1
ВІДДІЛ ОСВІТИ НЕМІШАЇВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ
БУЧАНСЬКОГО РАЙОНУ
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ОПОРНИЙ ЗАКЛАД ОСВТИ «НЕМІШАЇВСЬКИЙ ЛІЦЕЙ №2»
Використання опорних схем і таблиць на
уроках української мови у початкових класах
КОБКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА
Немішаєве
2024
Рецензенти: Шатило І.А., учитель початкових класів ОЗО «Немішаївський ліцей №2», учитель-методист. Коршунова Л.П., учитель української мови і літератури, учитель-методист.
Кобко Т.М. Опорні схеми й таблиці для використання на уроках української мови у початкових класах: посібник / Т.М. Кобко – Немішаєве, 2024. – 32с.
У посібнику вміщено систематизовані за темами набір схем і таблиць, які доповнюють програмовий матеріал з української мови для учнів 4 класу. Схеми, таблиці складені відповідно до чинної програми з української мови.
Пропонований посібник призначений для засвоєння навчального матеріалу, своєчасного виявлення й усунення прогалин у засвоєнні вивченого матеріалу.
Схеми й таблиці доцільно використовувати як доповнення до діючих підручників на різних етапах уроку. Матеріали можна використовувати для індивідуальної, колективної та самостійної роботи учнів.
Адресовано учителям початкових класів, учням, батькам.
Зміст
Вступ......................................................5
Мова і мовлення............................................7
1.1 Види мовлення, його характеристика:.........................7
1.2 Слова для ввічливого спілкування...........................7
1.3 Культура мовлення......................................8
Текст....................................................9
2.1 Типи текстів...........................................9
2.2 Будова тексту..........................................9
2.3 Ознаки тексту..........................................9
2.4 Стилі текстів..........................................10
2.5 Текст – опис..........................................10
Речення..................................................11
3.1 Види речень за метою висловлювання........................11
3.2 Види речень за інтонацією................................11
3.3 Головні члени речення...................................11
3.4 Однорідні члени речення.................................12
3.5 Розділові знаки при однорідних членах речення.................12
Слово. Значення слова. Частини мови.............................13
4.1 Будова слова..........................................13
4.2 Послідовність розбору слів за будовою.......................13
4.3 Спільнокореневі слова...................................14
4.4 Частини мови.........................................14
Іменник..................................................15
5.1 Іменники істоти та неістоти...............................15
5.2 Іменники загальні, власні.................................15
5.3 Роди іменників........................................16
5.4 Числа іменників.......................................16
5.5 Вживання іменників у мовленні............................17
5.6 Іменник як член речення.................................17
5.7 Відмінки іменників.....................................18
5.8 Чергування кінцевих приголосних основи в іменниках............18
Жіночий рід.............................................18
Чоловічий рід...........................................18
Середній рід............................................19
5.9 Зміна форми слова......................................19
5.10 Закінчення іменників жіночого роду на -а (-я)..................19
5.11 Закінчення іменників чоловічого роду в орудному відмінку однини..19
5.12 Закінчення іменників чоловічого роду в однині.................20
5.13 Закінчення іменників у родовому відмінку множини.............20
5.14 Уживання іменників із прийменниками в різних відмінках.........21
5.15 Іменники, що вживаються тільки у множині...................21
Прикметник...............................................22
6.1 Роди прикметників.....................................22
6.2 Числа прикметників....................................23
6.3 Таблиця відмінкових закінчень прикметників чоловічого роду в однині23
6.4 Таблиця відмінкових закінчень прикметників жіночого роду в однині.23
6.5 Таблиця відмінкових закінчень прикметників середнього роду в однині24
6.6 Відмінкові форми множини...............................24
6.7 Вимова і правопис прикметників із суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-......24
Числівник................................................25
7.1 Правильно вимовляй і пиши...............................25
Займенник................................................26
8.1 Займенники 1-ої, 2-ої і 3-ої особи однини і множини..............26
8.2 Відмінювання особових займенників.........................26
8.3 Роль займенників у тексті.................................27
Дієслово.................................................28
9.1 Змінювання дієслів за часами..............................28
9.2 Змінювання дієслів за числами.............................29
9.3 Початкова форма дієслова................................29
Прислівник...............................................30
10.1 Вживання прислівників-синонімів, прислівників-антонімів........30
Висновки...................................................31
Список використаних джерел....................................32
Вступ
Система освіти орієнтує сучасного вчителя на використання у роботі різноманітних технологій, які дають можливість оптимізувати, інтенсифікувати навчально-виховний процес. На даний час їх існує ціла низка, тому кожен педагог має змогу підібрати саме ті, які б сприяли ефективності навчання школярів, розвивали в них пізнавальну активність, стимулювали продуктивне мислення. Використання найрізноманітніших методів і методичних прийомів, як традиційних, так і нових, важливе на всіх уроках, адже вони сприяють формуванню цілісної особистості. Не є винятком і уроки української мови, на яких відбувається розвиток інтелектуальної, творчої, комунікабельної, національно свідомої людини.
На пошук ефективних підходів до навчання учнів спрямовує навчальна програма, яка орієнтує вчителів на перегляд засад традиційного навчання української мови в загальноосвітній школі, на формування національно свідомої, духовно багатої мовної особистості,що володіє уміннями й навичками вільно, комунікативно виправдано користуватися засобами мови, формами, жанрами в усіх видах мовленнєвої діяльності.
Основним завданням сучасних уроків мови є розвиток в учнів аналітико-синтетичних умінь, навичок порівнювати, узагальнювати, класифікувати, систематизувати, визначати причинно-наслідкові зв’язки. Всі ці вміння й навички спонукатимуть до формування у школярів комунікативної компетентності. Разом з тим, учнів варто вчити визначати головне і другорядне, проводити елементи дослідження, виявляти залежність явищ і фактів. Здобуті знання, уміння й навички у подальшому нададуть можливість школярам менше часу витрачати на засвоєння матеріалу.
Отже, учителю необхідно так організувати навчальний процес, щоб учні могли узагальнювати та структурувати інформацію.
Крім того, завдання кожного педагога залучити до активної діяльності на уроках усіх учнів класу. - Як оживити урок, підтримати інтерес до предмету – це питання ніколи не втрачає актуальності, тому спонукає до пошуку шляхів щодо зацікавлення учнів, забезпечення наочності, яка допоможе у структуруванні навчального матеріалу.
Одним із видів такої роботи є подання навчального матеріалу за допомогою опорних схем та таблиць.
Використання опорних схем та таблиць на уроках – ефективний метод, який формує уміння учня кодувати великий обсяг інформації, вибудовувати логічні ланцюжки для міркування, а значить, оволодівати новими способами діяльності, що допомагає учням у запам’ятовуванні, усвідомленні й застосуванні навчального матеріалу.
Достатня кількість різного роду «підказок» гальмує як мовленнєвий розвиток, так і грамотність школяра, при цьому не розвиваються такі вміння як здатність самостійно мислити, виражати свої почуття, доводити свою точку зору.
Важко домогтися результатів при вивченні мови, якщо школярі не активні на уроках. Отже, у них пропадає мотивація до вивчення предмета, що веде до зниження якості знань.
Як допомогти дітям? Як полегшити сприйняття теоретичного матеріалу і сприяти швидкому його запам'ятовуванню, осмисленому і більш міцному? Як змусити їх мислити, розмірковувати, зіставляти і, більше того, самостійно робити певні висновки?
Свою роль учителя бачу в тому, щоб допомогти учням активізувати свою діяльність, формувати вміння використовувати теоретичні відомості в практиці через застосування на уроках української мови опорних схем і таблиць.
Даний посібник має на меті сприяти узагальненню знань учнів у початкових класах з української мови в межах окремих тем, підтем, а також систематизації загальнонавчальних навичок і вмінь учнів.
Зміст, об’єм, послідовність викладу матеріалу відповідають діючій програмі початкової школи.
Цей посібник допоможе учням набагато грамотніше писати, впевненіше працювати самостійно.
Ним можна користуватися вдома чи в класі, опрацьовуючи колективно чи самостійно певну тему, допоможе в повторенні раніше вивченого.
Матеріали посібника систематизовано у десять тем.
Культура мовлення
3.3 Головні члени речення Головні члени речення
(основа речення)
Підмет Присудок
хто? що? що робить?
Прийшла осінь.
Однорідні члени речення
, У лісі ростуть ялини, сосни.
і У лісі ростуть ялини і сосни.
і , і , і У лісі ростуть і ялини, і сосни, і дуби.
і , і У лісі ростуть ялини і сосни, дуби і клени.
4 3 5
1
2
Назва відмінка |
Скорочене позначення відмінка |
Відмінкові питання |
Називний Родовий Давальний Знахідний Орудний Місцевий Кличний |
Н. Р. Д. Зн. Ор. М. Кл. |
хто? що? кого? чого? кому? чому? кого? що? ким? чим? на кому? на чому? |
Називний відмінок |
Давальний відмінок |
Місцевий відмінок |
Чергування кінцевих приголосних основи |
гуск а |
гусц і |
на гусц і |
[к] – [ц’] |
подруг а |
подруз і |
на подруз і |
[г] – [з’] |
мух а |
мус і |
на мус і |
[х] – [с’] |
Називний відмінок |
Місцевий відмінок |
Чергування кінцевих приголосних основи |
луг |
у луз і |
[г] – [з’] |
бік |
на боц і |
[к] – [ц’] |
рух |
у рус і |
[х] – [с’] |
Називний відмінок |
Місцевий відмінок |
Чергування кінцевих приголосних основи |
ок о |
в оц і |
[к] – [ц’] |
вух о |
у вус і |
[х] – [с’] |
Іменники |
Звуки, що чергуються |
лід - льоду |
[і] з [о] |
повінь - повені |
[і] з [е] |
Називний відмінок |
Родовий відмінок |
Орудний відмінок |
|
верба |
Верби |
вербою |
|
вишня |
вишні |
вишнею |
|
вежа |
Вежі |
вежею |
|
круча |
кручі |
кручею |
|
груша |
груші |
грушею |
|
надія |
- |
надією |
|
на твердий приголосний |
на м’який приголосний |
на приголосний |
з основою на –р |
крім [ж], [ч], [ш] |
та [ж], [ч], [ш] |
[й] |
[р] |
сік – соком |
день – днем ніж – ножем душ – душем |
край – краєм |
модельєр – модельєром кухар – кухарем |
Давальний відмінок |
Місцевий відмінок |
другові – другу |
на батькові – на батьку |
товаришеві – товаришу |
на вчителеві – на вчителі |
приятелеві – приятелю |
на героєві – на герої |
героєві – герою |
у гаю – у гаї |
Не мають роду іменники,
що вживаються тільки у множині
Прикметники
|
Відмінкові закінчення |
|||||
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
Ор. |
М. |
|
з основою на твердий приголосний |
-ий |
-ого |
-ому |
як Н. або Р. |
-им |
-ому -ім |
з основою на м’який приголосний |
-ій |
-ого |
-ому |
як Н. або Р. |
-ім |
-ому -ім |
Прикметники
|
Відмінкові закінчення |
|||||
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
Ор. |
М. |
|
з основою на твердий приголосний |
-а |
-ої |
-ій |
-у |
-ою |
-ій |
з основою на м’який приголосний |
-я |
-ої |
-ій |
-ю |
-ою |
-ій |
Прикметники
|
Відмінкові закінчення |
|||||
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
Ор. |
М. |
|
з основою на твердий приголосний |
-е |
-ого |
-ому |
-е |
-им |
-ому -ім |
з основою на м’який приголосний |
-є |
-ого |
-ому |
-є |
-ім |
-ому -ім |
|
Відмінкові форми множини (для всіх родів) |
|||||
Н. |
Р. |
Д. |
Зн. |
Ор. |
М. |
|
Вірні |
вірних |
вірним |
як Н. або Р. |
вірними |
на вірних |
|
Давні |
давніх |
Давнім |
як Н. або Р. |
давніми |
на давніх |
Означає |
кількість предметів або їх порядок при лічбі |
Відповідає на питання |
скільки? котрий? який? |
Поділяються за значенням на: |
кількісні (скільки?), порядкові (котрий? який?) |
Поділяються за будовою на: |
прості,складні, складені |
Змінюється |
за відмінками (кількісні), за числами, родами й відмінками (порядкові) |
У реченні виступає |
головними членами або другорядними |
Особа |
Число |
Займенники |
Займенники вказують на |
1-ша |
однина |
Я |
особу, яка говорить про себе |
множина |
Ми |
двох і більше осіб, від імені яких говорять |
|
2-га |
однина |
Ти |
особу, до якої звертаються |
множина |
Ви |
осіб, до яких звертаються |
|
3-тя |
однина |
він, вона, воно |
особу чи предмет, про які говорять або вказують на них |
множина |
Вони |
особи чи предмети, про які говорять або вказують на них |
Відмінки |
Питання |
Займенники 1-ої особи |
|
Однина |
Множина |
||
Називний |
хто? |
я |
ми |
Родовий |
кого? |
мене |
нас |
Давальний |
кому? |
мені |
нам |
Знахідний |
кого? |
мене |
нас |
Орудний |
ким? |
мною |
нами |
Місцевий |
на кому? |
на мені |
на нас |
Відмінки |
Питання |
Займенники 2-ої особи |
|
Однина |
Множина |
||
Називний |
хто? |
ти |
ви |
Родовий |
кого? |
тебе |
вас |
Давальний |
кому? |
тобі |
вам |
Знахідний |
кого? |
тебе |
вас |
Орудний |
ким? |
тобою |
вами |
Місцевий |
на кому? |
на тобі |
на вас |
Відмінки |
Питання |
Займенники 3-ої особи |
|||
Однина |
Множина |
||||
Називний |
хто? |
Він |
вона |
воно |
вони |
Родовий |
кого? |
його, до нього |
її, до неї |
його, до нього |
їх, до них |
Давальний |
кому? |
Йому |
їй |
йому |
їм |
Знахідний |
кого? |
Його |
її |
його |
їх |
Орудний |
ким? |
Ним |
нею |
ним |
ними |
Місцевий |
на кому? |
на ньому, на нім |
на ній |
на ньому, на нім |
на них |
Головна умова ефективності інтенсивного навчання – створення психологічного мікроклімату, оптимальна реалізація можливостей кожної дитини, доброзичливі взаємостосунки, підтримка один одного, віра в успіх кожного. Тільки за цієї умови використання опорних схем та таблиць стимулюватиме розвиток абстрактного мислення.
За умови такої організації роботи розвивається не тільки мислення, а й мова, і пам'ять, тому що вони тісно пов'язані один з одним. Отже, свідомість перебуває в безперервному розвитку.
Учителю необхідно пам’ятати про те, що опорні схеми повинні послідовно розкривати новий матеріал, тому при підготовці опорних схем необхідно продумано дібрати кожен знак, кожне слово. Головне – викласти навчальний матеріал так, щоб на основі логічних зв’язків він став доступним і надовго запам’ятався.
Учитель повинен проаналізувати психологічні особливості засвоєння учнями знань, щоб не вдаватися до навчання, яке засвоюється на усному поясненні нового матеріалу, що ускладнює навчальну діяльність учнів, гальмує розвиток умінь самостійно здобувати знання. Ось чому використання наочності, в тому числі і опорних схем, розвиває образне мислення. Особливості людини такі, що більше 90% інформації вона сприймає наочно.
Коли учні працюють з опорними схемами, вчаться „згортати” і „розгортати” необхідну інформацію. Багаторазове повторення навчального матеріалу дає можливість кожному учню засвоювати обов’язковий програмний мінімум, але не в загальному, а в особистому посильному для нього темпі. Важливо й те, що учні легко застосовують теоретичні знання,
виконуючи практичні завдання. Учитися стає легше, а отже, і цікавіше. Використання даної методики при вивченні мови, безсумнівно, дає позитивні результати.
По – перше, значно збільшується обсяг досліджуваного на уроці матеріалу, формується навичка самостійної роботи, дослідницькі та проектні вміння, учні демонструють міцні знання і вміння з предмету.
По – друге, використання даної технології сприяє підвищенню творчого потенціалу учнів, розвитку мовлення, мислення.
По – третє, на думку самих учнів, використання даної технології урізноманітнює уроки, дітям легше сприймати досліджувані мовні явища, орфографічні та пунктуаційні правила. Відповідно покращилась і успішність учнів.
Таким чином, якщо вчитель на уроках української мови буде постійно використовувати опорні схеми, то це сприятиме проведенню багаторазового повторення матеріалу й водночас підводитиме дітей до узагальнення всієї теми. Опорні схеми і таблиці певної теми спрямовані на розвиток учнівської пам’яті й мислення, що забезпечує високу ефективність засвоєння програмового матеріалу.