Використання новітніх методик викладання математики в процесі розвитку навчальних компетенцій учнів

Про матеріал
За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентоспроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки.
Перегляд файлу

Використання новітніх методик викладання математики в процесі розвитку навчальних компетенцій учнів

 

 

Зміни в українському суспільстві, що означені пошуком нового світорозуміння, педагогічного світовідчуття, викликають необхідність формування нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентно-спроможності, гнучкості знань молодої людини.

Сьогодні, як ніколи, гостро стоїть завдання осмислення й пізнання буття, створення нової філософії освіти, відкритої до таємниць життя людини, її прагнень, життєвого потенціалу. На цій основі повинна формуватися нова педагогіка – педагогіка компетентної, відповідальної людини.

Компетентність – синонім понять «поінформованість», «обізнаність», «досвідченість»,  «авторитетність». Із латинської – «підходящий», «відповідальний», «узгоджений».

У діяльнісній сфері людини виділяють професійні компетентності, надпрофесійні компетентності, ключові компетентності.

У світовій освітній практиці розглядають різні структури і типи ключових компетенцій. Так Радою Європи визначені п’ять ключових компетенцій – орієнтири роботи у вихованні особистості учня.

1. Політична і соціальна: здатність брати відповідальність, брати участь в ухваленні групових рішень, розв’язувати конфлікти ненасильницьким шляхом.

2. Життєдіяльність у багатокультурному суспільстві. Контроль за виявом расизму, ксенофобії, клімату нетолерантності.

3. Володіння усною і писемною комунікаціями. Володіння більш ніж однією мовою.

4. Інформаційна писемність. Володіння інформаційними технологіями, розуміння суті їх застосування.

5. Здатність вчитися протягом усього активного життя.

За умов трансформації українського суспільства особливої значущості набувають питання формування молодою людиною нових життєвих стратегій, компетентності, конкурентно-спроможності, посилення гнучкості та мобільності соціальної поведінки.

Входження молодих поколінь у глобалізований динамічний світ, у відкрите суспільство актуалізує роль життєвої компетентності вихованців.

ЯКОСТІ ТА ВМІННЯ, ЯКИМИ МАЄ ВОЛОДІТИ ВИПУСКНИК СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ

  •     Бути гнучким, мобільним, конкуренто здатним, уміти інтегруватись у динамічне суспільство, презентувати себе на ринку праці;
  •     Критично мислити;
  •     Використовувати знання як інструмент для розв’язування життєвих проблем; генерувати нові ідеї, приймати рішення і нести за них відповідальність;
  •     Володіти комунікативною культурою, вміти працювати в команді;
  •     Вміти запобігати та виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;
  •     Цілеспрямовано використовувати свій потенціал як для самореалізації в професійному і особистому плані, так і в інтересах суспільства, держави;
  •     Уміти здобувати, аналізувати інформацію, отриману з різних джерел, застосувати її для індивідуального розвитку і самовдосконалення;
  •     Бережливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших як до найвищої цінності;
  •     Бути здатним до вибору численних альтернатив, які пропонує сучасне життя.

Саме компетентний підхід подолає прірву між освітою і потребами життя.

На кожному уроці опановується математичний матеріал, що неможливо без спеціальних прийомів роботи та розвитку компетентності учня. Деякі педагоги практики пропонують таку фомулу компетентності.

 

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

Мобільність знань це – здобуття знань, відсів непотрібної інформації, застосування їх у власному досвіді.

Гнучкість методу: відповідь на питання: «як здобути знання, який метод використати?».

Критичність мислення: це оцінювання себе, світу і свого місця в світі.

Урок математики має великі можливості з розвитку компетентності учня:

  1.   соціальні компетенції (забезпечення активності учня):
  •     залучення дітей до роботи в групах, парах;
  •     планування заходів предметних тижнів де передбачена самостійна, активна діяльність учнів;
  •     надання можливості розв’язування нетипових, творчих задач;
  •     розв’язування задач різними способами, визначення раціональних з них;
  1.   полікультурні компетенції (забезпечення розширення кругозору та підвищення культурного рівня учнів):
  •     використання інформації з історії математики;
  •     розв’язування задач історико-культурного змісту;
  •     розв’язування задач екологічного змісту;
  •     повідомлення про внесок у науку вчених різних країн і насамперед – українських математиків;
  1.   комунікативні компетенції (обговорення проблем):
    •     стимулювання учнів до висловлення особистої точки зору;
    •     коментування учнями розв’язку задач, виконаних креслень;
    •     підготовка учнями завдань, запитань для інших учнів;
    •     розвиток та вдосконалення вміння учнів формувати мету і підбивати підсумки особистоі діяльності;
  2.   інформаційні компетенції (використання різних джерел інформації)
    •     залучення вчителем додаткової інформації, залучення дітей до її використання;
    •     використання схем, таблиць, планів, як результату роботи учнів з інформацією;
    •     навчання учнів науковому інформаційному прогнозуванню;
  3.   саморозвиток та самоосвіта (узагальнення набутих знань):
    •     використання випереджувальних завдань;
    •     консультації учнів з питань самоосвіти;
    •     організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів;
    •     залучення учнів до роботи з консультантами, інструкторами;
    •     поради щодо участі в конкурсах, олімпіадах;
  4.   компетенції продуктивної творчої діяльності:
  •     забезпечення наукового рівня викладання математики;
  •     використання творчих ситуацій, проблемного підходу, кросвордів;
  •     складання задач для гуртків, участь у змаганнях «Кенгуру», олімпіадах;

Предметне навчання, яке регламентується навчальними програмами, вимогами до знань учнів, може стати основою для компетентності учня за умови підбору доцільних предметних методів навчання та поєднання їх з активними технологіями.

 

КОМПОНЕНТИ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ

  •     Компетентність у розумінні математичного матеріалу, баченні спільного у зовні різному.
  •     Компетентність в оперуванні числовою знаковою символікою.
  •     Компетентність в узагальненні матеріалу.
  •     Компетентність в правильному логічному міркуванні.
  •     Компетентність мислити згорнутими структурами.
  •     Компетентність в просторових уявленнях.
  •     Компетентність до зворотності процесу мислення.
  •     Гнучкість мислення, звільнення від шаблонів.
  •     Математична пам’ять.

Формування компетентності учня здійснюється шляхом оновлення змісту освіти, вибором адекватних методів та технологій навчання.


 

Схема формування компетентності учня

 

 

doc
Додано
22 грудня 2022
Переглядів
239
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку