Використання опорних схем-конспектів, узагальнюючих таблиць при вивченні хімії

Про матеріал

Перед навчальними закладами освіти стоїть завдання – всебічно вдосконалювати навчально-виховний процес, який би забезпечував розширення обсягу й підвищення міцності знань, умінь і навичок учнів, розвиток їх індивідуальних та творчих здібностей. Активізація мислення стала найважливішою частиною перебудови школи відповідно до міжнародних загальноосвітніх стандартів. Зміст і обсяг підготовки учнів згідно з цими стандартами мають відповідати вимогам сьогодення, забезпечити високий загальноосвітній рівень громадян України, їх інтеграцію в Європейський освітній простір. Якість уроку, відхід від шаблонної системи його організації, оволодіння новими технологіями – ось що необхідно сучасному вчителю. Знання разом з творчими здібностями стають головним показником усебічно розвинутої особистості. Процес навчання учнів є більш ефективним, коли він ґрунтується не тільки на викладанні матеріалу в традиційній формі, але й відображається у стислих конспектах або опорних схемах.

Перегляд файлу

Використання опорних схем-конспектів, узагальнюючих таблиць при вивченні хімії

Алхімова О. О., вчитель хімії

Кожному вчителеві хочеться, щоб на його уроках діти працювали зацікавлено та з повною віддачею. Від цього залежить і результативність навчального процесу. Тому одним із завдань, що стоїть перед вчителем є формування компетентностей саморозвитку і самоосвіти. Компетентність – це перелік стандартів, які чітко описують, що саме необхідно людині для того, щоб найкращим чином виконати свою роботу. Компетентність є індикатором того, як окремі учні можуть підвищити свою успішність і працездатність на уроці. Автором методу слід вважати В.Ф.Шаталова, який в 1971 році запропонував використовувати організаційно-методичну систему навчання, яка використовує в своїй основі так звані опорні сигнали, об'єднані в листи опорних сигналів (ЛОС). Іноді їх називають опорними конспектами, опорними схемами.

Сигнал (від лат. signum – знак) – знак, фізичний процес або явище, яке несе інформацію про будь-яку подію. Якщо сигнал несе інформацію, то очевидно, що опорний сигнал несе опорну (головну, базову) інформацію, спираючись на яку можна відтворити і деякі пов'язані з нею речі, які реально не присутні в опорному носії. Ця властивість опорного сигналу, як стимул до розкриття суті всього обсягу інформації використовується для організації навчальної діяльності учнів.

Однією з особливостей методу В.Ф.Шаталова є вивчення навчального матеріалу укрупненими дидактичними одиницями. Ця ідея належить П.М.Ерднієву, який вважає, що дидактичною одиницею може бути сукупність питань або груп задач, які опрацьовуються на протязі одного заняття. Ця одиниця знань повинна бути стійкою до зберігання в нам'яті і слугувати свого роду генетичною базою для наступного нарощування нових часток знань.

Основою методу В.Ф.Шаталова є листи опорних сигналів, об'єднані в опорні конспекти, які розробляються і роздаються попередньо. Ці листи опорних сигналів іноді бувають досить складними і зовсім незрозумілі для непідготовлених.

Опорний конспект складається вчителем для учнів (щоб учні засвоїли подану в ньому інформацію) або учнями (тоді вчитель оцінить, наскільки вони зрозуміли прочитаний чи почутий вихідний текст) або спільними зусиллями вчителя і учнів в діалозі (для створення атмосфери пошуку, маленького відкриття).

Принцип побудови опорних конспектів при вивченні теми «Ферум. Залізо» ґрунтується на поширеному уявленні про будову атома даного елементу та його можливі значення ступенів окиснення. Опорні конспекти дають відповіді на вузлові питання теми за планом: речовина, знаходження у природі, будова, властивості, одержання, застосування. Опорні конспекти дозволяють уявити всю тему в цілому, що полегшує учням завдання встановлювати генетичний зв'язок між різними класами неорганічних сполук, які утворює елемент, та давати характеристику їх властивостям. Використання розроблених опорних конспектів дає змогу упродовж вивчення програмного матеріалу спрямувати творчу діяльність учнів у необхідному напрямку. Це також допомагає виділити головні блоки, відшліфувати вивчення окремих компонентів конспекту, встановити логічні зв'язки між компонентами, зробити висновки за окремим блоком або за всією схемою. У процесі вивчення учбових тем учні оформлюють кожен конспект в окремому зошиті-словнику. У ньому поряд з основними поняттями і хімічними термінами подається матеріал, за яким можна повторити головні питання з усього курсу хімії.

У процесі вивчення кожної теми за опорними конспектами обов'язковою є лекція (5% засвоєння). Це швидкий спосіб забезпечення учнів необхідною інформацією. Вона, безумовно, дуже корисна, але й має свої недоліки, бо переводить учнів у становище пасивних слухачів. Власне читання (10% засвоєння) – індивідуальне або групове – не дає належного ефекту при засвоєнні матеріалу. Тому його треба поєднувати з іншими, більш інтенсивними методами навчання. Аудіо-візуальний метод (20% засвоєння) передбачає під час складання опорного конспекту використання вчителем діафільмів та фільмів, підсилює ефективність навчального процесу. Демонстрування (30% засвоєння) сприяє впровадженню у навчальний процес ідей проблемно-розвиваючого навчання, встановленню генетичних зв'язків між існуючими класами, дозволяє підтвердити хімічні властивості певної сполуки. Якщо в процесі обговорення або складання опорного конспекту використовувати групові дискусії (50% засвоєння), то активізується розумова діяльність учнів, розвивається їх уміння висловлювати свої власні ідеї та думки. Це - активне навчання (70% засвоєння). Учень, який склав опорний конспект, може виступити перед своїми товаришами у ролі вчителя. Навчання учнем інших учнів забезпечує 90% засвоєння. Під опорними конспектами-схемами розуміють конспекти, що являють собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу, в яких вказані основні поняття й зв’язки між ними

Опорний конспект – це частина навчального матеріалу лаконічно викладеного при допомозі тексту, малюнків та умовних позначень.

Опорний конспект є вторинним текстом, оскільки в ньому в стислій формі передаються основні відомості оригінального тексту. При цьому можуть використовуватися скорочення, різні знаки, символи, графічні виділення. Часто опорний конспект являє собою малюнок або схему, іноді таблицю.

Стислість у викладі та ємність змісту опорного конспекту дозволяють без особливих зусиль звертатися до нього багато разів протягом усього періоду навчання. Коефіцієнт корисної дії роботи з опорним конспектом підвищується «ефектом записної книжки», коли по одному або декільком термінам з понятійного апарату певної навчальної теми можливе відновлення в пам'яті основного обсягу матеріалу, вивченого з цієї теми.

На даний момент існує багато визначень опорного конспекту, але ми розглянемо декілька з них:

Під опорним конспектом розуміється особливий вид графічної наочності, що представляє собою конспективно схематичне зображення, яке відбиває основні одиниці змісту навчального матеріалу.
Опорний конспект являє собою схематично-розгорнутий, лаконічно й чітко викладений базовий план уроку. Він включає основні схеми, малюнки, визначення, назви, прізвища, дати, причинно-наслідкові зв'язки, висновки з досліджуваної теми.
Опорний конспект являє собою наочну схему, в якій відображена інформація, яка підлягає засвоєнню, представлені різні зв'язки, а також введені знаки, що нагадують про приклади, дослідах, що залучаються для конкретизації абстрактного матеріалу.

Таким чином, у системі засобів навчання, з одного боку, відображується науковий зміст навчального предмета, а з іншого боку – вона є фундаментом для побудови дидактичної системи вивчення цього предмету. Прагнення до більш ефективної технології стимулює створення більш досконалих або нових засобів навчання - ось вона, бінарна залежність. Думка про те, як найкраще подати матеріал, завжди призводила до поглиблення аналізу навчального матеріалу-інструментарію, що сприяє виявленню раніше невідомих зв'язків, що допомагає побачити нові аспекти при вивченні того чи іншого явища, предмета, закону.

Зміст навчання і дидактичні засоби за своєю природою діалектичні. Засоби навчання, призначені для проблемного викладу навчального матеріалу, повинні істотно відрізнятися за структурою і змістом від засобів, що використовуються при інформаційно-рецептивному методі. Тому при розробці змісту засобів навчання в них повинні бути відображені матеріали, пов'язані зі способами постановки проблем, з висуванням гіпотез, їх перевіркою і знаходженням оптимальних шляхів вирішення цих проблем. Дещо іншим повинен бути зміст засобів навчання при використанні евристичного методу викладу навчального матеріалу. У цьому випадку для вирішення поставленої проблеми залучаються учні. А це означає, що в засобах повинні бути відображені лише передумови до постановки проблеми і такий образний і текстовий матеріал, що спонукає учнів до активного пошуку її вирішення.

Складання опорних схем-конспектів (ОС)

Кисень. Оксиди (7 клас)

Основний зміст ОС відповідно до програми. Кисень – хімічний елемент (хімічний знак, відносна атомна маса, валентність, поширення в природі); кисень – проста речовина (хімічна формула, фізичні та хімічні властивості, оксиди); отримання та біологічна роль кисню , його застосування.

Виходячи зі змісту, можна виділити наступні блоки ОС:

Кисень – хімічний елемент.
Отримання кисню.
Фізичні властивості кисню.
Хімічні властивості кисню. Оксиди.
Застосування кисню.

У блоці I опорного плаката зображений хімічний знак кисню; цифри всередині нього (16, 49, II) відповідно позначають відносну атомну масу, поширеність у природі і валентність елемента в сполуках.

Стрілки від хімічного знака вказують, на формули складних речовин, до складу яких входить кисень, і формулу простої речовини 02, крупно написану в центрі ОС і пов'язану з блоками: 2. Отримання кисню; 3. Фізичні властивості кисню; 4. Хімічні властивості кисню.

Хімічний знак кисню у всіх блоках виділено жирним шрифтом.

У блоці 2 схематично дані відомості про способи отримання кисню в лабораторії (розкладання кисневмісних речовин) і в промисловості. Зображення зеленого листа нагадує про роль рослин у кругообігу кисню в природі.

Вивчаючи фізичні властивості кисню, учні повинні засвоїти, що кисень при звичайних умовах – газ без кольору, смаку і запаху, трохи важчий за повітря, розчинність кисню у воді невелика. Відповідно до цього у блоці 3 написано слово «газ» і далі перекреслені літери К, С, 3 (газ без кольору, смаку, запаху). Нижче показано способи збирання кисню в лабораторії, засновані на його щільності і малої розчинності у воді, достатньою, однак, для підтримки в ній життя, про що нагадує зображення рибки.

Ізомерія (9 клас)

При вивченні теорії будови органічних речовин зазвичай вказують такі передумови що сприяли виявленню ізомерів – речовин, що мають однаковий якісний склад, але різні властивості, і по-третє, розвиток вчення про валентності. У зв’язку з цим особливу роль у навчанні набувають поняття ізомерії і безпосередньо пов’язане з ним поняття гомології. Це ключ до розуміння сутності будови органічних сполук.

Важливість і значимість понять гомології і ізомерії визначається їх узагальнюючим характером для кожної групи органічних речовин. Ці поняття, як і встановлення генетичних зв’язків, прияють цілісності курсу органічної хімії.

Незважаючи на принципові відмінності цих двох понять, учні нерідко їх плутають. Тому їх вивчення здійснюється індуктивним шляхом, на конкретних прикладах. Спочатку розглядається структурна ізомерія, а потім на конкретних прикладах – гомологія.

З позицій дидактики за характером використання понять можна розрізнити опорні, розвиваються, ознайомчі. Основні поняття – розвиваються, а опорні сприяють їх формуванню. Наприклад, для формування поняття про хімічну будову і ізомерію вуглецевого скелета необхідно таке поняття, як «радикал», яке в даному випадку є опорним.

Для поняття ізомерії, що розвивається опорними поняттями служать поняття про якісний і кількісний склад речовин, алотропії і хімічної будови. Тому це поняття може бути вивченим на самому початку курсу.

Відзначаються три етапи формування поняття ізомерії:

Виділення істотних ознак кожного поняття і його визначення.
Виявлення відмінності між гомологами і ізомерами.
Вивчення різних форм ізомерії і ізомерії між речовинами різних класів

Вивчення ізомерії здійснюється в такій послідовності. Спочатку повідомляється фак., що є речовини з однаковим кількісним і якісним складом, але відрізняються за властивостями (бутан, ізобутан). Пошук причин цього явища привів до припущення, що різниця може пояснюватися різною будовою молекул речовин. Ці речовини були названі ізомерами. Надані численні факти і дані рентгеноструктурного аналізу підтвердили їх існування. Формулюється визначення.

блок схема ізомерія.png

Отже, опорні схеми повинні являти собою прості, зрозумілі і наочні схеми навчального матеріалу. В опорних схемах повинні бути показані основні поняття і зв’язки між ними. Опорні схеми можуть бути виготовлені попередньо на картці, або на класній дошці, або можуть створюватися разом з учнями під час пояснення нового матеріалу

Вже під час пояснення нового матеріалу учні повинні сприймати його в структурно-логічній послідовності і цілісності. Тому, головна мета вчителя на даному етапі уроку – навчити учнів паралельному запису (конспектуванню) навчального матеріалу.

Оскільки основна діяльність учнів у процесі вивчення нового матеріалу зводиться до роботи над опорними схемами, то вони засвоюють ту інформацію, яка відображена в схемі. Це є мінімум знань по темі.

При роботі з опорними схемами утворюється значний резерв навчального часу для виконання завдань, спрямованих на відпрацювання прийомів учбової діяльності. Дуже важливий той факт, що завдання практичного характеру учні виконують як в самому процесі вивчення теоретичного матеріалу, так і після. Завершує урок самостійне виконання учнями програмних практичних робіт.

Приклади опорних схем

7 клас

Тема: Поняття про періодичну систему хімічних елементів Д. І. Менделєєва