувати і оцінювати інформацію, необхідну для пошуку рішень
3. Обговорення можливостей альтернативних рішень	Мета: розвиток альтернативного мислення
4. Резолюція. Прийняття рішень в групах	Мета: співставлення і оцінка варіативних рішень
5. Диспут. Окремі групи захищають свої рішення	Мета: аргументований захист рішень
6. Співставлення результатів. Порівняння рішень, прийнятих в групах, з рішенням, прийнятим в дійсності	Мета: оцінити взаємозв’язок інтересів, в яких знаходяться окремі рішення

В результаті аналізу таблиці можна виділити такі основні етапи створення кейсів:

1-й етап. Визначити мету створення кейсу, наприклад, навчання ефективним комунікаціям всередині організації (установи). Для цього можна розробити кейс, взявши за приклад добре відому організацію, описати її комунікації, які використовуються секретарями для організації роботи. Розробити питання та завдання, які дозволять учням засвоїти різні види комунікацій (наради різного рівня, щорічний звіт, внутрішньо організаційна газета, оголошення, брифінги тощо).

2-й етап. Ідентифікувати конкретну реальну ситуацію згідно з відповідною метою.

3-й етап. Провести попередню роботу з пошуку джерел інформації для кейсу. Можна використати пошук за ключовими словами в Інтернеті, аналіз каталогів друкованих видань, журнальних статей, газетних публікацій, статистичних даних.

4-й етап. Зібрати інформацію та дані для кейсу, різні джерела, в тому числі і контакти з організацією, яка описується в кейсі.

5-й етап. Підготувати перший варіант кейсу. Цей етап включає макетування, компоновку матеріалу, визначення форми презентації (відео, друк тощо).

6-й етап. Отримати дозвіл на публікацію кейсу у випадку, якщо інформація містить дані з конкретної організації.

7-й етап. Обговорити кейс, залучаючи якомога ширшу аудиторію, і отримати експертну оцінку колег перед його апробацією. Як результат такої оцінки можна внести необхідні зміни та покращити кейс.

8-й етап. Підготувати методичні рекомендації з використання кейсу. Розробити завдання для учнів і можливі питання для дискусії та презентації кейсу, описати передбачувані дії учнів і викладача в момент обговорення кейсу.

Ефективне використання кейсу потребує від викладачів ретельного планування. Така підготовка складається з двох частин – змісту та процесу.

Зміст означає вибір питань (проблем), на яких акцентується увага через застосування обраних процесуальних технологій. Процес означає технології щодо використання кейсів у класних завданнях, роботах у групі, рольових іграх та демонстраційних методах.

Підготовка змісту кейсів. Застосовується метод «кроків» щодо ідентифікації та вибору питань (проблеми) у окремому кейсі. Для слухачів даються такі завдання.

Крок І. Проаналізуйте зміст (сутність) кейсу. Прочитайте його декілька разів. У ході читання запишіть проблеми, які підіймаються героями, ситуаціями чи подіями.

Крок ІІ. Перегляньте список зафіксованих проблем. Можливо, треба щось додати, поновити. Переконайтеся, що охоплено весь спектр проблем. Цей список має відображати ваш досвід, освіту, особистість. Пам’ятайте, що немає «правильного» чи «неправильного» списку.

Крок ІІІ. Перегляньте фонд бібліотеки, зверніться до однокурсників, використайте власний досвід тощо. Знайдіть статті, книги, доповіді, які пропонують теоретичний матеріал (узагальнення, розповіді тощо) щодо питань (проблем), які ви обрали. У цьому випадку ви будете повністю готові до виконання кейсу. Це також допоможе вам обрати техніки щодо використання кейсу.

Зв’язок з обраною літературою для читання.

Ретельно відібрана література для читання збагатить та сфокусує навчальний потенціал кейсів. Загалом, корисні завдання з читання. Один і той самий кейс можна використовувати з різними цілями, з різними завданнями для читання.

Підготовка кейсів для обговорення.

Готуючи кейс до використання в класі, викладач має визначитися з цілями; використовуючи свій власний стиль, не забувати про можливості, закладені у кейсі. Це може бути технічний чи інтуїтивний підхід. Природно, можуть виникнути питання: наскільки зручно викладач почувається серед слухачів? Веде викладач слухачів до специфічних висновків кейсу, чи навпаки надає групі можливість зробити власні «відкриття»? Викладач – прихильник невизначеності, постійно ставить запитання, чи у нього чіткі та специфічні цілі курсу? Кожен з викладачів має визначитися з цими питаннями і розробити власну стратегію використання кейсів в контексті свого курсу. Той чи інший кейс передбачає мету використання: одні розкривають етичні питання чи міжособистісні проблеми, інші закликають до проектування поведінки героїв (подій), є й такі, що вимагають ретельного аналізу. Деякі кейси передбачають рольові ігри: учні та викладачі можуть безпосередньо розіграти героїв кейсу. Є кейси, які представляють собою діалог між героями, інші надають слухачам змогу підготувати повідомлення, є й такі, що стимулюють формальні дебати в класі.

Загалом, кейси розробляються і використовуються з огляду на різноманітні інструкційні цілі та цілі курсу. Вони включають:

• непряму соціалізацію через використання реального досвіду;
• розвиток особистісних правил реагування та поведінки на складні ситуації;
• розвиток навичок відокремлення фактів від припущень;
• практикум у висловленні цілей та формулюванні стратегій із залученням особистісних, організаційних та між-організаційних відносин;
• досвід ретельної аргументації своїх суджень та опору спокусі відразу робити висновки щодо фактів, вміння вислухати різноманітні думки одногрупників;
• вдосконалення здатності застосування «книжної» теорії у практичних цілях;
• досвід вирішення проблем та прийняття рішень у групі;
• вдосконалення діагностичних навичок та навичок проектування ефективного втручання в управлінські справи;
• перевірку особистісних цінностей та цілей;
• розвиток та перевірку меж власної поведінки;
• співвідношення «великої картини» з «малим прикладом»;
• виховання почуття особистого залучення до досягнення поставлених цілей.

Звичайно, у кожного викладача можуть бути власні цілі щодо використання кейсів у класі. Дуже багато тактичних дій можуть сприяти успішному виконанню інструкційних та персональних цілей у кейс-навчанні. Наприклад, викладач може запропонувати слухачам дати відповіді на такі питання:

• Які факти згадуються у кейсі?
• Які передбачення зроблені у кейсі?
• Які висновки ви зробили з цих фактів та передбачень?
• Які теорії, загальні положення чи правові доктрини присутні у кейсі?
• Якого досвіду ви набули під час читання кейсу та чого навчилися з цього досвіду?
• Які пропозиції (рекомендації) можна зробити? Для кого і чому?

Для тих учнів, хто читає кейси неуважно, а тому не бачить основної ідеї (чи ідей) кейсу, можна запропонувати підготувати роботу з зазначенням цілей кейсу у вигляді концентровано підібраних декількох слів; перевести зміст кейсу на мову і термінологію підручника; відокремити факти від думок; підготувати діаграму центральної проблеми кейсу та всі додаткові фактори, що мають до неї відношення.

Існує також багато технік залучення всієї групи до роботи. Х. Фокс пропонує технологію «Філіпс 66», за якої учні діляться на групи з 6-ти чоловік, яким дається 6 хвилин на те, щоб сформулювати свою позицію та обрати того, хто буде її презентувати. Викладач може запропонувати також групам попередні вирішення проблеми і дати їм завдання оцінити ці рішення (погодитися чи піддати критиці). Учнів можна поділити на команди для підготовки письмових чи усних доповідей. Цікавими варіантами загальної технології викладання кейсів, яку пропонує Х. Фокс, могли б бути, наприклад, такі: викладач рекомендує різні види робіт, які виконує кожна група. В результаті, всі спостерігають за тим, що зробила кожна з груп; можна запропонувати рольову гру з її подальшою презентацією.

Х. Фокс також пропонує декілька технік, аби підвищити здатність учнів застосовувати досвід, отриманий в результаті аналізу кейсу. Одна з них – запропонувати учням розглянути загальні ситуації, де можна застосувати розроблені в ході обговорення кейсу рішення. Така техніка сприяє розвитку принципу дії та визнання структурних узагальнень.

Ще одна техніка стимулювання застосування знань, отриманих під час роботи над кейсами – дати учням  можливість вести заняття чи написати кейс самим та поділитися ним з одногрупниками. Якщо викладач вибирає цю технологію, важливо забезпечити учнів інструкціями (вказівками) щодо написання кейсів. Серед найважливіших: 1) зробіть кейс таким, який зорієнтований на рішення, а не на опис ситуації чи легкої проблеми; 2) пишіть кейс з точки зору якоїсь особи, навіть якщо ця особа не з’являється безпосередньо у кейсі; 3) надайте у кейсі достатньо відповідної інформації для використання її як основи прийняття рішень чи рекомендацій.

Існує ціла низка спроб розрізняти та типологізувати метод кейсу.

Типологія кейсів як педагогічного інструменту, який використовується для досягнення певних навчальних цілей, представлена в монографії П. Шеремета та Г. Каніщенка  і має такий вигляд:

-                       кейс, що вимагає прийняття рішення;

-                       кейс, що вимагає розробки стратегії;

-                       описовий кейс;

-                       кейс, що вимагає визначення проблеми;

-                       кейс, що вимагає застосування теоретичних понять.

Стосовно відображення матеріалу, виду отримання й обробки інформації, процесу прийняття рішення, рішення проблеми й оцінки рішення розрізняють чотири варіанти кейс-методу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Таблиця 2.

Основні методичні варіанти метода кейсу

 

Метод	Пізнання проблем	Отримання інформації	Визначення різних варіантів рішення	Рішення проблеми/прийняття рішення	Оцінка (критика) рішення
Метод навчання за допомогою ситуаційних вправ (Case-study method)	Головне завдання – аналіз прихованих проблем	Інформація надається	За допомогою наданої інформації розробляються варіанти рішення проблеми і приймаються відповідні рішення		Порівняння власного рішення з рішенням, яке було прийнято в дійсності.
Метод проблемних ситуацій (Case-problem method)	Проблеми чітко названі	Інформація надається	Головне завдання – за допомогою названих проблем і наданої інформації розробляються варіанти рішення і приймається рішення		Можливе порівняння власного рішення з рішенням, яке було прийнято в дійсності
Метод ситуацій-випадків (Case-Incident Method)	Інформація надається неповна	Головне завдання – самостійне отримання інформації
Метод визначених проблем (Stated-problem method)	Проблеми називаються	Інформація надається	Наводяться готові рішення з обґрунтуванням: можливий пошук додаткових альтернатив		Головне завдання –  оцінка (критика) прийнятих рішень

Case-study method. Цей варіант часто відрізняється великим обсягом матеріалу, оскільки окрім опису ситуації надається і весь обсяг інформаційного матеріалу, яким можуть користуватися учні. Основний наголос в роботі над кейсом робиться на аналізі і синтезі проблеми і на прийнятті рішення.

Case-problem method. В цьому варіанті під час опису кейса чітко називається і проблема. Таким чином, залишається більше часу на розробку варіантів рішення та їх детальне обговорення.

Case-Incident Method. Цей варіант відрізняється тим, що в центрі уваги знаходиться процес отримання інформації. З цієї причини ситуація часто відображається не в повному обсязі. Однак така форма роботи потребує багато часу, її можна вважати особливо наближеною до практики, тому що на практиці саме отримання інформації складає суттєву частину всього процесу прийняття рішення.

Stated-problem method. Характерною рисою цього варіанту є надання готових рішень та їх обґрунтування. Завдання учнів полягає в першу чергу в ознайомленні зі структурою процесу прийняття рішення на практиці, в критичній оцінці прийнятих рішень і по можливості у розробці альтернативних рішень.

Таким чином, кейси використовуються різноманітним чином. Їх мета – спонукати учнів до творчості. Кейси – суттєвий та гнучкий педагогічний ресурс, універсальний засіб для вивчення різноманітних дисциплін, які характеризуються тим, що вони передбачають пошук відповіді на проблемні питання. Кейси швидше спрямовані не на отримання готових знань, а «на творення» нових знань, що передбачає співтворчість учня і викладача. Останній виступає у ролі  координатора процесу навчання. Разом з тим, результатом кейсу є не лише оволодіння новими знаннями, але й набуття професійних навичок, цінностей.

3. Впровадження кейс-технологій на уроках теоретичного навчання у ДНЗ «ВПУ №2м.Херсона»

Окремі науковці вказують перелік дисциплін, у процесі викладання яких може бути застосований кейс-метод як ефективний інтерактивний метод навчання: економічні, суспільні і соціальні науки, мова й література та професійні дисципліни [4]. Таким чином, застосування даного інтерактивного методу може мати місце і на уроках охорони праці в професійно-технічних навчальних закладах. На уроках «Охорони праці» в училищі  викладачі практикують застосування кейс-методів.

Розробляючи ситуаційні завдання необхідно враховувати специфіку навчального матеріалу. З огляду на це, очевидно, що не до кожної теми можна буде створити ситуаційне завдання. Ситуаційна методика – потужний і ефективний, проте не універсальний інструмент навчальної технології. Ним не слід повністю заміняти інші методи навчання. Ситуаційні вправи необхідно використовувати поряд із традиційними навчальними методиками [4].

Проблемна ситуація може бути висвітлена як при вивчені нової теми у викладенні теоретичного матеріалу, так і може використовуватися з метою закріплення отриманих знань, узагальнення та систематизації матеріалу [3].

Наприклад, при проведенні вступного заняття з предмету "Охорона праці" (тема "Поняття про охорону праці, її значення та завдання") на етапі вивчення нового матеріалу учням пропонується таке ситуаційне завдання:

Розглянемо два підприємства "Основа" та "Стиль". Обидва підприємства займаютьсявиготовленням металопластикових конструкцій. На обох підприємствах працює однакова кількість працівників – 25. Проте умови праці на цих підприємствах різні. На підприємстві "Основа" створені оптимальні умови праці для працівників, закуплене нове обладнання, працівники цього підприємства сумлінно дотримуються правил внутрішнього трудового розпорядку і дотримуються вимог інструкцій та інших нормативних документів з охорони праці. На підприємстві "Стиль" роботодавець не намагається покращувати умови праці для своїх працівників, а самі ж працівники недбало ставляться до своїх трудових обов’язків – можуть запізнитися на роботу з неповажних причин, прийти в стані алкогольного сп’яніння тощо, а також не завжди дотримуються вимог інструкцій з безпеки праці.

Обдумавши, дайте відповіді на запитання:

• На якому підприємстві рівень травматизму буде вищий?
• Працівники якого підприємства виготовлять більше продукції за один робочий день?
• На якому підприємстві собівартість продукції буде нищою?
• Зробіть висновок про соціальне та економічне значення охорони праці.

У цьому випадку спільне обговорення даної ситуації в класі підводить учнів до висновку про значення охорони праці.

Якщо ж ситуаційна вправа застосовується на етапі закріплення вивченого матеріалу для узагальнення та систематизації знань, то попередньо учні повинні бути ознайомленні з певними теоретичними положеннями, і лиш після цього приступати до вирішення поставленої вчителем проблеми. Обговорення кейсу можна проводити фронтально з усіма учнями класу або організувати роботу в групах.

Наприклад, при вивчені теми "Контроль за станом охорони праці. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці" для закріплення вивченого матеріалу можна запропонувати учням такі ситуаційні вправи:

• Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведенні планової перевірки на підприємстві КП "Херсонелектротрас" Ви виявили порушення, зокрема у виробничих приміщеннях немає необхідної кількості вогнегасників, деякі з них не пройшли технічного огляду, а евакуаційні шляхи, що повинні використовуватись у випадку пожежі, захаращені різними запчастинами та сміттям. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?
• Ви – посадова особа органу державного пожежного нагляду. При проведені першої планової перевірки на підприємстві КП "Херсонелектротранс" Ви виявили порушення та недоліки з пожежної безпеки та видали керівникові даного підприємства припис та зобов’язали його усунути дані порушення у 2-х тижневий термін. Сьогодні Ви прийшли з повторною перевіркою на підприємство. Проте виявилось, що ніякі із недоліків усунуті не були: вогнегасників не вистачає а евакуаційні шляхи далі захаращені. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?
• Ви – посадова особа органу санітарно-епідеміологічної служби. При проведенні планової перевірки на приватному підприємстві "Молокія" Ви виявили грубі порушення, зокрема наявність у готовій продукції кишкової палички. Що Ви можете зробити в цій ситуації, виходячи із власних повноважень?

Окрім того, зустрічається поняття ситуаційне тестове завдання (ситуаційний-тест), під яким слід розуміти одну із форм тестових завдань, найскладніших у змістовному плані, що використовуються для контролю навчальних досягнень учнів [6; 7; 8].

Такі ситуаційні тестові завдання можна включати до тематичних або підсумкових контрольних робіт, пропонуючи їх виконувати учням, які претендують на отримання найвищого балу.

Наприклад, для перевірки знань з розділу "Електробезпека" учням можна запропонувати такі ситуаційні тести:

• Під час сильного вітру стався обрив електричного дроту і він упав на землю. Ви стали свідком цієї події та знаходитесь на значній відстані від дроту. Які будуть Ваші дії?
• Ви з другом пішли на прогулянку. Під час сильного вітру стався обрив електричного дроту біля якого проходив Ваш друг. Дріт впав на землю і Ваш товариш потрапив у зону розтікання струму. Які поради щодо виходу з цієї зони ви йому дасте?
• Вмикаючи електроприлад з несправною ізоляцією, людина потрапила під напругу. Потерпілий не може самостійно відірвати руку від струмоведучового провідника. Які будуть Ваші дії?

Окрім цього необхідно подбати про професійну спрямованість ситуаційного завдання для конкретної навчальної групи залежно від спеціальності, яку здобувають учні.

Наприклад, при вивчені теми "Навчання, інструктування та перевірка знань з охорони праці" учням зі спеціальності "Кухар" можна запропонувати таке ситуаційне завдання:

Ви керівник фасувального цеху приватного підприємства "Молокія". На підприємство у зв’язку з розширенням виробництва прийняли 25 нових працівників, 5 з яких прийшло працювати у ваш відділ. Який вид інструктажу потрібно провести з новоприйнятими працівниками? Яким буде зміст цього інструктажу?

А для вивчення цієї ж теми у групі будівельного профілю учням можна запропонувати таку ситуаційну вправу:

Ви – керівник будівельного підприємства "Херсонбуд". На вашому підприємстві працює 345 людей. Нещодавно були введені в дію нові будівельні норми і правила. Подумайте, який вид інструктажу потрібно провести у даному випадку? Яким буде зміст цього інструктажу?

Розробка уроку з використанням кейс-технології додається. Додаток 1

4. Рекомендації щодо розвитку кейс-технологій на уроках теоретичного навчання у закладах професійної  (професійно-технічної) освіти.

Кейс-уроки – це  навчальний матеріал, структурований в особливому форматі. Він складається з 6 або 10 розгорток, які системно відображають розділи шкільної програми, а також суміжну інформацію за межами шкільної програми.Інформація в кожному розділі – це не просто тези, а відповіді на питання:

1. Як це працює?
2. Які проблеми існують в зв'язку з цим?
3. Як вони можуть бути подолані?
4. Який може вийти результат?
5. Які фундаментальні і нові знання є в цій галузі?
6. Міні-історії.

Кейс – це не конспект або реферат, а навчальна технологія, виготовлена за особливим алгоритмом, який дає цілісне уявлення про явище, що досліджується.

Предметна» система, що існує зараз, значною мірою застаріла, адже вона схожа на принцип роздільного харчування, при якому, як відомо, білки, жири, вуглеводи і вітаміни вживають окремо[11].

Однак фізіологія людини така, що травна система переробляє змішану їжу набагато ефективніше, ніж розділену на компоненти. Так і їжа для розуму.

Людський мозок активніше і результативніше засвоює інформацію, якщо відомості взаємопов'язані, і, навпаки, однорідну інформацію мозок запам'ятовує слабше, тому що не знає, куди її «відправити на зберігання». Зв'язки між навчальними дисциплінами і явищами легко встановлюються впровадженням перехресних «розгорток з предметів».

Кейси побудовано за принципом 2в1: і для ерудиції, і за програмою. Вони супроводжуються формулами, графіками, діаграмами і рівняннями, які відповідають «розділам підручників». Одна з головних переваг полягає в тому, що кейси – це ниточка до дорослого життя з багатовимірним сприйняттям світу, цінностей та явищ.

Чим викликана актуальність кейсів?

• невідповідністю між стандартами навчання учнів та їх індивідуальними особистісними характеристиками, таким як темп-ритм, інтереси, здібності, тощо;
• невідповідністю темпів розвитку науки дійсним пізнавальним можливостям учнів;
• невідповідністю нав'язуваного навчання за одним профілем прогресивному в 21 столітті вектору на багатостороній особистісний розвиток;
• у передових країнах кейси стають превалюючою формою занять.

Чим корисні кейси?

1.Вони дозволяють учням самостійно організовувати процес засвоєння матеріалу.
2.Швидко виникає мотивація розібратися в усьому одразу, причому, системно.
3.Вони дають можливість роботи з різними джерелами інформації.
4.Вони дозволяють ефективно організовувати роботу командами.
5. Кейси – це технологія сучасного контекстного навчання.

Для ефективного використання кейс-методу необхідно створювати спеціальні умови

• забезпечення достатньо високої складності пізнавальних проблем, які потрібно вирішувати учням;
• створення викладачем логічного ряду запитань щодо пізнавальної проблеми, які спонукають учнівську молодь до пошуку істини;
• створення в аудиторії атмосфери психологічного комфорту, яка має сприяти вільному висловлюванню учнями думки, не боячись помилки;
• відведення спеціального часу на осмислення способів вирішення проблеми;
• організація спеціальної підготовки викладачів до запровадження методики.

5.Висновки

 Отже, використання ситуаційних методик на уроках охорони праці у професійно-технічних навчальних закладах є одним із ефективних та дієвих засобів формування творчої, активної особистості майбутнього кваліфікованого робітника, якого потребує ринок праці в сучасних соціально-економічних умовах.

Перевага кейс-метода відносно традиційних, що застосовуються у навчальному процесі, є незаперечною.  Кейс-метод дозволяє зацікавити учнів процесом навчання, формує сталий інтерес до конкретної навчальної дисципліни, сприяє активному засвоєнню знань та навичок.

 Проте кейс-метод має певні недоліки:

-  недостатньо досліджений у педагогіці;

- не сприяє глибокому вивченню педагогічних проблем і завдань;
-  вимагає більших затрат часу;
- потребує від викладача певного досвіду, глибоких знань у проведенні дискусії та аналізу "кейсової" ситуації;
- викладач повинен вміти відмовитися від власних суджень та упереджень.

Кейс-метод ґрунтується на принципах, які фактично змушують переглянути ролі викладача і учня. Зобов'язання викладача при застосуванні кейс-методу полягає в тому, щоб створити в навчальної аудиторії такі умови, які б дозволили розвинути у учнів вміння критично мислити, аналізувати, спонукати їх до того, щоб в процесі дискусії поділитися власними думками, ідеями, знаннями та досвідом. Зобов'язання учня полягає в тому, щоб збагачуючи своєю творчою енергією навчальний процес, прийняти на себе частку відповідальності за його результативність. При цьому вони повинні усвідомлювати, що викладач знаходиться в аудиторії для того, щоб допомогти їм, і учні мають скористатися цим у повній мірі, проте основна відповідальність за те, чому вони навчились, лежить на них.

Індивідуальний аналіз кейсу і його обговорення в групі дають набагато більші можливості для розвитку фахової майстерності, ніж заучування підручника чи конспекту лекцій.

Даючи учням завдання у формі кейсів, ми відкриваємо їм значно більшу можливість поділитися своїми знаннями, досвідом і уявленнями, тобто навчитися не тільки у викладача, а й один у одного. Такий метод піднімає впевненість учнів у собі, у своїх здібностях. Вони активно вчаться слухати один одного і точніше висловлювати свої думки.

Найголовнішою навичкою, яку здобуває учень під час навчання, повинно стати вміння  під професійним кутом зору сприймати будь-яку наочну, вербальну інформацію, самостійно осмислювати, приймати рішення, оцінюючи його можливі наслідки, визначати оптимальні шляхи реалізації цього рішення.

 

    6.  Література.

1. Бобохуджаев Ш.И., З.Ю. Юлдашев Инновационные методы обучения: особенности кейс-стади метода обучения и пути его практического использования. – Ташкент. -2006.
2. Гладких И.В. Методические рекомендации по разработке учебных кейсов. – СПб, 2004
3. Смолянинова О.Г. Дидактические возможности метода сase-study в обучении студентов // www. lan.krasu.ru.
4. Шеремета П. Каніщенко Г. Кейс-метод: з досвіду викладання в українській бізнес-школі. – Київ: Центр інновацій та розвитку. – 1999.
5. Гончаров С. М., Гурин В. А. Методи та технології навчання в кредитно-трансферній  системі організації навчального процессу: Навчально-методичний посібник. – Рівне: НУВГП, 2010. – 451 с.
6.   Інтерактивні технології навчання в кредитно-модульній системі організації навчального процесу. – Рівне: НУВГП, 2006. – 172 с.
7.  Науково-методичні засади професійної підготовки кваліфікованих робітників в умовах євроінтеграції / автори: Л. Нестерова, П. Лузан, В. Манько, Т. Герлянд, О. Слатвінська, М. Шимановський; за заг. ред. Л. Нестерової. – К.: ІПТО НАПН України, Педагогічна думка, 2012. – 160 с.
8. Осадченко І. І. Різнорівнева ефективність застосування ситуаційної методики навчання у ВНЗ / І. І. Осадченко // Педагогічна наука: історія, теорія, практика, тенденції розвитку. – 2010. – №1. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://intellect-invest.org.ua/ukr/pedagog_editions_e-magazine_pedagogical_-science_vypuski_n1_2010_st_14/
9. Основи охорони праці: Навчальний посібник для професійно-технічних навчальних закладів Л. Є. Винокурова, М. В. Васильчук, М. В. Гаман. – К: Факт, 2005. – 344с.: іл.
10. Про порядок розробки складових нормативного та навчально-методичного забезпечення підготовки фахівців з вищою освітою: Наказ Міністерства освіти України від 31.07. 1998 р. №285. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/documents/date_2h/pg_itcasa/index.htm
11. Розробка тестів на основі критеріїв – шлях для оцінювання згідно з попередньо визначеними критеріями компетенцій (методичні рекомендації) / Укл. Н. П. Малінкіна. – Ж., 2008. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pto-zh.org.ua/pages/p29
12. Ягупов В. В. Педагогіка: Навч. посібник. – К.: Либідь, 2002. – 560 с.

 

 

 

 

Додаток 1

  Методична розробка кейс -уроку «Енергоефективні джерела світла »

Предмет «Основи енергозбереження»

 Мета:

1) сформувати наукове уявлення про види ламп, їх структуру, пояснити принцип їх роботи;

 2) продовжити формування інформаційної компетентності учнів: від пошуку необхідної інформації, її відбору, аналізу та оприлюднення для загалу класу; наукового підходу під час опису принципу роботи;

3) продовжити формування соціальної компетентності учнів під час роботи по підготовці міні-проектів на запропоновані теми.

Очікувані результати: учні знають принцип роботи різних видів електричних лампочок, розуміють доцільність використання того чи іншого виду ламп, називають недоліки та переваги, акцентуючи увагу на екологічному аспекті. Тип уроку: кейс-урок (поєднує в собі історію, біологію, екологію, математику, фізику, хімію, мистецтво).

Обладнання: презентація, міні проекти, підготовлені дітьми.

Хід уроку

 І Організаційний момент (1 хв.)

ІІ Проблемне питання (2 хв.) Діяльність учителя: Незважаючи на жартівливу тему нашого уроку, питання електроенергії є актуальним. Чи задумувались ви як невід’ємний атрибут нашого життя «лампочка» впливав на розвиток людства? Компетентності: формування пізнавального інтересу до вивчення теми уроку Діяльність учнів: висувають гіпотези

ІІІ Захист міні-проектів (15 хв.)

За тиждень до проведення уроку учні були розбиті на групи (історики, фізики-технологи, біологи-екологи, хіміки, географи). Кожна група виконала дослідження на задану тематику.

 ІV Вивчення нового матеріалу (15 хв.) Діяльність учителя: учитель інформує учнів про різні види ламп, їх особливості, пояснює їх будову та принцип роботи. Компетентності: наукове розуміння принципу роботи електричних лампочок та їх застосування у практичній діяльності, формування вмінь до самоосвіти. Діяльність учнів: отримують нову інформацію. Сьогодні існує реальна загроза екологічному стану нашої планети, тому це вимагає від нас змінити відношення до споживання електроенергії. Є просте рішення – економити ресурси за рахунок економного і більш ефективного використання енергії. Зараз приблизно 20% загального запасу енергії витрачається на освітлення, тому проблема заощадження електроенергії є однією з основних. Одним із засобів економії є використання більш економних ламп. Розглянемо з вами різні види лампочок. [10] Сучасна лампа розжарення складається зі скляної колби, до цієї колби прикріплений металевий цоколь з різьбленням, за допомогою якого лампочку фіксують у патроні. Робота лампи розжарення полягає в тому, що металева спіраль, що знаходиться у вакуумі, нагрівається. Цим вакуумом є скляна колба. Струм, який проходить через спіраль, розігріває її до температури, рівної 3000 12 градусів і завдяки цьому відбувається випромінювання світла. Недоліком такої лампи є те, що більша частина енергії йде на тепло (нагрівання повітря) і лише до 10% на світіння самої лампи. Але, крім звичайних ламп, останнім часом все більшою популярністю почали користуватися різні види газорозрядних і світлодіодних ламп. Світлодіод — це такий напівпровідниковий прилад, в якому електричний струм перетворюється безпосередньо в світлове випромінювання. До речі, в англійській мові світлодіод називається «light emitting diode» або «LED». Світлодіод складається з напівпровідникового кристала на підкладці, що не проводить струм, корпусу з контактними виводами і оптичної системи. Для підвищення життєстійкості простір між кристалом і пластиковою лінзою заповнений прозорим силіконом. Алюмінієва основа слугує для відведення надлишкового тепла, якого виділяється зовсім невелика кількість. Дані лампочки більш економні ніж лампи розжарення за рахунок зменшення втрат енергії на тепло. 13 Енергозберігаюча лампа складається з трьох основних частин: цоколь, люмінесцентна колба і електронний блок. Цоколь служить для підключення лампи до електричних проводів. Він мало чим відрізняється від цоколя лампи розжарювання. Основне призначення електронного блоку лампи - забезпечення запалювання і подальшого горіння (світіння) лампи. Колба енергозберігаючої лампи заповнюється інертним газом, часто до неї додаються пари ртуті. Внутрішні стінки її (колби) покриваються люмінесцентним складом. При впливі електричної напруги (включення лампи в мережу) у лампі починається процес руху заряджених електронів, які при зіткненнях з атомами ртуті створюють ультрафіолетове випромінювання, невидиме нашому оку. Це випромінювання проходить через люмінофор - тоді й утворюється видиме нами світло. Діяльність учителя: Поговоримо про переваги і недоліки енергозберігаючих ламп. 14 Компетентності: розвиток комунікативної компетентності, розуміння економічного і екологічного аспекту використання електричних ламп. Діяльність учнів: висловлюють свої думки. Учням пропонується перегляд відеофайла «Як правильно обрати лампочку» (https://www.youtube.com/watch?v=CG4YIkBCSYI ) V Закріплення знань (10 хв.)

Клас поділений на групи (історики, фізики-технологи, біологи-екологи, хіміки, географи). Учитель пропонує завдання, та група дітей, що має відповідь, піднімає лампочку і за правильну відповідь отримує один бал (лампочку). По закінченню кількість балів – лампочок переводиться в дванадцятибальну систему. 1. Із запропонованих на слайді видів ламп знайдіть: а) лампи розжарення; б) світлодіодні; в) люмінесцентні; г) енергозберігаючі.

Гра «Правда - брехня». Кожна група учнів отримує питання, на яке має дати відповідь «правда» або «брехня». Орієнтований перелік питань: 1. Джерела світла бувають природні. (правда) 2. В першій половині ХІХ ст. пануюче місце займало газове освітлення. (правда) 3. День народження лампи розжарення 1890 рік. (брехня) 4. Вперше в лампах розжарення використав вольфрам Лодигін. (правда) 5. Світляки світять жовто-зеленим або холодним синюватим світлом в діапазоні від 548 до 620 нм. (правда) 6. Термін роботи енергозберігаючої лампи становить близько 2 тисяч годин. (брехня) 7. Джеймс Максвелл запропонував у своїй теорії, що світло – це електромагнітна хвиля. (правда)

VІ Рефлексія Сьогодні я дізнався… Сьогодні я зрозумів, що… Найбільше мені сподобалося … Я б хотів більше дізнатись про …

 VІІ Домашнє завдання Описати лампи, які використовуються вдома, знайти їх характеристики (інструкція) та обрахувати кількість енергії, що споживає кожна лампа за годину.

Методичні рекомендації щодо проведення уроку з предмету енергозбереження  «Енергоефективні джерела світла» супроводжується додатковими засобами: анімаційна демонстрація, перегляд відеофайлу, інтерактивним методом «Робота у групах». Інтерактивні методи навчання сприяють кращому розумінню навчального матеріалу, підвищують зацікавленість учнів при вивченні фізики і є додатковим мотивуючим фактором. Поєднання сучасних методів навчання та комп’ютерних технологій доцільно використовувати для уроків різних типів, що дає змогу більш повно розкрити тему уроку та зацікавити учнів. Одним із методів активізації навчальної діяльності, формування і вдосконалення навичок роботи в команді є метод проектів. Тому урок побудований так, щоб дати змогу учням продемонструвати продукт роботи над міні проектом, що значно покращує якість знань, збільшує зацікавленість при вивченні запропонованих питань. При підготовці до даного уроку слід наперед розділити учнів у класі на групи, оголосити групам теми проектного дослідження. Групи учнів формуються з урахуванням психологічної сумісності, але з різним рівнем підготовки. Для закріплення отриманих знань рекомендовано підібрати різні види перевірочних завдань. Обов’язковим є виконання творчих домашніх завдань. Тематику таких завдань підбирає вчитель.